ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.07.2021Справа № 910/7166/19
За заявою Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до 1) Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
2) Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві
про стягнення 268 886,64 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Секретар судового засідання Холодна Н.С.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.08.2019, залишеним без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі № 910/7166/19 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення з Державного бюджету України 268 886,64грн., з яких 208 499,35грн. інфляційних втрат та 60 387,29грн. 3% річних.
На виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 Господарський суд міста Києва видав наказ від 10.12.2019.
06.08.2020 до Головного управління Казначейства надійшла заява від 03.08.2020 за № 01/01/07-771 про виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10.12.2019 щодо стягнення на користь заявника 208 499,35грн. інфляційних втрат та 60 387,29грн. 3% річних з Державного бюджету України.
06.07.2021 Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві звернулося до суду з заявою про зміну способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019.На виконання рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2010, яке набрало законної сили, видано наказ від 26.07.2010.
Заявник вважає, що виконання рішення суду на підставі наказу суду за рахунок Державного бюджету України не є можливим без зміни способу виконання рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ, вказану заяву по справі 910/7166/19 передано для розгляду судді Борисенко І.І.
Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Ухвалою суду від 09.07.2021 розгляд заяви призначено на 27.07.2021.
Сторони повідомлені судом про дату, час та місце розгляду заяви належним чином.
27.07.2021 Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подав до суду Заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні Заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу виконання судового рішення у справі 910/7166/19.
Стягувач, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" також заперечує проти задоволення Заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу виконання судового рішення у справі 910/7166/19 та 26.07.2021 подав Клопотання про постановлення окремої ухвали на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, щодо ухилення від виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі 910/7166/19, з метою недопущення затягування зазначеного рішення. Протокольною ухвалою від 27.07.2021, суд відмовив Стягувачу в задоволенні клопотання щодо постановлення окремої ухвали на адресу Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві .
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги викладені у заяві, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.І ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (ст. 174 ЦК України).
Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (ч.2 ст. 45 Бюджетного кодексу України).
Як зазначено у заяві про зміну способу виконання судового рішення у вказаній справі, «мотивувальною частиною рішення Господарського суду м. Києва від 13.08.2019 у справі №910/7166/19, постановою Київського Апеляційного господарського суду від 07.06.2016 у справі №910/13862/15 визнано протиправною та скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Медведева О.В. ВП 50366945 від 10.03.20J6 про і 2 стягнення виконавчого збору у розмірі 1 418 362,99 грн.
В подальшому ПАТ «Укрнафта» звернулось з позовом до суду про стягнення з Державного бюджету України 1 418 362,99 грн. Оскільки погашення заборгованості відбулося лише 26.04.2019 ПАТ «Укрнафта» повторно звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного бюджету України 208 499,35 грн. інфляційних втрат та 60 387,29 грн. 3% річних, нараховані за період з 24.11.2017 по 25.04.2019. Правовідносини, що виникають у зв'язку із стягненням виконавчого збору регулюються Законом».
Згідно ст. 25 Бюджетного кодексу України, Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
Відповідно до пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Конституційним судом України у рішенні №12-рп/2001 від 03.10.2001 р. по справі № 1-36/2001 зазначено, що не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання органів державної влади.
З врахуванням наведених приписів законодавства, відшкодування шкоди у даній справі може здійснюватись лише за рахунок державного бюджету.
Вказані висновки викладені у Постанові Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2018 у справі №910/2575/17, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 17.10.2018.
З огляду на вищевикладене та з урахуванням 25 Бюджетного кодексу України, висновків Конституційного суду України рішення про стягнення з органу державної влади не допускається.
Водночас слід зазначити, що даною заявою Заявник просить змінити спосіб виконання рішення суду щодо стягнення 208 499,35 грн. інфляційних втрат та 60 387,29 грн. 3% річних, нараховані за період з 24.11.2017 по 25.04.2019, а не виконавчого збору, а тому посилання на правовідносини, щодо стягнення виконавчого збору, та в подальшому відповідні нормативноправові акти, суд вважає необґрунтованим.
Таким чином, виконання рішення у справі №910/7166/19, відповідно до законодавства здійснюється чи може бути здійснено виключно органами Державної казначейської служби, відповідно до Закону України «Про гарантії виконання судових рішень» та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державних та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 (надалі - Порядок №845 від 03.08.2011).
Також, як зазначено у мотивувальній частині рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі № 910/7166/19 оскільки позовні вимоги у даній справі заявлені у зв'язку з невиконанням рішення суду у справі № 910/2575/17, яким стягнено Державного бюджету України через Державну казначейську службу України 1418362 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 99 коп. завданої шкоди, 62070 (шістдесят дві тисячі сімдесят) грн. 03 коп. 3% річних та 225519 (двісті двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'ятнадцять) грн. 72 коп. інфляційних втрат, то суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено про стягнення коштів у даній справі саме з Державного бюджету України, оскільки у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган (органи) державної влади.
Крім цього, враховуючи наведене, саме виконання рішення суду щодо стягнення інфляційних витрат повинно здійснюватись виключно органами Державної казначейської служби з урахуванням вказаного Порядку та Закону.
Також слід зазначити, що механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, встановлено Порядком.
Згідно із п.19 Порядку №845 від 03.08.2011 безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Відповідно до п.47 Порядку №845 від 03.08.2011, безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством на підставі поданих: 1) органом Казначейства: документів та відомостей, надісланих стягувачами та боржником; інформації про неможливість виконання безспірного списання коштів з рахунків боржника; 2) керівником органу державної виконавчої служби зазначених у пункті 7 цього Порядку документів та відомостей.
Згідно з ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Конституційним Судом України у п. 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
За приписами ч. 1, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Отже, лише за наявності обставин та в порядку, передбачених вищевказаними нормами, сторони виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Заміна способу виконання судового рішення не повинна включати дослідження фактів, які входять в новий предмет дослідження.
Інститут зміни способу виконання судового рішення є інститутом процесуального права та його застосування не може змінювати матеріально-правові відносини між сторонами.
З огляду на наведені обставини та положення Порядку №845 від 03.08.2011, та зокрема мотивувальної частини рішення у справі №910/7166/19 суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зміни способу виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №910/7166/19, а тому заява про зміну способу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", ст.ст. 232 - 235, 331 ГПК України,
У задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2019 у справі №910/7166/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва в порядку та строки, встановлені ст. cт. 256, 257 ГПК України.
Ухвалу підписано 05.08.2021р.
Суддя І.І. Борисенко