79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.07.2021 справа № 914/1064/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Приватної агрофірми «Дністер», с. Верин, Миколаївський район, Львівська область,
до відповідача:Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Пустомитівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», с. Зимна Вода, Пустомитівський район, Львівська область,
про: стягнення 289'007,12 грн (з яких: 240'483,12 грн - основний борг, 5?280,00 грн - три відсотки річних, 22?022,00 грн - інфляційних втрат та 21?422,00 грн - неустойки).
За участю представників:
позивача:не з'явився,
відповідача:не з'явився.
1. Судові процедури.
1.1. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватної агрофірми «Дністер» до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Пустомитівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 361'207,12 грн (з яких: 312'483,12 грн - основний борг, 5?280,00 грн - три відсотки річних, 22?022,00 грн - інфляційних втрат та 21?422,00 грн - неустойки).
Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати поставленого Позивачем та прийнятого Відповідачем Товару за Договором поставки № 5 від 02.01.2020.
1.2. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.04.2021 позовну заяву Приватної агрофірми «Дністер» до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Пустомитівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишено без руху.
13 травня 2021 року Позивачем подано до суду заяву з додатками, якою останній усунув недоліки позовної заяви (вх. № 11071/21).
1.3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 01.06.2021.
31 травня 2021 року до суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку із сплатою Філією «Пустомитівська ДЕД» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» 13 квітня 2021 року відповідно до платіжного доручення № 2475 частини заборгованості за поставлений пісок у розмірі 50?000,00 грн. У заяві зазначено, що даний платіж не був врахований при поданні позову з причин несвоєчасного повідомлення бухгалтерії підприємства позивача про такий платіж.
Також, представник позивача подав клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог, а саме, у розмірі 22?200,00 грн у зв'язку із сплатою 27 травня 2021 року відповідачем частини боргу. Однак, при цьому зазначає, що судові витрати, що були понесені позивачем з врахуванням позовних вимог про стягнення 22?200,00 грн основного боргу, підлягають стягненню з відповідача.
1.4. У підготовче засідання 01.06.2021 позивач забезпечив явку повноважного представника, представник відповідача не з'явився, причин неявки суду не повідомив. Відтак суд відклав підготовче засідання на 29.06.2021.
10 червня 2021 року до суду надійшла заява представника ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» про вступ у справу. На виконання зазначеної заяви представнику було надано доступ до електронної справи № 914/1064/21 в підсистемі «Електронний суд».
29 червня 2021 року відповідач через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю представника.
1.5. У підготовчому засіданні 29.06.2021 протокольною ухвалою суд, керуючись ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, задовольнив заяву про зменшення розміру позовних вимог, а також відмовив у задоволенні клопотання про відкладення. Крім того, за наслідками зазначеного судового засідання, ухвалою суду від 29.06.2021 задоволено клопотання позивача про закриття провадження в частині позовних вимог, у розмірі 22?200,00 грн у зв'язку із сплатою 27 травня 2021 року відповідачем частини основного боргу, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.07.2021.
14 липня 2021 року позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість участі представника у судовому засіданні у зв'язку перебуванням останнього у відпустці.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.07.2021 розгляд справи по суті відкладено на 27.07.2021.
27 липня 2021 року через канцелярію суду представником позивача подано заяву, в якій останній просить здійснити розгляд справи в судовому засіданні без участі позивача та його представника. Також, просить повернути надмірно сплачений судовий збір в сумі 152,48 грн, сплачений ним при поданні позовної заяви.
Окрім того, позивачем подано заяву про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу впродовж 5 днів
1.6. Згідно з частинами першою та другою статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відповідно до частин першої та третьої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
1.7. Водночас, суд враховує, що серед принципів господарського судочинства є, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи судом.
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
1.8. Таким чином, суд, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, достатність доказів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, відсутність будь-яких клопотань від відповідача, які б опосередковували рух справи, беручи до уваги строки розгляду справи, дійшов висновку розглянути спір по суті у даному судовому засіданні.
Частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з положення ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
У судовому засіданні 27.07.2021 підписано вступну та резолютивну частини рішення, без її оголошення.
2. Аргументи сторін.
2.1. Позивач, Приватна агрофірма «Дністер», звернувся до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача 289'007,12 грн заборгованості, що виникла внаслідок порушення умов договору поставки (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог та закриття провадження у справі в частині основного боргу). Позивач стверджує, що ним був поставлений товар згідно з видатковими накладними на суму 890'479,92 грн. Відповідачем було частково оплачено товар у сумі 577'996,80 грн, що підтверджується платіжним дорученням. Решта вартості товару не оплачена, що стало підставою звернення до суду. Також, за прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем заявлено до стягнення на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 7.2 договору 5?280,00 грн - три відсотки річних, 22?022,00 грн - інфляційних втрат та 21?422,00 грн - неустойки.
Правовими підставами позову зазначено норми ст.ст. 160, 251, 610, 612, 629, 692 Цивільного кодексу України, та ст. 265 Господарського кодексу України.
2.2. Відповідач Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Пустомитівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відзиву чи письмових нормативно обґрунтованих пояснень суду не представив (хоч у клопотанні від 29.06.2021 зазначив, що ним буде поданий відзив на позовну заяву та відповідні докази підтвердження правової позиції), позовні вимоги не заперечив, доказів оплати заборгованості не подав, окрім того, які подав позивач із заявою про закриття провадження в частині сплати основного боргу.
3. Обставини справи.
3.1. 02 січня 2020 року між Приватним підприємством «Дністер» (згідно з договором - Постачальник, згідно з матеріалами справи - Позивач) і Дочірним підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Пустомитівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (згідно з договором - Покупець, згідно з матеріалами справи - Відповідач) укладено Договір поставки товару № 5 ( надалі - Договір). Відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, передати у власність, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та асортимент товару вказані у видаткових накладних Постачальника або у специфікаціях (надалі Товар), що при потребі додаються до Договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору ціни на Товар, що поставляються за цим Договором, вказані у відповідних специфікаціях та можуть визначатись у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату відповідно партії Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах та у порядку, визначених у відповідній Специфікації чи рахунку фактурі та видатковій накладній до цього Договору.
Згідно з п. 6.1 Договору прийом-передача Товару Постачальником Покупцеві за кількістю здійснюється повноважним представником Сторін в місці поставки Товару, яке визначено у відповідній специфікації, та оформлюється актом прийому-передачі та (або) видатковою накладною та (або) товарно-транспортною накладною. Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками Сторін акту прийому передачі та (або) видаткової накладної та (або) товарно-транспортної накладної. До моменту поставки постачальник несе всі ризики втрати або ушкодження Товару, а також усі витрати по відношенню до Товару.
Відповідальність сторін передбачена у розділі 7 Договору, зокрема, у п. 7.2 Договору зазначено, що у випадку порушення строків оплати Товару встановлених цим Договором та специфікацією поставки, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неоплаченої вартості товару за кожен день прострочення.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками і діє по 31.12.2020, але у будь-якому разі до повного виконання ними своїх зобов'язань (п. 10.2 договору).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
