Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/2105/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Сигма-С" (18023, м. Черкаси, вул. Василини, 191, кв. 2)
до Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро" (61058, м. Харків, пров. Іванівський, буд. 5)
про стягнення 225099,00 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Приватне підприємство "Сигма-С" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро" про стягнення 240799,00 грн. Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором на охорону об'єкта №96 від 29.01.2020 в частині здійснення замовником повної та своєчасної оплати за охоронні послуги у визначені договором строки, з урахуванням чого, до стягнення з відповідача заявлено заборгованість у розмірі 240799,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2021 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
05.07.2021 до загального відділу діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому викладено клопотання про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 15630) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
16.07.2021 до загального відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. № 16700), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 225099,00 грн. Також, разом із цією заявою позивачем подано відповідь на відзив.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2021 прийнято заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх. №16700 від 16.07.2021).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до ст. 80 ГПК України, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою господарського суду Харківської області від 07.06.2021, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Отже, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.
29.01.2020 між Приватним підприємством "Сигма-С" (виконавець) та Сільськогосподарським приватним підприємством "РВД-Агро" (замовник) укладено договір на охорону об'єкта №96 (далі - Договір) (т.с. 1 а.с. 6-7), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере під охорону об'єкти, перераховані у дислокації об'єктів, які охороняються, що додається до договору (додаток № 1).
Відповідно до п. 2.1. Договору сума договору встановлюється окремим протоколом, згідно поданого виконавцем розрахунку, що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно з п. 2.2. Договору було визначено, що загальна сума Договору становить 98000,00 грн. за місяць. Оплата за охорону здійснюється після виконання охоронних заходів, згідно акта виконаних робіт в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок виконавця. Також, Додатком №2 до договору у вигляді протоколу погодження договірної ціни, теж було визначено, що вартість послуг згідно Договору становить 98000,00 грн. за один місяць, без ПДВ.
Строк дії Договору сторонами передбачено на один рік і набирає чинності він з дня його підписання (п. 5.1. Договору).
Відповідно до п.5.2. Договору кожна із сторін має право розірвати Договір, повідомивши другу сторону письмово за один місяць, при повному розрахунку за послуги.
У відповідності до дислокації об'єктів, що передаються під охорону, відображеній в Додатку №1 до Договору, виконавцем забезпечено охорону об'єктів замовника в с. Червона Слобода, Черкаського району Черкаської області 4-ма цілодобовими постами охорони.
Із обставин справи вбачається, що Додатковою угодою №1 від 10.09.2020 між замовником і виконавцем було досягнуто згоди щодо додаткових послуг за Договором, а саме: комплекс заходів здійснюваних виконавцем в інтересах замовника щодо спостереження за сигналізацією, встановленою на об'єктах останнього, а саме: 1) офісні приміщення за адресою: с. Червона Слобода, вул. Чигиринський шлях, 135; 2) молочно-товарна ферма за адресою: с. Червона Слобода, вул. Соборна, 54.
Пунктом 2 вказаної Додаткової було узгоджено, що вартість послуг по спостереженню за тривожною сигналізацією складає: 1200,00 грн. за один місяць, а оплата здійснюється щомісячно згідно виставлених рахунків до 20-го числа поточного місяця в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок виконавця.
Крім цього, пунктом 4 вказаної додаткової було узгоджено, що для припинення протиправних дій третіми особами було встановлено об'їзд групою швидкого реагування об'єктів замовника, зазначених в п.2 вказаної додаткової - один раз на тиждень. При цьому вартість послуг була узгоджена в розмірі 1000,00 грн. за одноразовий приїзд.
Також, Додатковою угодою №2 від 01.12.2020 між замовником і виконавцем було досягнуто згоди щодо зменшення постів, а саме: Виїзного посту, а вартість послуг після зменшення поста складає 84 000,00 грн. за один місяць охорони.
Окрім того, Додатковою угодою №3 від 16.12.2020 між замовником і виконавцем було досягнуто згоди щодо зменшення постів, а саме: Денного посту, а вартість послуг після зменшення поста складає 70000,00 грн. за один місяць охорони.
Додатковою угодою №4 від 01.01.2021 між замовником і виконавцем було досягнуто згоди щодо збільшення вартості послуг за Договором до 82000,00грн. за один місяць охорони.
29.01.2021 року між замовником і виконавцем підписано та скріплено печатками акт зняття охорони за Договором.
Разом з тим, послуги з обслуговування тривожної сигналізації і об'їзд групою швидкого реагування об'єктів замовника, що було визначено Додатковою угодою №1 від 10.09.2020, надавалися ще до 01.03.2021.
