Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"03" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/423/21
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корецької міської ради Рівненської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС"
про стягнення боргу 52 165,96 грн., розірвання договору оренди гідротехнічної споруди та повернення нерухомого майна
Секретар судового засідання Лиманський А.Ю.
представники:
від органу прокуратури Немкович І.І.
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору:
Керівник Здолбунівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Корецької міської ради Рівненської області звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" про стягнення боргу 52165,96 грн., розірвання договору оренди гідротехнічної споруди та повернення нерухомого майна.
Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови укладеного Договору від 25.01.2017 р. оренди гідротехнічної споруди-дамби на річці Корчик, а саме несвоєчасно та не повністю сплатив орендні платежі, допустив прострочення орендної плати за останні 16 місяців (з січня 2020 року по квітень 2021 року). Факт тривалого невиконання орендарем вимог договору призвів до негативних наслідків: до ненадходження до місцевого бюджету коштів у сумі 52 165,96 грн. Позивач посилається на ст.782 ЦК України, за якою наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. Тому просить розірвати Договір оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017 р., що укладений між територіальною громадою міста Корець Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС". Також, покликаючись на ст.785 ЦК України, просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" повернути територіальній громаді в особі Корецької міської ради Рівненської області нерухоме майно - гідротехнічну споруду-дамбу, площею 78,9 м.кв., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Корець, вул.Незалежності, 95.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав. Представник відповідача у судові засідання не з'являвся. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак, до суду повернулися конверти з ухвалами, що направлялися відповідачу (на адресу: 34700, Рівненська обл., Корецький р-н, місто Корець, вул.Незалежності, будинок 95) з відміткою органу поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою". Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса відповідача: 34700, Рівненська обл., Корецький р-н, місто Корець, вул.Незалежності, будинок 95. Адреса засновників товариства: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .; ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 . Суд також надсилав ухвали про розгляд справи на адреси засновників товариства. Проте, конверти з ухвалами повернулися до господарського суду із відмітками відділення пошти: "за закінченням терміну зберігання" та "адресат відсутній за вказаною адресою".
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 04.06.2021 р.відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 01 липня 2021 р. на 11:00 год.
01.07.2021 р. підготовче засідання відкладено на 20.07.2021 р. на 10:15 год.
Ухвалою від 20 липня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03 серпня 2021 року.
В судове засідання 03.08.2021 р. представники Корецької міської ради Рівненської області та відповідача не прибули. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Поряд з тим, від Корецької міської ради 01.07.2021 р. було подано клопотання про розгляд справи без участі її представника за наявними доказами.
Згідно положень статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі матеріалами без участі представників Корецької міської ради Рівненської області та відповідача.
Під час розгляду спору по суті представник органу прокуратури надав пояснення, за якими підтримав позовні вимоги та просив їх задоволити.
У подальшому суд дослідив письмові докази, що містяться у справі.
Заслухано представника прокуратури у судових дебатах.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 25.01.2017 між територіальною громадою міста Корець та ТОВ "Корецька ГЕС" укладено Договір оренди гідротехнічної споруди-дамби на річці Корчик, що знаходиться за адресою: м. Корець, вул. Незалежності, 95, договір посвідчений приватним нотаріусом Корецького районного нотаріального округу Рівненської області за № 56 (далі - Договір) (арк.с. 12-16).
За умовами Договору позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає в строкове платне користування комунальне майно - гідротехнічну споруду-дамбу на річці Корчик, що знаходиться за адресою Рівненська область, м. Корець, вул. Незалежності, 95, балансова та оціночна вартість якого становить 386 120,00 гривень без ПДВ.
Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана гідроспоруда перебуває у комунальній власності Територіальної громади міста Корець в особі Корецької міської ради Рівненської області. Право оренди гідроспоруди зареєстроване за ТОВ "Корецька ГЕС" 25.01.2017.
Відповідно до п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування Майном з моменту підписання акту приймання - передавання, який складається сторонами не пізніше трьох днів з моменту підписання цього Договору.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що орендна плата становить 39 384,24 грн. на рік та вноситься Орендарем на рахунок Орендодавця щомісячно в розмірі 3 282,02 грн., не пізніше 15 числа місяця за яким здійснюється платіж. Орендар сплачує орендну плату із врахуванням щомісячного індексу інфляції згідно повідомлення державних органів статистики.
За умовами пункту 3.5 Договору, у разі несплати орендної плати більше ніж за два місяці договір вважається розірваним.
