Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
03 серпня 2021 рокуСправа № 912/1207/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Кравченка О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1207/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрородина", 26222, Кіровоградська область, Малосисківський район, с. Березівка, вул. Мічуріна, 15
до: Смолінської селищної ради Маловисківскього району Кіровоградської області, 26223, Кіровоградська область, Маловисківський район, смт. Смоліне, вул. Казакова, 39
про визнання права власності
Представники сторін в засідання суду 03.08.2021 не з'явились.
В судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрородина" (далі - ТОВ "Агрородина", позивач) звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить вимоги до Смолінської селищної ради Маловисківскього району Кіровоградської області (далі - Смолінська селищна рада, відповідач) наступного змісту:
визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрородина" в порядку набувальної давності, право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд до складу якого входять: нежитлова будівля операторської, нежитлова будівля складу ПММ, ємність місткістю V=75 м. куб, ємність місткістю V=10 м. куб, ємність місткістю V=25 м. куб, ємність місткістю V=25 м. куб, ємність місткістю V=25 м. куб, ємність місткістю V=25 м. куб, паливнороздаточні колонки, огорожа, ворота та хвіртка, який розташовано в селі Березівка Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області по вул. Центральна, 37Б, загальною площею 560,6 м 2.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ст. 344 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 15.06.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/1207/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.07.2021, встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
14.07.2021 суд розпочав підготовче провадження.
Представники сторін в підготовче засідання 14.07.2021 не з'явились, повідомлені належним чином про призначене засідання суду; причини неявки суду не повідомлені.
Ухвалою від 14.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 912/1207/21 та призначено її до судового розгляду по суті на 03.08.2021.
03.08.2021 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті.
Представники сторін в засіданні суду 03.08.2021 участі не брали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.
03.08.2021 на електронну адресу суду надійшла заява ТОВ "Агрородина" про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач відзив на позов не подав, хоча завчасно отримав ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі, в якій судом встановлювався строк на подання відзиву на позов.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 1 частини 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до вищевикладеного та враховуючи належне повідомлення відповідача про розгляд справи, суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 03.08.2021 за відсутності представників учасників справи та за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, судом встановлено наступні обставини, які є предметом доказування у справі.
Як вказує позивач, на території с. Березівка Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області по вул. Центральна, 37-Б знаходиться комплекс нежитлових будівель і споруд до складу якого входять: нежитлова будівля операторської, нежитлова будівля складу ПММ, ємність місткістю V=75 м. куб, ємність місткістю V=10 м. куб, ємність місткістю V=25 м. куб, ємність місткістю V=25 м. куб, ємність місткістю V=25 м. куб, ємність місткістю V=25 м. куб, паливнороздаточні колонки, огорожа, ворота та хвіртка, який станом на 2000 рік занедбаний та жодній фізичній чи юридичній особі не належав.
Згідно п. 2.2. Статуту ТОВ ТОВ "Агрородина", затвердженого 06.07.2012, позивач займається вирощуванням зернових культур і так як вказаний комплекс будівель і споруд знаходиться неподалік місця здійснення ним економічної діяльності. Позивач зазначає, що з 2000 року почав його використовувати за призначенням, а саме: зберігати зернові культури та паливно-мастильні засоби.
У зв'язку з тим, що комплекс нежитлових будівель і споруд був в занедбаному стані позивач неодноразово, за власні кошти, самостійно проводив ремонтні роботи вказаних будівель, а саме підтримував стан стін зсередини та ззовні, поміняв ворота, хвіртку, огорожу, ремонтував дах на приміщеннях, фарбував ємності, і з того часу, так як власник комплексу будівель відсутній, почав відкрито володіти даним комплексом будівель та споруд, тобто з 2000 року.
Позивач стверджує, що він володіє вказаним комплексом будівель і споруд відкрито, ніяких дій для приховування цього факту не здійснює. Про відкритість володіння також, може свідчити факт сплати позивачем орендної плати за користування земельною ділянкою, на якій розташований комплекс, яку сплачує органу місцевого самоврядування - Смолінській селищній раді Маловисківського району Кіровоградської області.
Комплекс будівель і споруд має загальну площу 560,6 кв.м.
