79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.07.2021 справа № 914/2267/19
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., за участю секретаря судового засідання Бернацької Л.В. розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, м. Львів,
до відповідача: Малого виробничо-комерційного приватного підприємства “АГРО” ЛТД, м. Турка, Львівська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Приватне підприємство «ОККО контракт», м. Київ,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: АТ "Укртрансгаз", м. Київ,
предмет позову: стягнення 21 299,03 грн.,
підстава позову: порушення зобов'язань по договору на постачання природного газу № 11410МВМ5SEP016 від 01.01.2016 року,
за участю представників:
позивача: Стернюк Володимир Андрійович - адвокат, довіреність 007.Др-57-1020 від 02.10.2020 року,
відповідача: не з'явився,
третьої особи: не з'явився,
третьої особи: не з'явився.
06.11.2019 року до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” до Малого виробничо-комерційного приватного підприємства “АГРО” ЛТД про стягнення 21 299,03 грн.
Ухвалою суду від 11.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження без судового засідання та без виклику сторін.
Ухвалою суду від 04.12.2019 року задоволено клопотання Малого виробничо-комерційного приватного підприємства “АГРО” ЛТД про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та залучено в процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство “ОККО контракт”, встановлено третій особі строк для надання пояснень щодо позовної заяви.
29.11.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, 02.01.20120 року - заперечення.
20.12.2019 року позивачем подано відповідь на відзив.
09.01.2020 року постановлено здійснювати подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. Підготовче засідання неодноразово відкладалось, зокрема, у зв'язку з впровадженням карантину на території України та за клопотаннями представників.
25.02.2020 року від позивача надійшла заява про вирішення питання про стягнення судових витрат після ухвалення рішення по суті.
19.03.2020 року від третьої особи надійшли письмові пояснення.
11.08.2020 року від відповідача надійшла заява про вирішення питання стягнення витрат на правову допомогу після ухвалення рішення у справі.
Серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; розумність строків розгляду справи судом.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.
Зокрема, у пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» та пункті 23 рішення ЄСПЛ «Гурепка проти України № 2» наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Суд з метою належного виконання свого процесуального обов'язку щодо розгляду справи по суті керується ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, що кореспондується зі ст. 129 Конституції України, за якою однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Згідно зі ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 N 15-рп/2004, верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Суд зазначає, що для об'єктивного, повного та всебічного вирішення спору в даній справі судом забезпечувалась сторонам можливість вчинення ними процесуальних дій по збиранню та поданню доказів, залучення до участі у справі третіх осіб, надання пояснень, з дотримання принципів рівності сторін і змагальності господарського судочинства, з метою належного виконання завдань господарського судочинства та забезпечення можливості участі в розгляді справи.
23.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.10.2020 року. Хід судових засідань відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань. Зокрема, 03.02.2021 року поновлено Малому виробничо-комерційному приватному підприємству “АГРО” ЛТД пропущений процесуальний строк для подання клопотання про залучення третьої особи та витребування інформації, залучено до участі у справі в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача АТ "Укртрансгаз" та зобов'язано надати пояснення щодо процедури закриття алокації за період вересень 2018 року по споживачу МВК ПП "Агро ЛТД". Також ухвалою від 25.03.2021 року витребувано в АТ «Львівгаз» докази та пояснення стосовно закриття алокації за вересень 2018 року на позивача в даній справі за обставин зміни постачальника відповідачем.
28.04.2021 року від АТ «Львівгаз» надійшов супровідний лист із долученням звіту про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Львівгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за вересень 2018 року по відповідачу.
У судове засідання 22.07.2021 року з'явився представник позивача.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи наведене, а також враховуючи, що суд не визнавав обов'язковою явку представників учасників справи в судове засідання 22.07.2021 року, суд вважає за можливе вирішити спір по суті в даному судовому засіданні.
У судовому засіданні 22.07.2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Спір між сторонами виник внаслідок порушення зобов'язань по оплаті поставки природного газу. Так, позивач стверджує, що у вересні 2018 року здійснив поставку природного газу, а споживач Мале виробничо-комерційне ПП «АГРО» ЛТД прийняв поставлений природний газ, що підтверджується актом приймання - передачі природного газу за вересень 2018 року. Проте, відповідач не здійснив оплату отриманого природного газу, внаслідок чого позивач заявляє до стягнення 19 221,89 грн. основного боргу, 1 445,19 грн. інфляційних витрат і 631,95 грн. 3% річних.