Згідно пункту 3.6 Договору, у разі припинення (розірвання) Договору оренди, Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії (розірвання) Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Пунктом 8.6 Договору визначено, що при невиконанні або неналежному виконанні чи порушенні однією із Сторін умов цього договору та за інших підстав передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірвано достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.
Крім вказаних договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, що діяла на момент укладення правочину).
Факт передачі в оренду комунального майна, підтверджується Актом прийому-передачі від 25.01.2017, який підписано і скріплено печатками орендаря та орендадавця відповідно до якого майно передавалося в належному стані, без зауважень і претензій (арк.с. 17).
Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав належним чином і у повному обсязі.
Проте, відповідач допустив прострочення сплати орендних платежів за останні 16 місяців. А саме, згідно відомостей розрахунку, наданого Корецькою міською радою останній платіж у розмірі 5 000,00 грн. був здійснений відповідачем 08 січня 2020 року (арк.с. 21). Таким чином, з січня 2020 року по квітень 2021 року відповідач не оплачував кошти за оренду гідротехнічної споруди.
Корецька міська рада зверталася до керівництва ТОВ "Корецька ГЕС" із листами №03-12/524 від 11.06.2020 р., №03-12/692 від 15.07.2020 р., у яких висловлювалася необхідність погасити існуючий борг по орендних платежах (арк.с.26-27). Відповіді на вказані листи у матеріалах справи відсутні.
Також відсутні докази сплати відповідачем орендних платежів згідно договору за період з січня 2020 року по квітень 2021 року.
Отже, борг відповідача по оренді згідно матеріалів справи складає всього 52 165,96 грн.
Зважаючи на наведені обставини, позивач звертається до господарського суду та просить стягнути з ТОВ "Корецька ГЕС" 52 165,96 грн. заборгованості, також розірвати Договір оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017 р., що укладений між територіальною громадою міста Корець Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС", та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" повернути територіальній громаді в особі Корецької міської ради Рівненської області нерухоме майно - гідротехнічну споруду-дамбу.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.
Виходячи з вимог ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави, у випадках, передбачених законом.
За приписами частини 4 статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, у позовній заяві обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № З-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.09.2018 у справі №924/1237/17).
Бюджет Корецької міської ради Рівненської області, відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України, є місцевим бюджетом та входить до складу бюджетної системи України.
Частиною 1 ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб, надає відповідні субвенції та дотації.
У даному спорі вбачаються порушення інтересів держави, що полягають у тому, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за договором оренди до бюджету міської ради не надійшли кошти, які у свою чергу могли бути використані на інші потреби територіальної громади, забезпечення завдань і функцій держави та місцевого самоврядування тощо.
Окрім того, у даному випадку порушення інтересів держави полягає ще й у тому, що Корецька міська рада позбавлена можливості належно використовувати нерухоме майно або надати його в оренду іншим особам.
Правовідносини пов'язані з освоєнням бюджетних коштів становлять суспільний інтерес, а ненадходження коштів до Корецької міської ради внаслідок невиконання ТОВ "Корецька ГЕС" умов договору, такому суспільному інтересу не відповідає.
Пред'явлення окружною прокуратурою даного позову спрямоване, передусім, на захист майнових інтересів територіальних громад сіл, селищ Рівненського району, в межах територіальної підвідомчості.
Відповідно до Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована Верховною Радою України в 1997 Законом України № 452/97-ВР, набрала чинності для України 01.01.1998) держави - члени Ради Європи, які підписали цю Хартію, врахували, що органи місцевого самоврядування є однією з головних підвалин будь-якого демократичного режиму та право громадян на участь в управлінні державними справами є одним з демократичних принципів, які поділяються всіма державами - членами Ради Європи і воно найбільш безпосередньо може здійснюватися саме на місцевому рівні.
У Конституції України місцевому самоврядуванню, як одній з основ демократичного ладу, присвячено спеціальний XI розділ. Не будучи складовою частиною системи державних органів, органи місцевого самоврядування водночас тісно взаємодіють з державними органами і являють собою особливу форму участі громадян в управлінні державними і суспільними справами виключно місцевого значення.
Відповідно до статей 5, 7 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого управління в межах Конституції і законів України.
Отже, інтереси держави полягають не тільки у захисті прав державних органів влади чи тих, які відносяться до їх компетенції, а також захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізуються у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання.
З огляду на викладене, у даному випадку інтереси територіальної громади міста Корець збігаються з інтересами держави.
Відповідно до вимог ст. 172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції, встановленої законом.
