Рішення від 02.06.2021 по справі 910/20717/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.06.2021Справа № 910/20717/20

Суддя Господарського суду міста Києва ДЖАРТИ В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Кравчук Сергія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "2АМУВЕРС" (04119, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ СІМ'Ї ХОХЛОВИХ, будинок 11/2; ідентифікаційний код 38611774)

про стягнення 14 206,84 грн (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 08.02.2021),

Без повідомлення (виклику) представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2020 року Фізична особа-підприємець Кравчук Сергія Геннадійовича (далі - позивач, Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "2АМУВЕРС" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення 184 682,82 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх обов'язків за договором-дорученням надання транспортно-експедиційних послуг № 1671 від 01.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2021 відкрито провадження у справі №910/20717/20 та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання) та визначено сторонам строки для надання відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив.

08.02.2021 від позивача надійшло клопотання про зменшення позовних вимог.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Нормами частини4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 04.01.2021 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте поштовий конверт, адресований відповідачу був повернутий до суду.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Керуючись приписами часини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, частини 2 статті 2 та статті 3-4 Закону України "Про доступ до судових рішень", господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись, з ухвалою від 04.01.2021 про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Будь яких заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ФОП Кравчуком С.Г. та ТОВ « 2АМУВЕРС» був укладений договір-доручення надання транспортно-експедиційних послуг №1671 від 01.11.2018 (надалі - договір), згідно з яким Експедитор взяв на себе зобов'язання надати або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезення експортно- імпортних, транзитних або інших вантажів Замовника автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до заявок Замовника, а Замовник взяв на себе зобов'язання оплатити надані послуги.

Відповідно до укладеного договору сторони підписали 11 заявок на перевезення вантажів, за якими послуга з боку Експедитора надані у повному обсязі. Проте, з боку Замовника оплата здійснена лише за п'ятьма заявками, до того ж з порушенням строків розрахунку. За іншими заявками оплата від Товариства не надходила.

Пунктом 2.2.5 Договору визначено, що Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги відповідно до умов Договору. Розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами відповідно до заявок на підставі рахунків, виставлених Експедитором (пункт 3.1 договору). Вартість транспортно-експертних послуг є договірною, узгоджується сторонами в заявці щодо кожного перевезення (пункт 3.2 Договору).

У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови, зазначені в заявці (пункт 1.2 Договору).

Так, за зазначеними нижче заявками оплата здійснена Замовником з порушенням строків платежу:

- За заявкою №363 від 20.05.2020 до Договору Експедитор взяв на себе зобов'язання організувати доставку вантажу (особистих речей) з м.Клаудин (Польща) до с.Гореничі Київської обл.(Україна) на таких умовах:

дата навантаження 21.05.2020

дата митного очищення (доставки) 26.05.2020

вартість перевезення 22 346,71 грн.

оплата - протягом 2-3 банківських днів з дати виставлення рахунку.

У визначений заявкою строк, а саме 26.05.2020, Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) б/н від 21.05.2020.

26.05.2020 Замовник прийняв вантаж та підписав акт надання послуг №284, де зазначив, що не має претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

Замовнику був виставлений рахунок №284 від 26.05.2020 на суму 22 346,71 грн, який підлягав сплаті до 29.05.2020 включно, проте Відповідач оплатив дане замовлення лише 23.07.2020, чим порушив строки розрахунку на 54 дні (за період з 30.05.2020 по 22.07.2020).

- За заявкою №467 від 24.06.2020 до договору Експедитор взяв на себе зобов'язання організувати доставку вантажу (автомобіля) з м.Київ (Україна) до м.Бонн (Німеччина) на таких умовах:

дата навантаження 25.06.2020

дата митного очищення (доставки) 10.07.2020 вартість перевезення 25 496,01 грн.

оплата - протягом 2-3 банківських днів з дати виставлення рахунку.

В обумовлений заявкою строк Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) ЕХР20200513 від 25.06.2020.

10.07.2020 Замовник прийняв вантаж, підписав акт надання послуг №411 та підтвердив, що не має претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

Замовнику був виставлений рахунок №412 від 10.07.2020 на суму 25 496,01 грн, який підлягав сплаті до 15.07.2020 включно, проте Відповідач сплатив рахунок лише 01.10.2020, порушивши строки розрахунку на 77 днів (з 16.07.2020 по 30.09.2020).

- За заявкою №520 від 09.07.2020 до договору Експедитор взяв на себе зобов'язання доставити вантаж (особисті речі) з м.Київ (Україна) до м.Франкфурт-на-Майні (Німеччина) на таких умовах:

дата навантаження 10.07.2020

дата митного очищення (доставка) 15.07.2020

вартість перевезення 30 722,60 грн

оплата - протягом 2-3 банківських днів з дати виставлення рахунку.

У встановлений заявкою строк Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №20180828 від 10.07.2020.