Відповідач стосовно позовних вимог заперечує та стверджує, що починаючи з 01.08.2018 року постачання природнього газу для нього здійснювало ПП «ОККО Контракт», що підтверджується актом № 9073785030 прийому-передачі природного газу за серпень 2018 року від 31.08.2018 року. У вересні 2018 року ПП «ОККО Контракт» також здійснило поставку природного газу в обсязі 1,4 тис. м. на загальну суму 15 260,00 грн, що підтверджується актом №9074828053 прийому-передачі природного газу за вересень 2018 року від 30.09.2018 року.
Третя особа 1 - Приватне підприємство «ОККО контракт» у наданих письмових поясненнях зазначило про безпідставність позовних вимог, оскільки саме воно з серпня 2018 року є постачальником природного газу для відповідача. Поставка у вересні 2018 року здійснена, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу та підтвердженою оператором ГТС номінацією на вересень 2018 року.
Третя особа 2 - АТ "Укртрансгаз", використовуючи звітність АТ «Львівгаз» про закриття алокації по споживачу (відповідачу) на позивача, підтримує позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут”, письмова позиція відображена у поясненнях, поданих суду 16.02.2021 року.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ІЗ МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ
01.01.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівгаз Збут” в особі начальника Самбірського відділу реалізації Гринди О.С. уклало з Малим виробничо-комерційним приватним підприємством “АГРО” ЛТД договір №1141ОМВМ5SЕР016 про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (суб'єктів господарювання), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Договором (п. 11.1) передбачено пролонгацію договору на кожен наступний календарний рік за відсутності за місяць до закінчення дії договору заяв про припинення договору чи перегляд його умов. Також у договорі вказано, що Оператором ГРМ (газорозподільної системи), з яким споживач уклав договір розподілу природного газу, є ПАТ «Львівгаз». Згідно з договором ЕІС-код споживача 56XО0000MBM5S000.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” підписано акт № ЗЛВ00046854 від 30.09.2018 року приймання-передачі природного газу до договору на постачання природного газу від 01.01.2016 року № 1141ОМВМ5SЕР016 за вересень 2018 року по споживачу Малому виробничо-комерційному приватному підприємству “АГРО” ЛТД - природний газ, обсягом 1,4 тис. куб. м., на суму 19 221,89 грн. Акт підписаний лише зі сторони постачальника. Докази його надіслання чи вручення відповідачу у матеріалах справи немає.
Із наданого позивачем, третьою особою 2 та АТ «Львівгаз» звіту про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Львівгаз», між замовниками послуг транспортування (постачальника) в розрізі їх контрагентів за вересень 2018 року, вбачається, що у вересні 2018 року по ЕІС-кодах споживача 56ZO22E0MBM5S01K, 56ZO22E0MBM5S021, 56ZO22E0MBM5S03GK для постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” підтверджено номінації в обсязі 0,027 тис. куб. м., а по ЕІС-коду споживача 56XO0000MBM5S00E для постачальника ПП «Окко Контракт» підтверджено номінації в обсязі 1,500 тис. куб. м. Разом з тим, у звіті відображено, що фактичний обсяг за місяць - 1,4 тис. куб. м. вказано як фактичний обсяг за місяць, закритий на Товариство з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут”.
Водночас, 27.06.2018 року відповідачем надіслано начальнику Самбірського відділу реалізації Гринді О.С. повідомлення вих. № 26 від 27.06.2019 року про призупинення договору на постачання природного газу від 01.01.2016 року № 1141ОМВМ5SЕР016 у зв'язку зі зміною постачальника газу з 01 серпня 2018 року, яке є «повідомленням споживача про його намір змінити постачальника» відповідно до розділу IV Постанови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, та є підставою для розірвання (призупинення дії) договору постачання з 31.12.2016 р.
Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за договором №1141ОМВМ5SЕР016 станом на 18.08.2018 року сальдо не обліковується.
Відповідачем подано копію договору №24ОК-120718 постачання природного газу, укладеного з Приватним підприємством «ОККО контракт» 12.07.2018 року, відповідно до п. 1.1 якого постачальник постачає природний газ покупцю (ЕІС-код споживача 56XО0000MBM5S00E) в обсягах і порядку, передбачених договором, для забезпечення потреб покупця, а покупець оплачує вартість газу у розмірах, строки, порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно з п. 1.4 договору обов'язковою умовою для постачання природного газу покупцю за цим договором є наявність у покупця укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору на розподіл природного газу та/або з Оператором ГТС (ПАТ «Укртрансгаз») договору на транспортування природного газу, на підставі яких покупець набуває право санкціоновано відбирати природний газ з газорозподільної та газотранспортної системи. Відповідно до п. 2.1 договору постачання природного газу покупцю здійснюється з моменту укладення цього договору з урахуванням всіх його додатків.