Відтак, територіальна громада, як власник об'єктів права комунальної власності, делегує відповідній раді, виконавчому органу ради повноваження щодо здійснення права власності від її (громади) імені, в її інтересах, виключно у спосіб та у межах повноважень, передбачених законом. Аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку, що воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які повністю відповідають вимогам законодавства та інтересам територіальної громади.
Європейський суд з прав людини у своєму рішення від 02.11.2004 по справі «Трегубенко проти України» (заява № 61333/00) категорично ствердив, що правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".
Враховуючи викладене, Корецька міська рада, представляючи об'єднану територіальну громаду, діє в її інтересах, як суспільних (Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 1-10/2004), а тому правильне застосування відповідачем положень чинного законодавства у сфері розпорядження об'єктом майна комунальної власності беззаперечно становить суспільний інтерес.
Частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 29 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Рада, відповідно до ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування", може бути позивачем, може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації її повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Тобто, єдиним органом уповноваженим управляти комунальним майном яке заходиться на території міста Корець та звертатися до суду для реалізації своїх повноважень є Корецька міська рада Рівненської області.
При цьому, Корецька міська рада, протягом тривалого часу, неналежно виконувала свої повноваження, а саме, як розпорядник коштів місцевого бюджету, володіючи інформацією про наявність заборгованості за договором оренди комунального майна, з січня 2020 року не вживала заходів спрямованих на стягнення наявної заборгованості за укладеним правочином. Так, орендодавець в особі Корецької міської ради, обмежився лише надсиланням на адресу відповідача листів-вимог (лист від 11.06.2020 № 03-12/524, лист від 15.07.2020 № 03-12/692), які на стан погашення боргу та належного утримання гідротехнічних споруд не вплинули.
Корецька міська рада, з метою вжиття заходів реагування на порушення чинного законодавства зі сторони ТОВ "Корецька ГЕС", звернулась до Здолбунівської окружної прокуратури (лист від 12.04.2021 №03-121/005) з проханням про надання допомоги у вирішенні питання по розірванню договору оренди гідротехнічної споруди-дамби № 56 від 25.01.2017.
З метою дотримання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру" окружною прокуратурою 26.04.2021 направлено на адресу органу місцевого самоврядування повідомлення про наявність підстав для вжиття заходів представницького характеру. Згідно відповіді Корецької міської ради від 05.05.2021 № 03-13/1174 орган місцевого самоврядування просить окружну прокуратуру вжити заходи представницького характеру щодо виявлених порушень, у зв'язку з відсутністю кошторисних призначень на оплату судових витрат.
Корецька міська рада Рівненської області з позовом про стягнення заборгованості і розірвання договору оренди до відповідача не зверталася, що фактично свідчить про її бездіяльність щодо усунення виявлених порушень чинного законодавства.
У той же час, тривала бездіяльність Корецької міської ради (понад 16 місяців) у вчиненні дій до стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання укладеного правочину, не може вважатись вираженням волі територіальної громади.
Отже, Корецька міська рада, володіючи інформацією про порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, належних заходів до усунення порушень не вжила, з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди комунального майна та повернення гідротехнічної споруди - дамби до суду не зверталася.
Фактично звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про набуття та подальше належне розпорядження об'єктами комунальної форми власності.
При цьому спір, що виник, порушує інтереси територіальної громади, як законного власника вказаного об'єкта, а відсутність належного владного контролю на вказаному напрямі створює сприятливі умови для незаконного його використання.
Відновлення порушеного права територіальної громади області на законне розпорядження спірним об'єктом може бути реалізоване шляхом звернення до суду з позовом про розірвання договору оренди нерухомого майна (гідротехнічної споруди), стягнення заборгованості та повернення нерухомого майна.
Як зазначено у Постанові ВП ВС № 12-194гс19 від 26.05.2020, відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Приписами ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Аналогічний припис містить ГК України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з п. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язком для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім вказаних договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі відповідно до ч. З ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, що діяла на момент укладення правочину).
Згідно зі ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. Згідно зі ст.193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Однак, орендар - ТОВ "Корецька ГЕС" систематично допускав порушення умов Договору, згідно з якими він зобов'язаний щомісячно своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Корецька ГЕС", орендар не здійснював оплату за оренду гідротехнічної споруди протягом останніх 16 місяців (з січня 2020 року по квітень 2021 року), в результаті чого, станом на 15.05.2021, заборгованість з орендної плати ТОВ "Корецька ГЕС" становить 52 165,96 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).
