Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1962/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (код ЄДРПОУ 09806443, адреса - 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30)
до 1 відповідач - Приватне підприємство "ВІРГО ІНВЕСТ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35476725, адреса - 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 37) , 2 відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса - АДРЕСА_1 ).
про стягнення 204 997,85 грн.
без виклику учасників справи
До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява АТ "ТАСКОМБАНК" (позивач) про солідарне стягнення з ПП "ВІРГО ІНВЕСТ УКРАЇНА" (перший відповідач) та ОСОБА_1 (другий відповідач) заборгованості по кредитному договору (заява - договір) №ID7207925 від 30.10.2019 року в розмірі 204 997,85 грн.
Судові витрати просить також стягнути з відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2021, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.
24.05.2021 судом, у відповідності з вимогами ст. 176 ч. 6 ГПК України, було зроблено запит на другого відповідача до органів реєстрації місцепроживання.
04.06.2021 до суду надійшла відповідь відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання м. Харкова та Харківської області згідно якої другого відповідача зареєстровано за адресою, зазначеною в позовній заяві - АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.06.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини п'ятої статті 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Правом на подання відзиву відповідачі не скористалися, клопотань про надання часу на підготовку відзиву або інших заяв по суті справи заявлено не було.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст.178 ГПК України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Про розгляд справи сторони були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві .
Проте ухвали суду, які направлялися на адреси відповідачів, повернуті без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".
Судом перевірено адресу першого відповідача, згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 08.06.2021 (момент відкриття провадження у справі, місцезнаходження відповідача - 61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 94, кв. 136, та саме на цю адресу судом надсилалася ухвала від 08.06.2021, яка була повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".
Судом було зроблено повторний запит на першого відповідача та згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.07.2021 було встановлено, що останнім було змінено місцезнаходження на нову адресу - АДРЕСА_3 .
26.07.2021 судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на нову адресу першого відповідача, яка, також, повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Також, судом перевірено адресу другого відповідача, зроблено інформаційну довідку з реєстру територіальної громади та направлено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання щодо другого відповідача.
Згідно відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання, другий відповідач станом на момент відкриття провадження у справі у справі був зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 ), та саме на цю адресу судом надсилалася ухвала від 08.06.2021, яка була повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "адресат відсутній".
Згідно інформації, що міститься в реєстрі територіальної громади станом на 05.07.2021, другий відповідач 29.06.2021 змінив адресу реєстрації на АДРЕСА_4 .
06.07.2021 судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі на нову адресу другого відповідача, яка, також, повернулася до суду з відміткою про те, що адресат відсутній за вказаною адресою.
Таким чином, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.
При цьому, незважаючи на зміну адрес відповідачами, суд не вбачає підстав залишати позовну заяву без руху та зобов'язувати позивача повторно направляти на їх адреси копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки, на момент відкриття провадження по справі позивачем були дотримані ці вимоги та направлялися такі копії на адреси, які були дійсні на той час.
Ухвалою суду від 08.06.2021 було роз'яснено сторонам, що процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У встановлені судом строки додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень від сторін до суду не надійшло.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висловленій у рішенні "Каракуця проти України", заявник повинен виявляти належну зацікавленість у розгляді справи.
Згідно з частиною третьою статті 252 ГПК України якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з частиною четвертою статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30 жовтня 2019 року між Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» та ПРИВАТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ВІРГО ІНВЕСТ УКРАЇНА» (надалі - Позичальник/ Боржник/ Відповідач-1) було укладено Заяву-договір №ID7207925 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») (надалі також - «Кредитний договір»), відповідно до умов якого, Банк надав Позичальнику кредит у сумі 200 000 ( двісті тисяч) гривень 00 копійок із терміном повернення Кредиту 36 місяців з дати укладення Договору, тобто 30.10.2022, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору - кредит надається у формі зарахування грошових коштів у сумі Кредиту на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , відкритий у АТ «ТАСКОМБАНК» з цільовим використання на поповнення оборотних коштів; придбання основних засобів; рефінансування кредиту іншого банку.
Згідно п.2.3.1. Кредитного договору розмір процентної ставки за користування кредитом 0,0001% річних.
Розмір комісійної винагороди: 1,99% від суми виданого кредиту(щомісячно) п.2.3.3. Кредитного договору.
Пунктом 3.3 Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права Банку Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Відповідно до Заяви-договору від 01,04.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів АТ «ТАСКОМБАНК». Клієнт ('Відповідач-П підтвердив свою обізнаність (ознайомленість-) та поінформованість відносно запропонованих Банком умов надання зазначених банківських послуг (в т.ч. кредитних-) та надав відповідну згоду, шо засвідчив власним підписом 01.04.2019.