Відповідно до п. 2.3 договору обсяги постачання газу постачальником покупцю в кожному розрахунковому періоді (місяці) визначаються на підставі письмової заявки покупця і можуть відрізнятися від обсягів, зазначених у додатку № 1 до цього договору.
Відповідно до листа вих. № 28 від 07.08.2018 року відповідач просив третю особу надати номінацію постачання газу на серпень 2018 року в кількості 1,300 тис. м. куб. Щодо вересня 2018 року, то відповідачем аналогічних листів не подано.
Відповідно до актів прийому-передачі природного газу від 31.08.2018 року та від 30.09.2018 року Приватним підприємством «ОККО Контракт» відповідачу поставлено природний газ в кількості 1,300 тис. кв. м. вартістю 12 961,00 грн. та в кількості 1,400 тис. кв. м. вартістю 15 260,00 грн. Відповідні акти підписані та скріплені печатками обох сторін.
11.09.2018 року відповідачем сплачено 4 959,50 грн. на підставі рахунка ПП «ОККО Контракт» № 6942913859 від 10.09.2018 року, 25.09.2018 року - 4 959,50 грн. на підставі рахунка № 6942913859 та 09.10.2018 року - 12 113,50 грн. на підставі рахунків № 6942913859.
Дані факти матеріалами справи підтверджуються, документально не спростовувались.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд вважає позовні вимоги безпідставними, не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Як вбачається зі встановлених обставин справи, відповідач отримував природний газ на підставі укладеного з позивачем договору постачання від 01.01.2016 року та від третьої особи на підставі договору постачання від 12.07.2018 року. Зі встановлених обставин справи також вбачається, що спірною є обставина отримання відповідачем природного газу у вересні 2018 року саме від позивача, оскільки, на переконання відповідача, у вказаний період поставка газу для нього здійснювалась третьою особою.
Так, договір від 01.01.2016 року визначає порядок зміни постачальника (розділ 8).
Сторони погодили, що зміна постачальника може бути здійснена лише за сукупності наступних умов: споживачем попередньо укладено договір постачання газу з новим постачальником, сторони попередньо призупинили дію цього договору в частині постачання газу або розірвали цей договір, відсутність у споживача простроченої заборгованості за цим договором.
У разі наміру змінити постачальника споживач повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках перед постачальником та підписати з ним додаткову угоду про розірвання договору постачання газу або його призупинення в частині постачання газу. У такому разі сторони зобов'язуються здійснити зміну постачальника (підписати відповідну додаткову угоду про розірвання/призупинення цього договору) в термін не більше трьох тижнів з дня направлення споживачем повідомлення про намір змінити постачальника. Повідомлення про намір змінити постачальника має містити дату розірвання цього договору, яка визначається останнім календарним днем місяця перед місяцем, з якого договір постачання газу з новим постачальником набере чинності в частині постачання газу. З метою забезпечення безперебійного постачання газу постачальник за цим договором постачає газ споживачу до останнього дня терміну дії (чи до дня призупинення) існуючого договору постачання газу, а договір постачання газу з новим постачальником набирає чинності з наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що у споживача не буде простроченої заборгованості за цим договором (п. п. 8.1-8.5 договору від 01.01.2016 року).
Відповідач підтвердив, що 27.06.2018 року ним надіслано начальнику Самбірського відділу реалізації Гринді О.С. повідомлення вих. № 26 від 27.06.2019 року про призупинення договору на постачання природного газу від 01.01.2016 року № 1141ОМВМ5SЕР016 у зв'язку зі зміною постачальника газу з 01 серпня 2018 року. Також згідно з актом звірки станом на 18.08.2018 року у відповідача не обліковувалась заборгованість перед позивачем. І також 12.07.2018 року відповідачем укладено договір з іншим постачальником.
Порядок зміни постачальника також регламентований розділом IV Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 30 вересня 2015 року N 2496. Так, кожен споживач (у тому числі побутовий споживач) має право на вільний вибір постачальника шляхом укладення з ним договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, передбачених цими Правилами. Зміні постачальника має передувати укладання договору постачання природного газу з новим постачальником та розірвання договору постачання природного газу з діючим постачальником або його призупинення в частині постачання природного газу у певному розрахунковому періоді, а також відсутність у споживача простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.