Згідно рішення Березівської сільської ради Маловискіського району Кіровоградської області № 122 від 30.06.2016 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди (під будівлею АЗС) товариству з обмеженою відповідальністю "Агрородина" надано ТОВ Агрородина" дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди (під будівлею АЗС), яка розташована в межах с. Березівка, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі земель с. Березівка, Маловисківського району Кіровоградської області; встановлено орендну плату в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу інфляції та зобов'язано ТОВ "Агрородина" виготовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, укласти договір оренди землі з Березівською сільською радою (а.с 99).
Рішенням Березівської сільської ради Маловискіського району Кіровоградської області № 123 від 30.06.2016 об'єкту АЗС, який розташований на території с. Березівка, Маловисківського району Кіровоградської області присвоєно поштову адресу: вул. Центральна, 37-б (а.с. 100).
Позивач виготовив технічний паспорт на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами (а.с. 27-31).
Згідно звіту про незалежну оцінку нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель і споруд, наданого ТОВ НДКП "Пектораль" складає 71 023,00 грн (а.с. 32-76).
Для встановлення власника вказаної будівлі позивач звертався до відповідача -Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області, але власника не встановлено.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 252659174 від 14.04.2021 право власності на комплекс будівель та споруд, розташований за адресою: вул.Центральна, 37 Б, с. Березівка Маловисківського району Кіровоградської області не зареєстровано та не підтверджено жодною особою (а.с. 25).
Позивач стверджуючи, що користується спірними приміщеннями з 2000 року і по даний час, відкрито, добросовісно та з безперервним здійсненням своєї діяльності, просить суд визнати його право власності на нерухоме майно за набувальною давністю відповідності до ст. 344 Цивільного кодексу України.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 15 та частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права способам, що встановлено чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.
Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позивачем обрано такий спосіб судового захисту як визнання права власності за набувальною давністю.
Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.
Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині 1 статті 344 ЦК України, а саме: наявність суб'єкта, здатного набути у власність певний об'єкт; законність об'єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).
Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістом статті 2 ЦК України є, зокрема, юридичні особи.
Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном, як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно до статті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.
Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна.
При цьому, у випадку якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном, то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може застосувати унормований статтею 344 ЦК України спосіб набуття права власності, оскільки відсутня безумовна умова - добросовісність заволодіння майном.
Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов'язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводився би із ним власник.
Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений у Цивільному кодексі України строк, який різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), що перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк становить десять років.
Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх наведених умов у сукупності.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 року у справі №910/17274/17 та Верховного Суду викладеними у постанові від 10.02.2020 у справі №923/82/19.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК правила статті 344 цього Кодексу про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Отже, якщо строк давнісного володіння почався раніше 01.01.2001р. (раніше, ніж за три роки до набуття чинності ЦК), то у строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише період після 01.01.2001р., а тому, враховуючи встановлений частиною 1 статті 344 ЦК десятирічний строк набуття права власності на нерухоме майно, положення цієї статті можуть застосовуватися лише після 01.01.2001р.
Зазначена правова позиція відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 20.02.2008 у справі № 6-27245св07.
За загальним правилом право власності за набувальною давністю виникає з моменту спливу строків, визначених у частинах 1, 3 статті 344 ЦК, оскільки можливість набуття права власності за набувальною давністю безпосередньо пов'язана зі спливом відповідного строку.
Як вбачається з наданих позивачем доказів, а саме: Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридична особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрородина" (ідентифікаційний код 38177801) створена та зареєстрована 09.07.2012, про що внесено запис № 14311020000000710 (а.с. 17-22).
Згідно відмітки на статуті ТОВ "Агрородина", який затверджено рішенням зборів засновників (протокол № 1 від 06.07.2021), державну реєстрацію юридичної особи проведено 09.07.2012 (а.с. 7-16).
Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків № 346 від 10.07.2012, ТОВ "Агрородина" взято на облік в органах державної податкової служби 10.07.2012 (а.с. 24).
В силу приписів частини 3 ст. 83 Господарського кодексу України господарське товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
Згідно з ч. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Отже, згідно наданих до справи доказів, ТОВ "Агрородина", яке зареєстровано у 2012 році, на день звернення до суду з позовом у даній справі знаходиться в статусі юридичної особи повних 9 (дев'ять) років. Вказане спростовує твердження позивача, про те що він користується нерухомим майном з 2000 року. Зазначений позивачем строк користування не підтверджено.
