вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
05.08.2021м. ДніпроСправа № 904/4283/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.
за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.
та представників:
від заявника (позивача): Ластіна Ю.С.;
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
у справі:
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (м. Дніпро)
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (м. Київ)
про стягнення заборгованості за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 3 011 308 грн. 08 коп.
У квітні 2021 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - відповідач) заборгованість за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 3 011 308 грн. 08 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" - 2 806 248 грн. 69 коп. основного боргу, 94 937 грн. 52 коп. пені, 86 705 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 23 257 грн. 33 коп. 3% річних, 45 167 грн. 24 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
Від позивача засобами електронного зв'язку надійшла заява (вх. суду № 36505/21 від 26.07.2021), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 100 000 грн. 00 коп., які понесені позивачем у зв'язку з розглядом справи.
Частиною 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Так, ухвалою суду від 27.07.2021 заяву позивача було прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 05.08.2021.
Від відповідача надійшли заперечення на заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (вх. суду № 38533/21 від 05.08.2021), в яких він просить суд відмовити у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на таке:
- в частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У той же час, позивач у позовній заяві не надав чітко обґрунтованих вимог щодо співмірності витрат на правничу допомогу з сумою, яка вказана у позовній заяві;
- відповідач вважає суму в 100 000 грн. 00 коп., яка зазначена в заяві як оплата (гонорар) за правничу допомогу, необґрунтованою та значно завищеною;
- в матеріалах справи відсутні докази сплати Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" на користь адвоката гонорару. Позивачем не надано до суду первинних бухгалтерських документів, що підтверджують надання та виконання таких послуг, належної їх сплати позивачем, зокрема, не подано платіжного доручення про перерахування коштів чи прибуткового ордеру тощо;
- за відсутності належних доказів щодо понесення позивачем витрат, відповідач не погоджується щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в такій великій сумі.
У судове засідання 05.08.2021 з'явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив, при цьому судом відзначено, що останнім подано заперечення на подану позивачем заяву, з яких вбачається, що останній обізнаний про розгляд заяви судом.
Крім того, зважаючи на скорочені строки розгляду заяви позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судом, крім надсилання ухвал суду про призначення заяви до розгляду, було додатково повідомлено учасників справи про день, час та місце розгляду вказаної заяви, шляхом направлення телефонограм, які отримані представниками останніх - 28.07.2021 та залучені до матеріалів справи (а.с. 161).
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, заслухавши пояснення представника позивача,
У квітні 2021 року Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій, на момент звернення з нею до суду, просило суд стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - відповідач) заборгованість за договором електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії у загальному розмірі 3 011 308 грн. 08 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2021 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" - 2 806 248 грн. 69 коп. основного боргу, 94 937 грн. 52 коп. пені, 86 705 грн. 60 коп. інфляційних втрат, 23 257 грн. 33 коп. 3% річних, 45 167 грн. 24 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У відповідності до вказаних положень, позивачем у позовній заяві було вказано про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи - витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу, розмір яких орієнтовно складає 100 000 грн. 00 коп. та буде залежати від складності справи, витраченого часу для участі фахівця у сфері права та трудозатрат на підготовку відповідних процесуальних документів, буде надано додатково (а.с. 4 на звороті).
Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
У подальшому, після ухвалення рішення по суті позовних вимог, позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, яким просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 100 000 грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.
З приводу вказаної заяви суд зазначає таке.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов'язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України:
- розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо);
- такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву;
- у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При цьому, порядок розподілу судових витрат судом визначений статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, частина 8 якої передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.
З матеріалів справи вбачається, що 08.01.2021 між Акціонерним товариством "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Перший Радник" (далі - виконавець) було укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір, а.с. 45-47), відповідно до пункту 1.1. якого в рамках договору виконавець зобов'язується надавати клієнтові правову допомогу (далі - послуги) за окремими письмовими або усним дорученнями останнього.
Зміст, обсяг і вартість послуг, що надаються, встановлюється сторонами у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2. договору).
