79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
28.07.2021 справа № 914/1096/21
За позовом Антимонопольного комітету України, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Віді Опт Торг”, м. Львів
про стягнення 1 175 306, 00 грн
Суддя Галамай О.З
Секретар судового засідання Полянський А.П.
За участю представників:
від позивача (в режимі відеоконференції): Прохоров Є.І. - представник;
від відповідача: не з'явились
На розгляд Господарського суду Львівської області Антимонопольним комітетом України подано позов до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Віді Опт Торг” про стягнення 1 175 306, 00 грн штрафу та пені.
Хід розгляду справи.
Ухвалою суду від 28.04.2021 відкрито загальне позовне провадження, підготовче засідання призначено на 26.05.2021.
Протокольною ухвалою суду від 26.05.2021 підготовче засідання відкладено на 30.06.2021.
Ухвалою суду від 30.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні 28.07.2021.
У судовому засіданні 28.07.2021 представник позивача просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив.
Слід зазначити, що уся поштова кореспонденція скеровувалась відповідачу на адресу, зазначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте повернулась суду із зазначенням причин повернення: «за закінченням терміну зберігання».
Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, яка, з додержанням вимог процесуального закону, надсилалась за належною адресою, однак повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20). Тому відповідач є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.
У судовому засіданні 28.07.2021 судом оглянуто оригінали рішення Комітету № 832 -р від 19.12.2019 та розписки про отримання відповідачем цього рішення.
Аргументи сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Антимонопольного комітету України від 19.12.2019 № 832-р (надалі - рішення АКУ) визнано винними Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БЗМ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХЦЕНТР» (надалі перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю “Віді Опт Торг”) у вчиненні порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладено на них штрафи. Відповідач у встановлені законом строки не сплатив штраф, однак оскаржив рішення Антимонопольного комітету в судовому порядку. Проте ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/9614/20 позовну заяву про визнання недійсним рішення АКУ від 19.12.2019 № 832-р залишено без розгляду. Тому за невиконання рішення АКУ позивач просить суд стягнути з відповідача штраф на суму 587 653, 00 грн та пеню на суму 587 653, 00 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.
Обставини справи.
19 грудня 2019 року Антимонопольний комітет України постановив рішення 832-р у справі № 143-26.13/56-19 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БЗМ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХЦЕНТР» (перейменовано на Товариство з обмеженою відповідальністю “Віді Опт Торг”). Зокрема, Антимонопольним комітетом України визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БЗМ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХЦЕНТР» щодо узгодження своєї поведінки під час участі в конкурсних торгах на закупівлю “Запасні частини до тепловізорів серії ЧМЕ” (оголошення в системі електронних закупівель «Prozorro» № UA-2016-12-01-001035-с) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачені п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, шляхом спотворення результатів торгів. На підставі ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції” на Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХЦЕНТР» накладено штраф у розмірі 587 653, 00 грн.
У зазначеному рішенні роз'яснено, що штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня отримання рішення про його накладення, а у разі незгоди з даним рішенням суб'єкт господарювання має право оскаржити таке рішення до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання.
Копія рішення АКУ вручена 13.05.2020 під розписку уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХЦЕНТР».
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХЦЕНТР» не погоджуючись із рішенням АКУ, звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 у справі № 910/9614/20 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ПРОМТЕХЦЕНТР» до АКУ про визнання недійсним рішення №832-р залишено без руху.
Ухвалою суду від 04.08.2020 у справі № 910/9614/20 відкрито провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2020 у справі № 910/9614/20 позовну заяву про визнання недійсним рішення АКУ від 19.12.2019 № 832-р залишено без розгляду.
Докази оскарження зазначеної ухвали відсутні.
Доказів сплати відповідачем штрафу на виконання рішення АКУ матеріали справи також не містять.
Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача 587 653, 00 грн штрафу та 587 653, 00 грн пені.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.
Відповідно до ст. 40 Господарського кодексу України державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюються Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у встановленому законом порядку розглядають справи про недобросовісну конкуренцію та інші справи щодо порушення антимонопольно-конкурентного законодавства, передбачені законом.
Згідно з ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.
Як встановлено вище, 19.12.2019 Антимонопольний комітет України постановив рішення № 832-р про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ «НВП «ПРОМТЕХЦЕНТР» та про накладення штрафу стосовно відповідача у розмірі 587 653, 00 грн. Зазначене рішення отримано Шкалабердою В.М. на підставі довіреності від 16.03.2020 під розписку 13.05.2020.
Відповідно до ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу (ч. 3 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”). Відповідно до ч. 8 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.
Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 257 ЦК України).
Відповідно, до 13.07.2021 відповідач повинен був виконати рішення, сплатити штраф у розмірі 587 653, 00 грн та упродовж п'яти днів з дня оплати подати докази сплати позивачу. Однак, відповідних дій відповідачем не вчинено, доказів сплати штрафу позивачу не подано. Відсутні такі докази і на час розгляду даної справи.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не виконано у встановлений законом строк рішення АКУ від 19.12.2020. Водночас, матеріалами справи підтверджено, що відповідач оскаржив рішення позивача в судовому порядку.
Так, ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Вказаною нормою також передбачено, що прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Частиною 4 зазначеної статті передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.
Відтак, оскарження рішення органу Антимонопольного комітету в судовому порядку не зупиняло його виконання. Враховуючи відсутність доказів сплати штрафу на суму 587 653, 00 грн у встановлений законом строк, відповідач вважається таким, що прострочив строк оплати, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення такого штрафу в судовому порядку є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги в частині стягнення пені на суму 587 653, 00 грн, суд зазначає таке.
Позивач за прострочення виконання зобов'язання по сплаті штрафу нарахував відповідачу пеню за періоди прострочення зобов'язання, а саме (наступний день після винесення ухвали Господарським судом міста Києва у справі № 910/9614/20) по 30.03.2021, враховуючи обмеження, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Згідно з ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Як встановлено вище, розгляд справи № 910/9614/20 Господарським судом міста Києва здійснювався у період 10.07.2020-08.12.2020. Тому позивачем правомірно визначено період нарахування пені за прострочення сплати штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається (ч. 1 ст. 231 ГК України).
Як встановлено вище, нарахування пені у розмірі півтора відсотка від суми штрафу визначено ч. 5 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Отже, позивачем правильно нараховано пеню із застосуванням зазначеної ставки та перебачених ч. 5. ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” обмежень.
Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Статтею 25 Закону України “Про Антимонопольний комітет України” передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ГПК України).
Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Щодо судового збору.
В силу приписів статті 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Віді Опт Торг” (місцезнаходження: 79020, місто Львів, вул. Під Голоском, будинок 4; ідент. код 39118200) в дохід загального фонду Державного бюджету України 587 653, 00 грн - штрафу та 587 653, 00 грн - пені. Стягувач: Антимонопольний комітет України (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідент. код 00032767).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Віді Опт Торг” (місцезнаходження: 79020, місто Львів, вул. Під Голоском, будинок 4; ідент. код 39118200) на користь Антимонопольного комітету України (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Митрополита Василя Липківського, будинок 45; ідент. код 00032767) 17 629, 59 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 06.08.2021.
Суддя Галамай О. З.