18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
21 липня 2021 року Черкаси справа № 925/431/21
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В.,
за участю представника позивача Накоп'юк Я.В., адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за позовною заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ КАРГО»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик груп»
про стягнення 218830,80 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ КАРГО» звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом про стягнення 218830,80 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик груп» , з яких основного боргу 203207,48 грн, 3% річних у розмірі 1834 грн, пені у розмірі 7471,51 грн, інфляційних витрат - 6318,76 грн та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у сумі 3282,46 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором транспортно-експедиторського обслуговування від 31.08.2020 позивач надав послуги відповідачу щодо перевезення зерна бобів на загальну суму 203 207,48 грн, проте відповідач не оплатив зазначені послуги, чим порушив договірні зобов'язання щодо оплати послуг ТЕО та компенсації залізничного тарифу, внаслідок чого утворилась заборгованість відповідача перед позивачем, яку останній разом із інфляційними витратами, нарахованою пенею та 3% річних просить стягнути у примусовому порядку з відповідача.
Разом із позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, оскільки вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.04.2021 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ КАРГО» про забезпечення позову відмовлено, оскільки заява є безпідставною, без посилання на конкретні обставини та докази, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду без вжиття заходів до забезпечення позову, ґрунтується лише на припущеннях щодо настання можливої події, само лише посилання заявника у заяві на потенційну можливість ухилення відповідачем від виконання взятих на себе зобов'язань, без наведення відповідного обґрунтування - не є достатньою підставою для задоволення даної заяви.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 17.05.2021, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 10.05.2021 та зобов'язано позивача уточнити позовні вимоги.
24.05.2021 на виконання ухвали Господарського суду Черкаської області від 06.04.2021 позивач подав до суду заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 222 456,24 грн, з яких 203207,48 грн сума основного боргу, 7522,26 сума пені, 9880,73 грн інфляційні збитки та 1845,77 грн три відсотки річних.
Заява про уточнення (збільшення) позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини неявки. Про дату, час та місце наступного судового засідання, був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься у матеріалах справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на те, що судом виконано усі дії для належного повідомлення відповідачів про розгляд справи та неподання ними відзиву, суд розглядає справу за наданими позивачем доказами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справи докази, суд
31.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ КАРГО» (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлантик груп (клієнт) було укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування №31/08-ТЕО від 31.08.2020 (далі - договір). За умовами договору експедитор здійснює транспортно-експедиторське обслуговування (ТЕО) клієнта, у рамках якого експедитор надає клієнту за плату транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів клієнта в залізничному рухомому складі (пункт 1.1 договору).
Клієнт зобов'язаний приймати від експедитора рахунки і проводити розрахунки з експедитором відповідно до вимог цього договору (пункт 2.1.9 договору).
Загальна суму договору визначається на підставі всіх актів наданих послуг, оформлених сторонами порядком, передбаченим цим договором (пункт 3.2 договору).
Клієнт здійснює оплату вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора у розмірі 100% від розрахункової вартості на підставі виставленого експедитором рахунка, у розмірі оплати за першу декаду до 13-го числа поточного місяця, за другу декаду до 23-го числа поточного місяця, за третю декаду до 3-го числа наступного місяця (пункт 3.3 договору).
Вартість здійснення ТЕО та плата послуг експедитора узгоджується сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод до цього договору (пункт 3.5 договору).
Клієнт здійснює остаточний розрахунок по оплаті вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора на підставі отриманого акту наданих послуг за звітний період протягом 5 банківських днів з дати отримання акту наданих послуг (пункт 3.7 договору).
У разі документального підтвердження невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених цим договором, винна сторона несе відповідальність перед добросовісною стороною порядком і в розмірах, передбачених цим договором, статутом залізниць та чинним законодавством України (пункт 4.1 договору).
У разу прострочення оплати рахунків експедитора клієнт сплачує експедитору пеню, розраховану виходячи з розміру подвійної облікової ставки, встановленої НБУ, що діє на період прострочених оплати рахунків експедитора, за кожен день прострочення (пункт 4.3 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2021 (включно), а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання (пункт 8.1 договору).
28.10.2020 до договору транспортно-експедиторського обслуговування №31/08-ТЕО від 31.08.2020 сторони уклали додаток №01, за умовами якого відповідно до пункту 3.5 розділу 3 «Умови та порядок розрахунків», винагорода експедитора за надання транспортно-експедиторських послуг, вказаних у пункті 1 договору, визначається у розмір 650 грн за кожний залізничний вагон з ПДВ на добу (пункт 2 додатку №01).
Оплата тарифу за подачу порожнього вагону на станцію навантаження здійснюється за рахунок експедитора, оплата тарифу за повернення порожнього вагону на наступну станцію навантаження здійснюється за рахунок клієнта. (пункт 3 додатку №01).
Усі залізничні тарифи, станційні збори, додаткові платежі сплачує клієнт (пункт 4 додатку).
