Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2044/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс", 02160, м. Київ, вул. Березнева, буд. 10, кв. 310
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд", 61002, м. Харків, вул. Гаршина, буд. 5/7
простягнення 11 734, 93 грн.
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" про стягнення суми боргу у розмірі 11 734, 93 грн., з яких 11 078, 00 грн. сума основного боргу, 514, 02 грн. сума пені, 142, 91 грн. 3 % річних. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № ТЕ 27/11-А про надання транспортно - експедиційних послуг від 27.11.2020 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Ухвалою суду від 31.05.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" (вх. № 2044/21) залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
07.06.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 13184) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 09.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2044/21. Розгляд справи № 922/2044/21 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Роз'яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами в межах строків встановлених статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 09.06.2021 року про відкриття провадження у справі № 922/2044/21 відповідачем отримано 14.06.2021 року, про що свідчить поштове повідомлення, яке судом долучено до матеріалів справи.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.
Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Як зазначає позивач, 27.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" (відповідач) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг перевезення вантажів № ТЕ 27/11-А (а.с. 10-14).
Відповідно до пункту 10.1. договору, строк дії цього договору становить один рік з дати його підписання обома сторонами (а.с. 14).
Пунктом 1.1. договору сторони погодили, що виконавець зобов'язується доставити довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Відповідно до пункту 1.2. договору, зміст вантажу, його об'єм (вагу), вартість, маршрути перевезень, терміни надання транспортного засобу під завантаження та доставки вантажу, вартість послуг та інші суттєві додаткові дані визначаються за угодою сторін у додаткових угодах або заявках, які є невід'ємною частиною договору. Зразок заявки, який є додатком до цього договору, є обов'язковим для використання сторонами при замовленні перевезення вантажу.
Виконавець здійснює перевезення згідно заявок замовника. Заявки передаються шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою, завіряються підписами уповноважених осіб та печатками обох сторін. Сторони узгодили, що у випадку виникнення між ними судового спору, отримана таким чином копія заявки, підписана обома сторонами, є належним доказом погодження сторонами усіх істотних умов договору (пункт 2.1. договору).
Згідно пункту 6.1. договору сторони визначають вартість послуг по кожному перевезенню у додатках до цього договору або заявках. Всі оплати по договору здійснюються шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів по реквізитам, що вказані в рахунку-фактурі (а.с. 13).
Для здійснення оплати виконавець надає замовнику не пізніше, ніж через 5 (п'ять) банківських днів після виконання перевезення наступні документи: рахунок-фактура; акт виконаних робіт, підписаний зі сторони Виконавця; товарно-транспортні накладні (CMR), підписані всіма сторонами (пункт 6.2. договору).
Згідно пунктів 6.3., 6.4., 6.5. договору підтвердженням факту надання послуг є печатка та підпис вантажоодержувача у оригіналах товарно-транспортних накладних. Оплата за виконані перевезення здійснюється на протязі 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після отримання замовником зазначених у пункті 6.2 договору документів. Сторони можуть передбачити інший порядок оплати у заявці. У випадку, якщо зазначений у заявці строк оплати буде меншим, ніж зазначено у договорі, пріоритет має строк, вказаний у договорі.
При погодженні з виконанням перелічених у платіжних документах перевезень замовник на протязі 15 (п'ятнадцяти) календарних днів після отримання оригіналів документів повертає виконавцю один екземпляр акта виконаних робіт із своєю печаткою та підписом, що свідчить про визнання цих перевезень виконаними (а.с. 13).
Також між сторонами було підписано додатко № 1 до договору № ТЕ 27/11-А від 27.11.2020 року про надання транпортно - експедиційних послуг, а саме заявка (а. с. 15).
Як зазначає позивач останній на виконання умов договору було надано відповідачу послуги з перевезення вантажу на суму 15 078, 00 грн., що підтверджується актом надання послуг № 01/11 від 28.11.2020 року на суму 15 078, 00 грн., товарно - транспортною накладною від 27.11.2020 року, та рахунком на оплату № 1737 від 28.11.2020 року на суму 15 078, 00 грн.) (а.с. 16-18).