Відповідно до пункту 5.1. договору останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
У пункті 1.3. договору сторони визначили, що клієнт надає виконавцю право, а виконавець приймає на себе обов'язки здійснювати всі дії від імені і в інтересах клієнта в процесі кримінального, цивільного, адміністративного та господарського судочинства, виконавчого провадження, під час досудового слідства та у відносинах з органами державної виконавчої влади. Для цього виконавець має право бути представником клієнта в органах державної виконавчої влади і місцевого самоврядування, перед державними і недержавними підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, нотаріусами, адвокатами, фізичними особами, суб'єктами підприємницької діяльності, правоохоронними, контролюючими органами, органами внутрішніх справ, а також у судових органах України будь-якої ланки зусіма необхідними для того повноваженнями, які надано законом позивачеві/відповідачу/третій особі/заявнику/зацікавленій особі, з питань, пов'язаних із захистом прав клієнта, у тому числі право: пред'явити від імені клієнта та у його інтересах відповідний позов (позови): брати участь у судових засіданнях, слідчих діях; заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення у судах, які розглядають справу клієнта; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати повністю або частково позови; змінювати підстави або предмет позовів: зменшувати або збільшувати предмет та/або вартість позовних вимог; укладати мирові угоди; передавати справу на розгляд третейського суду; оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законом; отримувати рішення (ухвали, постанови) суду (їх завірені у встановленому порядку копії): подавати виконавчі документи до стягнення, а також отримувати, підписувати та подавати від імені клієнта та у його інтересах усі необхідні документи (серед іншого, але не виключно, заяви, запити, заперечення, замовлення, клопотання, скарги, у тому числі апеляційну та касаційну, доповнення до них, додаткові документи тощо); засвідчувати власним підписом без обов'язкової необхідності додання печатки справжність копій документів: представляти інтереси клієнта усіма законними способами у судових органах та перед іншими органами, діяльність яких пов'язана із вирішенням питань, передбачених договором; ознайомлюватися з матеріалами справи та з матеріалами виконавчого провадження - при реалізації виконавчого документа; робити виписки та копії з документів, що є в матеріалах справи та порушувати питання про їх засвідчення у встановленому для тою порядку; заявляти відводи у випадках, передбачених чинним законодавством України: брати участь у судових засіданнях та у дослідженні доказів; замовляти проведення експертизи; наводити свої доводи і міркування з усіх питань. їло виникнуть у холі судового процесу, якщо не дозволяється процесуальним законодавством, та при здійсненні виконавчого провадження; заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників процесу та/або виконавчою провадження: оскаржувати рішення суду до касаційної інстанції; апелювати до вищої судової інстанції; оскаржувати дії чи бездіяльність посадових осіб (у тому числі виконавчих органів) у встановленому законодавством позасудовому порядку та користуватися при цьому усіма правами, передбаченими чинним законодавством, сплачувати державне мито, судовий збір, обов'язкові збори та інші платежі; вчиняти всі інші дії, передбачені Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення та Законом України Про виконавче провадження, іншим чинним законодавством України для такого роду уповноважень та які, на думку представника, будуть доцільними для правильного і ефективного виконання зобов'язань, передбачених договором.
Згідно з пунктом 4.2. договору вартість послуг, розмір витрат виконавця та порядок розрахунків погоджується додаткових угодах, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 4.3. договору передбачено, що сторони домовилися про встановлення погодинного порядку обчислення розміру адвокатів виконавця.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору приймання-передача послуг за договором здійснюється сторонами за актами наданих послуг. Акт наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг в день прийняття судом першої або апеляційної або касаційної інстанції судового рішення, яким закінчується розгляд справи у суді відповідної інстанції або у випадку настання інших обставин, що зумовлюють припинення надання правової допомоги за договором. Акт наданих послуг містить детальний опис наданих послуг, час. витрачений адвокатом на їх надання, загальну вартість наданих послуг (розмір гонорару). Такий акт наданих послуг невідкладно (в день його складання) направляється виконавцем клієнту.
Як вбачається із доданого до заяви акту наданих послуг № 94 від 20.07.2021 за період з 26.04.2021 по 20.07.2021 за договором про надання правової допомоги № 210-ДЕ від 08.01.2021, за вказаним договором на замовлення клієнта виконавцем у період з 26.04.2021 по 20.07.2021 надано професійну правничу допомогу в рамках судової справи № 904/4283/21, яка розглядалася Господарським судом Дніпропетровської області за позовом АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" до ДПЗД "Укрінтеренерго" про стягнення 3 011 308 грн. 08 коп., у наступному обсязі:
1) вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів за участю адвоката Ластіної Ю.С.;
2) розробка загальної стратегії дій щодо захисту інтересів клієнта, підготовка та систематизація доказової бази за участю адвоката Ластіної Ю.С.;
3) підготовка та подання відзиву на позовну заяву, заперечення по справі та інших процесуальних документів по справі за участю адвоката Ластіної Ю.С.;
4) участь у судових засіданнях за участю адвоката Ластіної Ю.С. та адвоката Тищенко Т.А.
Відповідно до пункту 2 вказаного акту вартість наданих послуг (розмір гонорару) складає 100 000 грн. 00 коп. (без ПДВ).
Також, у вказаному акті сторони зазначили, що не мають один до одного жодних претензій стосовно виконання договору.
Акт наданої правничої допомоги підписаний уповноваженими представниками позивача та адвокатського об'єднання (а.с. 150).
Зазначені докази подані суду в межах строків, визначених частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд відзначає, що, враховуючи норми статті 126 Господарського процесуального кодексу України, досліджувати питання обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу суд може лише за наявності відповідного клопотання заінтересованої сторони, саме на яку покладається обов'язок доведення неспівмірності таких витрат.
Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Слід зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування суми судових витрат та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 100 000 грн. 00 коп., в той час, як:
- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором розподілу електричної енергії, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- під час розгляду справи було призначено 4 судових засідання, в одне з яких представники позивача не з'явились, судом було задоволено клопотання останніх про відкладення розгляд справи;
- в акті наданих послуг правничої допомоги вказано про те, що адвокатом Ластіною Ю.С. були надані послуги з підготовки та подання відзиву на позовну заяву, заперечення по справі та інших процесуальних документів по справі (пункт 3 акту), проте відзиву на позовну заяву та заперечень позивачем подано не було, оскільки таке право належить відповідачу, а не позивачу, більш того, відповіді на відзив на позовну заяву позивачем також подано не було.
Враховуючи все вище наведене та обставини справи в їх сукупності, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті від 20.07.2021, суд відзначає, що з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 9 999 грн. 47 коп. витрат на професійну правничу допомогу; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 90 000 грн. 00 коп. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вулиця Кирилівська, будинок 85; ідентифікаційний код 19480600) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (49107, м. Дніпро, шосе Запорізьке, будинок 22; ідентифікаційний код 23359034) 9 999 грн. 47 коп. - частину витрат на правничу допомогу.
В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення підписаний - 06.08.2021.
Суддя Ю.В. Фещенко