05 серпня 2021 року Справа № 915/643/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Левченко Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватного акціонерного товариства «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (61001, м. Харків, майдан Повстання, буд. 7/8; адреса електронної пошти: upo@ukr.net; ідентифікаційний код 30655877)
до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (адреса електронної пошти: energoatom@atom.gov.ua) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; адреса електронної пошти: office@sunpp.atom.gov.ua; ідентифікаційний код 20915546)
про: стягнення 2414624,75 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Шень С.І., у порядку самопредставництва,
Суть спору:
17.05.2021 Приватне акціонерне товариство «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 377 від 14.04.2021 (з додатками), в якій просить суд:
1. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (ідентифікаційний код: 20915546) на користь Приватного акціонерного товариства «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30655877) суму в загальному розмірі 2414624,75 грн, в тому числі:
- сума заборгованості за Договором-1 та Договором-2 - 2201520,00 грн;
- 3 % річних від суми заборгованості - 50414,86 грн;
- сума втрат від інфляції - 162689,89 грн.
2. Відшкодувати Приватному акціонерному товариству «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30655877) за рахунок Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (ідентифікаційний код: 20915546) суму сплаченого судового збору.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов Договору на постачання товару № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 зі Специфікацією № 1 та видатковими накладними (4 шт.) до нього; умов Договору на постачання товару № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 зі Специфікацією № 1 та видатковою накладною до нього; претензій № 0680 від 09.03.2021 та № 0679 від 09.03.2021; застосування норм статей 526, 530, 610, 612, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами, в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений товар.
Ухвалою суду від 20.05.2021 було прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/643/21 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 15 червня 2021 року об 11:00; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи; запропоновано позивачу конкретизувати прохальну частину позову із зазначенням сум, заявлених до стягнення за Договорами на постачання товару № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 та № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020, по кожному з договорів окремо.
07.06.2021 до суду від позивача надійшла заява № 1585 від 31.05.2021 про розгляд справи без участі представника позивача, в якому заявник просить суд провести підготовче засідання у справі № 915/643/21, призначене на 15.06.2021 об 11:00 без участі представника позивача.
Також, 07.06.2021 до суду від позивача надійшла заява № 1584 від 31.05.2021 про уточнення (конкретизацію) прохальної частини позовної заяви, на виконання приписів ухвали суду від 20.05.2021. Так, з урахуванням наведеного позивач просить суд:
1. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (ідентифікаційний код: 20915546) на користь Приватного акціонерного товариства «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30655877) суму в загальному розмірі 2414624,75 грн, в тому числі:
1.1. Суму заборгованості за договором поставки № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 р. в розмірі 2043144,00 грн;
- 3 % річних від суми заборгованості за договором поставки № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 р. в розмірі 46661,21 грн;
- сума втрат від інфляції за договором поставки № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 р. в розмірі 151461,03 грн;
1.2. Суму заборгованості за договором поставки № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 в розмірі 158376,00 грн;
- 3 % річних від суми заборгованості за договором поставки № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 в розмірі 3573,65 грн;
- сума втрат від інфляції за договором поставки № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 в розмірі 11228,86 грн.
2. Відшкодувати Приватному акціонерному товариству «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 30655877) за рахунок Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» (ідентифікаційний код: 20915546) суму сплаченого судового збору.
09.06.2021 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 32/667 від 08.06.2021, в якому заявник просить суд:
- закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 року на суму 324636,00 грн;
- закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за договором на постачання товару № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 року на суму 158376,00 грн;
- позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 46661,21 грн та інфляційних втрат в сумі 151461,03 грн по договору № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 року залишити без задоволення;
- позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 3573,65 грн та інфляційних втрат в сумі 11228,86 грн по договору № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 року залишити без задоволення.
09.06.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява № 32/624 від 01.06.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 09.06.2021.
Ухвалою суду від 15.06.2021 було відкладено підготовче засідання на 15 липня 2021 року о 10:00.
14.07.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява б/н від 14.07.2021 (вх. № 10787/21) про проведення підготовчого засідання у справі № 915/643/21, призначеного на 15.07.2021 без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 15.07.2021 було закрито підготовче провадження у справі № 915/643/21, з призначенням її до судового розгляду по суті на 05 серпня 2021 року о 14:00.