3.2. Позивачем поставлено Відповідачу Товар (пісок) на загальну суму 887'943,12 грн, що підтверджується:
видатковими накладними від 02.01.2020 на суму 13'603,20 грн; видатковими накладними від 03.01.2020 на суму 24'713,52 грн; видатковими накладними від 03.01.2020 на суму 11'169,60 грн; видатковими накладними від 04.01.2020 на суму 22'230,00 грн; видатковими накладними від 10.01.2020 на суму 30'716,40 грн; видатковими накладними від 11.01.2020 на суму 20'919,60 грн; видатковими накладними від 15.01.2020 на суму 11'466,00 грн; видатковими накладними від 16.01.2020 на суму 15'256,80 грн; видатковими накладними від 17.01.2020 на суму 9'781,20 грн; видатковими накладними від 20.01.2020 на суму 4'851,60 грн; видатковими накладними від 21.01.2020 на суму 19'624,80 грн; видатковими накладними від 22.01.2020р. на суму 5'226,00 грн; видатковими накладними від 25.01.2020 на суму 5'397,60 грн; видатковими накладними від 27.01.2020 на суму 4'539,60 грн; видатковими накладними від 28.01.2020 на суму 9'157,20 грн; видатковими накладними від 29.01.2020 на суму 2'028,00 грн; видатковими накладними від 30.01.2020 на суму 5'319,60 грн; видатковими накладними від 31.01.2020 на суму 18'408,00 грн; видатковими накладними від 01.02.2020 на суму 5'194,80 грн; видатковими накладними від 03.02.2020 на суму 10'093,20 грн; видатковими накладними від 04.02.2020 на суму 7'425,60 грн; видатковими накладними від 08.02.2020 на суму 2'745,60 грн; видатковими накладними від 10.02.2020 на суму 8'392,80 грн; видатковими накладними від 11.02.2020 на суму 10'764,00 грн; видатковими накладними від 13.02.2020 на суму 6'099,60 грн; видатковими накладними від 14.02.2020 на суму 13'884,00 грн; видатковими накладними від 17.02.2020 на суму 8'611,20 грн; видатковими накладними від 18.02.2020 на суму 19'453,20 грн; видатковими накладними від 19.02.2020 на суму 11'668,80 грн; видатковими накладними від 26.02.2020 на суму 5'616,00 грн; видатковими накладними від 27.02.2020 на суму 5'584,80 грн; видатковими накладними від 11.03.2020 на суму 2'558,40 грн; видатковими накладними від 03.04.2020 на суму 1'450,80 грн; видатковими накладними від 08.04 2020 на суму 2'246,40 грн; видатковими накладними від 24.04.2020 на суму 2'698,80 грн; видатковими накладними від 25.04.2020 на суму 1'856,40 грн; видатковими накладними від 28.04.2020 на суму 2'761,20 грн; видатковими накладними від 03.06.2020 на суму 11'356,80 грн; видатковими накладними від 04.06.2020 на суму 9'609,60 грн; видатковими накладними від 09.06.2020 на суму 2'822,40 грн; видатковими накладними від 12.06.2020 на суму 5'006,40 грн; видатковими накладними від 15.06.2020 на суму 28'140,00 грн; видатковими накладними від 16.06.2020 на суму 16'346,40 грн; видатковими накладними від 17.06.2020 на суму 15'069,60 грн; видатковими накладними від 22.06.2020 на суму 10'886,40 грн; видатковими накладними від 23.06.2020 на суму 19'135,20 грн; видатковими накладними від 24.06.2020 на суму 14'397,60 грн; видатковими накладними від 25.06.2020 на суму 8'030,40 грн; видатковими накладними від 26.06.2020 на суму 8'971,20 грн; видатковими накладними від 30.06.2020 на суму 3'242,40 грн; видатковими накладними від 01.07.2020р. на суму 10 466,40 грн; видатковими накладними від 02.07.2020 на суму 8'299,20 грн; видатковими накладними від 06.07.2020р. на суму 3561,60 грн; видатковими накладними від 09.07.2020 на суму 26258,40 грн; видатковими накладними від 10.07.2020 на суму 1'747,20 грн; видатковими накладними від 13.07.2020 на суму 5'308,80 грн; видатковими накладними від 14.07.2020 на суму 5'342,40 