На виконання своїх зобов'язань за Договором, позивачем були надані відповідачеві послуги з охорони, про що до свідчать наявні у матеріалах справи належним чином засвідчені копії документів. А саме: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 137-11/20 від 30.11.2020 з надання послуг з фізичної охорони у листопаді 2020р. згідно договору №96 від 29.01.2020 року суму 98000,00 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 158-12/20 від 31.12.2020 з надання послуг з фізичної охорони у грудні 2020р. згідно договору №96 від 29.01.2020 на суму 79334,00 грн.; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 8-01/21 від 31.01.2021 з надання послуг з фізичної охорони у січні 2021р., в т.ч. згідно договору №96 від 29.01.2020 року на суму 74065,00 грн. Вказані акти підписані сторонами буз будь-яких зауважень щодо кількості та якості послуг, підписи скріплені печатками.
У позовній заяві, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем зазначено, що у відповідача перед позивачем існує заборгованість, яка становить 225099,00 грн., а саме:
- відповідач не здійснив своєчасної оплати вартості послуг з обслуговування тривожної сигналізації і об'їзд групою швидкого реагування об'єктів замовника, що було визначено Додатковою угодою №1 від 10.09.2020 до Договору, і які надавалися до 01.03.2021 на загальну суму 5200,00 грн. згідно акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) №01/12 від 01.03.2021 з надання послуг з обслуговування тривожної сигналізації і громадського порядку у лютому 2021 р.;
- відповідач не здійснив з позивачем розрахунку щодо вартості послуг з обслуговування тривожної сигналізації і об'їзд групою швидкого реагування об'єктів замовника, що було визначено Додатковою угодою №1 від 10.09.2020 до Договору, і які надавалися до 01.03.2021 на загальну суму 5200,00 грн. згідно акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 01/12 від 01.03.2021 з надання послуг з обслуговування тривожної сигналізації і громадського порядку у лютому 2021р.;
- згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 07/77 від 30.09.2020 з надання послуг з обслуговування тривожної сигналізації і громадського порядку у вересні 2020 р. на суму 3800,00 грн. (заборгованість погашена оплатою відповідача 22.09.2020),
- згідно здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 09/79 від 30.10.2020 з надання послуг з обслуговування тривожної сигналізації і громадського порядку у жовтні 2020 р. на суму 5200,00 грн. (заборгованість погашена оплатою відповідача 03.11.2020).
- згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 10/82 від 30.11.2020 з надання послуг з обслуговування тривожної сигналізації і громадського порядку у листопаді 2020р. на суму 5200,00 грн. (заборгованість погашена оплатою відповідача 30.11.2020),
- згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 11/88 від 31.12.2020 з надання послуг з обслуговування тривожної сигналізації і громадського порядку у грудні 2020р. на суму 6200,00 грн. (заборгованість погашена оплатою відповідача 18.02.2021).
- згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 01/02 від 31.01.2021 з надання послуг з обслуговування тривожної сигналізації і громадського порядку у січні 2021р. на суму 5200,00 грн. (заборгованість погашена оплатою відповідача 18.02.2021).
Так, у зв'язку з наявною заборгованістю та з метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 19.02.2021 за вих. № 17/02 (а.с. 24), у відповідь на яку, відповідач, своїм листом за вих.№69 від 01.03.2021 навів графік погашення заборгованості, який гарантував дотриматися та здійснити оплату заборгованості у скорочені строки (а.с. 25).
Втім заборгованість у розмірі 225099,00 грн. з боку відповідача залишилася несплаченою.
З урахуванням вищенаведених обставин, заборгованість відповідача перед позивачем склала 225099,00 грн.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що останній в змозі виконати позовні вимоги щодо сплати основного боргу в сумі 225099,00 грн. Також, у відзиві зазначає про те, що позов підписано неуповноваженою особою, а тому підлягає поверненню. Окрім того, у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч.1 ст.11 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, ( ч. 2 ст.11 ЦК України)
Як свідчать матеріали справи, спір між сторонами по цій справі, виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором на охорону об'єкта №96 від 29.01.2020, який за своїм змістом та правовою природою є договором про надання послуг.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Матеріали справи містять відповідні Акти надання Позивачем послуг Відповідачу, які підписані уповноваженими представниками без будь-яких претензій та зауважень щодо кількості та якості наданих послуг (а.с. 13-22), а відтак суд дійшов висновку, що послуги є прийнятими відповідачем в повному обсязі, таким чином у відповідача виникає обов'язок їх оплатити.
Доказів протилежного, суду відповідачем не надано.
За таких обставин суд зробив висновок про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 225099,00 грн. підлягають задоволенню повністю.
Заперечення відповідача щодо підписання позову неуповноваженою особою відхиляються судом, оскільки заперечення зводяться до довільного тлумачення відповідачем умов договору про надання правової допомоги № 18/05-2021 від 18.05.2021, які не відповідають їх змісту.