Кожен споживач, який має намір змінити постачальника, повинен виконати свої зобов'язання по розрахунках за природний газ перед діючим постачальником (або укласти з ним графік реструктуризації заборгованості за природний газ, якого має дотримуватись) та підписати з ним угоду про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу з дати, з якої постачання природного газу буде здійснювати новий постачальник, відповідно до пункту 5 цього розділу.
Повідомлення споживачем діючого постачальника про намір змінити постачальника є пропозицією про розірвання договору постачання природного газу або його призупинення в частині постачання природного газу у певному розрахунковому періоді і повинно містити дату розірвання (призупинення) чинного договору постачання природного газу, яка визначається останнім календарним днем перед датою, з якої договір постачання природного газу з новим постачальником набере чинності. З метою забезпечення безперебійного постачання природного газу діючий постачальник поставляє природний газ споживачу до останнього дня терміну дії існуючого договору постачання природного газу відповідно до умов та положень, узгоджених у ньому, а договір постачання природного газу, укладений з новим постачальником, набирає чинності наступного дня після розірвання (призупинення) договору з діючим постачальником, але за умови, що у споживача не буде простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником.
Досліджуючи обставину припинення правовідносин відповідача з позивачем, суд враховує, що обставина розірвання договору з позивачем та реалізація відповідачем права на зміну енергопостачальника сторонами не заперечується, визнається, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України така обставина не підлягає доказуванню.
Відтак, з серпня 2018 року постачальником природного газу для відповідача є ПП «Окко Контракт», правовідносини між позивачем та відповідачем припинені і договір від 01.01.2016 року не діє. Зокрема, безпідставними є твердження позивача про те, що акт приймання-передачі від 30.09.2018 року, поданий позивачем, вважається підписаним споживачем в силу положення п. 2.9.5 договору. Оскільки у вересні 2018 року на правовідносини між сторонами договір уже не поширював свою дію, то умови підписання та повернення примірника акта також не застосовуються.
Більше того, до спірного періоду - вересня 2018 року третя особа 1 уже здійснювала поставку природного газу для відповідача (що не заперечується та не спростовується жодним із учасників справи), про що складались акт прийому-передачі природного газу від 31.08.2018 року, а відповідач звертався до третьої особи про надання номінації постачання газу на серпень 2018 року.
Аналізуючи процедури подання номінацій, реномінацій та закриття алокацій, суд зазначає таке.
Функціонування газотранспортної системи України та визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газотранспортної системи України регламентовано Кодексом газотранспортної системи. Як зазначає АТ «Укртрансгаз», у період спірних правовідносин діяла та редакція Кодексу, що була чинною на час прийняття постанови Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, № 788 від 27.07.2018 року «Про накладення штрафу на АТ «Укртрансгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з транспортування природного газу», відповідно до якої на період усунення порушень та приведення дій АТ «Укртрансгаз» у відповідність до вимог законодавства, створення та забезпечення функціонування інформаційної платформи комерційне балансування (зокрема визначення фінансового забезпечення, подання номінацій/реномінацій, проведення алокацій, визначення небалансів, визначення плати за нейтральність) за період серпень - вересень 2018 року здійснювати відповідно до положень Кодексу газотранспортної системи в редакції, що діє станом на день прийняття цієї постанови.
Так, Кодексом газотранспортної системи визначено, що номінація - це заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); підтверджена номінація - підтверджений оператором газотранспортної системи обсяг природного газу замовника послуг транспортування, який буде прийнятий від замовника в точках входу до газотранспортної системи та переданий замовнику в точках виходу з газотранспортної системи у відповідний період, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); реномінація - зміна підтвердженої місячної номінації або номінації.
Відповідно до п. 1, п. 2 глави 1 розділу ХІ Кодексу газотранспортної системи для отримання послуг із транспортування (фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою) замовник послуг транспортування подає оператору газотранспортної системи номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу в установленому цим розділом порядку. Номінація повинна визначати обсяг природного газу по кожній точці входу та виходу (що може бути як фізичною, так і віртуальною), які замовляються замовником послуг транспортування. При цьому, якщо замовником послуг транспортування є постачальник, подана номінація повинна містити планові (замовлені) обсяги постачання природного газу у розрізі його споживачів та їх точок комерційного обліку (за необхідності) з визначенням їх EIC-кодів. Для побутових споживачів допускається визначення в номінації загального обсягу постачання газу, але із зазначенням їх EIC-кодів.
