ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.08.2021Справа № 910/783/21
За позовом фізичної особи-підприємця Ходас Ганни Іванівни
до 1) Фонду державного майна України
2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області
треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1) Державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації»
2) Міністерство енергетики України
про зобов'язання вчинити певні дії,
Суддя Карабань Я.А.
Секретар судових засідань Федорова С.М.
Представники учасників справи:
від позивача: Бондаренко Я.О.;
від відповідача 1, 2: Гвоздік О.В.;
від відповідача 2: не з'явився;
від третьої особи 1: Краюшкіна О.В.;
від третьої особи 2: не з'явився;
Фізична особа-підприємець Ходас Ганна Іванівна (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Фонду державного майна України (надалі - відповідач-1), 2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (надалі - відповідач-2), в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача-1 включити до переліку об'єктів малої приватизації шляхом викупу, нежитлову будівлю літ. «Г-1» площею 80,6 кв.м та нежитлову будівлю літ. «Д-1» площею 178, 10 кв.м, загальною площею 258, 7 кв.м, за адресою: місто Харків, провулок Кузнечний, 4/6, що знаходяться на балансі ДП «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації»;
- зобов'язати відповідача-2 прийняти рішення щодо приватизації шляхом викупу нежитлової будівлі складу літ. «Г-1» площею 80,6 кв.м та нежитлову будівлю літ. «Д-1» площею 178, 10 кв.м, загальною площею 258, 7 кв.м, за адресою: місто Харків, провулок Кузнечний, 4/6, що знаходяться на балансі ДП «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації».
Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 12, 16, 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», ст.289 Господарського кодексу України, мотивовані тим, що позивачем, як орендарем за договором оренди №6323-Н від 30.05.2017 у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" було виконано всі дії для приватизації об'єкта орендованого нерухомого майна шляхом викупу, проте в зв'язку із бездіяльністю відповідача договір купівлі-продажу державного майна укладено не було.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали.
02.02.2021 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2021 відкрито провадження в справі №910/783/21, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.03.2021 та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» (надалі - третя особа 1)
05.03.2021 від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо позову та, зокрема, зазначає, що наказом від 06.01.2021 за №5 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році» до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємстві їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, було включено єдиний майновий комплекс третьої особи-1 до якого входять спірні нежитлові приміщення. Також вказує, що до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році, окремо нежитлові приміщення не були включені, а тому відсутні правові підстави для прийняття рішення щодо приватизації шляхом викупу зазначеного об'єкта державної власності.
Засідання призначене на 09.03.2021 не відбулося, в зв'язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.
09.03.2021 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, в яких остання зазначає про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог.
10.03.2021 від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позовних вимог та, зокрема, зазначає, що відсутні правові підстави для включення спірних нежитлових приміщень до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації шляхом викупу, оскільки останні включено до переліку об'єктів малої приватизації, як єдиного майнового комплексу третьої особи-1. Також просив поновити строк на подання відзиву.
10.03.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій останній заперечує проти обставин викладених у відзиві, та, зокрема, зазначає, що наведені відповідачем-2 обставини не надають права скасовувати попередньо затверджену процедуру приватизації державного майна чи змінювати спосіб приватизації без достатніх на те підстав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання призначено на 28.04.2021.
15.04.2021 від представника позивача надійшла заява про проведення підготовчого засідання призначеного на 28.04.2021 о 12:00 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2021 у задоволенні заяви представника позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
У підготовче засідання 28.04.2021 з'явився представник відповідача 1, 2. Представники позивача та третьої особи-1 не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили, про дату, час і місце засідання повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 підготовче засідання відкладено на 02.06.2021 та залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (надалі - третя особа-2), з підстав викладених в ухвалі суду.
05.05.2021 від третьої особи-1 надійшло клопотання про закінчення підготовчого засідання без участі її представника.
02.06.2021 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення.