Вказаний факт тривалого невиконання з боку орендаря вимог договору призвів до негативних наслідків: ненадходження коштів до місцевого бюджету, створення загрози економічним інтересам територіальної громади та завдання майнової шкоди на загальну суму 52 165,96 грн.
При цьому, докази здійснення відповідачем (Орендарем) сплати в повному обсязі орендної плати за період з січня 2020 по квітень 2021 у строк, встановлений Договором в матеріалах справи відсутні.
Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору оренди від 25.01.2017 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.
Факт наявності заборгованості з орендних платежів в розмірі 52 165,96 грн. підтверджується матеріалами справи.
Станом на час розгляду спору відповідач доказів сплати заборгованості з орендної плати в повному обсязі не надав, вимог позивача не заперечив.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" - 52 165,96 грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.
Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог актів цивільного законодавства.
Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його невиконання.
Поряд з цим, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (у редакції, що діяла на час виникнення договірних зобов'язань) передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України).
Крім того, відповідно до частин 1 і 2 статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання. Така ж правова позиція викладена у Постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.11.2019 у справі № 908/1399/17.
Приписами ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов'язання, а саме, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Згідно з ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Із змісту ст.ст.15,16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Згідно із п. 9.2 Договору зміни до умов цього Договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
Пунктом 9.4 Договору визначено, що чинність договору припиняється зокрема достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду, або в порядку, визначеному умовами договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 3 ст. 291 Господарського кодексу України встановлено, що договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Таким чином, невиконання відповідачем взятих на себе за умовами Договору оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017 зобов'язань по сплаті орендної плати є підставою для дострокового розірвання Договору.
Згідно із ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно із ч. 1 ст. 782 Цивільного Кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
Згідно п. 4.8. Договору, Орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання Договору протягом 10-ти днів повернути Орендодавцеві орендоване Майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.
Відповідно до п. 9.7 Договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом десяти робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі, якщо Орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Пунктом 9.8 Договору сторони узгодили, що Майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами Акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складанню Акта приймання - передавання про повернення Майна покладається на Орендаря.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про наявність підстав для розірвання Договору оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017, суд вважає наявними підстави для повернення майна за договором.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про розірвання Договору оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017, який укладено між територіальною громадою міста Корець Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" повернути Корецькій міській раді Рівненської області нерухоме майно, а саме гідротехнічну споруду-дамбу, площею 78,9 м.кв., що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 95, м. Корець, Рівненська область, за актом приймання-передавання - є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, правової позиції у справі не висловив, проти позову не заперечив, доказів належного виконання зобов'язань за Договором суду не надав.
Висновки суду.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" на користь Корецької міської ради Рівненської області заборгованість в розмірі 52165,96 грн. за договором оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017, також про розірвання договору оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017, який укладено між територіальною громадою міста Корець Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" та зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" повернути Корецькій міській раді Рівненської області нерухоме майно, а саме гідротехнічну споруду-дамбу, площею 78,9 м.кв., що знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 95, м. Корець, Рівненська область, за актом приймання-передавання - належить задоволити повністю.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Відтак, на підставі ст.129 ГПК України судові витрати, які поніс позивач по сплаті судового збору в сумі 6 810 грн. покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" (34700, Рівненська обл., м.Корець, вул.Незалежності, 95, код ЄДРПОУ 39798795) на користь Корецької міської ради Рівненської області (34700, Рівненська обл., м.Корець, вул.Київська, 69, код ЄДРПОУ 05390939) - 52 165 (п'ятдесят дві тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 96 коп. заборгованості за Договором оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017 р.
3. Розірвати Договір оренди гідротехнічної споруди-дамби від 25.01.2017 р., який укладений між територіальною громадою міста Корець Рівненської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС".
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" (34700, Рівненська обл., м.Корець, вул.Незалежності, 95, код ЄДРПОУ 39798795) повернути Корецькій міській раді Рівненської області (34700, Рівненська обл., м.Корець, вул.Київська, 69, код ЄДРПОУ 05390939) нерухоме майно - гідротехнічну споруду-дамбу, площею 78,9 м.кв., що знаходиться за адресою: Рівненська обл., м.Корець, вул.Незалежності, 95.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Корецька ГЕС" (34700, Рівненська обл., м.Корець, вул.Незалежності, 95, код ЄДРПОУ 39798795) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, м.Рівне, вул. 16 Липня 52, код ЄДРПОУ 02910077) - 6 810 (шість тисяч вісімсот десять) грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.
6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 06 серпня 2021 року.
Суддя Бережнюк В.В.