Додаток №01 є підставою для проведення взаємних розрахунків і платежів між сторонами, і є невід'ємною частиною договору №31/08-ТЕО від 31.08.2020 (пункт 7 додатку №01).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач замовив у позивача послуги щодо перевезення 500 +/- 10% тон зерна бобових із використанням 8 вагонів-зерновозів, що підтверджується заявкою на перевезення вантажів від 29.10.2020 та послуги щодо перевезення 1500 +/- 10% тон зерна бобових із використанням 23 вагонів-зерновозів, що підтверджується заявкою на перевезення вантажів від 30.10.2020.
Перевезення вантажів здійснювалось за маршрутом м. Черкаси - Високо-Литовськ Республіки Білорусь.
На виконання заявок на перевезення вантажів від 29.10.2020 та 30.10.2020 позивач надав відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажів, що підтверджується актами надання послуг №73 від 24.11.2020, №99 від 30.11.2020 та №60 від 18.01.2021 з розрахунковими таблицями до них.
Позивач надав відповідачу рахунки на оплату №119 від 24.11.2020 на суму 37850,60 грн, №141 від 30.11.2020 та №63 від 18.01.2021 на суму 11306,88 грн.
Однак, станом на час звернення позивача з цим позовом до суду заборгованість відповідачем за надані послуги не сплачена, тому разом з нарахованими на цю заборгованість пенею, інфляційними та річними позивач просить стягнути їх з відповідача у примусовому порядку.
Перевезенням вантажів згідно з положеннями статті 306 Господарського кодексу України визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.
Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.
За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату
Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до статті 3 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України «Про транспорт», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про транзит вантажів», цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів (стаття 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».
Відповідно до статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору транспортного експедирування є: відомості про сторін договору: для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; вид послуги експедитора; вид та найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта; строк (термін) виконання договору; а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами. Такими документами можуть бути: міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з перевезення вантажів та транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень, які урегульовані укладеним між ними договором. На виконання умов цього договору позивачем здійснювались перевезення вантажів у залізничному рухомому складі на замовлення відповідача.
Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).
Надання вказаних послуг відповідачем не спростовано та підтверджується актами надання послуг №73 від 24.11.2020, №99 від 30.11.2020 та №60 від 18.01.2021, які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін за договором.
За умовами договору клієнт здійснює остаточний розрахунок по оплаті вартості здійснення ТЕО та плати послуг експедитора шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора на підставі отриманого акту наданих послуг за звітний період протягом 5 банківських днів з дати отримання акту наданих послуг.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на умовах укладеного договору транспортно-експедиторського обслуговування позивач здійснив перевезення вантажу в залізничному рухомому складі у кількості, яка визначена у заявках відповідача на перевезення вантажів від 29.10.2020 та 30.10.2020. Відсутність претензій відповідача щодо не перевезення вантажу є доказом належного виконання експедитором своїх зобов'язань за договором в цій частині.
Отже, наявність і розмір боргу у сумі 203207,48 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, вимоги позивача відповідачем не спростовані, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню у судовому порядку.
Відповідно до статті 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідальність за несвоєчасну оплату послуг передбачена договором у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період її нарахування, за кожен день прострочення. На підставі наведених положень договору позивач нарахував відповідачу 7522,26 грн пені з врахуванням дат надання послуг та їх вартості, за період прострочення оплати відповідачем з 26.01.20 до 29.03.21 (розрахунок пені поданий позивачем до заяви про збільшення позовних вимог та перевірений судом).
Факт порушення грошових зобов'язань є доведеним, судом встановлено прострочення сплати відповідачем боргу, що є грубим порушенням прав та інтересів позивача. Отже, з огляду на встановлені судом обставини та враховуючи інтереси позивача, суд вважає, що вимога про стягнення пені підлягає до повного задоволення.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.
На підставі наведених положень статті 625 Кодексу позивач нарахував відповідачу 1845,77 грн річних та 9880,73 грн інфляційних за період з 26.01.21 до 29.03.21, які також просить стягнути з відповідача.
Судом перевірений розрахунок позивача з врахуванням наведених вище положень законодавства та вихідних даних та встановлено, що розмір пені, інфляційних втрат та 3% річних зроблено позивачем вірно, тому вимога про їх стягнення підлягає до задоволення.
Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до повного задоволення у розмірі 203 207,48 грн основної заборгованості, 7522,26 грн пені, 9880,73 грн інфляційних витрат та 1845,77 грн три відсотки річних.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору при подачі позовної заяви та заяви про уточнення позовних вимог підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 3336,85 грн.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик Груп» (18031, вул. Університетська, 33, м. Черкаси, код ЄДРПОУ 40641829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БГС РЕЙЛ КАРГО» (01034, вул. Володимирська, 49-Б, м. Київ, код ЄДРПОУ 41429938) 203 207,48 грн основної заборгованості, 7522,26 грн пені, 9880,73 інфляційних збитків, 1885,77 грн три відсотки річних та 3336,85 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене 06.08.2021.
Суддя О.І.Кучеренко