Таким чином, до відома клієнта протягом всього періоду обслуговування в АТ «ТАСКОМБАНК» регулярно доводилась вся необхідна інформація про банківські послуги та, зокрема, зміст Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК», до яких Позичальник приєднався шляхом укладенням Заяви-договору №Ш 7207925 від 30.10.2019.
Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт - «Кредит на розвиток бізнесу») - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.
Згідно рішення №6 від 30.10.2019 власника ПП «ВІРГО ІНВЕСТ УКРАЇНА», директор Мартинова І.І. була уповноважена звернутися до Банку для укладення кредитного договору з метою отримання ПП «ВІРГО ІНВЕСТ УКРАЇНА» кредиту у сумі не більше 200 000грн.
Таким чином Відповідач-1 ПП «ВІРГО ІНВЕСТ Україна», в особі Директора ОСОБА_1 , 30.10.2019 скористався своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинила правочин, підписавши Заяву-договір №ГО 7207925 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредит на розвиток бізнесу») електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 (надалі - Поручитель, Відповідач-2) був укладений Договір поруки від
30.10.2019 №Т 09.07.2019 І 7932, відповідно до умов якого Поручитель зобов'язався відповідати перед Кредитором, на засадах солідарного боржника, за виконання в повному обсязі ПП «ВІРГО ІНВЕСТ Україна», зобов'язань, що виникли або можуть виникнути в майбутньому на підставі Кредитного договору.
Таким чином, ОСОБА_1 скористалася своїм правом та на підставі Закону України «Про електронний цифровий підпис» вчинила правочин, підписавши Договір поруки від
30.10.2019 №Т 09.07.2019 І 7932 електронним цифровим підписом, що підтверджується копією відповідного електронного сертифікату, сформованого на сайті https://ca.informjust.ua/ та відображенням ЕЦП на самому Договорі.
З матеріалів справи встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу-1 кредитні кошти в обсязі, обумовленому Кредитним договором, які отримані останнім, що підтверджується відповідними виписками по особовому рахунку.
Однак. Позичальником було порушено норми чинного законодавства України та умови Кредитного договору, а саме:
п.1.1 Кредитного договору: позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.
п.2.5. Кредитного договору терміни і порядок погашення Кредиту: згідно графіку погашення Кредиту, зазначеного в Додатку 1 до Кредитного договору
п. 3.1. Кредитного договору позичальник забезпечує наявність на своєму поточному рахунку грошових коштів у сумі, необхідної для сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення Кредиту.
Таким чином, через неналежне виконання Відповідачем-1 умов Кредитного договору, станом на 06.05.2021, його загальна заборгованість перед Позивачем складає 204 997 (двісті чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) гривень 85 копійок, з яких:
заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 155552,00 грн;
заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,11 грн;
заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) - 43 780,00 грн;
пеня на суму простроченої заборгованості за період з 06.11.2020 по 05.05.2021 - 3 996,94 грн;
штраф за період з 06.11.2020 по 05.05.2021 - 1 668,80 грн.
Судом встановлено, що право на дострокове стягнення передбачено умовами Кредитного договору, зокрема в п. 4.2.1. зазначено, що умови цього Договору визначаються Банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті Банку http://www.tascombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до Договору в цілому.
Згідно з п. 18.2.23.8. Правил обслуговування корпоративних клієнтів в AT «ТАСКОМБАНК», Банк, незалежно від настання строків виконання зобов'язань Клієнтом за цим Договором, має право вимагати дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів та винагород, право Банку на отримання яких передбачено цим Договором, при настанні умов, передбачених п. 18.2.2.2.5 цього Договору, або порушення Клієнтом вимог у частині цільового використання кредитних коштів.
Відповідно до п. 18.2.2.2.5 Правил, Клієнт доручає Банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту для виконання зобов'язань з погашення Кредиту, сплати комісії за його використання, а також з усіх своїх поточних рахунків у гривні для виконання зобов'язань з погашення штрафів та неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті Банку, при настанні строку здійснення платежу згідно з Заявою (здійснювати договірне списання). Списання грошових коштів здійснюється відповідно до встановленого порядку, при цьому оформлюється меморіальний ордер. У разі відсутності на поточних рахунках Клієнта суми коштів достатньої для оплати чергового платежу за Кредитом, Клієнт доручає Банку встановити овердрафт на поточний рахунок на суму, необхідну для сплати чергового платежу або використати кошти надані Банком згідно та у порядку зазначеному в розділі 18.1 цих Правил.