29.07.2021 до суду від представника відповідача надійшла заява № 32/872 від 29.07.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 30.07.2021.
05.08.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 05.08.2021 (вх. № 119696/21) про долучення до матеріалів справи довідок № 143 від 25.05.2021 та № 194 від 04.08.2021, які підтверджують динаміку господарських відносин між позивачем та відповідачем.
Крім того, 05.08.2021 до матеріалів справи надано клопотання відповідача № 32/839 від 14.07.2021 про відкладення підготовчого судового засідання.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
05.08.2021 в судове засідання з'явився повноважний представник відповідача, якого суд заслухав.
Позивач свого представника в судове засідання не направив, про час та місце його проведення був повідомлений.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 05.08.2021 у зв'язку з розглядом справи по суті за відсутності позивача, суд оголосив стислий зміст позову Приватного акціонерного товариства «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ».
Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив актуальність правової позиції Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», викладеної у відзиві.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 05.08.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні представника відповідача, суд -
07 лютого 2020 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», як покупцем, та Приватним акціонерним товариством «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ», як постачальником, був укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06098 (далі - Договір № 53-123-01-20-06098), відповідно до предмета якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 31210000-1 по ДК 021:2015 - Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл (електрична апаратура), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов'язань відповідно до розділу 6 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).
За умовами наведеного Договору № 53-123-01-20-06098:
- вартість товару є твердою та складає: разом: 2 802 750,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 560 550,00 грн; всього з ПДВ: 3 363 300,00 грн (п. 2.1);
- за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);
- постачання здійснюється на протязі 90 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2020 р.: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);
- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ); податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; документ, який підтверджує якість товару оригінал або копія завірена постачальником (копія завірена постачальником надається, якщо документ про якість продукції надається на партію, а поставляється не вся партія, то достатньо копії паспорту, або сертифікату, або свідоцтва на якість продукції); довідку нерезидента про підтвердження його резиденства на поточний рік (п. 3.2);
- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);
- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» (п. 5.1 Договору);
- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (п. 8.1);
- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2);
- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 8.3);
- покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 11.1.1);
- постачальник зобов'язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 11.3.1);
- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1);
- дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2);
- закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов'язань (п. 12.3).
Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1 на суму 3 363 300,00 грн, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-20-06098.
Договір № 53-123-01-20-06098 та Специфікація № 1 до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Крім того, 27 лютого 2020 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», як покупцем, та Приватним акціонерним товариством «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ», як постачальником, був укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06143 (далі - Договір № 53-123-01-20-06143), відповідно до предмета якого постачальник зобов'язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код CPV 38430000-8 по ДК 021:2015 - Детектори та аналізатори (Датчики для вимірювання дифузії газів), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року (п. 1.1). Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов'язань відповідно до розділу 6 Договору (п. 1.2). Місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ (п. 1.3).
За умовами наведеного Договору № 53-123-01-20-06143:
- вартість товару є твердою та складає: разом: 131 980,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 23 396,00 грн; всього з ПДВ: 158 376,00 грн (п. 2.1);
- за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання ТМЦ згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);
- постачання здійснюється на протязі 60 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.06.2020 р. на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);
- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН; документ, який підтверджує якість товару (паспорт або формуляр або настанова з експлуатації або інше); державний документ калібрування або повірки) (п. 3.2);
- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3);
- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» (п. 5.1 Договору);
- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (п. 8.1);
- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2);
- у разі незадоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України (п. 8.3);
- покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п. 11.1.1);
- постачальник зобов'язаний забезпечити постачання товарів у строки, встановлені цим Договором (п. 11.3.1);
- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1);
- дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2);
- закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов'язань (п. 12.3).
Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1 на суму 158 376,00 грн, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-20-06143.
Договір № 53-123-01-20-06143 та Специфікація № 1 до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як постачальника, про стягнення з відповідача, як покупця, заборгованості за поставлений товар, а також відсотків річних та інфляційних втрат внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеними між сторонами договорами на постачання товару.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладених між сторонами договорів поставки, в частині своєчасності здійснення покупцем розрахунків за поставлений товар.
Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:
- Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 зі Специфікацією № 1 та видатковими накладними (4 шт.) до нього;
- Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 зі Специфікацією № 1 та видатковою накладною до нього;
- претензії № 0680 від 09.03.2021 та № 0679 від 09.03.2021.