грн; видатковими накладними від 17.07.2020 на суму 6'115,20 грн; видатковими накладними від 20.07.2020 на суму 2'788,80 грн; видатковими накладними від 21.07.2020 на суму 2'906,40 грн; видатковими накладними від 22.07.2020 на суму 3'141,60 грн; видатковими накладними від 23.07.2020р. на суму 2'721,60 грн; видатковими накладними від 24.07.2020 на суму 6'064,80 грн; видатковими накладними від 27.07.2020 на суму 3'796,80 грн; видатковими накладними від 28.07.2020 на суму 6'367,20 грн; видатковими накладними від 29.07.2020 на суму 2'805,60 грн; видатковими накладними від 30.07.2020 на суму 2'889,60 грн; видатковими накладними від 31.07.2020 на суму 2'839,20 грн; видатковими накладними від 01.08.2020 на суму 2'805,60 грн; видатковими накладними від 07.08.2020 на суму 2'839,20 грн; видатковими накладними від 08.08.2020 на суму 4'233,60 грн; видатковими накладними від 10.08.2020 на суму 6'736,80 грн; видатковими накладними від 11.08.2020 на суму 2'906,40 грн; видатковими накладними від 12.08.2020 на суму 2'788,80 грн; видатковими накладними від 13.08.2020 на суму 2'889,60 грн; видатковими накладними від 14.08.2020 на суму 2'721,60 грн; видатковими накладними від 20.08.2020 на суму 5'476,80 грн; видатковими накладними від 25.08.2020 на суму 3'007,20 грн; видатковими накладними від 31.08.2020 на суму 2'805,60 грн; видатковими накладними від 01.09.2020 на суму 5'644,80 грн; видатковими накладними від 02.09.2020 на суму 8'568,00 грн; видатковими накладними від 04.09.2020 на суму 5'493,60 грн; видатковими накладними від 07.09.2020 на суму 12'986,40 грн; видатковими накладними від 08.09.2020 на суму 2'906,40 грн; видатковими накладними від 09.09.2020 на суму 18'446,40 грн; видатковими накладними від 10.09.2020р. на суму 11'020,80 грн; видатковими накладними від 11.09.2020 на суму 16'312,80 грн; видатковими накладними від 14.09.2020 на суму 5'913,60 грн; видатковими накладними від 15.09.2020 на суму 21'621,60 грн; видатковими накладними від 16.09.2020 на суму 11'827,20 грн; видатковими накладними від 17.09.2020р. на суму 1'797,60 грн; видатковими накладними від 18.09.2020 на суму 19'370,40 грн; видатковими накладними від 22.09.2020 суму 16'329,60 грн; видатковими накладними від 24.09.2020 на суму 17'203,20 грн; видатковими накладними від 25.09.2020 суму 17'858,40 грн; видатковими накладними від 28.09.2020 на суму 10'063,20 грн; видатковими накладними від 29.09.2020 на суму 11'524,80 грн; видатковими накладними від 30.09.2020 суму 9'693,60 грн видатковими накладними від 13.10.2020 на суму 4'200,00 грн.
Видаткові накладні підписані представниками двох сторін.
3.3. Відповідачем сплачено позивачу 660'800,00 грн згідно з: платіжним дорученням № 609 від 07.02.2020 року на суму 50'000,00 грн; платіжним дорученням № 650 від 18.02.2020 року на суму 50'000,00 грн; платіжним дорученням № 615 від 06.03.2020 року на суму 68'600,00 грн; платіжним дорученням № 890 від 23.04.2020 року на суму 60'000,00 грн; платіжним дорученням № 1101 від 05.06.2020 року на суму 80'200,00 грн; платіжним дорученням № 1149 від 23.06.2020 року на суму 80'000,00 грн; платіжним дорученням № 1209 від 07.07.2020 року на суму 100'000,00 грн; платіжним дорученням № 1405 від 14.08.2020 року на суму 42'000,00 грн; платіжним дорученням № 1418 від 19.08.2020 року на суму 60'000,00 грн; платіжним дорученням № 2277 від 23.02.2021 року на суму 50'000,00 грн; платіжним дорученням № 2416 від 31.03.2021 року на суму 20'000,00 грн.
Враховуючи, що станом на день укладення договору поставки у Відповідача існував борг за попередні позадоговірні поставки, Позивач зарахував сплачені кошти в розмірі 82'803, 20 грн в рахунок погашення існуючого боргу до 02.01.2020, а решта коштів в розмірі 577'996,80 грн зарахував в рахунок погашення заборгованості за Договором поставки № 5.
