номер провадження справи 17/28/21
26.07.2021 Справа № 908/474/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун Віталій Леонідович, при секретарі судового засідання Шульгіній А.А., розглянувши у судовому засіданні заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю “Тандем-2000” від 09.07.21 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/474/21
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Тандем-2000”, 69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 3-А
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬМОНТАЖ”, 69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 2
про стягнення 719 905,97 грн.
У засіданні присутні представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Рішення господарського суду Запорізької області від 05.07.21 по справі № 908/474/21 задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю “Тандем-2000” (далі ТОВ “Тандем-2000”/позивач) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬМОНТАЖ” (надалі ТОВ “СТАЛЬМОНТАЖ”/відповідач) 719 905,97 грн. заборгованості за договором субпідряду від 27.05.19 № 33/05/2398сп-02 (з якої: 638 060,97 грн. основного боргу, 35 973,00 грн. 3 % річних, 35 153,00 грн. інфляційних втрат та 10 719,00 грн. пені). А саме суд вирішив стягнути з ТОВ “СТАЛЬМОНТАЖ” на користь ТОВ “Тандем-2000” 638 060,97 грн. основного боргу, 35 900,93 грн. 3 % річних, 10 719,00 грн. пені, 35 153,00 грн. інфляційних втрат та 10 797,51 грн. судового збору.
13.07.21 на адресу суду від представника ТОВ “Тандем-2000” надійшла заява від 09.07.21 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/474/21.
Ухвалою суду від 14.07.21 призначено до розгляду заяву представника ТОВ “Тандем-2000” від 09.07.21 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/474/21 в межах строку визначеного ч. 3 ст. 244 ГПК України у судовому засіданні з повідомленням сторін на 26.08.21 о 11 год. 30 хв.
19.07.21 на адресу суду надійшло клопотання ТОВ “СТАЛЬМОНТАЖ” про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалою від 20.07.21 виправлено допущену в ухвалі господарського суду Запорізької області від 14.07.21 по справі № 908/474/21 описку, а саме по тексту резолютивної частини ухвали замість: “Судове засідання відбудеться 26.08.21 о 11 год. 30 хв.” суд визначив читати: “Судове засідання відбудеться 26.07.21 о 11 год. 30 хв.”.
У судове засідання 26.07.21 учасники по справі не з'явились, про причини своєї неявки не пвідомили.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Частиною 4 ст. 244 ГПК України визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки сторони по справі належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, суд дійшов висновку що їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви ТОВ “Тандем-2000” від 09.07.21 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 908/474/21.
Розглянувши матеріали заяву позивача від 09.07.21 про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн., суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3).
За змістом п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вимогами частин 1 - 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно із ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Вбачається, що позивачем у першій заяві по суті справи (позовна заява) було зазначено, що орієнтований розмір судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи складає - 40 869,00 грн., у т.ч. 30 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за супровід справи в суді першої інстанції.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач до закінчення судових дебатів у справі, а саме 01.06.21 подав до суду заяву про те, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Заяву про стягнення витрат на правничу допомогу від 09.07.21 із доказами понесення позивачем таких витрат надіслано на адресу суду та відповідача 09.07.21, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду по даній справі.
За змістом вказаної заяви представник позивача просить суд стягнути з відповідача 30 000,00 грн. судових витрат понесених на правничу допомогу та пов'язаних із повним супроводом справи № 908/474/21 в господарському суді Запорізької області, як суду першої інстанції.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. позивачем до суду надано:
- копію договору про надання правової допомоги від 17.02.21 № С229-ЗП, укладеного між адвокатським об'єднанням “ПРАВО ГАРАНТ” та ТОВ “Тандем-2000”;
- копії наказів адвокатського об'єднання “ПРАВО ГАРАНТ” від 31.08.18 № 31-08/5 про прийняття на посаду адвоката Кулаченко Р.В. та від 19.11.18 № 19/11-1 «Про внесення змін у зв'язку зі зміною прізвища» Кулаченко Р.В на Зелену Р.В.;
- оригінал ордеру від 17.02.21 серії АР № 1038267 на адвоката Зелену Р.В. виданий адвокатським об'єднанням “ПРАВО ГАРАНТ” на представництво ТОВ “Тандем-2000” по договору про надання правової допомоги від 17.02.21 № С229-ЗП;
- копію рахунку від 18.02.21 № С229-3П/1 виставлений АО “ПРАВО ГАРАНТ” позивачу на здійснення попередньої оплати відповідно до п.2.1, п.2.2 договору від 17.02.21 № С229-ЗП у сумі 30 000,00 грн.;
- платіжне доручення від 22.02.21 № 645 про перерахування позивачем АО “ПРАВО ГАРАНТ” 30 000,00 грн. попередньої оплати згідно рахунку від 18.02.21 № С229-3П/1;
- копію акту від 05.07.21 прийому-передачі виконаних робіт за договором № С229-ЗП про надання правової допомоги.
Як свідчить зміст пунктів 1.1., 1.2. договору про надання правової допомоги від 17.02.21 № С229-ЗП (далі договір № С229-ЗП), адвокатське об'єднання “ПРАВО ГАРАНТ” зобов'язалось надати Клієнту - ТОВ “Тандем-2000”, а Клієнт прийняти та оплатити правову допомогу: судовий супровід стягнення заборгованості з ТОВ «Стальмонтаж» за Договором субпідряду № 33/05/2398сп-02 від 27 травня 2019 року на користь ТОВ «Тандем-2000», а також супровід перегляду справи в суді апеляційної інстанції, а саме: підготовка позовної заяви; підготовка відповіді на відзив; участь в суді першої інстанції; підготовка апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу; участь у суді апеляційної інстанції. Правова допомога за цим Договором надається виключно адвокатами, які перебувають у трудових відносинах з Адвокатським об'єднанням (далі - «Адвокат»).