Відповідач підтверджує свою позицію такими доказами:
- довідки про взаємні розрахунки № 146 від 26.05.2021, № 147 від 26.05.2021, № 143 від 25.05.2021 та № 194 від 04.08.2021.
- витяги з Єдиного реєстру податкових накладних № 80 на запит від 19.05.2021 та № 81 на запит від 19.05.2021;
- листи № 07/7911 від 11.05.2021 та № 07/7912 від 11.05.2011;
- ярлики на придатну продукцію (5 шт.);
- платіжні доручення (7 шт.).
Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.
Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
З матеріалів справи вбачається таке.
На виконання умов Договору № 53-123-01-20-06098 позивач поставив відповідачу, а останній прийняв у власність товар на загальну суму 2 043 144,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних:
- № 284 від 01.04.2020 на суму 808 392,00 грн. Постачання відбулося 06.04.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;
- № 388 від 07.05.2021 на суму 620 166,00 грн. Постачання відбулося 12.05.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;
- № 451 від 02.06.2021 на суму 254 706,00 грн. Постачання відбулося 09.06.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати;
- № 571 від 01.07.2021 на суму 359 880,00 грн. Постачання відбулося 03.07.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати.
Матеріали справи містять також надані відповідачем ярлики на придатну продукцію щодо вказаних видаткових накладних.
Крім того, на виконання умов Договору № 53-123-01-20-06143 позивач поставив відповідачу, а останній прийняв у власність товар на суму 158 376,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № 387 від 07.05.2020. Постачання відбулося 12.05.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням відповідної дати.
Матеріали справи містять також наданий відповідачем ярлик на придатну продукцію щодо вказаної видаткової накладної.
За даними позивача, не спростованими та не запереченими відповідачем, останній оплату товару в обумовлені вищенаведеними Договорами строки не здійснив.
З метою досудового врегулювання спору Приватне акціонерне товариство «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» скеровувало на адресу Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» претензії № 0680 від 09.03.2021 (за Договором № 53-123-01-20-06098) та № 0679 від 09.03.2021 (за Договором № 53-123-01-20-06143), з вимогою сплатити заборгованість за отриманий але не оплачений товар, 3 % річних та інфляційні втрати.
У відповідь на вказані претензії, відповідач направляв позивачу листи № 07/7911 від 11.05.2021 та № 07/7912 від 11.05.2011, в яких визнавав існування заборгованості, повідомляв про фінансову кризу неплатежів та просив контрагента розглянути можливість перенесення термінів виконання договірних зобов'язань, в частині сплати по договорам за раніше поставлені ТМЦ на максимально можливі терміни.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зауважити, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця (в даному випадку - на відповідача у справі).
Посилання ж відповідача, викладені у відзиві, щодо звільнення від відповідальності у зв'язку з фінансовою кризою, відхиляються судом. Так, відповідно змісту ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. На переконання суду, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов'язаннями.
Проаналізувавши викладені вище норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлений за Договорами № 53-123-01-20-06098 та № 53-123-01-20-06143 товар, в зв'язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.
Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що станом на момент звернення позивача до суду з відповідним позовом, Приватним акціонерним товариством «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» суму заборгованості за Договором № 53-123-01-20-06098 у розмірі 2 043 144,00 грн та за Договором № 53-123-01-20-06143 у розмірі 158 376,00 грн зазначено правильно.
Водночас, в період розгляду даної справи, як вбачається з наданих відповідачем доказів, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» здійснив часткову оплату претензійних вимог, а саме основної заборгованості в загальному розмірі 483 012,00 грн, у тому числі:
- за Договором № 53-123-01-20-06098 на суму 324 636,00 грн (платіжні доручення № УПТК/906 від 25.05.2021, № УПТК/907 від 25.05.2021, № УПТК/908 від 25.05.2021, № УПТК/909 від 25.05.2021, № УПТК/915 від 25.05.2021, № УПТК/916 від 25.05.2021);
- за Договором № 53-123-01-20-06143 на суму 158 376,00 грн (платіжне доручення № УПТК/918 від 25.05.2021).