Доказами на підтвердження даної обставини є долучені до матеріалів справи Акт звірки взаєморозрахунків за період з 25 травня 2019 по 01 січня 2020 року між сторонами та копії видаткових накладних за період з 25 жовтня 2019 по 26 грудня 2019 року.
Сторонами підписано та скріплено печатками Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2021 по 31 березня 2021 року між сторонами, в якому зазначено, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.03.2021 становить 312'483,12 грн.
3.4. У зв'язку з порушенням умов Договору в частині оплати за поставлений товар, Позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення основного боргу, неустойки, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за неналежне виконання грошових зобов'язань.
4. Позиція суду.
4.1. Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Позивач стверджує, що ним на виконання умов Договору поставки № 5 від 02.01.2020 поставлено Відповідачу у період з 02 січня 2020 року - 13 жовтня 2020 року Товар (пісок) на загальну суму 890'479,92 грн. Як з'ясовано судом і це підтверджується матеріалами справи, Позивачем поставлено, а Відповідачем прийнято Товар на загальну суму 887'943,12 грн, що підтверджується видатковими накладними. Матеріали справи не містять доказів (видаткових накладних, специфікацій, тощо) поставки товару за 09.07.2020 на суму 28'795,20 грн, а лише на суму 26'258,40 грн.
Відповідно до норм статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд визнає підтвердженими належними доказами обставини щодо обсягу (кількості) поставленого Відповідачу товару за Договором, його ціни, розміру оплати на суму 887'943,12 грн.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте ні у Договорі, ні у видаткових накладних, строк на оплату Товару сторонами не встановлений.
Тому у даному випадку підлягають до застосування приписи частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відтак, строк оплати за поставлений товар у період з 02 січня 2020 року - 13 жовтня 2020 року настав після його прийняття відповідачем, тобто з кожної окремої поставки.
Факт отримання товару Відповідачем і видаткові накладні, надані Позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у Відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
Як вбачається зі встановлених вище обставин справи, та позиції Позивача, Відповідачем здійснено розрахунок з Позивачем не у повному обсязі, сплачено 577'996,80 грн за Договором поставки №5, на підтвердження чого Позивачем долучено платіжні доручення, що вказані у пункті 3.3. даного рішення.
Що стосується наявних в справі акту звірки розрахунків за період з 01.02.2020 по 31.03.2021 суд зазначає, що акт звіряння може бути доказом на підтвердження обставин, зокрема, наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звіряння розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Суд вказує на те, що хоч і акт звірки розрахунків за період з 01.02.2020 по 31.03.2021 підписаний Відповідачем, що свідчить про визнання ним такого боргу, не може слугувати доказом наявності заборгованості без підтвердження первинними документами.
Враховуючи, що Позивач здійснив поставку товару на суму 887'943,12 грн та факт часткової оплати Відповідачем поставленого Товару (577'996,80 грн), суд дійшов висновку, що обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є сума 237'746,32грн основної заборгованості за поставлений товар впродовж 02 січня 2020 року - 13 жовтня 2020 року за договором № 5 від 02.01.2020, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
4.2. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розглянувши заявлені вимоги позивача про стягнення 22'022,00 грн - інфляційних втрат та 5'280,00 грн - трьох відсотків річних та перевіривши надані стороною розрахунки, суд встановив, що такі здійснено частково правильно. Однак, при розрахунку позивач, здійснив розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат на суму заборгованості 312'483,12 грн. Здійснивши власний розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат, на основну суму заборгованості, яка становила станом на 12.04.2021 (сплата відповідачем 50'000 грн - 13.04.2021, до подання позовної заяви) 309'946,32 грн судом встановлено, що за обраний позивачем період інфляційне збільшення суми боргу становить 26'968,21 грн, однак, суд не вправі виходити за межі заявлених вимог, тому задоволенню підлягають заявлені інфляційні вимоги у повному обсязі. Також, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних, судом встановлено, що обґрунтованим є нарахування відповідної суми у розмірі 5'238,88 грн.
