вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.08.2021м. ДніпроСправа № 904/4160/21
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Михайлової К.В.
та представників:
від позивача: Артемов А.О.;
від відповідача: Гавеля Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (м. Київ)
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Жовті Води, Дніпропетровська область)
про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 1/15/к від 06.10.2015 у загальному розмірі 13 751 735 грн. 65 коп.
Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість за кредитним договором про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 1/15/к від 06.10.2015 у загальному розмірі 13 751 735 грн. 65 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 8 482 287 грн. 31 коп. - заборгованість за кредитом;
- 5 251 085 грн. 81 коп. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
- 18 362 грн. 53 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 1/15/к від 06.10.2015 (далі - кредитний договір) та додатків до нього в частині повного та своєчасного повернення наданого кредиту. Так, відповідно до кредитного договору відповідачу було надано невідновлювальну кредитну лінію із обов'язком останнього повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, проте відповідач за умовами договору та додатків до нього свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у загальній сумі 8 482 287 грн. 31 коп. На підставі пункту 6.3. (5.3. у новій редакції) договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.10.2019 по 17.12.2019 в сумі 5 251 085 грн. 81 коп., а також пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.10.2019 по 05.12.2019 в сумі 18 362 грн. 53 коп.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 206 276 грн. 04 коп.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження на 12.05.2021.
У підготовче засідання 12.05.2021 з'явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причини нез'явлення суду не повідомив. При цьому, про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4930015235359, відповідно до якого ухвала суду від 19.04.2021 була отримана відповідачем 23.04.2021 (а.с.134 у томі 2).
З метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, ухвалою суду від 12.05.2021 підготовче засідання було відкладено на 25.05.2021.
Від відповідача засобами електронного зв'язку надійшло клопотання (вх. суду №25715/21 від 25.05.2021), в якому він просив суд відкласти розгляд справи, з метою надання сторонам часу для мирного врегулювання спору.
У підготовче засідання 25.05.2021 з'явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому судом було враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.05.2021 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів, а саме: по 18.07.2021 та відкладено підготовче засідання на 24.06.2021.
У підготовче засідання 24.06.2021 з'явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з'явився, при цьому відповідач про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930015583233, відповідно до якого ухвала суду від 25.05.2021 була отримана відповідачем 28.05.2021 (а.с.164 у томі 2).
Судом було відзначено, що ухвалою суду від 19.04.2021, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Враховуючи дату отримання ухвали суду про відкриття провадження у справі - 23.04.2021, відповідач мав подати відзив на позовну заяву в строк по 11.05.2021 включно. Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком. Однак, станом на 24.06.2021, строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, у підготовчому засіданні 24.06.2021 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 24.06.2021 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2021.
Після закінчення засідання 24.06.2021 з канцелярії суду було отримано відзив на позовну заяву, який надійшов на електронну пошту суду (вх. суду № 31320/21 від 24.06.2021), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке:
- позивачем за порушення, визначених у договорі строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами була нарахована пеня за період з 02.10.2019 по 17.12.2019 в розмірі:18 362 грн. 53 коп. - за несвоєчасну сплату процентів; 5 251 085 грн. 81 коп. - за несвоєчасне погашення кредиту. Підставою для стягнення вказаних штрафних санкцій позивач зазначає пункт 8.7. договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 12 від 17.12.2019, відповідно до якого сторони погодили строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за договором (строк позовної давності) тривалістю у 5 років;
- згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Вказана норма законодавства України дублюється з пунктом 6.9. договору, відповідно до якого позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені). Таким чином, з огляду на викладене, заявлені строки щодо стягнення пені в сумі 18 362 грн. 53 коп. - за несвоєчасну сплату процентів та 5 251 085 грн. 81 коп. - за несвоєчасне погашення кредиту виходять за межі строків позовної давності, визначені для даної категорії вимог, а отже є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та можуть бути задоволені судом;
- в силу об'єктивних підстав відповідач не зміг у повній мірі виконати взяті на себе по договору зобов'язання, а саме у зв'язку з фінансово-економічною кризою, нестабільним державним (бюджетним) фінансуванням та затримкою у взаєморозрахунках, що проходять через банківські структури, підприємство не мало можливості своєчасно у повному обсязі розрахуватися з позивачем. Станом на 01.03.2020 на ДП "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" рахується кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у розмірі 613 475 тис. грн., яка з кожним днем тільки збільшується. Крім того, внаслідок нестабільної фінансової ситуації на підприємстві, в період з листопада до середини грудня 2020 року, окремі підрозділи комбінату перебували в режимі простою;
- скористатися наявними на рахунках коштами, підприємство не має можливості, оскільки у відповідності до постанов Жовтоводського міського відділу державної виконавчої служби Пївденно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 22.06.2021, винесеної в рамках виконавчого провадження № 65068447, на вищезазначені рахунки було накладено арешт, який станом на 24.06.2021 продовжує діяти. Така ситуація з періодичними арештами рахунків підприємства триває з 2019 року. В свою чергу, брак коштів та відсутність можливості їх вільного використання вже призвела до негативних наслідків, зокрема до заборгованості з виплати заробітної плати.