Як вбачається з матеріалів справи, жодним із учасників справи не подано заявок постачальників - ТОВ "Львівгаз збут" та ПП "ОККО Контракт" про подання номінацій по споживачу (відповідачу в даній справі) на вересень 2018 року. Водночас, як постачальниками, так і АТ «Укртрансгаз», визнається відповідна обставина.
Так, відповідно до листа АТ «Укртрансгаз» від 18.02.2020 року, сформованого як відповідь на адвокатський запит позивача, у вересні 2018 року для споживача Малого виробничого приватного підприємства “АГРО” ЛТД місячні номінації/реномінації надавались замовниками послуг транспортування ТОВ "Львівгаз збут" та ПП "ОККО Контракт". У вересні 2018 року для споживача було підтверджено місячні номінації/реномінації замовниками послуг транспортування ТОВ "Львівгаз збут" в обсязі 0.027 тис. куб. м. та ПП "ОККО Контракт" в обсязі 1.500 тис. куб. м. Фактичні обсяги використання природного газу споживача у вересні 2018 року 1.400 тис. куб. м. та відповідно до звітності ПАТ "Львівгаз" внесені в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ "Львівгаз збут".
АТ «Укртрансгаз» також надав відповідь на адвокатський запит відповідача, що вбачається із листа від 26.03.2020 року, відповідно до якого інформація щодо обсягу газу, внесеного в алокацію у вересні 2018 року для постачальника газу ПП «ОККО Контракт» по споживачу МВП “АГРО” ЛТД відсутня, оскільки даний обсяг газу внесено в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ "Львівгаз збут". Як і у попередньому листі, повідомлено, що фактичні обсяги використання природного газу даного споживача у вересні 2018 року - 1.400 тис. куб. м. та відповідно до звітності ПАТ "Львівгаз" внесені в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ "Львівгаз збут".
Відповідач упродовж лютого - березня 2020 року неодноразово звертався з адвокатськими запитами до позивача для з'ясування обставин постачання ним природного газу у вересні 2018 року за наявності укладеного споживачем договору з іншим постачальником, проте всі адвокатські запити залишені без відповіді по суті з підстав неналежного оформлення таких запитів.
Із поданої АТ «Львівгаз» суду на виконання вимог ухвали від 25.03.2021 року відповіді вбачається аналогічна інформація: підтверджено номінації для споживача (відповідача) обом постачальникам - ТОВ "Львівгаз збут" в обсязі 0.027 тис. куб. м. та ПП "ОККО Контракт" в обсязі 1.500 тис. куб. м., а фактичний обсяг - 1.400 тис. куб. м. внесено в алокацію на замовника послуг транспортування ТОВ "Львівгаз збут".
Відповідно до п. 18, п. 19 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи проводить перевірку поданих йому номінації / місячної номінації / реномінації замовника послуги транспортування на відповідність вимогам, визначеним у цьому розділі. Відхилення місячної номінації / номінації / реномінації замовника послуги транспортування оператором газотранспортної системи може відбутися через, зокрема, одночасне подання по одному споживачу на один і той самий розрахунковий період номінації / місячної номінації / реномінації декількома замовниками послуг транспортування (постачальниками), у тому числі з урахуванням ситуації, передбаченої пунктом 1 глави 8 цього розділу. У даному випадку оператор газотранспортної системи відхиляє номінацію / реномінацію виключно на обсяги такого споживача, про що інформує замовника послуг транспортування. Замовник послуг транспортування, який отримав інформацію від оператора газотранспортної системи про не погодження частини номінації / реномінації, має право надати оновлену номінацію / місячну номінацію / реномінацію в тій частині, яка не погоджена, в порядку, визначеному цим Кодексом.
У свою чергу п. 1 глави 8 цього розділу передбачено, що якщо різними замовниками послуг транспортування будуть подані номінації (місячні номінації) для віртуальних точок виходу до газорозподільної системи для одного і того самого споживача або його комерційної точки обліку або групи споживачів у відповідному періоді, оператор газотранспортної системи протягом 3-х годин, а у випадку місячних номінацій - протягом 1-го робочого дня надсилає відповідним замовникам послуг транспортування уточнюючий запит про надання копій (в електронному вигляді, факсимільним зв'язком тощо) або оригіналів підтверджуючих документів, які підтверджують згоду споживача щодо постачання природного газу тим чи іншим замовником у відповідному періоді. При цьому строк попереднього розгляду номінації подовжується на період надання замовником послуг транспортування відповідних документів. До з'ясування обставин алокація обсягів природного газу щодо споживача здійснюється відповідно до даних замовника, що постачав природний газ споживачу до виникнення конфліктної ситуації. Якщо замовники послуг транспортування нададуть однакові за своєю суттю документи, підтверджені споживачем, з яких неможливо визначити, хто має постачати газ споживачу у відповідному періоді, оператор газотранспортної системи підтверджує номінацію замовнику, що постачав природний газ споживачу до виникнення конфліктної ситуації.