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляції
15.10.2020 - 22.02.2021379946.321.05621359.12401305.44
23.02.2021 - 30.03.2021329946.321.0175609.09335555.41
31.03.2021 - 06.04.2021309946.321.0000.00309946.32
Також, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних, судом встановлено, що обґрунтованим є нарахування відповідної суми у розмірі 5'238,88 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
379946.3215.10.2020 - 22.02.20211313 %4084.27
329946.3223.02.2021 - 30.03.2021363 %976.28
309946.3231.03.2021 - 06.04.202173 %178.33
4.3. Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до умов 7.2 Договору зазначено, що у випадку порушення строків оплати Товару встановлених цим Договором та специфікацією поставки, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неоплаченої вартості товару за кожен день прострочення.
Суд розглянувши заявлені вимоги про стягнення 21'422,00 грн - неустойки (пені), встановивши, що такий здійснено частково правильно, здійснивши власний розрахунок, дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими частково у розмірі 21'242,82 грн.
Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
379946.3215.10.2020 - 22.10.202086.0000 %0.033 %*996.58
379946.3223.10.2020 - 10.12.2020496.0000 %0.033 %*6104.06
379946.3211.12.2020 - 21.01.2021426.0000 %0.033 %*5232.05
379946.3222.01.2021 - 22.02.2021326.0000 %0.033 %*3997.24
329946.3223.02.2021 - 04.03.2021106.0000 %0.033 %*1084.76
329946.3205.03.2021 - 30.03.2021266.5000 %0.036 %*3055.39
309946.3231.03.2021 - 06.04.202176.5000 %0.036 %*772.74
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
5. Судові витрати.
5.1. Водночас, суд звертає увагу Позивача, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Пунктами 1, 2 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за № 1650/24182 передбачено, що його розроблено, зокрема, на виконання статті 7 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Позивачем при поданні позову сплачено 5'570,58 грн, тоді як слід було сплатити 5'418,10 грн судового збору. Останній просив повернути з Державного бюджету України 152,48 грн внесеного судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом. Вказана заява підлягає задоволенню.
Окрім того, суд роз'яснює позивачу, що враховуючи зменшення позовних вимог в частині оплати 50'000,00 грн, останній має право в порядку передбаченому ст. 7 Закону України «Про судовий збір» на повернення 749,99 грн.
5.2. Позивач у абзаці 4 заяви про закриття провадження у справі просить покласти понесені витрати на оплату судового збору на відповідача у зв'язку із задоволення таких (в розмірі 22'200,00 грн) після пред'явлення позову.
Пунктом 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача (ч. 3 ст. 130 ГПК України).
Відтак, враховуючи наведене вище, з відповідача підлягає стягненню 4'623,76 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.
5.3. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи те, що позивачем до закінчення судових дебатів зроблену відповідну заяву про надання у встановлений законом строк доказів понесення витрат, суд вважає за доцільне призначити судове засідання для вирішення даного питання.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 130, 165, 178 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, місто Львів, вулиця Володимира Великого, будинок 54; ідентифікаційний код 31978981) в особі Філії «Пустомитівська ДЕД» Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вулиця Опільського, будинок 1; ідентифікаційний код 26256197) на користь Приватної агрофірми «Дністер» (81600, Львівська область, Миколаївський район, місто Миколаїв, вулиця Володимира Великого, будинок 4; ідентифікаційний код 03762064) 237'746,32 грн - основного боргу, 5'238,88 грн - трьох відсотків річних, 22'022,00 грн - інфляційних втрат, 21'242,82 грн - неустойки та 4'623,76 грн - відшкодування витрат на оплату судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Повернути Приватній агрофірмі «Дністер» з Державного бюджету України 152,48 грн внесеного судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено законом, згідно з платіжним дорученням № 3036 від 01 квітня 2021 року.
5. Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 10.08.2021 об 11:00 год. в приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).
6. Встановити позивачу строк для надання доказів щодо судових витрат у 5 днів після ухвалення рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 04.08.2021.
Суддя В.П. Трускавецький