02.06.2021 від представника Міністерства енергетики України надійшли заява про заміну третьої особи-2 - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України на Міністерство енергетики України, так як останнє є правонаступником третьої особи-2 та письмові пояснення і поновлення строку для подання таких пояснень.
У підготовче засідання 02.06.2021 з'явились представники позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи-1. Представник третьої особи-2 не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час і місце засідання повідомлений належним чином. Представник третьої особи-1 заявила клопотання про долучення пояснень до матеріалів справи та продовження строку для їх подачі, яке судом було протокольно задоволено. Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на правонаступника - Міністерство енергетики України та відкладено підготовче засідання на 30.06.2021.
03.06.2021 від відповідача-1 надійшли заява про долучення документів на виконання ухвал суду.
25.06.2021 від відповідача-1 надійшли заява про долучення документів на виконання ухвал суду.
30.06.2021 від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області надійшла заява про заміну відповідача-2 на правонаступника.
У підготовче засідання 30.06.2021 з'явились представники позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи-1. Представник третьої особи-2 не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, про дату, час і місце засідання повідомлений належним чином. Судом протокольно задоволено клопотання відповідача-1 про поновлення строку на подання відзиву та прийнято поданий відзив до розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2021 замінено відповідача-2 на правонаступника - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.
Враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.08.2021.
У судовому засіданні 03.08.2021 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити. Представники відповідача-1 та третьої особи-1 заперечували проти задоволення позову в повному обсязі.
Відповідач-2 та третя особа-2 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд дійшов висновку, що неявка відповідача-2 та третьої особи-2 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.
У судовому засіданні 03.08.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
30.05.2017 між позивачем (орендар) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області, правонаступником якого є відповідач-2 (орендодавець) укладено договір оренди №6323-Н (надалі - договір), предметом якого відповідно до п.1.1., з урахуванням додаткової угоди №2, є будівля 1-поверхового складу (реєстровий №14072049.2.ЛДТЛЦИ018, інв.№103/01/3/011, літ. "Г-1") площею 80,6 кв.м та будівля 1-поверхового складу (реєстровий №14072049.2.ЛДТЛЦИ009, інв.№103/01/3/005, літ. "Д-1") площею 178,10 кв.м, загальною площею 258, 7 кв.м, за адресою: м.Харків, пров. Кузнечний, 4/6, що перебуває на балансі третьої особи-1.
Договором оренди визначено, що орендар має право за згодою орендодавця та балансоутримувача проводити зміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості (п. 6.3. договору оренди).
Для отримання згоди орендодавця на здійснення поліпшень орендар подає заяву і матеріали згідно з Порядком надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженим (п 4.3 договору оренди).
Строк дії договору, з урахуванням додаткової угоди №5 від 17.05.2019 до 30.05.2020 (п.10.1. договору).
27.11.2018 за вих..№27.11.18 позивач звернувся до відповідача-2 з заявою про надання дозволу на проведення невід'ємних поліпшень нерухомого майна: будівля 1-поверхового складу (реєстровий №14072049.2.ЛДТЛЦИ018, інв.№103/01/3/011, літ. "Г-1") площею 80,6 кв.м та будівля 1-поверхового складу (реєстровий №14072049.2.ЛДТЛЦИ009, інв.№103/01/3/005, літ. "Д-1") площею 178,10 кв.м за адресою: м.Харків, пров. Кузнечний, 4/6.