Окремо суд звертає увагу відповідача на те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.06.2021 у справі № 922/2105/21 суд визнав матеріали позовної заяви такими, що подані з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.
Що стосується клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, яке викладено у відзиві на позовну заяву, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. Тобто, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення суду, відповідач зазначає, що:
- позивачем не доведено, що йому завдано збитки простроченням зобов'язання;
- за наслідками неврожайного 2020 року відповідач має збитковий фінансовий результат (пов'язаний із сезонністю робіт та несприятливими погодними умовами) та заборгованість по заробітній платі перед працівниками (яка відповідно до ЗУ «Про оплату праці» здійснюється в першочерговому порядку). Крім того, у 2020-2021 роках зріс рівень мінімальної заробітної плати та її індексація збільшили фінансовий тягар на підприємство, а тому з боку відповідача відсутня вина у простроченні зобов'язання, оскільки останнє виникло в зв'язку з обставинами непереборної сили.
- суду необхідно врахувати добросовісну поведінку підприємства, яке протягом 2020-2021 років поступово погашало заборгованість по зобов'язанням перед позивачем.
Враховуючи вищенаведене, враховуючи тяжкий фінансовий стан підприємства та його заборгованість перед працівниками і контрагентами, наявну загрозу банкрутства, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, визнання боргу та його поступового погашення, відповідач просить розстрочити виконання рішення помісячно в шістьох рівних частинах.
Позивач проти розстрочення виконання рішення суду заперечив, посилаючись на те, що обставини, на які відповідач посилається, у розумінні ст.331 ГПК України, не є виключними обставинами для розстрочення виконання рішення суду. Окремо позивачем зауважено про те, що послуги за договором надавались відповідачеві працівниками позивача, які теж мають право на вчасну і повну оплату своєї праці (отримання якої щомісяця чекають такі працівники і їхні родини), позивач в свою чергу також несе обов'язок зі сплати такої заробітної плати, а також оплати всіх належних відрахувань і податків.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Підставами для задоволення заяви про відстрочку, розстрочку виконання рішення можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.07.2020 у справі №908/1884/19.
Законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому, тяжке фінансове становище та нерентабельність господарської діяльності не є тими виключними обставинами, які дають підстави для розстрочення виконання судового рішення, якщо важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин.
Пункт 1 ст. б Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, що, зважаючи на положення ч. 1 ст. 9 Конституції України, є частиною національного законодавства, гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно з ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. У відповідності до ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Однак, суд зазначає, що відповідачем у клопотанні про розстрочення виконання у даній справі не доведено наявність обставин, в розумінні статті 331 Господарського процесуального кодексу України, з якими пов'язана можливість розстрочення виконання рішення. Суд звертає увагу, що посилання відповідача на тяжкий фінансовий стан підприємства не є підставою для розстрочення виконання рішення суду, оскільки відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку
Так, у відповідності до частини 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не додано до матеріалів справи жодних належних, допустимих та достовірних доказів відповідно до норм ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження наявності виключних обставин, які, на думку відповідача зміняться в майбутньому після можливого розстрочення та нададуть йому змогу виконати рішення в повному обсязі.
Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Відсутність грошових коштів не є виключною обставиною та має негативний вплив на фінансовий стан не лише заявника, а й стягувача у справі та здійснювану ним господарську діяльність.
Водночас відповідачем, у розумінні наведених вище приписів законодавства, не обґрунтовано в чому полягає виключність обставин, якими він обґрунтовує свою вимогу щодо розстрочення виконання рішення.
Також Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.
Зокрема, у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.
Таким чином, посилання відповідача на важний фінансовий стан підприємства, не є достатньою підставою для звільнення від виконання господарського зобов'язання та розстрочення виконання рішення суду.
При цьому, суд зазначає, що під час розгляду клопотання про розстрочку виконання судового рішення господарський суд також повинен враховувати інтереси кредитора. Так, у відповіді на відзив позивач заперечував про розстрочення виконання рішення.
З огляду встановлені вище судом обставини, з урахуванням принципів розумності та справедливості, а також те, що рішення суду є обов'язковим до виконання та має бути виконане, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для розстрочення виконання рішення, а тому клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про задоволення позову, судові витрати по сплаті судового збору у даній справі покладається на відповідача в сумі 3376,49 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "РВД-Агро" (61058, м. Харків, пров. Іванівський, буд. 5, код ЄДРПОУ 32546820) на користь Приватного підприємства "Сигма-С" (18023, м. Черкаси, вул. Василини, 191, кв. 2, код ЄДРПОУ 35377528) - 225099,00 грн. заборгованості та 3376,49 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "05" серпня 2021 р.
Суддя Є.М. Жиляєв