ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
28.07.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/451/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт"
юридична адреса: вул. І. Величковського, 7/57, м. Львів, 79002
фактична адреса: вул. Курмановича, 2, офіс 403, м. Львів, 79002
ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро"
с. Підгороддя, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл., 77023
про стягнення заборгованості в сумі 81 573 грн 47 коп.
представники сторін не з"явилися
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" про стягнення заборгованості в сумі 79 887 грн 62 коп., з них: 76 687 грн 75 коп. - основний борг, 2 607 грн 38 коп. - інфляційних втрат, 592 грн 49 коп. - 3% річних.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 24.05.2021, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначив судовий розгляд справи по суті на 22.06.2021, встановив сторонам строк на надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.
Копії ухвали від 25.05.2021, направлені сторонам за юридичними адресами, вказаними в позовній заяві, що відповідають даним з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, отримано сторонами 01.06.2021, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
22.06.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії господарського суду від представника позивача електронною поштою, не підписана ЕЦП, надійшла заява №21/06/2021 від 22.06.2021 (вх.№9989/21) про збільшення позовних вимог, яка залишена судом без розгляду, оскільки не є офіційним діловим документом.
В судовому засіданні 22.06.2021 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення розгляду справи на 28.07.2021.
Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 25.06.2021, суд задовольнив клопотання представника ТОВ "ДБК Агроімпорт" про проведення судового засідання, призначеного на 28.07.2021 з використанням системи відеоконференцзв'язку.
27.07.2021 до відділу документального забезпечення, канцелярії господарського суду від представника позивача надійшла заява б/н від 27.07.2021 (вх.№12412/21) про збільшення позовних вимог, а саме: стягнення з відповідача заборгованості в сумі 81 573 грн 47 коп., з яких: 76 687 грн 75 коп. - основний борг, 3 826 грн 72 коп. - інфляційні втрати, 1 059 грн - 3% річних.
В судове засідання 28.07.2021 учасники у справі не з'явилися, хоча у відповідності до ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду справи.
Стаття 42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.
За приписами ч. 1ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Клопотань про відкладення розгляду справи чи інших клопотань від сторін до суду не надходило.
З урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог від 27.07.2021, яка прийнята судом, предметом позову є матеріально - правова вимога про стягнення з відповідача 81 573 грн 47 коп. заборгованості, з яких: 76 687 грн 75 коп. - основний борг, 3826 грн 72 коп. - інфляційні втрати, 1 059 грн - 3% річних.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки в частині своєчасного розрахунку за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 76 687 грн 75 коп. За прострочення виконання грошового зобов"язання позивач нарахував відповідачу 3826 грн 72 коп. інфляційних втрат та 1 059 грн 3% річних.
Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов відповідач не скористався, хоча належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Відповідно до видаткових накладних №31 від 28.01.2020 на суму 33 440 грн та №586 від 12.10.2020 на суму 43 247 грн 75 коп. ТОВ "ДБК Агроімпорт" поставило ТОВ "Росан-Агро" товар на загальну суму 76 687 грн 75 коп. (а.с. 13,15).
Між сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.12.2020 становить 858 076 грн 29 коп., в т.ч. по видатковій накладній №31 від 28.01.2020 - 33 440 грн та №586 від 12.10.2020 - 43 247 грн 75 коп. (а.с. 17-18).
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до приписів ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 та 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Судом встановлено, що між сторонами укладено господарський договір поставки у спрощений спосіб шляхом поставки позивачем відповідачу товару на підставі видаткових накладних №31 від 28.01.202о та №586 від 12.10.2020 на загальну суму 76 687 грн 75 коп., за який відповідач, з врахуванням приписів ст.692 ЦК України, зобов'язаний був оплатити після його прийняття 28.01.2020 та 12.10.2020 відповідно.
Підписавши акт звірки відповідач визнав заборгованість перед позивачем. Доказів погашення заборгованості суду не надав.
З огляду на викладене, позовна вимога про стягнення з відповідача 76 687 грн 75 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.
Прострочення виконання грошового зобов'язання відповідача перед позивачем настало з наступного за днем поставки товару дня.
Позивач розраховує 3% річних та інфляційні втрати за період з 09.02.2021 по 27.07.2021. Відповідно до розрахунку 3% річних складають 1059 грн, інфляційні втрати - 3826 грн 72 коп.
Суд з використанням програмного комплексу ІПС "Законодавство" здійснив перевірку розрахунку трьох процентів річних та інфляційних втрат, згідно якого три відсотки річних становить 1 065 грн 22 коп., а інфляційні втрати - 3 826 грн 91 коп.
Однак, суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а тому до стягнення належить 1 059 грн трьох процентів річних та 3 826 грн 72 коп. інфляційних втрат.
За наведених обставин, позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення.
Відповідно до приписів, встановлених ст.129 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 123, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росан-Агро" (с. Підгороддя, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл., 77023, код ЄДРПОУ 30425351) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДБК Агроімпорт" (вул. І. Величковського, 7/57, м. Львів, 79002, код ЄДРПОУ 40337597) 76 687 (сімдесят шість тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 75 коп. основної заборгованості, 3 826 (три тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 72 коп. інфляційних втрат, 1 059 (одну тисячу п"ятдесят дев"ять) 00 коп. гривень 3% річних та 2 270 (дві тисячі сімдесят) гривень 00 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції в порядку розділу 4 ГПК України.
Повне рішення складено 06.08.2021
Суддя О.В. Рочняк