Також позивачем був підготовлений відповідний пакет документів на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, а саме:
- технічний висновок про стан будівельних конструкцій з рекомендаціями щодо заходів по капітальному ремонту з невід'ємними поліпшеннями нежитлових будівель літ. «Г-1», літ. «Д-1» за адресою: м. Харків, пров. Кузнечний, 4/6;
- зведений кошторис розрахунку вартості будівництва за адресою: м.Харків, пров.Кузнечний, 4/6;
- довідка Державного підприємства «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» № 227/01 від 19.11.2018;
- лист Головного управління держпраці у Харківській області №15453/03.03-17/136.34 від 23.11.2018;
- висновок №125/43 ТОВ «Пожежний та техногенний аудит» інспектування одноповерхової нежитлової будівлі літ. «Г-1», літ. «Д-1» під розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів»;
- експертна оцінка філії ДГІ «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА», щодо розгляду кошторисної частини проектної документації за робочим проектом №6-18/07 від 15.11.2018;
- акт обстеження нежитлових будівель літ. «Г-1», літ. «Д-1» за адресою: м.Харків, пров. Кузнечний, 4/6; лист органу, уповноваженого управляти державним майном - Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №02/12-2541 від 14.03.2019.
19.03.2019 відповідач-2 своїм листом за №43-1846 повідомив позивача про надання згоди на проведення невід'ємних поліпшень нежитлових приміщень: будівлі 1-поверхового складу площею 80,6 кв м та будівлі 1-поверхового складу площею 178,10 кв м, загальною площею 258,7 кв м, за адресою: м.Харків, пров. Кузнечний, 4/6.
Як зазначає позивач, отримавши згоду відповідача-2, ним були здійснені невід'ємні поліпшення орендованого майна, що підтверджується наступним документами: договором підряду №01.04.19/К від 01.04.2019; актом приймання виконаних будівельних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 від 20.04.2019, платіжним дорученням №7 від 02.04.2019; бухгалтерською довідкою позивача від 08.05.2019.
У подальшому відповідачем-1 було прийнято рішення про включення нежитлової будівлі літ. «Г-1» площею 80,6 кв.м. та нежитлової будівлі складу літ. «Д-1» площею 178,10 кв.м., загальною площею 258,7 кв.м., за адресою: м.Харків, пров. Кузнечний, 4/6, до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році, про що свідчить наказ №825 від 16.08.2019 «Про внесення змін до наказу ФДМ України №1637 від 27.12.2018 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» (із змінами).
23.08.2019 відповідач-2 звернувся до позивача з листом за №20-04-01147 в якому просив повідомити про те чи бажає позивач скористатися своїм правом на викуп спірних нежитлових приміщень у порядку ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
27.08.2019 позивач повідомив відповідача-1 про намір скористатися своїм правом на викуп нежитлових приміщень: будівля 1-поверхового складу площею 80,6 кв.м та будівля 1-поверхового складу площею 178,10 кв.м, загальною площею 258,7 кв.м, за адресою: м.Харків, пров. Кузнечний, 4/6 у порядку ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
13.09.2019 наказом відповідача-2 за №00422 прийнято рішення про приватизацію шляхом викупу позивачем об'єкта малої приватизації окреме майно - нежитлова будівля складу літ. Г-1 площею 80.6 кв.м. та нежитлова будівля складу літ. Д-1 площею 178,1 кв.м. загальною площею 258,7 кв.м. за адресою: м.Харків, провулок Кузнечний, 4/6, як такою, що виконала умови ч.2 ст.18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (здійснила невід'ємні поліпшення, які неможливо відокремити від об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менше 25 відсотків ринкової вартості майна, що визначена суб'єктом оціночної діяльності для оренди, за згодою орендодавця).
17.12.2019 позивач звернувся до відповідача-2 з листом за №17/12/19, в якому повторно зазначив про намір скористатися своїм правом на викуп спірної нежитлової будівлі та проханням повідомити про строки укладання відповідного договору купівлі-продажу державного майна.
17.01.2020 листом за №20-04-00362 відповідач-2 повідомив позивача про те, на виконання листа відповідача-1 від 22.10.2019 №10-20-18617, з метою розроблення методичних рекомендацій для уніфікації підготовки об'єктів малої приватизації до продажу шляхом викупу відповідно до вимог ст.16,18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", наказом регіонального відділення за №00723 від 28.10.2019 було призупинено дію щодо продажу об'єктів малої приватизації шляхом викупу до 30.11.2019.
