06 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 910/6915/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.,
розглянувши заяву Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії
про відвід судді Міщенка І.С.
за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021
за позовом Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії
до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк",
про стягнення 6 785 342,57 Євро, що еквівалентно 200 028 499,50 грн.,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком",
Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2021 відкрито касаційне провадження касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - ПАТ "Промінвестбанк", відповідач) на рішення господарського суду міста Києва від 27.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 зі справи № 910/6915/19 й призначено її до розгляду в засіданні Касаційного господарського суду на 01.09.2021 о 13:00; повідомлено учасників справи про право на подання відзивів на касаційну скаргу до 30.07.2021; зупинено виконання вказаних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.
03.08.2021 до Касаційного господарського суду надійшла заява Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії (далі - Департамент, позивач) про відвід судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Міщенка І.С. з посиланням на пункт 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
В обґрунтування вимог заяви про відвід Департамент зазначає, що суддя Міщенко І.С. у період 2004-2009 р.р. перебував у трудових відносинах з адвокатським об'єднанням "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери", яке у 2009 році надавало правові консультації ПАТ "Промінвестбанк". Крім того, вказує, що Департамент був позбавлений можливості надати заперечення проти відкриття касаційного провадження й стосовно клопотання про зупинення виконання судових рішень, оскільки отримав заяву про усунення недоліків касаційної скарги лише 08.07.2021, тобто за один день до відкриття касаційного провадження при тому, що суд касаційної інстанції у порушення частини четвертої статті 294 ГПК України підчас постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження не встановив строк для подання заперечень щодо клопотання про зупинення виконання судового рішення.
Відповідно до частин першої-третьої статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Верховного Суду від 05.08.2021 (колегія суддів: Міщенко І.С. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.) з підстав необґрунтованості заявленого відводу справу № 910/6915/19 передано на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Міщенка І.С.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 заяву Департаменту про відвід судді Міщенка І.С. передано на розгляд Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду Бенедисюка І.М.
Розглянувши заяву Департаменту про відвід судді Міщенка І.С. у справі № 910/6915/19, Суд не знаходить підстав для її задоволення з огляду на таке.
Вимогами змісту статті 35 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції (далі - Конвенція) про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.
Наявність безсторонності для цілей передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі № 16695/04 Газета Україна-Центр проти України. В розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб'єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об'єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Проте, посилання у заяві про відвід на існування підстави, передбаченої пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України слід визнати необґрунтованою. Доводи викладені у заяві про відвід стосовно упередженого ставлення судді Міщенка І.С до Департаменту через здійснення вказаним суддею трудової діяльності у АО "Юридична фірма "Василь Кісіль і Партнери" у період надання цим об'єднанням правової допомоги ПАТ "Промінвестбанк" ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених ним обставин та припущеннях, не підтверджені жодними належними доказами в контексті вимог статті 76 ГПК України й саме по собі не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді під час розгляду цієї справи у розумінні статті 35 ГПК України.
Одночасно Суд вважає необґрунтованими посилання позивача на фактичне позбавлення останнього можливості звернутися із запереченням проти відкриття касаційного провадження та проти зупинення виконання судових рішень. Так, в силу дискреційного змісту статті 332 ГПК України, Верховний Суд вирішив питання про зупинення виконання спірних судових актів при відкритті касаційного провадження, тому посилання Департаменту на вимогу частини четвертої статті 294 ГПК України, якою передбачено встановлення строку для заперечень щодо заяв та клопотань, які не були вирішені Судом під час відкриття касаційного провадження - є помилковими.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що долучені ПАТ "Промінвестбанк" до касаційної скарги поштова квитанція та опис вкладення в цінний лист містить інформацію про те, що копія касаційної скарги (з клопотанням скаржника про зупинення виконання судових рішень) надіслана скаржником на адресу Департаменту 04.06.2021. А тому Департамент не був позбавлений можливості подати свої заперечення до моменту вирішення Судом питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, заява Департаменту про відвід судді Міщенка І.С. не містить обґрунтованого посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку з чим Суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявленого відводу.
Керуючись статтями 35, 39, 234 ГПК України, Касаційний господарський суд, -
Відмовити у задоволенні заяви Департаменту автомобільних доріг Міністерства регіонального розвитку та інфраструктури Грузії про відвід судді Міщенка І.С. у справі № 910/6915/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк