79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.08.2021 Справа № 914/1405/21
Господарський суд Львівської області у складі
Головуючого судді Фартушка Т.Б. за участю секретаря судового засідання Полюхович Х.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву: Малого приватного підприємства “Світлана” від 31.07.2021р. б/н (вх. №3137/21 від 02.08.2021)
про: ухвалення додаткового рішення
у справі №914/1405/21 за позовом: Малого приватного підприємства “Світлана”, Волинська область, м.Нововолинськ;
до Відповідача: Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни, Львівська область, м.Львів;
про: стягнення заборгованості
ціна позову: 35952,70грн.
Представники:
Позивача: Жигалюк Ю.С. - представник, адвокат (ордер від 06.05.2021р. серія АА №1102928);
Відповідача: не з'явився.
21.05.2021р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява за позовом Малого приватного підприємства “Світлана” від 07.05.2021р. б/н (вх. №1526) до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни про стягнення заборгованості; ціна позову: 35952,70грн.
Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати виконаного Позивачем перевезення вантажу на підставі Договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.06.2019р. №КТ19-00591.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2021р. у даній справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 15.06.2021р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов'язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.05.2021р. у даній справі судом постановлено заяву представника Малого приватного підприємства “Світлана” адвоката Жигалюк Ю.С. від 25.05.2021р. б/н (вх. №12405/21 від 26.05.2021р.) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції в частині участі в судовому засіданні у справі №914/1405/21, призначеному на 15.06.2021р. о 10:15год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “Easycon” задоволити; надати представнику Малого приватного підприємства “Світлана” адвокату Жигалюк Ю.С. можливість участі в судовому засіданні у справі №914/1405/21, призначеному на15.06.2021р. о 10:15год.в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “Easycon”.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2021р. у даній справі суд постановив відкласти судове засідання з розгляду спору по суті на 29.07.2021р.; явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнається обов'язковою; заяву представника Малого приватного підприємства “Світлана” адвоката Жигалюк Ю.С. від 25.05.2021р. б/н (вх. №12405/21 від 26.05.2021р.) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції в частині участі в судовому засіданні у справі №914/1405/21, призначеному на 29.07.2021р. о 10:00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “Easycon” задоволити; надати представнику Малого приватного підприємства “Світлана” адвокату Жигалюк Ю.С. можливість участі в судовому засіданні у справі №914/1405/21, призначеному на 29.07.2021р. о 10:00год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “Easycon”.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.07.2021р. у даній справі суд ухвалив позов задоволити частково; стягнути з з Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства “Світлана” (45400, Волинська область, м.Нововолинськ, 15 мікрорайон, буд.2, кв.17; ідентифікаційний код: 13362437) 31000грн. суми основного боргу, 1671,45грн. 3% річних, 3273,60грн. інфляційних втрат та 2269,52грн. судового збору; в решті в позові відмовити; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 06.08.2021р. о 09:40год.; встановити Малому приватному підприємству “Світлана” п'ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та Відповідачу доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2021р. у даній справі судом постановлено заяви представника Малого приватного підприємства “Світлана” адвоката Жигалюк Ю.С. від 25.05.2021р. б/н (вх. №12405/21 від 26.05.2021р.) та від 31.07.2021р. б/н (вх. №17916/21 від 02.08.2021р.) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції в частині участі в судовому засіданні у справі №914/1405/21, призначеному на 06.08.2021р. о 09:40год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “Easycon” задоволити; надати представнику Малого приватного підприємства “Світлана” адвокату Жигалюк Ю.С. можливість участі в судовому засіданні у справі №914/1405/21, призначеному на 06.08.2021 р. о 09:40 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “Easycon”.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.08.2021р. у даній справі суд постановив заяви представника Малого приватного підприємства “Світлана” адвоката Жигалюк Ю.С. від 25.05.2021р. б/н (вх. №12405/21 від 26.05.2021р.) та від 31.07.2021р. б/н (вх. №17916/21 від 02.08.2021р.) про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції в частині участі в судовому засіданні у справі №914/1405/21, призначеному на 06.08.2021р. о 09:40год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “Easycon” задоволити; надати представнику Малого приватного підприємства “Світлана” адвокату Жигалюк Ю.С. можливість участі в судовому засіданні у справі №914/1405/21, призначеному на 06.08.2021 р. о 09:40 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення “Easycon”.
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Процесуальні права та обов'язки Учасників справи, відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України, як підтвердила представник Позивача в судовому засіданні, їй відомі, в порядку ст.205 ГПК України клопотання від Учасників справи про роз'яснення прав та обов'язків до суду не надходили.
Заяв про відвід головуючого судді чи секретаря судового засідання не надходило та не заявлялось.
Представник Позивача в судове засідання з'явилась, 31.07.2021р. за вх. №3137/21 у системі «Електронний суд» сформувала заяву про ухвалення додаткового рішення від 31.07.2021р. б/н, у якій просить суд ухвалити додаткове рішення у даній справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Малого приватного підприємства «Світлана» грошових коштів в сумі 9000,00 грн. за надану професійну правничу допомогу, згідно договору про надання правничої допомоги від 28.04.2021р. та 3402,08 грн. понесених витрат адвокатом Жигалюк Ю.С., пов'язаних з прибуттям на судове засідання у даній справі. Вказану заяву оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.
Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
29.07.2021р. за вх. №17687/21 Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від 26.07.2021р. б/н, у якому просить суд у випадку повного чи часткового задоволення позовних вимог зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Жигалюк Ю.С. Малому приватному підприємству «Світлана» у справі №914/1405/21 за позовом Малого приватного підприємства «Світлана» до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни про стягнення заборгованості; ціна позову: 35952,70грн. пропорційно до 5% від розміру задоволених позовних вимог. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи. Ідентичний за змістом документ надійшов до суду засобами поштового зв'язку.
05.08.2021р. за вх. №18342/21 Відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від 05.08.2021р. б/н, у якому заперечує проти заявлених до стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат з підстав їх неспівмірності зі складністю справи і виконаними адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторін. З підстав наведеного Відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Жигалюк Ю. С. та витрат, пов'язаних із прибуттям адвоката у судове засідання, наданих Малому приватному підприємству «Світлана» у справі № 914/1405/21 за позовом Малого приватного підприємства «Світлана» до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни про стягнення заборгованості, ціна позову: 35952,70 грн. пропорційно до 5 % від розміру задоволених позовних вимог. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч.9 ст.81 ГПК України у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, рішенням Господарського суду Львівської області від 29.07.2021р. у даній справі суд ухвалив позов задоволити частково; стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства “Світлана” (45400, Волинська область, м.Нововолинськ, 15 мікрорайон, буд.2, кв.17; ідентифікаційний код: 13362437) 31000грн. суми основного боргу, 1671,45грн. 3% річних, 3273,60грн. інфляційних втрат та 2269,52грн. судового збору; в решті в позові відмовити; призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл понесених Позивачем судових витрат у справі на 06.08.2021р. о 09:40год.; встановити Малому приватному підприємству “Світлана” п'ятиденний строк з моменту ухвалення рішення на подання суду та Відповідачу доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат.
Вказаним рішенням встановлено, що в судовому засіданні 29.07.2021р. представником Позивача зроблено усну заяву про подання Позивачем доказів в обґрунтування розміру понесених судових витрат в порядку, передбаченому ч.8 ст.129 ГПК України.
31.07.2021р. за вх. №3137/21 у системі «Електронний суд» представником Позивача сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення від 31.07.2021р. б/н, у якій просить суд ухвалити додаткове рішення у даній справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь Малого приватного підприємства «Світлана» грошових коштів в сумі 9000,00 грн. за надану професійну правничу допомогу, згідно договору про надання правничої допомоги від 28.04.2021р. та 3402,08 грн. понесених витрат адвокатом Жигалюк Ю.С., пов'язаних з прибуттям на судове засідання у даній справі.
В поданій заяві представник Позивача зазначає, що суд не вирішив питання про судові витрати, які поніс Позивач при розгляді справи, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000грн. згідно попереднього розрахунку суми судових витрат, які Позивач очікує понести, та додатку №1 від 06.05.2021 року до договору про надання правничої допомоги від 28.04.2021 року (що були долучені до позовної заяви) та детального опису наданої правничої допомоги, викладеного в акті наданої правничої допомоги від 30.07.2021р., копія якого додається, а також фіскальних чеків на підтвердження факту придбання пального та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Mazda CX-7, що належить, адвокату Жигалюк Ю.С. на праві власності.
При цьому, представник Позивача звертає увагу, що у поданій до господарського суду позовній заяві зазначав, що акт наданої правничої (правової) допомоги буде надано суду по факту ухвалення рішення у даній справі.
В обґрунтування розміру заявлених до стягнення судових витрат представник Позивача покликається на викладену в постанові Верховного Суду від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19, правову позицію, згідно якої розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
Також, представник Позивача покликається на викладену в постанові Верховного Суду від 25.05.2021р. у справі №910/7586/19, правову позицію, згідно якої передбачено, що у ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Беручи на себе обов'язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов'язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов'язків клієнта. Участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. З огляду на наведене, такі стадії, як прибуття до суду чи іншої установ та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. Таким чином, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.
Підсумовуючи представник Позивача зазначає, що адвокатом Жигалюк Ю.С. було витрачено всього часу для надання правничої допомоги клієнту (Позивачу) у дані справі в кількості 9 годин, а саме: 1 година - на вивчення документів, необхідних для складання позову у даній справі та складання позовної заяви з додатками (розрахунками 3% та інфляційних втрат), 1 година - судові засідання у даній справі, 1 година - складання та направлення до суду та відповідачу заяви щодо незастосування строків позовної давності з додатками та заяви про ухвалення додаткового рішення з додатками, а також 6 годин - витрачених адвокатом на дорогу для участі в судовому засіданні.
Крім того, згідно доводів представника Позивача, адвокатом Жигалюк Ю.С., витрачено 3526,37грн. на придбання 113,88 літрів бензину А-95 для заправлення свого автомобіля (з розрахунку витрат пального 11 л на 100 км, при відстані Київ-Львів-Київ - 1086 км).
При цьому, представник Позивача зазначає, що, з огляду на те, що адвокат представляла інтереси МПП “Світлана” в двох судових справах №914/1403/21 та №914/1405/21 у Господарському суді Львівської області 27 липня та 29 липня 2021 року, а тому, понесені адвокатом витрати на пальне підлягають стягненню з Відповідача у даній справі в розмірі 50 відсотків (від суми 3526,37грн.), що становить 1763,18грн.
У зв'язку з епідемію в Україні короновірусної інфекції та погіршення епідеміологічної ситуації через розповсюдження штаму Дельта в країні, а також з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, представником Позивача було прийнято рішення добиратися до Господарського суду Львівської області на власному автомобілі, а не потягом, де необхідно провести ніч (7 годин) в купейному вагоні з трьома сторонніми людьми в захисній масці. Також представник Позивача вказує на те, що адвокатом було понесено витрати на проживання у Львові в період з 27 липня по 29 липня 2021 року в розмірі 1919,70грн.
Таким чином, згідно доводів представника Позивача, загальна сума витрат, понесених адвокатом Жигалюк Ю.С., пов'язаних з прибуттям на судове засідання у даній справі, становить 3402,08грн.
В обґрунтування вказаних витрат Позивачем до заяви долучено копію укладеного 28.04.2021р. між адвокатом Жигалюк Ю.С. (за Договором - Адвокат) та Малим приватним підприємством «Світлана» (за Договором - Клієнт) Договору про надання правничої допомоги б/н (надалі - Договір), предметом якого (п.1.1. Договору) є надання Адвокатом законними методами та способами правничої допомоги Клієнту у справах щодо стягнення в судовому порядку заборгованості з фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни та фізичної особи-підприємця Галайко Христини Андріївни за договорами-заявками про надання транспортно-експедиційних послуг.
Адвокат зобов'язується надавати правничу допомогу, в тому числі, і за окремими дорученнями Клієнта (п.2.1. Договору).
Відповідно до п.2.3. Договору Клієнт зобов'язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірі та строки, погоджені Сторонами додатково.
Згідно п.3.1. Договору Договір надирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2021р.
На визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правничої допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару (п.4.1. Договору).
Відповідно до п.4.2. Договору гонорар Адвоката погоджується за взаємною згодою сторін та оформляється додатком до цього Договору.
Додатком 1 до Договору Сторонами на виконання умов п.п.4.1. та 4.2. Договору погоджено орієнтовний обсяг (перелік наданих послуг/вартість правничої допомоги), що надається Адвокатом Клієнту у зв'язку із розглядом справи у Господарському суді Львівської області за позовною заявою МПП «Світлана» до ФОП Ковалик Г.Р. про стягнення заборгованості за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. в сумі 31000грн., зокрема:
- консультація клієнта (МПП «Світлана»), узгодження правової позиції тривалістю 2 год. вартістю 200грн.;
- вивчення документів, необхідних для складання позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. тривалістю 2год. вартістю 2000грн.;
- підготовка проекту позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. тривалістю 2год. вартістю 2000грн.;
- обговорення з клієнтом проекту позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. тривалістю Ѕ год. вартістю 500грн.;
- коригування тексту позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. тривалістю Ѕгод. вартістю 500грн.;
- формулювання, оформлення та направлення пакету документів (позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. з додатками) на адресу Відповідача тривалістю 1 год. вартістю 1000грн.;
- формулювання, оформлення та направлення пакету документів (позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. з додатками) на адресу Господарського суду Львівської області тривалістю 1 год. вартістю 1000грн.
Вказаний Договір підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток Сторін Договору.
28.04.2021р. Адвокатом виставлено Клієнту Рахунок №28/04-21 на попередню оплату за договором в сумі 27000грн., з яких 9000грн. за правничу допомогу по судовій справі про стягнення з ФОП Ковалик Г.Р. заборгованості в сумі 35952,70грн. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р.
Платіжним дорученням від 6.05.2021р. №560 Позивачем перераховано на користь Адвоката 27000грн. призначення платежу: «попередня оплата за договором про надання правничої допомоги від 28.04.2021р. рах. №28/04-21 від 28.04.2021р. без ПДВ».
Актом наданої правничої допомоги від 30.07.2021р. Адвокат передав, а Клієнт прийняв послуги професійної правничої допомоги на суму 9000грн.. в тому числі:
- вивчення документів, необхідних для складання позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. та підготовка позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. з розрахунками 3% річних та інфляційних втрат тривалістю 1 год. вартістю 1000грн.;
- судові засідання по справі про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. тривалістю 1 год. вартістю 1000грн.;
- складання та направлення до Господарського суду Львівської області та Відповідачу заяви щодо незастосування строків позовної давності з додатками та заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1405/21 з додатками тривалістю 1 год. вартістю 1000грн.;
- витрачений адвокатом час на дорогу для участі в судовому засіданні 29.07.2021р. у справі №914/1405/21 тривалістю 6 год. вартістю 6000грн.
Вказаний Акт підписано повноважними представниками, їх підписи завірено відтисками печаток сторін Договору.
Жигалюк Юлія Сергіївна є адвокатом та представником Позивача, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.05.2008р. №3332 та ордеру від 06.05.2021р. серії АА №1102928.
В підтвердження витрат на оплату пального представником Позивача долучено копії касових чеків від 27.07.2021р. 04:52:39 про придбання 42,33л. бензину автомобільного А-95 за ціною 31,59грн./л. на суму 1323грн., від 29.07.2021р. 11:36:45 про придбання 47,89л. бензину автомобільного А-95 за ціною 30,79грн./л. на суму 1454,77грн., від 29.07.2021р. 19:08:50 про придбання 23,66л. бензину автомобільного А-95 за ціною 31,64грн./л. на суму 748,60грн.
Крім того, як вбачається із долученої копії Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.10.2008р. серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 на праві приватної власності належить автомобіль Mazda CX-7, дрнз НОМЕР_3 .
В підтвердження факту проживання в м.Львові представником Позивача долучено копії Рахунку ФОП Бірецької Г.М. від 28.07.2021р. №101996567-01 на проживання ОСОБА_2 з 27.07.2021р. по 28.07.2021р. вартістю 866,70грн. та від 28.07.2021р. №102022713-01 на проживання Жигалюк Ю.С. з 28.07.2021р. по 09.07.2021р. вартістю 1053грн. та Квитанцій до прибуткових касових ордерів від 28.07.2021р. №101996567-01 та від 28.07.2021р. №102022713-01 про сплату Жигалюк Ю.С. на користь ФОП Бірецької Г.М. 866,70грн. та 1053грн. відповідно.
29.07.2021р. за вх. №17687/21 Відповідачем подано до суду клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від 26.07.2021р. б/н, у якому просить суд у випадку повного чи часткового задоволення позовних вимог зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Жигалюк Ю.С. Малому приватному підприємству «Світлана» у справі №914/1405/21 за позовом Малого приватного підприємства «Світлана» до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни про стягнення заборгованості; ціна позову: 35952,70грн. пропорційно до 5% від розміру задоволених позовних вимог. Вказане клопотання оглянуто судом та долучено до матеріалів справи. Ідентичний за змістом документ надійшов до суду засобами поштового зв'язку.
В обґрунтування поданого клопотання Відповідач зазначає, що заперечує щодо витрат на правничу допомогу, заявлених Представником Позивача, враховуючи їх неспівмірність зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
В підтвердження наведеного Відповідач зазначає, що, як вбачається із ухвали Господарського суду Львівської області від 24.05.2021р. у даній справі, суд, дослідивши матеріали позовної заяви, приймаючи до уваги предмет спору та ціну позову, категорію та складність справи, значення справи для сторін, суд дійшов висновку, що справа №914/1405/21 є малозначною і її розгляд необхідно здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, в силу приписів ч.2 ст.58 ГПК України розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.
З наведеного Відповідач підсумовує, що малозначні справи не вимагають участі адвоката як представника інтересів відповідної сторони.
До того ж, згідно з п.1.1. Договору про надання правничої допомоги від 28.04.2021 року, предметом надання даного Договору є надання Адвокатом (Жигалюк Ю. С.) законними методами та способами правничої допомоги Клієнту (МПП «Світлана») у справах щодо стягнення в судовому порядку заборгованості з фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни та фізичної особи-підприємця Галайко Христини Андріївни за договорами заявками про надання транспортно-експедиційних послуг. Тобто, справи, визначені Договором про надання правничої допомоги від 28.04.2021 року, у яких адвокатом Жигалюк Ю. С. надається правнича допомога МПП «Світлана» є типовими, не потребують особливого вивчення, прискіпливої підготовки та складності консультування клієнта.
Також, Відповідач зазначає, що Представник Позивача подавав заяву 25.05.2021р. б/н (вх. №12405/21 від 26.05.2021р.) про участь в судових засіданнях при розгляді справи № 914/1405/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку ухвалою суду від 28.05.2021 року задоволено. На виконання зазначеної ухвали суду, розгляд справи у судовому засіданні 15.06.2021 року проводився в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon», що значно спростило представництво адвокатом Жигалюк Ю. С. інтересів МПП «Світлана» у суді, так як не потребувало безпосереднього прибуття у приміщення Господарського суду Львівської області. Аналогічно задоволено зазначену заяву Представника Позивача ухвалою суду від 15.06.2021 року і відповідно в режимі відеоконференції щодо судове засідання з розгляду спору по суті 29.07.2021 р. о 10:00 год.
Відтак, на думку Відповідача, сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн. при ціні позову 35952,70 грн. значно завищена, не є співмірною зі складністю справи, складністю виконаних (наданих) адвокатом Жигалюк Ю. С. робіт (послуг) та часом, витраченим на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
05.08.2021р. за вх. №18342/21 Відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від 05.08.2021р. б/н, у якому заперечує проти заявлених до стягнення з Відповідача на користь Позивача судових витрат з підстав їх неспівмірності зі складністю справи і виконаними адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторін. З підстав наведеного Відповідач просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатом Жигалюк Ю.С. та витрат, пов'язаних із прибуттям адвоката у судове засідання, наданих Малому приватному підприємству «Світлана» у справі №914/1405/21 за позовом Малого приватного підприємства «Світлана» до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни про стягнення заборгованості, ціна позову: 35952,70грн. пропорційно до 5% від розміру задоволених позовних вимог.
У поданому клопотанні в доповнення до викладених в клопотанні від 29.07.2021р. вх. №17687/21 доводів Відповідач зазначає, що зазначення в Акті наданої правничої допомоги від 30.07.2021 року, серед послуг, наданих адвокатом Жигалюк Ю. С., вивчення документів, необхідних для складання позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019 року та підготовка позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г. (1 година - 1000 грн.), складання та направлення до Господарського суду Львівської області та Відповідачу заяви щодо незастосування строків позовної давності з додатками та заяви про ухвалення додаткового рішення по справі № 914/1405/21 з додатками (1 година - 1000 грн.), а саме витрати у розмірі 2000 грн. за надані адвокатом послуги і час, нібито, витрачений адвокатом у процесі надання зазначених послуг, явно неспівмірні зі складністю справи.
Крім цього, згідно доводів Відповідача, суть послуги (наданої правничої допомоги) - судові засідання по справі про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019 року з додатками) на адресу Господарського суду Львівської області (1 година - 1000 грн.), - взагалі чітко не прописана, не вказано належний вид правничої допомоги.
Крім того, Відповідач звертає увагу на те, що Представник Позивача подавав заяву 25.05.2021р. б/н (вх. №12405/21 від 26.05.2021р.) про участь в судових засіданнях при розгляді справи № 914/1405/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яку ухвалою суду від 28.05.2021 року задоволено. На виконання зазначеної ухвали суду, розгляд справи у судовому засіданні 15.06.2021 року проводився в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EasyCon», що значно спростило представництво адвокатом Жигалюк Ю. С. інтересів МПП «Світлана» у суді, так як не потребувало безпосереднього прибуття у приміщення Господарського суду Львівської області. Аналогічно задоволено зазначену заяву Представника Позивача ухвалою суду від 15.06.2021 року і відповідно в режимі відеоконференції мало здійснюватись судове засідання з розгляду спору по суті 29.07.2021 р. о 10:00 год.
Проте, не дивлячись на малозначність справи, адвокат Жигалюк Ю.С. вирішила прибути у судове засідання у цій справі 29.07.2021 р. о 10:00 год., у зв'язку з чим в Акті наданої правничої допомоги зазначила серед опису наданої правничої допомоги витрачений час адвокатом на дорогу для участі в судовому засіданні 29.07.2021 року у справі № 914/1405/21 (6 годин - 6000грн.).
З підстав наведеного Відповідач вважає, що Жигалюк Ю.С., зловживаючи своїми правами, значно завищила витрати на професійну правничу допомогу, зокрема в частині часу, який адвокат витратив на дорогу для участі в судовому засіданні.
Щодо стягнення 3402,08грн. понесених витрат, пов'язаних з прибуттям на судове засідання у даній справі, витрачених на бензин та проживання Відповідач зазначає, що витрати адвоката Жигалюк Ю.С. на прибуття в одне судове засідання у малозначній справі у загальному розмірі складають 9502,08грн. (6000 грн. витрачений час адвокатом на дорогу для участі в судовому засіданні 29.07.2021 року у справі №914/1405/21; 3402,08грн. витрати на бензин та проживання), що взагалі не відповідає розумним межам, враховуючи нескладність справи і її малозначність.
Крім того, Відповідач зазначає, що в заяві про ухвалення додаткового рішення в обґрунтування витрат на правничу допомогу, адвокат Жигалюк Ю.С. посилається на постанови Верховного Суду від 20.11.2020 року у справі № 910/13071/19 та від 25.05.2021 року у справі № 910/7586/19, ігноруючи той факт, що вони винесені з урахуванням конкретних обставин тієї чи іншої справи. Жодна із зазначених справ, які переглядались судом касаційної інстанції, не була малозначною, а ціна позовів складала значно більші суми. Водночас, Представник Позивача не звертає увагу суду на такі положення зазначені у вказаних вище постановах: «Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна висновок викладений у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19.
З наведеного Відповідач підсумовує, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000грн. та витрат, пов'язаних із прибуттям у судове засідання у даній справі, у розмірі 3402, 08 грн. при ціні позову 35952,70 грн. значно завищена, не є співмірною зі складністю справи, складністю виконаних (наданих) адвокатом Жигалюк Ю. С. робіт (послуг) та часом, витраченим на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони.
У відповідності з пунктами 1, 3 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Відповідно до ст.ст.73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст.79 ГПК України).
17.10.2019р. набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц.
Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Усталеною є практика ЄСПЛ, в якій суд посилається на “balance of probabilities” (“баланс ймовірностей”) для оцінки обставин справи. Наприклад, у рішенні BENDERSKIY v. Ukraine 15.11.2007р. суд застосовує “баланс ймовірностей”. У рішенні J.K. AND OTHERS v. Sweden 23.08.2016р. суд вказує, що цей стандарт притаманний саме цивільним справам.
У постанові Верховного Суду України від 14.06.2017р. у справі №923/2075/15 відхилено висновки апеляційного суду про відмову в позові про стягнення упущеної вигоди лише з тих підстав, що її розмір не може бути встановлений з розумним степенем достовірності, оскільки апеляційний суд не дослідив інших доказів, які надані позивачем, чим фактично позбавив останнього можливості відновити його порушене право, за захистом якого подано позов.
Аналогічний підхід продемонстрував і Касаційний цивільний суд в складі Верховного Суду у своїй постанові від 06.11.2019р. у справі №127/27155/16-ц (провадження №61-30580св18).
Отже, під розумним ступенем достовірності слід розуміти те, що факт є доведеним, якщо після оцінки доказів вбачається, що факт скоріше відбувся, аніж не мав місце.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції при розгляді даної справи застосовує вищезазначений стандарт доказування.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; витрати, пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Приписами ч.1 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частиною третьою вказаної статті встановлено, що попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст.126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.126 ГПК України).
У відповідності до ст.26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.п.6, 9 ст.1 Закону).
Згідно ст.19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно п.28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017р.) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
Згідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року “Лавентс проти Латвії” зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно правової позиції, викладеної, зокрема в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2018р. у справі №904/8308/17 та від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, розмір судових витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а суд повинен оцінити рівень адвокатських витрат, що були присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично і чи була їх сума обґрунтованою та не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною чи її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018р. у справі №910/23210/17.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04).
При цьому суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018р. у справі №826/1216/16, що на підтвердження факту понесення судових витрат та їх розміру суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат.
Також судом враховано позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладену в постановах від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 та від 18.12.2019р. у справі №910/13731/18, відповідно до якої, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.12.2019р. у справі №922/902/19, від 12.12.2019р. у справі №922/1897/18 та від 20.12.2019р. у справі №903/125/19.
При цьому суд зазначає, що згідно ч.5 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Аналогічну правову позицію викладено зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі №755/9215/15-ц та у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19.
Як вказує Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019р. у справі №922/445/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України.
Зокрема відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Приписами ч.2 ст.128 ГПК України передбачено, що розмір витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція підтримана та застосована у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 07.11.2019р. у справі №905/1795/18.
Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.221 ГПК України у випадку, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог; для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог; у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
В судовому засіданні 06.08.2021р. представник Позивача проти викладених в клопотаннях Відповідача доводів заперечила, вважає їх безпідставними та необґрунтованими і просить суд не враховувати такі при вирішенні питання про розподіл судових витрат, огляду на те, що Адвокатом доведено реальність та розумність здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги і вказаний розмір є адекватним до обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт з метою належного захисту інтересів Позивача в суді.
Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.05.2021р. у даній справі судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; призначити судове засідання з розгляду справи по суті на 15.06.2021р.; визнати явку повноважних представників Учасників справи в судове засідання для надання пояснень по суті справи обов'язковою; викликати в судове засідання повноважних представників Учасників справи.
В мотивувальній частині вказаної ухвали зазначено, що, розглянувши та дослідивши подану позовну заяву, враховуючи ціну позову; значення справи для сторін; обраний Позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд встановив, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні ч.5 ст.12 ГПК України, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження є підставним та обґрунтованим, а справа №914/1405/21 підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
При цьому, матеріалами справи встановлено, в тому числі поданими самим ж Позивачем копіями Договору, Додатку №1 до Договору та Рахунку від 28.04.2021р. №28/04-21, що Адвокат надавав послуги професійної правничої допомоги Позивачу у трьох аналогічних справах за позовами фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни та фізичної особи-підприємця Галайко Христини Андріївни за договорами-заявками про надання транспортно-експедиційних послуг (914/1403/21, 914/1404/21, 914/1405/21). Вказана обставина підтверджена в судовому засіданні представником Позивача.
При цьому зазначила, що, незважаючи на місцезнаходження Позивача у м.Нововолинську та місцезнаходження Адвоката в м.Києві, укладення Договору між Позивачем та Адвокатом не суперечить вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно ч. 3 ст.6 Закону України “Про доступ до судових рішень” суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
06.07.2021р. Господарським судом Львівської області ухвалено рішення у справі №914/1404/21 за позовом Малого приватного підприємства «Світлана» до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни про стягнення 22146,93грн., яким позов задоволено позов задоволено повністю. Вказане рішення 08.07.2021р. оприлюднено на веб-сайті “Єдиний державний реєстр судових рішень” за наступною веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua/Review/98139400.
Окрім того, 27.07.2021р. Господарським судом Львівської області ухвалено рішення у справі №914/1403/21 за позовом Малого приватного підприємства «Світлана» до Фізичної особи - підприємця Галайко Христини Андріївни про стягнення 23982,16грн., яким позов задоволено позов задоволено повністю. Вказане рішення 03.08.2021р. оприлюднено на веб-сайті “Єдиний державний реєстр судових рішень” за наступною веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua/Review/98645018.
З врахуванням наведеного, беручи до уваги наведені доводи і встановлені судом обставини, зокрема щодо висновків суду про малозначність даної справи та її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, а також обставини одночасного подання Позивачем трьох аналогічних за обставинами та правовим регулюванням позовів суд, оцінивши подані Позивачем докази в підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що подані Позивачем в обґрунтування розміру витрат на професійну правничу допомогу докази в своїй сукупності підтверджують дійсність, таких витрат Позивача для забезпечення належного захисту прав Позивача під час розгляду справи №914/1405/21 Господарським судом Львівської області, проте не є співмірними зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами і наданими послугами, а також часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт і надання послуг та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Крім того, з врахуванням встановлених судом обставин суд зазначає про неспівмірність таких витрат із ціною позову та значенням справи для сторін.
Таким чином, суд дійшов висновків про необхідність зменшення витрат Позивача на вивчення документів, необхідних для складання позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. та підготовка позовної заяви МПП «Світлана» про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. з розрахунками 3% річних та інфляційних втрат тривалістю 1 год. вартістю 1000грн. до 0,5год.
Щодо судових засідань 15.06.2021р. та 29.07.2021р. у даній справі, з врахуванням факту присутності в судових засіданнях представника Позивача та тривалості судових засідань, суд зазначає про реальність, необхідність та розумність витрат Позивача на участь представника Позивача в судових засіданнях 15.06.2021р. та 29.07.2021р. у справі про стягнення заборгованості з ФОП Ковалик Г.Р. за договором-заявкою про надання транспортно-експедиційних послуг №КТ19-00591 від 21.06.2019р. тривалістю 1 год. вартістю 1000грн.