У судове засідання 15.07.2021 з'явився представник позивача; представник відповідача у вказане засідання не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив; при цьому відповідач про день, час та місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №4930015880343, відповідно до якого ухвала суду від 24.06.2021 була отримана відповідачем 01.07.2021, отже завчасно (а.с. 185 у томі 2).
В той же час, у судовому засіданні 15.07.2021 представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, з метою надання сторонами часу для узгодження та підписання по справі мирової угоди, орієнтовано близько двох тижнів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 15.07.2021 у судовому засіданні було оголошено перерву до 04.08.2021.
У судове засідання 04.08.2021 з'явилися представники позивача та відповідача.
Від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності (вх. суду №38259/21 від 04.08.2021), в якій відповідач просить суд застосувати строк позовної давності до вимог про стягнення пені в сумі 5 251 085 грн. 81 коп. за несвоєчасне погашення кредиту та пені в сумі 18 362 грн. 53 коп. за несвоєчасну сплату процентів та відмовити в їх задоволенні.
Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 38254/21 від 04.08.2021), в якій останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з огляду на наступне:
- пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахована за період з 02.10.2019 по 05.12.2019, тобто за період, що не перевищує 1 рік. Пеня за несвоєчасне погашення кредиту нарахована за період з 02.10.2019 по 17.12.2019, тобто за період, що не перевищує 1 рік;
- відповідач заперечує щодо строку позовної давності до вимог про стягнення пені, проте, відповідно до частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Пунктом 8.7 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 12 від 17.12.2019 сторони погодили строк, у межах якого банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за договором (строк позовної давності) тривалістю у 5 років;
- пеня за несвоєчасну сплату процентів нарахована за період з 02.10.2019 по 05.12.2019, а пеня за несвоєчасне погашення кредиту нарахована за період з 02.10.2019 по 17.12.2019. Позивач звернувся з позовною заявою до суду 14.04.2021, тобто в межах строку позовної давності;
- заперечення відповідача щодо відсутності його вини у виникненні заборгованості за кредитним договором є надуманими, оскільки накладення арешту на рахунки боржника не може бути підставою від звільнення його від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань.
У судовому засіданні 04.08.2021 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та інших заявах по суті справи.
У судовому засіданні 04.08.2021 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву та заяві про застосування строків позовної давності.
Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.
З приводу поданих із порушенням строку відзиву на позовну заяву, та як наслідок, вже на стадії розгляду справи по суті - відповіді на відзив на позовну заяву, суд зазначає таке.
В даному випадку, суд керується завданням господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
При цьому, під час розгляду справи суд зобов'язаний забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи, оскільки обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, під час прийняття рішення у даній справі судом було враховано та надано оцінку всім наявним в матеріалах справи на час прийняття рішення у справі доказам та поясненням.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 04.08.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням кредитного договору, умови надання та повернення кредиту, факт надання кредитних коштів, строк користування кредитними коштами та їх розмір, настання строку повернення кредиту чи його частини, наявність часткової чи повної сплати, допущення прострочення повернення кредитних коштів; наявність підстав для стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Так, 06.10.2015 між Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - банк, позивач) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - позичальник, відповідач) укладено кредитний договір про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 1/15/к (далі - кредитний договір, а.с. 15-27 у томі 1), за умовами пункту 1.1. якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 380 000 000 грн. 00 коп., на поповнення обігових коштів, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3 договору, в розмірі 25% річних.