Таким чином, враховуючи, що відповідачем частково погашено заявлену позивачем за даним позовом до стягнення суму основного боргу між сторонами не залишилось спірних питань по суті спору у вказаній частині вимог.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на викладене, суд вважає, що у даній справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості за Договором № 53-123-01-20-06098 на суму 324 636,00 грн та за Договором № 53-123-01-20-06143 на суму 158 376,00 грн відсутній предмет спору у зв'язку з тим, що відповідачем вказана заборгованість погашена.
Таким чином, беручи до уваги наведені норми та обставини, провадження у даній справі в частині стягнення відповідних сум підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
В іншій же частині, заборгованість за Договором № 53-123-01-20-06098 в розмірі 1 718 508,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв'язку з доведеністю та обґрунтованістю відповідних вимог.
Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:
1. 3 % річних на загальну суму 50 234,86 грн, яка складається з:
а) по Договору № 53-123-01-20-06098 на суму 46 661,21 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 284 від 01.04.2020 за період з 06.06.2020 по 14.04.2021 на суму 20 784,45 грн;
- по видатковій накладній № 388 від 07.05.2020 за період з 14.07.2020 по 14.04.2021 на суму 13 993,64 грн;
- по видатковій накладній № 451 від 02.06.2020 за період з 06.08.2020 по 14.04.2021 на суму 5 267,09 грн;
- по видатковій накладній № 571 від 01.07.2020 за період з 03.09.2020 по 14.04.2021 на суму 6 616,04 грн.
б) по Договору № 53-123-01-20-06143 на суму 3 573,65 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 387 від 07.05.2020 за період з 14.07.2020 по 14.04.2021 на суму 3 573,65 грн.
2. Інфляційні збитки на загальну суму 162 689,89 грн, у тому числі:
а) по Договору № 53-123-01-20-06098 на суму 151 461,03 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 284 від 01.04.2020 за період з 06.06.2020 по 14.04.2021 (фактично з червня 2020 року по березень 2021 року) на суму 59 166,56 грн;
- по видатковій накладній № 388 від 07.05.2020 за період з 14.07.2020 по 14.04.2021 (фактично з липня 2020 року по березень 2021 року) на суму 43 969,77 грн;
- по видатковій накладній № 451 від 02.06.2020 за період з 06.08.2020 по 14.04.2021 (фактично з серпня 2020 року по березень 2021 року) на суму 19 714,24 грн;
- по видатковій накладній № 571 від 01.07.2020 за період з 03.09.2020 по 14.04.2021 (фактично з вересня 2020 року по березень 2021 року) на суму 28 610,46 грн.
б) по Договору № 53-123-01-20-06143 на суму 11 228,86 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 387 від 07.05.2020 за період з 14.07.2020 по 14.04.2021 (фактично з липня 2020 року по березень 2021 року) на суму 11 228,86 грн.
Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає таке.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.
Заперечення відповідача проти здійснених позивачем нарахувань інфляційних витрат та відсотків річних в частині визначення періоду відповідних нарахувань, взяті судом до уваги. Так, суд погоджується з позицією відповідача, викладеною у відзиві щодо необхідності врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З урахуванням наведеного, судом здійснено перевірку нарахувань 3 % річних та інфляційних витрат і встановлено, що відповідні нарахування позивачем проведено з допущенням помилок про визначенні періоду нарахування.
Так, за розрахунком суду, обґрунтованою сумою трьох відсотків річних у спірних правовідносинах є 45 685,53 грн, у тому числі:
а) по Договору № 53-123-01-20-06098 на суму 42 397,48 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 284 від 01.04.2020 за період з 03.07.2020 по 14.04.2021 на суму 18 969,71 грн;
- по видатковій накладній № 388 від 07.05.2020 за період з 05.08.2020 по 14.04.2021 на суму 12 875,30 грн;
- по видатковій накладній № 451 від 02.06.2020 за період з 02.09.2020 по 14.04.2021 на суму 4703,39 грн;
- по видатковій накладній № 571 від 01.07.2020 за період з 29.09.2020 по 14.04.2021 на суму 5849,08 грн.
б) по Договору № 53-123-01-20-06143 на суму 3288,05 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 387 від 07.05.2020 за період з 05.08.2020 по 14.04.2021 на суму 3288,05 грн.
З урахуванням наведеного, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3 % річних в сумі 4549,33 грн, у тому числі: за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 на суму 4263,73 грн та за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 на суму 285,60 грн.