У матеріалах справи немає доказів відхилення оператором газотранспортної системи номінації жодного із постачальників, немає доказів надіслання відповідним замовникам послуг транспортування уточнюючого запиту про надання підтверджуючих документів, які підтверджують згоду споживача щодо постачання природного газу тим чи іншим замовником у відповідному періоді. Тобто номінації (реномінації) обох постачальників в обсязі 0,027 тис. куб. м. і 1,400 тис. куб. м. набули статусу підтверджених.
При цьому, у матеріалах справи немає доказів про підтвердження позивачу номінації (реномінації) на 1,400 тис. куб. м. Жодним із учасників справи, у тому числі позивачем, а також оператором газорозподільної системи АТ «Львівгаз» не подано суду доказів, на підставі яких відбулося закриття алокації на попереднього постачальника - ТОВ «Львівгаз Збут» за обставин, коли уже в попередньому періоді - в серпні 2018 року замовником послуг транспортування та постачальником для відповідача було ПП «Окко Контракт».
Суд звертає увагу, що алокація обсягів природного газу регламентована главою ХІІ Кодексу газотранспортної системи. Алокація - це віднесення оператором газотранспортної системи обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників.
Відповідно до глави 1 вказаного розділу Кодексу газотранспортної системи алокація фактичних обсягів природного газу по кожному замовнику послуг транспортування, поданих (отриманих) ним у точці входу та відібраних (переданих) ним у точці виходу за певний розрахунковий період, здійснюється оператором газотранспортної системи та доводиться ним до замовника послуг транспортування відповідно до вимог розділу XIV цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи при визначенні алокації по точці входу або точці виходу ґрунтується на:
даних номінацій / місячних номінацій / реномінацій, поданих замовником послуг по точці входу та по точці виходу;
даних торгових операцій між оптовими продавцями та оптовими покупцями (постачальниками) у віртуальних торгових точках входу/виходу, які адмініструє оператор газотранспортної системи;
даних суміжних операторів, суміжних газовидобувних підприємств, газовидобувних підприємств, прямого споживача;
даних комерційних вузлів обліку, встановлених у фізичних точках входу/виходу до/з газотранспортної системи, та комерційних вузлів обліку, встановлених на об'єктах замовників послуг транспортування чи їх контрагентів (споживачів), з урахуванням вимог та особливостей, передбачених цим розділом.
Для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем, суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов'язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації.
Із наведеного вбачається, що оператор газотранспортної системи (АТ «Укртрансгаз») на підставі, зокрема, поданих оператором газорозподільних систем (АТ «Львівгаз») даних здійснює закриття алокації фактичних обсягів природного газу. Як встановлено з матеріалів справи, АТ «Львівгаз» при підтверджених номінаціях по одному і тому ж споживачу для двох постачальників - позивача та третьої особи в обсягах 0,027 тис. куб. м. і 1,400 тис. куб. м. закрив алокацію лише на позивача та в іншому обсязі, ніж було підтверджено, - 1,400 тис. куб. м.
Суд звертає увагу, що п. 8 глави 1 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи передбачено, що алокація фактичних обсягів можлива виключно на замовника послуг транспортування, для якого була підтверджена відповідна номінація / місячна номінація / реномінація, крім випадків, передбачених цим Кодексом. А відповідно до п. 1 глави 2 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи алокація обсягів природного газу по точці входу до газотранспортної системи здійснюється оператором газотранспортної системи з урахуванням підтверджених номінацій по цій точці.
Крім цього, відповідно до п. 1, п. 8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації по замовниках послуг транспортування (в розрізі його споживачів) в точках виходу до газорозподільних систем оператори відповідних газорозподільних систем зобов'язані подавати оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем (у тому числі побутовим споживачем), об'єкти якого підключені до газорозподільної системи та якому (його точкам комерційного обліку) оператор газорозподільної системи в установленому порядку присвоїв персональний EIC-код як суб'єкта ринку природного газу (окремої точки комерційного обліку) та передав його до бази даних оператора газотранспортної системи.
