02 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 686/29245/18
провадження № 61-5667св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: прокуратура Хмельницької області, Державна казначейська служба України,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1 , заступника прокурора Хмельницької області та Державної казначейської служби України на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2019 року, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2019 року в складі судді Логінової С. М. та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 березня 2020 року в складі колегії суддів Грох Л. М., Гринчука Р. С., Костенка А. М.,
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України та з урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку три відсотки річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 651 511,67 грн та інфляційні втрати в розмірі 7 964 963,77 грн, а всього - 8 616 475,44 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2019 року з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2019 року про внесення виправлень, залишеними без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 березня 2020 року, позов задоволено частково: стягнуто з ДКСУ за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати в сумі 141 445,75 грн та три проценти річних у сумі 37 670,03 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У березні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
У квітні 2020 року заступник прокурора Хмельницької області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
У червні 2020 року ДКСУ подала до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області.
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДКСУ.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 22 квітня 2020 року вказано, що касаційна скарга заступника прокурора Хмельницької області містить передбачені пунктами 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, оскільки в касаційній скарзі заступник прокурора Хмельницької області обґрунтовує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 646/14523/15-ц, зазначаючи, що справа, яка переглядається, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки законодавством передбачено інший порядок стягнення компенсації за невиконання державою рішення суду щодо виплати коштів.
В ухвалі Верховного Суду від 04 червня 2020 року вказано, що касаційна скарга ОСОБА_1 містить передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, а саме: застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2019 року в справі № 686/21680/15-ц, від 06 червня 2018 року в справі № 686/26129/14-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року в справі № 686/21962/15-ц.
В ухвалі Верховного Суду від 06 серпня 2020 року вказано, що касаційна скарга ДКСУ містить передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підстави касаційного оскарження, оскільки ДКСУ посилається на те, що стягнення грошових коштів з Державної казначейської служби України не допускається, що підтверджується постановою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 199/6713/14-ц та постановою Великої Палати Верховного Суду в справі № 910/23967/16, при цьому зазначаючи, що в судовій практиці відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права стосовно правовідносин, що склалися за участі Державної казначейської служби України, зокрема, щодо стягнення з останньої інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Справу за позовом ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2019 року та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 березня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків за прострочення виконання рішення суду з урахуванням її категорії та складності призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п'яти суддів.
Ухвала набираєзаконної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Крат
М. М. Русинчук