Пунктами 2.1 та 2.2. договору № С229-ЗП закріплено, що гонорар Адвокатського об'єднання за надання правової допомоги становить: 30 000,00 грн. з урахуванням ПДВ за повний супровід справи в суді першої інстанції; (...). Оплата гонорару за повний супровід справи в суді першої інстанції здійснюється на умовах 100% передоплати протягом 3 днів з моменту укладення цього Договору. (...). При оплаті послуг Клієнт обов'язково зазначає призначення платежу, вказане Адвокатським об'єднанням у виставленому рахунку.
Згідно з п. 2.3. договору № С229-ЗП, адвокатське об'єднання за фактом надання правової допомоги надає акт приймання-передачі наданих послуг, а Клієнт зобов'язується у триденний строк з моменту отримання вищезазначених документів підписати акт приймання-передачі та повернути один примірник Адвокатському об'єднанню. В актах приймання-передачі наданих послуг зазначається перелік, найменування та обсяг послуг, що були надані Клієнту, зокрема, номер судової справи, дата участі адвоката в судовому засіданні, кількість годин, що були витрачені на надання правової допомоги (у випадку надання правової допомоги, вартість якої визначається погодинною оплатою), П.І.Б. адвоката та реквізити його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (який безпосередньо за дорученням Адвокатського об'єднання надавав Клієнту правову допомогу), вартість та загальна сума наданих послуг. Акти приймання-передачі наданих послуг є підтвердженням факту надання Адвокатським об'єднанням Клієнту правової допомоги відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Оцінивши наявні у матеріалах цієї справи докази, суд дійшов висновку про те, що позивачем (представником позивача) належними та допустимими доказами підтверджено факт надання йому АО “ПРАВО ГАРАНТ” професійної правничої допомоги у загальному розмірі 30 000,00 грн. (а саме адвокатом Зеленою Р.В, яка працює в АО “ПРАВО ГАРАНТ здійснено: підготовку та подачу до суду позовної заяви та заяви про намір стягнення витрат на правничу допомогу; представництво позивача у судових засіданнях, які відбулись у господарському суді Запорізької області по даній справі 30.03.21, 27.04.21, 01.06.21 та 05.07.21) та факт її повної оплати на рахунок АО “ПРАВО ГАРАНТ” згідно із платіжним дорученням від 22.02.21 № 645 на суму 30 000,00 грн.
Частиною 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу ч. 5 ст. 126 ГПК України вбачається, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Згідно із положеннями ч. 1 та ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права та застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 13 ГПК України закріплено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Матеріали справи свідчить, що відповідач у клопотанні про зменшення судових витрат заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн. посилаючись на
те, що витрати позивача на правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом об'ємом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а також вважає що позивачем не доведено належними доказами понесення таких витрат.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги адвокатом щодо супроводу справи № 908/474/21 під час її розгляду господарським судом Запорізької області, судом враховано правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду:
- в пункті 21 додаткової постанови від 19.02.20 у справі №755/9215/15-ц, згідно з яким при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи;
- у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, а саме: «Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.».
Отже, при визначенні суми відшкодування судових витрат на правничу допомогу суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Наведене вище, дає суду підстави для висновку, що розмір гонорару є виключно справою сторони і адвоката, і суд не може втручатись у договірні відносини сторін, проте, це не позбавляє суд права зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, розумність розміру
витрат (гонорару) на надання правової допомоги, значення спору для сторони тощо.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд дійшов висновку, що витрати позивача на правничу допомогу у сумі 30 000,00 грн. є неспівмірними зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт за договором про надання правової допомоги від 17.02.21 № С229-ЗП, а саме:
- спір у справі не є складним;
- обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт не є значним: підготовка та подача до суду позовної заяви та заяви про намір стягнення витрат на правничу допомогу; представництво позивача у судових засіданнях, які відбулись у господарському суді Запорізької області по даній справі 30.03.21, 27.04.21, 01.06.21 та 05.07.21;
- тривалість усіх удових засідань в яких приймав участь адвокат позивача у справі № 908/474/21 склала менше 1 години;
- підготовка відповіді на відзив адвокатом не здійснювалась;
- подача до суду заяви про намір стягнення витрат на правничу допомогу не відповідає критерію необхідності (неминучості);
- вартість наданих фактичних юридичних послуг є завищено та не відповідає ринковим цінам.
З огляду на викладене, оцінивши усі необхідні аспекти такі як складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на участь у судових засідання у справі, відповідних робіт, а також ураховуючи доводи відповідача щодо зменшення заявлених витрат на правничу допомогу, суд, відповідно до принципів співмірності та розумності таких витрат, дійшов висновку що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги є завищеною, становить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу витрат.
Як наслідок, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача до суми 11 000,00 грн. із розрахунку (5 000,00 грн. за подання позовної заяви та 1500,00 грн. за участь у 1 судовому засіданні).
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги надані документи та пояснення сторін, суд задовольняє частково вимогу позивача щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 11 000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 42, 46, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “СТАЛЬМОНТАЖ”, 69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32393730) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тандем-2000” (69008, м. Запоріжжя, вул. Феодосійська, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 31010925) - 11 000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на прфесійну правничу допомогу у суді першої інстанції. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч. ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 05.08.21.
Суддя В.Л. Корсун