20.11.2019 наказом відповідача-1 за №1140 "Про внесення змін до наказу ФДМ України №1637 від 27.12.2018 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році" (зі змінами") до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році було включено єдиний майновий комплекс ДП "Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації".
18.12.2019 відповідач-1 звернувся до відповідача-2 з листом за №10-19-22580 в якому просив, зокрема, призупинити здійснення заходів з підготовки до приватизації об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі складу літ. Г-1 площею 80, 6 кв.м та нежитлової будівлі складу літ. Д-1 площею 178, 10 кв.м, загальною площею 258,7 кв.м. за адресою: м.Харків, провулок Кузнечний, 4/6.
20.12.2019 наказом відповідача-2 за №01199 «Про зупинення приватизації» зупинено роботу з підготовки до приватизації, шляхом викупу об'єкта малої приватизації - нежитлової будівлі складу літ. Г-1 площею 80, 6 кв.м та нежитлової будівлі складу літ. Д-1 площею 178, 10 кв.м, загальною площею 258,7 кв.м. за адресою: м.Харків, провулок Кузнечний, 4/6.
28.12.2019 наказом відповідача-1 за №1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" об'єкт малої приватизації окреме майно - нежитлова будівля складу літ.Г-1 площею 80,6 кв.м та нежитлова будівля складу літ. Д-1 площею 178,1 кв.м., загальною площею 258,7 кв.м., за адресою: м.Харків, провулок Кузнечний, 4/6 не було включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році.
06.01.2021 наказом відповідача-1 за №5 «Про приватизацію затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році» до переліку до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємстві їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, було включено єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» ( третьої особи-1).
Відповідно до зведеного акту інвентаризації майна об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» за адресою: м.Харків, пров.Кузнечний, 2 від 30.09.2020, з інвентаризаційним описом №1 нежитлова будівля складу літ.Г-1 та нежитлова будівля складу літ. Д-1 за адресою: м.Харків, провулок Кузнечний, 4/6 входять до єдиного майнового комплексу третьої особи-1.
Предметом спору в даній справі є матеріально-правова вимога позивача про зобов'язання відповідача-1 включити до переліку об'єктів малої приватизації шляхом викупу, нежитлову будівлю літ. «Г-1» площею 80,6 кв.м. та нежитлову будівлю літ. «Д-1» площею 178, 10 кв.м., загальною площею 258, 7 кв.м., за адресою: місто Харків, провулок Кузнечний, 4/6, що знаходяться на балансі ДП «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» та зобов'язання відповідача-2 прийняти рішення щодо приватизації шляхом викупу зазначених будівель.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.
Згідно зі п.2 ч.1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна, бере участь у: підготовці спільних проектів щодо фінансування міжнародними організаціями структурних перетворень в економіці держави, приватизації та післяприватизаційної підтримки підприємств; формуванні інвестиційної політики; сприяє залученню недержавних інвестицій в об'єкти державного сектора економіки, зокрема шляхом реалізації інвестиційних проектів на засадах спільної чи інвестиційної діяльності; змінює у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; приймає рішення про припинення юридичної особи у процесі приватизації; здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; здійснює продаж державного майна в процесі його приватизації; підписує акти приймання-передачі державного майна, у тому числі акцій (часток), у процесі утворення господарських товариств; приймає рішення про приватизацію; утворює аукціонні комісії; бере та передає функції управління майном державних підприємств; затверджує: плани розміщення акцій акціонерних товариств у процесі приватизації; переліки об'єктів малої приватизації; укладає:
угоди щодо проведення підготовки об'єктів до приватизації та їх продажу; договори на проведення незалежної оцінки майна у процесі приватизації та в інших випадках, установлених законодавством; угоди щодо проведення аудиту, екологічного аудиту об'єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; договори з операторами організованих ринків капіталу, іншими уповноваженими особами щодо проведення аукціонів з продажу майна, у тому числі акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), а також інших суб'єктів господарювання, у статутному капіталі яких є державна частка; та розриває контракти з керівниками державних підприємств, функції з управління майном яких передані Фонду державного майна України;
виступає відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності": з боку держави засновником та учасником підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності, або у разі придбання державою пакетів акцій (часток) в інших власників; правонаступником державних підприємств, установ та організацій стосовно суб'єктів господарювання, раніше утворених за їх участю, а також державних внесків до статутного капіталу недержавних суб'єктів господарювання; представляє відповідно до законодавства інтереси України з питань визнання прав і регулювання відносин власності та використання державного майна, визначає право власності держави на розташоване на території України майно, майнові права та інші активи підприємств, установ та організацій колишнього союзного підпорядкування, які під час утворення господарських товариств передаються до їх статутного капіталу; здійснює контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу державного майна; вживає спільно з органами Антимонопольного комітету України заходів до запобігання монополізації товарних ринків у процесі приватизації та оренди державного майна; залучає у випадках, установлених законодавством, на конкурентних засадах радників, незалежних консультантів та експертів у процесі приватизації об'єктів приватизації; приймає рішення про подальше використання державного майна (крім матеріальних носіїв секретної інформації), що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації; підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством; здійснює контроль щодо своєчасного та повного надходження коштів від продажу об'єктів приватизації; публікує в офіційних друкованих виданнях Фонду державного майна України інформацію про приватизацію.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" основною метою приватизації є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику. Приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об'єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об'єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об'єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що до об'єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об'єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України. Винятки з цього правила та особливості приватизації окремих видів об'єктів права державної і комунальної власності визначені частинами 2-5 статті 4 Закону.
За змістом положень статті 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації, які здійснюють державну політику у сфері приватизації та діють на підставі Закону України «Про Фонд державного майна України», цього Закону, інших актів законодавства. Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють серед інших такі основні повноваження: затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації; класифікують об'єкти приватизації відповідно до цього Закону; приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; здійснюють повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації; здійснюють управління об'єктами державної власності, зокрема державними підприємствами та корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери управління Фонду державного майна України, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; продають майно, що перебуває у державній власності, у процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; укладають договори на проведення оцінки об'єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, а також корпоративних прав держави на території України, що належать до сфери управління Фонду державного майна України; державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, іншими актами законодавства.
Згідно зі статтею 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна серед іншого передбачає: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу. При цьому, приватизація об'єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.
Статтею 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці. Переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
Відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" уповноважені органи управління державним майном або корпоративними правами, управління яких вони здійснюють, за результатами аналізу господарської діяльності суб'єктів господарювання подають щороку до 1 жовтня державним органам приватизації пропозиції стосовно включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації на наступний рік, разом з висновками щодо прогнозованої суми надходження коштів від приватизації запропонованих до переліків об'єктів та прогнозом соціально-економічних наслідків приватизації в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 7 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що заяви про включення об'єктів права державної власності до відповідного переліку об'єктів великої або малої приватизації, що підлягають приватизації, подаються потенційними покупцями до державних органів приватизації за місцезнаходженням об'єкта, що приватизується, у порядку, що встановлюється Фондом державного майна України. Державні органи приватизації протягом трьох днів після надходження заяви звертаються щодо надання згоди на включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, до уповноважених органів управління державним майном, крім випадків, коли орган приватизації є уповноваженим органом управління державним майном або уповноважений орган управління самостійно ініціював включення такого об'єкта до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації. Уповноважені органи управління державним майном надають згоду на приватизацію об'єкта державної власності або вмотивовану відмову протягом 15 днів з моменту надходження звернення від державних органів приватизації.
Відповідно до частини 8 статті 11 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" державні органи приватизації протягом 30 днів розглядають заяви та приймають рішення щодо включення до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, і в п'ятиденний строк письмово повідомляють про це заявника, підприємство, що приватизується (балансоутримувач об'єкта), а також відповідний уповноважений орган управління.