15.07.2020 Замовник прийняв вантаж та підписав акт надання послуг №415, зазначивши, що у нього немає претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

Замовнику був виставлений рахунок №415 від 15.07.2020 на суму 30 722,60 грн, який підлягав сплаті до 20.07.2020 включно, проте Відповідач оплатив дане перевезення лише 05.11.2020, прострочивши оплату платежу на 107 днів (з 21.07.2020 по 04.11.2020).

- За заявкою №599 від 23.07.2020 до договору Експедитор взяв на себе зобов'язання доставити вантаж (особисті речі) з м.Київ (Україна) до м.Світіно Московської обл. (Росія) на таких умовах:

дата навантаження 24.07.2020

дата митного очищення (доставка) 30.07.2020

вартість пере везення 23 307,06 грн

оплата - протягом 2-3 банківських днів з дати виставлення рахунку.

У встановлений заявкою строк, а саме 30.07.2020, Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) ЕХР20200302 від 24.07.2020.

30.07.2020 Замовник прийняв вантаж та підписав акт надання послуг №473, зазначивши, що у нього немає претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

Замовнику був виставлений рахунок №473 від 30.07.2020 на суму 23 307,06 грн, який підлягав сплаті до 04.08.2020 включно,

Замовнику був виставлений рахунок №445 від 21.07.2020 на суму 32 669,14 грн, який підлягав сплаті до 24.07.2020 включно, проте Відповідач не оплатив дане замовлення. Станом на 19.12.2020 кількість прострочених днів становить 148 (за період з 25.07.2020 по 19.12.2020).

- За заявкою №910 від 30.09.2020 до договору Експедитор взяв на себе зобов'язання доставити вантаж (особисті речі) з м.Київ (Україна) до м.Глоструп (Данія) на таких умовах:

дата навантаження 01.10.2020

дата митного очищення (доставка) 06.10.2020 вартість перевезення 21 556,80 грн.

оплата - протягом 2-3 банківських днів з дати виставлення рахунку.

У встановлений заявкою строк Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) ЕХР20200818/1 від 28.09.2020.

06.10.2020 Замовник прийняв вантаж та підписав акт надання послуг №721, зазначивши, що у нього немає претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

Замовнику був виставлений рахунок №721 від 06.10.2020 на суму 21 556,80 грн, який підлягав сплаті до 09.10.2020 включно, проте Відповідач не оплатив дане замовлення. Станом на 19.12.2020 кількість прострочених днів становить 71 (за період з 10.10.2020 по 19.12.2020).

- За заявкою №975 від 13.10.2020 до договору Експедитор взяв на себе зобов'язання доставити вантаж (особисті речі) з м.Київ (Україна) до м.Ле-Блан-Меніль (Франція) на таких умовах:

дата навантаження 16.10.2020

дата митного очищення (доставка) 29.10.2020

вартість перевезення 21 564,66 грн

оплата - протягом одного банківського дня після завантаження.

Завантаження відбулось 16.10.2020. Оплата в сумі 21 564,66 грн мала бути здійснена 19.10.2020. Проте Відповідач не оплатив дане замовлення. Станом на 19.12.2020 кількість прострочених днів складає 61 (за період з 20.10.2020 по 19.12.2020).

У встановлений заявкою строк Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) ЕХР20200224/1 від 16.10.2020.

29.10.2020 Замовник прийняв вантаж та підписав акт надання послуг №822, зазначивши, що у нього немає претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

- За заявкою №1004 від 22.10.2020 до Договору Експедитор взяв на себе зобов'язання доставити вантаж (особисті речі) з м.Рига (Латвія) до м.Київ (Україна) на таких умовах:

дата навантаження 23.10.2020

дата митного очищення (доставка) 29.10.2020

вартість перевезення 16 037,09 грн

оплата - протягом 2-3 банківських днів з дати виставлення рахунку.

У встановлений заявкою строк Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) LV-5266 від 23.10.2020.

29.10.2020 Замовник прийняв вантаж та підписав акт надання послуг №804, зазначивши, що у нього немає претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

Замовнику був виставлений рахунок №804 від 26.10.2020 на суму 16 037,09 грн, який підлягав сплаті до 29.10.2020 включно, проте Відповідач не сплатив даний рахунок. Станом на 19.12.2020 кількість прострочених днів становить 51 (за період з 30.10.2020 по 19.12.2020).

- За заявкою №ЕХР20200702 від 28.10.2020 до Договору Експедитор взяв на себе зобов'язання доставити вантаж (особисті речі) з м.Київ (Україна) до м.Нортхол (Велика Британія) на таких умовах:

дата навантаження 30.10.2020

дата митного очищення (доставка) 10.11.2020

вартість перевезення 25 671,72 грн.

оплата - протягом 30 календарних днів після завантаження.