При обчисленні інфляційних втрат позивачем крім наведеної вище помилки у визначенні періоду нарахування також було неправильно зазначено суму заборгованості відповідача за видатковою накладною № 284 від 01.04.2020 (вказано 809 392,00 грн замість 808 392,00 грн).
За розрахунком суду, обґрунтованою сумою інфляційних втрат у спірних правовідносинах є 164 502,93 грн, у тому числі:
а) по Договору № 53-123-01-20-06098 на суму 152 247,23 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 284 від 01.04.2020 за період з 03.07.2020 по 14.04.2021 (фактично з липня 2020 року по березень 2021 року) на суму 57 330,59 грн;
- по видатковій накладній № 388 від 07.05.2020 за період з 05.08.2020 по 14.04.2021 (фактично з серпня 2020 року по березень 2021 року) на суму 47 990,68 грн;
- по видатковій накладній № 451 від 02.06.2020 за період з 02.09.2020 по 14.04.2021 (фактично з вересня 2020 року по березень 2021 року) на суму 20 260,00 грн;
- по видатковій накладній № 571 від 01.07.2020 за період з 29.09.2020 по 14.04.2021 (фактично з жовтня 2020 року по березень 2021 року) на суму 26 692,96 грн.
б) по Договору № 53-123-01-20-06143 на суму 12 255,70 грн, у тому числі:
- по видатковій накладній № 387 від 07.05.2020 за період з 05.08.2020 по 14.04.2021 (фактично з серпня 2020 року по березень 2021 року) на суму 12 255,70 грн.
Враховуючи вказане, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України, суд, не виходячи за межі позовних вимог, з огляду на принцип диспозитивності господарського судочинства, стягує з відповідача інфляційні втрати саме в заявленій позивачем сумі - 162 689,89 грн.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.
Приписами ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
При цьому, відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
При зверненні до суду з позовною заявою № 377 від 14.04.2021 позивачем було зазначено ціну заявленого позову - 2 414 624,75 грн та сплачено до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 36 219,38 грн, на підтвердження чого суду було надано платіжне доручення № 702 від 11.05.2021.
Разом із тим, виходячи з наведених товариством розрахунків та заявлених вимог вбачається, що фактично позивачем було заявлено до стягнення грошові кошти у розмірі 2 414 444,67 грн, а отже підлягав сплаті судовий збір у розмірі (1,5 відсотка ціни позову) 36 216,67 грн, тому саме ця сума судового збору розподіляється між сторонами за результатами розгляду справи.
Таким чином, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та закриттям провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної заборгованості за відсутністю предмета спору, позивач має право звернутися до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України частини сплаченого у даній справі судового збору (2,71 грн - у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та 7 245,18 грн - пропорційно до розміру позовних вимог, щодо яких провадження у справі було закрито).
Крім того, за правилами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 28 903,25 грн ((1 926 883,42 / 2 414 444,67) * 36 216,67 = 28 903,25) судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Закрити провадження у справі № 915/643/21 в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в загальному розмірі 483 012,00 грн, у тому числі:
- за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 на суму 324 636,00 грн,
- за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 на суму 158 376,00 грн,
за відсутністю предмета спору.
3. Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Приватного акціонерного товариства «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (61001, м. Харків, майдан Повстання, буд. 7/8; ідентифікаційний код 30655877) суму в загальному розмірі 1 926 883,42 грн, у тому числі:
- за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020: заборгованість в розмірі 1 718 508,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 151 461,03 грн, 3 % річних в розмірі 42 397,48 грн,
- за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020: інфляційні втрати у розмірі 11 228,86 грн, 3 % річних у розмірі 3288,05 грн,
а також 28 903,25 грн судового збору.
4. В решті позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 4549,33 грн, у тому числі: за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06098 від 07.02.2020 на суму 4263,73 грн та за Договором на постачання товару № 53-123-01-20-06143 від 27.02.2020 на суму 285,60 грн, відмовити позивачу.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство «УКРПРОМОБЛАДНАННЯ» (61001, м. Харків, майдан Повстання, буд. 7/8; ідентифікаційний код 30655877);
Відповідач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546).
Повне рішення складено та підписано судом 06.08.2021.
Суддя О.Г. Смородінова