Статтею 13 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" встановлено, що приватизація державного або комунального майна здійснюється шляхом: 1) продажу об'єктів права державної або комунальної власності на аукціоні, у тому числі: аукціоні з умовами; аукціоні без умов; аукціоні за методом покрокового зниження стартової ціни та подальшого подання цінових пропозицій; аукціоні із зниженням стартової ціни; аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій; 2) викупу об'єктів приватизації.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною другою цієї статті.
Орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов:
орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб'єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна;
орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
невід'ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди;
здійснення і склад невід'ємних поліпшень, у тому числі невід'ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід'ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб'єктом оціночної діяльності;
орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати;
договір оренди є чинним на момент приватизації.
Надання згоди орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень здійснюється в порядку, визначеному Фондом державного майна України або представницьким органом місцевого самоврядування.
Орендар, який виконав умови, передбачені частиною другою цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу.
У разі якщо органами приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід'ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем.
Ціна продажу об'єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід'ємних поліпшень.
Якщо покупцем об'єкта приватизації стає орендар, вартість невід'ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об'єкт приватизації.
Договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна, а в разі якщо покупцем переданого в оренду об'єкта державного майна є орендар, дія відповідного договору припиняється з дня, за яким об'єкт оренди переходить у його власність.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач, який є орендарем нерухомого майна державної власності, за погодженням із орендодавцем (відповідачем-2) здійснив невід'ємні поліпшення орендованого майна - нежитлової будівлі складу літ.Г-1 площею 80,6 кв.м та нежитлової будівлі складу літ. Д-1 площею 178,1 кв.м., загальною площею 258,7 кв.м., за адресою: м.Харків, провулок Кузнечний, 4/6, що перебуває на балансі і у складі єдиного майнового комплексу третьої особи-1.
27.08.2019 та 17.12.2019 позивач повідомляв відповідача-1 про намір скористатися своїм правом на викуп вказаних нежитлових приміщень, у порядку ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
Однак, договору купівлі-продажу спірних приміщень - державного майна сторонами укладено не було.
Водночас судом встановлено, що наказом відповідача-1 від 06.01.2021 за №5 «Про приватизацію затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2021 році» до переліку до переліку єдиних майнових комплексів державних підприємстві їх структурних підрозділів, у тому числі тих, що передані в оренду, було включено єдиний майновий комплекс Державного підприємства «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» до якого входять нежитлова будівля складу літ.Г-1 та нежитлова будівля складу літ. Д-1 за адресою: м.Харків, провулок Кузнечний, 4/6, що підтверджується зведеним актом інвентаризації майна об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» за адресою: м.Харків, пров.Кузнечний, 2 від 30.09.2020, з інвентаризаційним описом №1.
У рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній».
Згідно до ч.ч. 1, 2, ст.9 Закону України «Про Фонд державного майна України» Фонд державного майна України у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України видає накази, що підписує Голова Фонду державного майна України. Накази Фонду державного майна України, видані у межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами.
Отже, на даний час існує рішення компетентного органу (наказ від 06.01.2021 за №5), яким спірні нежитлові приміщення включено до єдиного майнового комплексу державного підприємства (третя особа-1), що підлягає приватизації в 2021 році.
Наказ є чинним і в установленому законом порядку не скасований, доказів протилежного матеріали справи не містять. Рішення суду не може суперечити діючому рішенню державного органу винесеному в рамках наданих йому Законом повноважень.
Враховуючи наведені норми та докази, що наявні в матеріалах справи суд позбавлений можливості зобов'язати відповідача-1 включити до переліку об'єктів малої приватизації шляхом викупу та зобов'язати відповідача-2 прийняти рішення щодо приватизації шляхом викупу спірних нежитлових приміщень, як окремого майна.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.
Підсумовуючи наведене вище, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову фізичної особи-підприємця Ходас Ганни Іванівни.
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Повний текст складено та підписано 06.08.2021.
Суддя Я.А.Карабань