Окрім того, позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами фактичне володіння майном та безперервність. виходячи з наступного.
Довідка Смолінської селищної ради Маловисківського району від 16.03.2021 (а.с. 26), в якій вказано про користування ТОВ "Агрородина" нерухомим майном більше 20 (двадцяти) років, суперечить даті реєстрації ТОВ "Агрородина" в державному реєстрі.
В матеріалах справи відсутні докази укладення договору оренди землі, на якій розміщено нерухоме майно, та відсутні дані щодо кадастрового номера відповідної земельної ділянки.
Поряд з цим, за положеннями ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Більш того, згідно вимог Податкового кодексу України, платники за землю подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за встановленою формою, в якій самостійно обчислюють суму, яка підлягає сплаті за землю.
Між тим, позивачем не додано до справи беззаперечних доказів користування земельною ділянкою, з урахуванням законодавчо визначених вимог щодо правил користування, обліку і сплати за землю
При цьому суд враховує, що згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК України, нерухоме майно - це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Тобто, нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій розміщено таке майно, і користування нерухомими майно означає фактичне користування відповідною земельною ділянкою. Вказане узгоджується з приписами ст. 120 Земельного кодексу України.
Суд зазначає, що позивачем не надано доказів будь-якого обліку нерухомого майна в товаристві та не підтверджено понесених витрат на його утримання, зокрема, на світло, опалення, ремонт тощо. Більш того, згідно наданих до справи доказів, відповідне нерухоме майно представляє собою, у тому числі, АЗС, проте будь-які дозвільні документи на роботу АЗС до справи не надано.
Факт виготовлення в 2014 році технічного паспорта на нерухоме майно, не є беззаперечним свідченням фактичного володіння майном. Крім того, згідно звіту про незалежну оцінку нерухомого майна за 2019 рік та довідки Смолінської селищної ради Маловисківського району від 27.08.2019, вказано що комплекс будівель АЗС, який розташовано за адресою: вул. Центральна, 37-б, с. Березівка, Маловисківський район, перебуває в комунальній власності територіальної громади в особі Смолінської селищної ради.
У відповідності до вищевикладеного суд дійшов висновку про не доведення позивачем наявності умов згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме відкритого безперервного володіння нерухомим майном протягом десяти років.
З підстав викладеного, підстави для визнання права власності за набувальною давністю на нерухоме майно, яке розташовано в селі Березівка Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області по вул. Центральна, 37Б, за ТОВ "Агрородина" відсутні.
Окрім того, згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Виходячи з положень ст. 15 Цивільного кодексу України, визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.
Відповідно до висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, за змістом статей 3, 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
Згідно висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема, в постанові від 09.07.2019 у справі № 920/999/16, відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або особа, яка вважає себе власником майна. При цьому така особа має не визнавати або оспорювати це право позивача, і між сторонами має існувати спір про право, який суд вирішує у порядку позовного провадження.
Між тим, за змістом позову не вказано про заперечення чи невизнання права позивача зі сторони Смолінської селищної ради Маловисківського району та жодним чином не мотивовано порушення права позивача вказаним відповідачем.
На підставі вищевикладеного в сукупності, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Агрородина" про визнання в порядку набувальної давності право власності на комплекс нежитлових будівель і споруд, який розташовано в селі Березівка Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області по вул. Центральна, 37Б, загальною площею 560,6 м 2, суд відмовляє повністю.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на ТОВ "Агрородина", у зв'язку з відмовою у задоволенні позову повністю.
Інших судових витрат сторонами не заявлялось.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Належним чином завірені копії рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрородина" за адресою: 26222, Кіровоградська область, Малосисківський район, с. Березівка, вул. Мічуріна, 15 та Смолінській селищній раді Маловисківскього району Кіровоградської області за адресою: 26223, Кіровоградська область, Малосисківський район, смт. Смоліне, вул. Казакова, 39.
Повне рішення складено 06.08.2021.
Суддя В.В.Тимошевська