До кредитного договору в подальшому були внесені зміни та доповнення згідно з договорами про внесення змін та доповнень: № 1 від 15.10.2015, № 2 від 30.11.2015, № 3 від 29.02.2016, № 4 від 01.07.2016, № 5 від 28.10.2016, № 6 від 24.10.2017, № 7 від 22.12.2017, № 8 від 25.10.2018, № 9 від 14.12.2018, № 10 від 14.01.2019, № 11 від 30.01.2019, № 12 від 17.12.2019 (а.с.28-68 у томі 1).
У пункті 9.11. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Доказів визнання недійсними або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому саме умови укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору овердрафту та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України, регулюють права та обов'язки позивача та відповідача-1, що виникають при одержанні та поверненні кредиту.
Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до умов пункту 1.3. кредитного договору сторонами погоджено строк кредитування: кредитна лінія відкривається з 06.10.2015 по 03.10.2016 (включно), що становить 364 дні. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту невідновлювальної кредитної лінії згідно Додатку 1 до цього договору (підпункти 1.3.1., 1.3.2. кредитного договору).
Згідно з пунктом 3.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику окремими траншами шляхом:
- оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у пункті 1.3. договору, розрахункових документів Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в Банку;
- перерахування на поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 , відкритий в Банку. При цьому, за згодою Банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені договором, для подальшого використання за цільовим призначенням. Після отримання Позичальником повної суми кредиту в межах загального ліміту, встановленого в пункті 1.1. договору, подальше надання кредитних коштів Позичальнику припиняється.
Пунктом 3.2 кредитного договору передбачено, що погашення кредиту Позичальник здійснює на рахунок № НОМЕР_3 в Банку, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту невідновлювальної кредитної лінії, який наведено в Додатку 1 до договору.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У відповідності до пункту 3.3. кредитного договору нарахування процентів по кредитному договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в пункті 1.1 договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.
Пунктом 3.4. кредитного договору встановлено, що проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до пункту 1.3. договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок № 3739402159381.980, відкритий в Банку.
Згідно з пунктами 5.2.1., 5.2.2. кредитного договору позичальник зобов'язався: використовувати кредит за цільовим призначенням і, у встановлені пунктом 1.3. договору строки, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених договором, а також суми передбаченої договором неустойки.
Як було вказано вище, до кредитного договору в подальшому були внесені зміни та доповнення згідно з договорами про внесення змін та доповнень: № 1 від 15.10.2015, № 2 від 30.11.2015, № 3 від 29.02.2016, № 4 від 01.07.2016, № 5 від 28.10.2016, № 6 від 24.10.2017, № 7 від 22.12.2017, № 8 від 25.10.2018, № 9 від 14.12.2018, № 10 від 14.01.2019, № 11 від 30.01.2019, № 12 від 17.12.2019 (а.с.28-68 у томі 1).
Так, договором про внесення змін та доповнень № 2 від 30.11.2015 до кредитного договору сторони дійшли згоди змінити назву кредитного договору з "Кредитний договір про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 1/15/к від 06.10.2015" на "Кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії № 1/15/к від 06.10.2015" та викласти його у новій редакції, якою, зокрема, змінено наступні умови кредитного договору.
Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 380 000 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3. договору, в розмірі 25% річних. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії згідно Додатку 1 до цього договору (пункт 1.3.2. кредитного договору).
У пункті 3.1. кредитного договору сторони погодили, що після отримання Позичальником повної суми кредиту в межах загального ліміту, встановленого в пункті 1.1. договору, подальше кредитування в межах строків та в межах сум ліміту кредитної лінії, може здійснюватися лише після погашення Позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.
Згідно з пунктами 3.3., 3.4. кредитного договору проценти нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту. Проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з пунктом 1.3. договору, та в день дострокового розірвання договору на рахунок № 3739402159381.980, відкритий в Банку.
Договором про внесення змін та доповнень № 4 від 01.07.2016 до кредитного договору внесено зміни в додаток 1 Графік зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії та викладено його у новій редакції.
Договором про внесення змін та доповнень № 5 від 28.10.2016 до кредитного договору внесено зміни до пункту 1.1. кредитного договору, згідно з якими Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом з 06.10.2015 по 27.10.2016 в сумі 380 000 000 грн. 00 коп., з 28.10.2016 по 02.10.2017 (включно) в сумі 328 520 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування з 06.10.2015 по 27.10.2016 в розмірі 25% річних, а в межах строку кредитування з 28.10.2016 по 02.10.2017 в розмірі 22% річних. Змінено також строк кредитування з 06.10.2015 по 02.10.2017 в розмірі 22% річних. Також внесено зміни до пункту 1.3. кредитного договору, згідно з яким встановлено строк кредитування: кредитна лінія відкривається з 06.10.2015 по 02.10.2017 (включно). та змінено Графік зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток 1).