Алокація фактичних обсягів споживача можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації / місячній номінації / реномінації, крім випадків, передбачених нижче:
- у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи, а по прямому споживачу - на оператора газотранспортної системи,
- у разі письмової вимоги замовника послуг транспортування, що є постачальником, або оператора газотранспортної системи до оператора газорозподільної системи про припинення розподілу газу споживачу замовника, яка подається в установленому законодавством порядку, алокація фактичного обсягу споживання природного газу таким споживачем після строку, установленого законодавством на припинення розподілу природного газу такому споживачу, здійснюється на оператора газорозподільної системи,
- у разі письмової вимоги замовника послуг транспортування, що є постачальником, до оператора газотранспортної системи про припинення транспортування газу прямому споживачу замовника, яка подається в установленому законодавством порядку, алокація фактичного обсягу споживання природного газу таким прямим споживачем після строку, установленого законодавством на припинення транспортування природного газу такому прямому споживачу, здійснюється на оператора газотранспортної системи,
- у разі якщо рішенням Кабінету Міністрів України суб'єктів ринку природного газу зобов'язано здійснювати постачання для певних споживачів природного газу, то алокація фактичних обсягів по таким споживачам здійснюється саме на таких суб'єктів, крім випадків, визначених абзацами третім та четвертим цього пункту, несанкціонованого відбору (виключно у частині шляхом самовільного під'єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу) або у випадку підтвердження номінації по такому споживачу іншому постачальнику. При цьому обсяги споживання природного газу враховуються оператором газотранспортної системи при розрахунку небалансу цих суб'єктів ринку природного газу.
Тобто, саме оператори відповідних газорозподільних систем зобов'язані подавати оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем, і алокація фактичних обсягів споживача, за загальним правилом, можлива тільки на постачальника, зазначеного у відповідній підтвердженій номінації / місячній номінації / реномінації. Суд звертає увагу, що про наявність жодного із випадків, передбачених п. 8, які б змінювали закриття алокації, сторонами не стверджується та документально не підтверджується.
Суд також зауважує, що п. 5 глави 1 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи встановлено, що основою для формування інформації, що передається оператору газотранспортної системи для здійснення ним алокації, є підписані щомісячні акти приймання-передачі газу відповідно до положень пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу, що містять інформацію про щомісячні обсяги природного газу, визначені комерційними вузлами обліку у фізичних точках входу/виходу, поданого до газотранспортної системи. Аналізуючи положення пункту 2 глави 7 розділу III цього Кодексу «Документальне оформлення приймання-передачі природного газу», вбачається, що оформлення актів приймання-передачі природного газу між оператором газотранспортної системи та суміжним газовидобувним підприємством, оператором суміжної системи або прямим споживачем здійснюється відповідно до вимог цього розділу, технічної угоди (за наявності) та з урахуванням такого, зокрема, як приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним; приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та прямим споживачем відбувається в точках комерційного обліку газу і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.
Більше того, п. 5, 6 глави 3 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем оператор ГРМ (оператор газорозподільної системи), тобто АТ «Львівгаз», забезпечує, зокрема, визначення загального об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту споживача за розрахунковий період з урахуванням передбачених цим Кодексом (договором розподілу природного газу) регламентних процедур щодо визначення об'ємів споживання (розподілу) природного газу; передачу даних оператору ГТС про фактичний об'єм (м куб.) та обсяг (за трьома одиницями виміру - кВт·год, Гкал, МДж) розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача у порядку, визначеному Кодексом ГТС. Визначені Оператором ГРМ в акті приймання-передачі природного газу фактичні об'єм та обсяг розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача за підсумками розрахункового періоду (календарного місяця) передаються Оператору ГТС у встановленому Кодексом ГТС порядку для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача і є підставою для їх використання у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між споживачем та його постачальником.
У матеріали справи учасниками справи не подано актів приймання-передачі природного газу ні між оператором газотранспортної системи з прямим споживачем, ні між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи.