Завантаження відбулось 30.10.2020. Оплата в сумі 25 671,72 грн мала бути здійснена до 29.11.2020 включно. Проте дане замовлення Відповідачем не було оплачене. Станом на 19.12.2020 кількість прострочених днів складає 20 (за період з 30.11.2020 по 19.12.2020).

У встановлений заявкою строк Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №813461 від 23.10.2020.

10.11.2020 Замовник прийняв вантаж та підписав акт надання послуг №881, зазначивши, що у нього немає претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

За заявкою №ЕХР20200925 від 02.11.2020 до Договору Експедитор взяв на себе зобов'язання доставити вантаж (особисті речі) з м.Кременчук (Україна) до м.Каруж (Швейцарія) на таких умовах:

дата навантаження 04.11.2020

дата митного очищення (доставка) 12.11.2020

вартість перевезення 55 912,60 грн.

оплата - протягом 30 календарних днів після завантаження.

Завантаження відбулось 04.11.2020. Оплата в сумі 55 912,60 грн. мала бути здійснена до 04.12.2020 включно. Однак дане замовлення Відповідачем не сплачене. Станом на 19.12.2020 кількість прострочених днів складає 15 (за період з 05.12.2020 по 19.12.2020).

У встановлений заявкою строк Експедитор доставив вантаж Замовнику, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) ЕХР20200925/1 від 04.11.2020.

12.11.2020 Замовник прийняв вантаж та підписав акт надання послуг №911, зазначивши, що у нього немає претензій до Експедитора щодо обсягу, якості та строків виконання робіт.

Як вказує позивач та надає відповідні докази до суду, після звернення із позовом до суду Товариство здійснило погашення основної суми заборгованості в розмірі 173 412,01 грн.

Водночас, позивачем до стягнення з Товариства заявлено 4 685,73 грн інфляційних втрат з червня 2020 року- грудень 2020 року, три проценти річних 1 897,87 грн та пеню 7 623,24 грн з 30.05.2020 по 14.01.2021.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Норми вказаної статті кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір про надання послуг перевезення.

Відповідно до п. 2 ст. 307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Згідно положень статей 901 та 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до приписів статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Згідно зі статтею 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Матеріалами справи, а саме підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств заявками, міжнародними товаротранспортними накладними (CMR) підтверджується, що позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги з перевезення вказаного товару.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що несвоєчасне виконання грошового зобов'язання з боку відповідача є підтвердженим.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний розрахунок суми заявлених до стягнення трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що обґрунтованою є сума 1 897,87 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.

Разом з тим, відповідно до листа Верховного Суду України "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р від 03.04.1997 при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пункт 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013).

З огляду на викладене, судом здійснено перерахунок заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат та встановлено, що стягненню з відповідача дана компенсаційна виплата підлягає в розмірі 4 685,73 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частини 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (статті 549 Цивільного кодексу України).

За розрахунком суду, обґрунтованою є сума пені в розмірі 7 623,24 грн, яка розрахована за період з 30.05.2020 по 14.01.2020, та є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин. За таких обставин даний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд відзначає, що при зверненні із позовом до суду Підприємцем був сплачений судовий збір у більшому розмір ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», а також позивачем було заявлено про зменшення розміру позовних вимог, що дає право позивачу звернутися із заявою про повернення судового збору з Державного бюджету на підставі статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом частин 1, 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так розмір судових витрат на професійну правничу допомогу складає 20 000,00 грн. Надання та оплата підтверджується Договором № 1/12 про надання правової допомоги, актом про надання послуг від 21.12.2020, платіжними дорученнями на 18000,00 грн та 2000,00 грн. .

Враховуючи вищенаведене в сукупності, у силу вимог статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на правову допомогу покладаються на відповідача у розмірі 20 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 46, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця Кравчук Сергія Геннадійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "2АМУВЕРС про стягнення 14 206,84 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 08.02.2021) задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "2АМУВЕРС" (04119, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ СІМ'Ї ХОХЛОВИХ, будинок 11/2; ідентифікаційний код 38611774) на користь Фізичної особи-підприємця Кравчук Сергія Геннадійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 4 685,73 грн (чотири тисячі шістсот вісімдесят п'ять гривень 73 копійки) інфляційних втрат, 1 897,87 грн (одну тисячу вісімсот дев'яносто сім гривень 87 копійок) три проценти річних, пеню в розмірі 7 623,24 грн (сім тисяч шістсот двадцять три гривні 24 копійок), 213,10 грн (двісті тринадцять гривень 10 копійок) судового збору та 20 000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на правову допомогу.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 16.07.2021.

СУДДЯ В. В. ДЖАРТИ

Попередній документ
98811393
Наступний документ
98811395
Інформація про рішення:
№ рішення: 98811394
№ справи: 910/20717/20
Дата рішення: 02.06.2021
Дата публікації: 09.08.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (08.02.2021)
Дата надходження: 08.02.2021
Предмет позову: про стягнення 184 682,82 грн.