Щодо витрат Позивача на складання та направлення до Господарського суду Львівської області та Відповідачу заяви щодо незастосування строків позовної давності з додатками та заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1405/21 з додатками тривалістю 1 год. вартістю 1000грн. суд звертає увагу на те, що, як вбачається із розміщеного на офіційному веб-порталі судової влади в мережі інтернет офіційного тексту рішення Господарського суду Львівської області від 27.07.2021р. у справі №914/1403/21, «… 29.06.2021 через електронний суд надійшла заява представника позивача щодо строків позовної давності, згідно якої позивач просив суд не застосовувати строки позовної давності до позовних вимог МПП "Світлана" про стягнення з ФОП Галайко Христини Андріївни заборгованості за договором-заявкою про надання транспортно - експедиційних послуг від 30.04.2020 №КТ20-00232…».
Крім того, як вбачається із розміщеного на офіційному веб-порталі судової влади в мережі інтернет офіційного тексту рішення Господарського суду Львівської області від 06.07.2021р. у справі №914/1404/21, «…29.06.2021 через Електронний суд надійшла заява представника Позивача щодо строків позовної давності. (Вх.№ 14813/21). В заяві послалась на Конвенцію про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів 1956 року, а саме в частині 1 статті 32 передбачено, що термін позовної давності для вимог, що випливають з перевезення, на яке поширюється ця Конвенція, встановлюється в один рік. Однак, у випадку навмисного правопорушення або такого неналежного виконання обов'язків, яке згідно законодавства, що застосовується судом або арбітражем, який розглядає справу, прирівнюється до навмисного правопорушення, термін позовної давності встановлюється в три роки. Відлік терміну позовної давності починається: a) у випадку часткової втрати чи пошкодження вантажу, або прострочення в доставці - з дня доставки; b) у випадку втрати всього вантажу - з тридцятого дня по закінченню узгодженого терміну доставки, або, за відсутності такого терміну, - з шістдесятого дня після прийняття вантажу перевізником для перевезення; c) у всіх інших випадках - по закінченню тримісячного терміну з дня укладання договору перевезення. День початку відліку терміну позовної давності у термін не зараховується….».
Крім того, 20.07.2021р. Господарським судом Львівської області ухвалено додаткове рішення у справі №914/1404/21 за позовом Малого приватного підприємства «Світлана» до Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни про стягнення 22146,93грн. Вказане рішення 26.07.2021р. оприлюднено на веб-сайті “Єдиний державний реєстр судових рішень” за наступною веб-адресою: http://www.reestr.court.gov.ua/Review/98520255.
З врахуванням наведеного, зокрема встановлення судом обставин подання Позивачем аналогічних за змістом заяв про незастосування строку позовної давності у трьох справах, які перебували на розгляді в Господарському суді Львівської області та заяви про ухвалення рішення у двох справах, які перебували на розгляді в Господарському суді Львівської області суд зазначає про наявність правових підстав до зменшення витрат Позивача на складання та направлення до Господарського суду Львівської області та Відповідачу заяви щодо незастосування строків позовної давності з додатками та заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1405/21 з додатками до 1/3год.
Щодо витраченого адвокатом часу на дорогу для участі в судовому засіданні 29.07.2021р. у справі №914/1405/21 тривалістю 6 год. вартістю 6000грн. суд зазначає, що враховуючи те, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.06.2021р. судом явка повноважних представників Учасників справи в судове засідання не визнавалась обов'язковою, представником Позивача в судовому засіданні визнано обставину місцезнаходження Позивача м.Нововолинська, від якого достатній час доїзду до м.Львова становить 2 години суд зазначає про наявність правових підстав до зменшення витрат Позивача до 2 годин. При чому суд, погоджуючись з доводами представника Позивача щодо права вільного вибору представника незалежно від його місця знаходження зазначає, що витрати на доїзд представника до суду повинні відповідати критерію розумності. Також судом враховано, в тому числі з врахуванням доводів представника Позивача, що доїзд представника Позивача в судове засідання 29.07.2021р. відбувався також з врахуванням доїзду для участі у справі 914/1403/21, а необхідність участі представника Позивача в судовому засіданні 29.07.2021р. остання обґрунтовує необхідністю представлення для огляду оригіналів документів.
Таким чином, загальний розмір витрат Позивача на оплату послуг професійної правничої допомоги, який підлягає до розподілу між Сторонами, становить 3833,33грн.
Щодо доводів представника Позивача про витрати на купівлю бензину суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019р. у справі №915/237/18, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, справа "Баришевський проти України" від 26.02.2015). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: "East/West Alliance Limited" проти України" від 02.06.2014, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим; "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій ухвалі від 21.07.2020р. у справі № 915/1654/19.
Суд зазначає, що відповідно до пункту 2.25 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27 грудня 2006 року № 1196, перевезення пасажирів здійснюється між усіма залізничними станціями, відкритими для посадки, висадки пасажирів, за розкладом руху пасажирських поїздів, у категоріях вагонів: а) 1, 2, 3 класів - з відкритими та закритими купе з місцями для сидіння; б) загальні сидячі - з відкритими купе з місцями для сидіння; в) плацкартні - з відкритими купе з місцями для лежання; г) купейні - з окремими чотиримісними купе з місцями для лежання; ґ) м'які - з окремими двомісними "СВ" та тримісними купе з місцями для лежання. Залежно від внутрішнього облаштування та конструкції зазначені вагони можуть визначатись як вагони підвищеного комфорту, економ-класу або фірмові з рівнем сервісного обслуговування класу "комфорт", "стандарт" та "економ" тощо.
Відтак, вартість проїзду залізничним транспортом на загальних підставах відшкодовується у разі проїзду у вагонах поїздів віднесених до 2, 3 класів, загальних, сидячих, плацкартних та купейних вагонах. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у додатковій постанові від 04.08.2020р. у справі №723/1964/14-а, у рішенні від 02.09.2019р. у справі №520/3939/19, у постанові від 01.08.2018р. у справі №524/6442/16-а.
З врахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду щодо можливості відшкодування фактичних витрат на переїзд в розмірі переїзду у вагонах поїздів віднесених до 2, 3 класів, загальних, сидячих, плацкартних та купейних вагонах суд зазначає, що Позивачем не обґрунтовано понесення витрат на участь у справі представника з використанням особистого автотранспорту, в тому числі з врахуванням неминучості саме таких витрат, критеріїв необхідності, розумності та виправданості.
З врахуванням наведеного суд зазначає, що фактичні витрати Позивача в розмірі 3526,37грн. на придбання 113,88 літрів бензину А-95 для заправлення свого автомобіля (з розрахунку витрат пального 11 л на 100 км, при відстані Київ-Львів-Київ - 1086 км) не підтверджені належними засобами доказування у справі, оскільки із доданих копій касових чеків від 27.07.2021р. 04:52:39 про придбання 42,33л. бензину автомобільного А-95 за ціною 31,59грн./л. на суму 1323грн., від 29.07.2021р. 11:36:45 про придбання 47,89л. бензину автомобільного А-95 за ціною 30,79грн./л. на суму 1454,77грн., від 29.07.2021р. 19:08:50 про придбання 23,66л. бензину автомобільного А-95 за ціною 31,64грн./л. на суму 748,60грн. не вбачається, що такі витрати здійснено саме представником Позивача. Крім того, не підтверджено жодними належними засобами доказування і наведеного представником Позивача розрахунку витрат пального в розмірі 11л на 100 км.
При цьому суд зазначає, що представником Позивача не наведено доводів, як і не подано доказів в обґрунтування вартості переїзду у вагонах поїздів віднесених до 2, 3 класів, загальних, сидячих, плацкартних та купейних вагонах на час проведення судового засідання, в якому представник Позивача брав участь особисто.
Суд також бере до уваги, що представництво Позивача забезпечується адвокатом, який мав змогу скористатись правом отримати необхідну інформацію (щодо вартості квитків пасажирських залізничних перевезень, розміру інших виправданих та неминучих витрат на переїзд) у порядку та строки згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи звернутись до суду в порядку ст.81 ГПК України; суд ж, з врахуванням принципів змагальності та рівності учасників справи перед судом, позбавлений права отримувати таку інформацію за власною ініціативою.
З підстав наведеного суд зазначає про відсутність правових підстав до розподілу понесених представником Позивача витрат в розмірі 3526,37грн. на придбання 113,88 літрів бензину А-95 для заправлення свого автомобіля (з розрахунку витрат пального 11 л на 100 км, при відстані Київ-Львів-Київ - 1086 км) між Сторонами.
Щодо витрат Позивача на проживання представника Позивача у м.Львові з 28.07.2021р. по 29.07.2021р. в розмірі 1053грн. суд зазначає, що такі є реальними, дійсними та необхідними, і відповідають критерію розумності здійснених Позивачем витрат. Крім того, суд зазначає, що Відповідачем не доведено іншого розміру необхідних витрат для проживання представника Позивача в м.Львові.
З врахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені судом обставини, в тому числі щодо присутності представника Позивача в судовому засіданні 29.07.2021р. у даній справі, суд зазначає, що розмір витрат Позивача на проживання представника Позивача в м.Львів з 28.07.2021р. по 29.07.2021р., який підлягає до розподілу між Сторонами, становить 1053грн.
При цьому, суд звертає увагу на те, що Відповідачем до поданих до суду клопотань не додано жодних доказів в спростування обставин дійсності, необхідності та розумності понесених Позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, а також не доведено в порядку ч.5 ст.126 ГПК України неспівмірності здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, зокрема викладені в мотивувальній частині рішення Господарського суду Львівської області від 29.07.2021р. у даній справі висновки суду щодо розподілу судових витрат в частині витрат Позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви до суду з врахуванням результату вирішення спору, часткове задоволення позову, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив доведеність понесення Позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 3833,33грн. та витрат, пов'язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 1053грн., беручи до уваги недоведеність Відповідачем неспівмірності здійснених Позивачем витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, а відтак, заяву Малого приватного підприємства “Світлана” від 31.07.2021р. б/н (вх. №3137/21 від 02.08.2021) про ухвалення додаткового рішення слід задоволити частково, стягнути з Відповідача на користь Позивача 3832,51грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та 1052,78грн. судових витрат, пов'язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи. В решті понесені Позивачем судові витрати залишити за Позивачем.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.9, п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.4, 13, 27, 42, 43, 46, 73, 74, 76-79, 80, 81, 86, 120, 121, 123, 124, 126, 128, 129, 202, 216, 221, 222, 236, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Малого приватного підприємства “Світлана” від 31.07.2021р. б/н (вх. №3137/21 від 02.08.2021) про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1405/21 задоволити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ковалик Галини Романівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Малого приватного підприємства “Світлана” (45400, Волинська область, м.Нововолинськ, 15 мікрорайон, буд.2, кв.17; ідентифікаційний код: 13362437) 3832,51грн. судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги та 1052,78грн. судових витрат, пов'язаних із вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.
3. В решті доводів заяву відхилити.
4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили
5. Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 ГПК України.
6. Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст додаткового рішення складено 06.08.2021р.
Головуючий суддя Т.Б. Фартушок