Тобто, наявність очевидних ознак неспроможності Позичальника належним чином обслуговувати кредитне зобов'язання та/або порушення умов Договору має наслідком виникнення у Банку права вимагати дострокового повернення суми Кредиту, що також передбачено нормами ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
З огляду на вищевикладене, відповідними Повідомленнями-вимогами AT «ТАСКОМБАНК» від 11.12.2020 Позичальник та від 25.03.2021 Поручитель, які отримані Відповідачами (додаються до даної позовної заяви) були повідомлені про наявність заборгованості за кредитним договором та про необхідність її погашення у стислі терміни, однак зазначені порушення не були усунені, а заборгованість так і не була погашена.
Згідно з приписами ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно з ч.2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У ч.1 ст. 1048 ЦК України зазначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
На виконання умов договору позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі згідно з умовами договору та надав відповідачу-1 кредит.
Строки повернення кредиту частинами встановлені кредитним договором.
Відповідач-1 порушив умови договору, вчасно не повернув кредитні кошти та не здійснив інші обумовлені договором платежі.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги те, що відповідач-1 не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорах та не розрахувався з позивачем у визначені умовами договорами строки та розмірі, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, яка набула чинності 15.12.2017р.) встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідачі не оспорили заборгованості перед позивачем за кредитом, не надали відзиву на позовну заяву.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідачами в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 155 552,00 грн; заборгованості по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,11 грн та заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій) - 43 780,00 грн є обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення пені нарахованої на суму простроченої заборгованості за період з 06.11.2020 по 05.05.2021 у загальному розмірі 3996,94 грн та штрафу нарахованого за період з 06.11.2020 по 05.05.2021 у розмірі 1668,8 грн за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором суд зазначає наступне.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Частиною 1 ст. 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Сторони в п.3.3 договору погодили, що у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов'язань та при реалізації права банку позичальник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Відповідно до п.18.2.1.5 Правил, у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку, передбаченого п.18.2.1.2, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.
Згідно з п.18.2.5.2 Правил, нарахування неустойки та/або штрафу, який визначений в цінових параметрах, за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом. У випадку порушення цільового використання кредиту клієнт сплачує банку штраф у розмірі 25% (двадцять п'ять відсотків) від суми кредиту, використаної не за цільовим призначенням. Сплата штрафу здійснюється в гривні. У випадку порушення зобов'язань, вказаних у п.18.2.2.2.7, 18.2.2.2.9 цього розділу правил, клієнт сплачує штраф у розмірі 2% (два відсотки) від розмірі кредиту, діючого на момент застосування штрафу.
Проте суд дійшов висновку щодо відмови в позові в цій частині з таких підстав.
Відповідно до п.15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п.8 Розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Аналогічні приписи містяться і у пункті 8 розділу 9 Прикінцевих положень Господарського кодексу України, згідно яких у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
При цьому, ч. 2 статті 5 Цивільного кодексу України визначено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
В рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року у справі №1-7/99 зазначено, що надання зворотної дії в часі законам та іншим нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто, вказаний вище Закон має зворотну дію в часі.
Враховуючи наведені положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, строки повернення кредиту та те, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" на усій території України встановлено з 12.03.2020 року карантин, який діє і на теперешній час, суд дійшов висновку, що починаючи з 12.03.2020 року позичальника звільнено від обов'язку сплати пені за прострочення повернення тіла кредиту та процентів, а також штрафу.
Отже, зважаючи на вищенаведені приписи чинного законодавства, які обмежують період нарахування штрафних санкцій, що підлягають стягненню із суб'єкта господарювання у зв'язку з порушенням ним господарського зобов'язання в період карантину, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу слід відмовити, оскільки період їх нарахування збігається із періодом карантину, запровадженого на території України.
Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Інших судових витрат позивачем заявлено не було.
Керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Акціонерного товариства "Таскомбанк" задовольнити частково.
Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Вірго Інвест Україна" (код ЄДРПОУ 35476725; адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 37) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (код ЄДРПОУ 09806443; адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30):
- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 155 552,00 грн;
- заборгованість по відсоткам (в т.ч. прострочені) - 0,11 грн;
- заборгованості по комісії (в т.ч. простроченій) - 43 780,00 грн;
- судовий збір за розгляд позовної заяви - 2 989,98 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Позивач - Акціонернео товариство "ТАСКОМБАНК" (код ЄДРПОУ 09806443; адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, б. 30)
Перший відповідач - Приватне підприємство "Вірго Інвест Україна" (код ЄДРПОУ 35476725; адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 37)
Другий відповідач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 )
Повне рішення складено "06" серпня 2021 р.
Суддя С.А. Прохоров