вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"02" серпня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1720/21
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у підготовчому засіданні
позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Василенка Миколи Олеговича
в інтересах держави в особі:
1) Вишгородської міської ради Київської області
2) Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція», с. Лютіж Вишгородського району київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут», м. Вишгород Київської області
про стягнення грошових коштів
У засіданні суду брали участь:
прокурор: Бондаренко І.В. (посвідчення №053897 від 08.10.2019);
інші учасники справи не з'явились
10.06.2021 до Господарського суду Київської області (далі - суд) надійшла позовна заява керівника Вишгородської окружної прокуратури Василенка Миколи Олеговича (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради (далі - позивач-1) та Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» (далі - ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» (далі - відповідач, ТОВ «Велесдобробуд») про стягнення з відповідача на користь позивача-1 заборгованість у розмірі 600 979,73грн зі сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів. Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача судовий збір.
Ухвалою суду від 15.06.2021, зокрема, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.07.2021.
На підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у підготовчому засіданні оголошено перерву до 02.08.2021, про що зазначено у протоколі судового засідання від 12.07.2021.
У підготовче засідання представники позивача-2 та відповідача не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином та своєчасно. Зважаючи на те, що явка учасників справи обов'язковою судом не визнавалась та ураховуючи положення ст. 42 ГПК України, суд визнав за можливе провести дане підготовче засідання без участі останніх.
Водночас, від позивача-1 надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку із перебуванням представника Вишгородської міської ради у відпустці. На підтвердження зазначеного позивачем-1 надано відповідне розпорядження про надання відпустки.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав - перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України).
Згідно інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Вишгородська міська рада не обмежена одним представником, уповноваженим на представництво її інтересів у господарському суді, а відтак, перебування одного з представників позивача-1 у відпустці не є поважною причиною неявки іншого уповноваженого представника у дане засідання. Водночас, неявка у дане підготовче засідання не є першою неявкою представника Вишгородської міської ради.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, про відсутність правових підстав для задоволення відповідного клопотання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Так, згідно із ч.ч. 3,5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Частиною 4 ст.53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.174 цього Кодексу.
Так, питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон). Частина 1 цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з абз. 1,2 ч. 3 ст. 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абз. 4 цієї частини.
Абзац 3 ч. 3 цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань.
Отже, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз. 1 ч. 3. статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 провадження №12-20гс21.
З огляд у на викладене, позовну заяву прокурора в частині представництва інтересів держави в особі ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», яке, у свою чергу, не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, подано усупереч приписам абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону, відповідно до яких не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній.
Якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень п. 2 ч.1 ст. 226 ГПК України (залишення позову без розгляду). Такі правові висновки викладено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Підсумовуючи вищевикладене, позовну заяву прокурора в частині представництва інтересів держави в особі ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» суд вважає за необхідне залишити без розгляду.
Разом із чим, відповідно до п. 4 ч. 2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше.
Згідн одо ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Як зазначалось вище, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь Вишгородської міської ради заборгованість зі сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме, за користування земельною ділянкою площею 1,4393га без вилучення її у постійного користувача - ДП «Київська лісова науково-дослідна станція». Крім того, вказана земельна ділянка була виділена відповідачу на підставі, зокрема, договору довгострокового тимчасового користування лісами №14 від 29.08.2018, який укладено між відповідачем та ДП «Київська лісова науково-дослідна станція».
Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки та ДП «Київська лісова науково-дослідна станція», а відтак, суд вважає за необхідне залучити зазначене підприємство до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Статтею 172 ГПК України, зокрема, передбачено, що особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язана до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається у разі залучення у справу третьої особи.
Водночас, оскільки докази направлення на адресу ДП «Київська лісова науково-дослідна станція» позовної заяви з додатками надано прокурором під час звернення з даним позовом, то необхідності для зобов'язання прокурора виконати ч. 2 ст. 172 ГПК України додатково немає.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження, зокрема, у випадках залучення до участі або вступу у справу третьої особи.
Разом із цим, ч. 3 ст. 177 ГПК України встановлено, що підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Ураховуючи зазначене, у зв'язку із необхідністю у відкладенні підготовчого засідання у строк, встановлений ГПК України, суд приходить до висновку про необхідність у продовженні строку підготовчого провадження за власною ініціативою на 30 днів.
Керуючись ст.ст. 42, 50, 177, 182-183, 202, 226, 234-235 ГПК України, суд -
1. Клопотання Вишгородської міської ради № 2-28/2270 від 30.07.2021 (вх.№18418/21 від 02.08.2021) про відкладення підготовчого засідання - залишити без задоволення.
2. Позовну заяву Вишгородської окружної прокурори №1Г-21 від 27.05.2021 в частині представництва інтересів держави в особі Державного підприємства «Київська лісова науково-дослідна станція» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велесдобробут» про стягнення коштів - залишити без розгляду.
3. Залучити до участі у справі №911/1720/21 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство «Київська лісова науково-дослідна станція» (07352, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Лютіж, ідентифікаційний код 00152595).
4. Продовжити підготовче провадження на 30 днів.
5. Відкласти підготовче засідання на 26.08.2021 на 09:45 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Київської області за адресою: вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ (зал судових засідань №6). Для пропуску у приміщення суду мати документ(и), який посвідчує особу (паспорт) та підтверджує її повноваження.
6. Установити учасникам справи строк для подачі заяв по суті та доказів на їх підтвердження до 20.08.2021 (включно).
7. Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/).
8. У разі необхідності отримання учасниками справи процесуальних документів у даній справі засобами електронного зв'язку, надати суду письмові заяви про згоду із зазначенням їх електронної пошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 02.08.2021 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена у п. 2 резолютивної її частини до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.С. Янюк
Ухвалу підписано 06.08.2021.