Та направлено новою поштою на адресу замовника акт наданих послуг, товарно - транспортну накладну, рахунок на оплату (а.с. 21-22)
Проте відповідач, порушення умов договору, оплату за надані позивачем послуги здійснив частково, а саме на суму у розмірі 4 000, 00 грн., відповідно до платіжного доручення № 4394 від 15.01.2021 року (призначення платежу: сплата за транспортні послуги згідно рахунку № 1737 від 28.11.2020 року) (а.с. 19).
02.03.2021 року позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу вих. № 0093/01-01/21 про сплату суми боргу у розмірі 11 078, 00 грн. (а.с. 23-24).
Вищевказана вимога, відповідачем залишені без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача, із відповідним позовом до суду.
Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані до матеріалів справи та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);
Згідно пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
З аналізу укладеного між сторонами договору № ТЕ 27/11-А від 27.11.2020 року слідує, що за своєю правовою природою та істотними умовами укладений між сторонами договір, є договором перевезення вантажу, регулювання якого здійснюється главою 64 Цивільного кодексу України.
Згідно частин 1, 2, 4 статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату; укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами); законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу;
Згідно також статті 914 Цивільного кодексу України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
У відповідності до вимог статті 610 Цивільного окдексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою статті 612 ЦК України.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи те, що відповідач в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів остаточної оплати послуг з перевезення вантажу не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 11 078, 00 грн. є обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача 3 % річних у розмірі 142, 91 грн. та пеню у сумі 514, 02 грн.
Щодо стягнення із відповідача нарахованих позивачем 3 % річних у розмірі 142, 91 грн. відповідно до наданого розрахунку (а.с. 8), суд зазначає наступне.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних у розмірі 142, 91 грн. за заявлений позивачем період, а саме з 16.01.2021 року по 24.05.2021 року нарахованих на суму боргу 11 078, 00 грн. судом встановлено, що при здійсненні розрахунку позивачем допущено помилку.
Судом здійснено власний розрахунок 3% річних у розмірі у онлайн системі «Ліга Закон» та встановлено, що 3 % річних які підлягають до стягнення становлять суму у розмірі 117, 46 грн.
В частині стягнення 3 % річних у розмірі 25,45 грн. - відмовити.
Щодо стягнення із відповідача нарахованої позивачем суми пені у розмірі 514, 02 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 5.1. договору, сторона, що порушила свої зобов'язання за цим договором, додатками до нього або заявками, окрім сплати штрафних санкцій, передбачених цим договором, відшкодовує потерпілій стороні штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт (послуг), вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, тощо (а.с. 12).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
В силу статті 230 Господарського процесуального кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (частина 1 статті 552 Цивільного кодексу України).
Перевіривши правильність нарахування позивачем суми пені у розмірі 514,02 грн. за період з 16.01.2021 року по 24.05.2021 року нарахованих на суму боргу 11 078, 00 грн. судом встановлено, що такі нарахування здійснено вірно.
Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, відповідач доказів оплати суми боргу до суду не надав, наявності заборгованості перед позивачем не спростував.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення суми боргу у розмірі 11 078, 00 грн. пені у сумі 514, 02 грн. та 117, 46 грн. -3 % річних.
В частині стягнення 3 5 річних у розмірі 25,45 грн. - відмовити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку зі чим, судовий збір у даній справі покладається на відповідача у розмірі 2 265, 08 грн.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 126, 129,183, 236-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У позові відмовити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" (61002, місто Харків, вулиця Гаршина, буд. 5/7, ЄДРПОУ 40268712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" (02160, м. Київ, вул. Березнева. Буд. 10, кв. 310, ЄДРПОУ 30056859) суму у розмірі 11 709, 48 грн. та судовий збір у розмірі 2 265, 08 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні позову в частині стягнення 3 % річних у розмірі 25,45 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.
Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Реквізити сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Укррос-транс" (02160, м. Киїі, вул. Березнева. Буд. 10, кв. 310, ЄДРПОУ 30056859);
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Стандарт Трейд" (61002, місто Харків, вулиця Гаршина, буд. 5/7, ЄДРПОУ 40268712).
Повне рішення складено "06" серпня 2021 р.
Суддя О.О. Ємельянова