Враховуючи проаналізовану процедуру підтвердження номінацій (реномінацій) і закриття алокацій на конкретного постачальника по відповідному споживачу, співставляючи її з фактичними обставинами справи стосовно зміни відповідачем постачальника з серпня 2018 року на Приватне підприємство «Окко Контракт», стосовно відсутності заперечень щодо постачання природного газу в серпні 208 року Приватним підприємством «Окко Контракт», підтвердження номінацій на вересень 2018 року Приватному підприємству «Окко Контракт» в обсязі 1,500 тис. куб. м., що є достатнім та навіть перевищує фактично спожитий відповідачем у вересні 2018 року природний газ (1,4000 тис. куб. м.), підтвердження номінацій позивачу на вересень 2018 року в обсязі 0,027 тис. куб.м., який не перебував у договірних відносинах з відповідачем у вказаний період, враховуючи відсутність доказів (актів приймання-передачі, відхилення оператором газотранспортної системи номінації одного із постачальників, надіслання замовникам послуг уточнюючого запиту про надання підтверджуючих документів, які підтверджують згоду споживача щодо постачання природного газу тим чи іншим замовником) чи інших документів на підтвердження існування виняткових обставин відповідно до п. 8 глави 3 розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи, які б дозволяли закривати алокацію за вересень 2018 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівгаз Збут» в межах не підтверджених номінацій (підтверджено 0,027 тис. куб. м, а закрито на 1,400 тис. куб. м.), суд доходить висновку, що обгрунтованість закриття алокації на позивача у спірному періоді не доведено та не підтверджено.
Суд звертає увагу, що Кодексом газотранспортної системи передбачено закриття алокації до з'ясування обставин конфліктної ситуації, якою вважається подання номінацій щодо одного споживача декількома різними постачальниками, алокація обсягів природного газу щодо споживача здійснюється відповідно до даних замовника, що постачав природний газ споживачу до виникнення конфліктної ситуації. Як встановлено вище та не заперечується учасниками справи, у серпні 2018 року постачальником для відповідача було Приватне підприємство «Окко Контракт». Позивачем та іншими учасниками справи, а також оператором газорозподільної системи АТ «Львівгаз» не доведено суду підстав закриття алокації за вересень 2018 року на попереднього постачальника за неспростованих та визнаних сторонами справи обставин перебування відповідача у правовідносинах з іншим постачальником - Приватним підприємством «Окко Контракт». Відповідач, маючи чинний договір поставки природного газу із Приватним підприємством «Окко Контракт», а Приватне підприємство «Окко Контракт», будучи чинним постачальником для відповідача та маючи підтверджену оператором газотранспортної системи номінацію на 1,500 тис. куб. м. на вересень 2018 року, мали законні очікування поставки та прийняття природного газу у вересні 2018 року саме від визначеного постачальника. Належних доказів неможливості виконання чинним постачальником поставки природного газу у вересні 2018 року чи інших первинних доказів для підтвердження поставки природного газу позивачем і обґрунтованості факту закриття алокації на нього у справі немає.
Суд також зазначає, що учасниками справи не підтверджено і тієї можливої обставини, що у вересні 2018 року для споживача здійснювалось постачання газу обома постачальниками у розмірі підтверджених номінацій, адже у протилежному випадку закриття алокацій мало відбутися на обох постачальників у тих обсягах, що були підтверджені оператором газотранспортної системи. Зазначення у звіті про поділ фактичного обсягу природного газу, відібраного з точки виходу АТ «Львівгаз», між замовниками послуг транспортування (постачальника) в розрізі їх контрагентів за вересень 2018 року, даних про підтвердження номінацій по ЕІС-кодах споживача 56ZO22E0MBM5S01K, 56ZO22E0MBM5S021, 56ZO22E0MBM5S03GK для постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю “Львівгаз збут” та по ЕІС-коду споживача 56XO0000MBM5S00E для постачальника Приватного підприємства «Окко Контракт» також не підтверджує факту одночасного постачання природного газу різними постачальниками, адже коди 56ZO22E0MBM5S01K, 56ZO22E0MBM5S021, 56ZO22E0MBM5S03GK ідентифікують точки комерційного обліку, а код 56XO0000MBM5S00E стосується ідентифікації суб'єкта ринку природного газу (відповідача), що узгоджується із правилами присвоєння EIC-кодів суб'єктам ринку природного газу, регламентованого главою 2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи.
Суд звертає увагу, що відкладаючи неодноразово розгляд справи, сторонам, а зокрема позивачу, забезпечувалась можливість доказування та підтвердження своєї правової позиції, проте, інших доказів, ніж ті, що досліджені судом вище, суду не подано.
Враховуючи наведене, суд зазначає про недоведеність заявлених позовних вимог у даній справі. Відтак, суд не вважає порушеними права та інтереси позивача та у задоволенні позову про стягнення 21 299,03 грн. заборгованості з відповідача відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 05.08.2021 року.
Суддя Р.І. Матвіїв