про залишення позовної заяви без руху
05.08.2021 р. Справа № 914/2357/21
Суддя Манюк П.Т., розглянувши матеріали
позовної заяви: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , м. Харків
до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», м. Львів
про стягнення 71 931, 30 грн
встановив
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення 71 931, 30 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно п. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Однак, позивачем до позовної заяви, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України, взагалі не додано доказів надсилання відповідачу позовної заяви з долученими до неї документами. Натомість до позовної заяви додано копію позовної заяви з документами для самостійного їх надіслання судом на адресу відповідача.
Відповідно до ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Одночасно, суд звертає увагу позивача, що згідно з приписами ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви долучено заяву про забезпечення позову. Згідно вказаної заяви, заявник просить суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти в банках України Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до вирішення спору по суті.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 136 ГПК України).
Положеннями частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти в банках України Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до вирішення спору по суті.
В обґрунтування заяви, заявник вказує на те, що станом на дату звернення з даним позовом до суду, відповідач ухиляється від сплати боргу. Окрім того, у відкритому реєстрі судових справ є інформація про те, що проти відповідача господарським судом відкрито кілька справ про стягнення заборгованості, що в сукупності свідчить про ймовірність утруднення виконання рішення у разі невжиття заходів забезпечення позову. Таким чином, на думку заявника, накладення арешту на все майно та грошові кошти забезпечить виконання рішення суду.
Суд зазначає, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та долучення належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову та доданих до неї документів, заявник не підтверджує належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування забезпечення позову, та неможливість в подальшому виконати рішення суду, оскільки заява позивача ґрунтується лише на припущеннях щодо можливого невиконання чи утрудненого виконання рішення суду у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення. При цьому заявником не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, із якими чинне законодавство пов'язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, які б свідчили про намір ухилитися від виконання рішення суду.
Слід також зазначити, що така обставина, як факт ухилення відповідача від виконання зобов'язань за договором, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, а невиконання зобов'язань відповідачем потребує доведення в ході судового розгляду, тому не можна розглядати твердження заявника як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.
Наявність судових рішень про стягнення заборгованості з відповідача також не може бути у розумінні вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України належною підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що заявником не вказано достатніх підстав які б свідчили, що невжиття запропонованих позивачем заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти відповідача ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду або захист та поновлення порушених прав або інтересів позивача.
Керуючись ст. ст. 76, 77, 139, 140, 164, 172, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення 71 931, 30 грн - залишити без руху, надавши позивачу строк, до 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення таких недоліків:
1.1. Надати суду належні докази направлення на адресу відповідача позовної заяви та долучених до неї матеріалів, а саме оригінали поштової квитанції (касового чеку) та опису вкладення до цінного листа про таке відправлення.
2. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.
3. У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та в частині відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в строки та в порядку визначеному ст. ст. 256, 257 ГПК України.
Суддя П.Т. Манюк