Договором про внесення змін та доповнень № 6 від 24.10.2017 до кредитного договору внесено зміни до пукту 1.1. кредитного договору, згідно з яким: Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом з 06.10.2015 по 27.10.2016 в сумі 380 000 000 грн. 00 коп., з 28.10.2016 по 23.10.2017 в сумі 328 520 000 грн. 00 коп., з 24.10.2017 по 02.10.2018 (включно) в сумі 246 920 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування з 06.10.2015 по 27.10.2016 в розмірі 25% річних, в межах строку кредитування з 28.10.2016 по 23.10.2017 в розмірі 22% річних, а в межах з 24.10.2017 по 02.10.2018 в розмірі 19,1% річних.
Також внесено зміни в пункт 1.3.1. кредитного договору, згідно з яким кредитна лінія відкривається з 06.10.2015 по 02.10.2018 (включно). Змінено також Графік зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток 1).
Договором про внесення змін та доповнень № 8 від 25.10.2018 до кредитного договору внесено зміни до пункту 1.1. кредитного договору, згідно з яким Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 165 320 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3 договору, в розмірі 19,8% річних.
Змінено також пункт 1.3. - строк кредитування: кредитна лінія відкривається з 06.10.2015 по 01.10.2019 (включно) (пункт 1.3.1) та Графік зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток 1).
Також змінено пункт 3.7. Кредитного договору, згідно з яким за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,8% річних. Нарахування зазначених процентів здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту.
Договором про внесення змін та доповнень № 12 від 17.12.2019 внесено зміни до кредитного договору шляхом викладення його у новій редакції. Зокрема, змінено пункт 1.1. кредитного договору, згідно з яким Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію (далі - кредит або кредитна лінія) з загальним лімітом в сумі 82 820 000 грн. 00 коп., а Позичальник зобов'язався повернути кредит в межах строку кредитування, встановленого в пункті 1.3. договору, та сплатити плату за кредит на умовах та в строки (терміни), визначені договором. Змінено також строк кредитування: кредитна лінія відкривається з 06.10.2015 по 01.04.2020 (включно) (пункт 1.3.1.) та Графік зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток 1).
Відповідно до пункту 1.3.2. кредитного договору Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток 1 до Договору).
Відповідно до пункту 3.3. кредитного договору базовий розмір процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування на строкову заборгованість встановлюється у розмірі 19,8% річних Пунктом 3.4. кредитного договору визначено, що нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, зокрема, базової.
Відповідно до пункту 3.5. кредитного договору проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до пункту 1.3. договору, та в день, зазначений в письмовому повідомленні Банку про дострокове розірвання договору на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в Банку.
Згідно з пунктами 4.2.1., 4.2.2. кредитного договору позичальник зобов'язався: використовувати кредит за цільовим призначенням і, у встановлені пунктом 1.3. договору строки, повернути кредит; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених договором, а також суми передбачених цим договором штрафів/пені.
На виконання умов кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредитні кошти, що підтверджується випискою по рахунку позичальника про надання кредиту, копіями меморіальних ордерів, наявними в матеріалах справи (а.с.69-250 у томі 1, а.с.1-79 у томі 2, а.с.80-113 у томі 2).
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проте, відповідач свої зобов'язання, визначені умовами кредитного договору, порушив, внаслідок чого станом на 14.02.2021 у нього утворилась перед позивачем заборгованість по кредитному договору в сумі 8 482 287 грн. 31 коп. Вказане вбачається з виписок по особовим рахункам відповідача, розрахунком заборгованості станом на 14.02.2021, а також не заперечується відповідачем.
Отже, відповідно до кредитного договору відповідачу було надано невідновлювальну кредитну лінію із обов'язком останнього повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, проте відповідач за умовами договору та додатків до нього свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8 482 287 грн. 31 коп. Крім того на підставі пункту 6.3. (5.3. у новій редакції) договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.10.2019 по 17.12.2019 в сумі 5 251 085 грн. 81 коп., а також пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.10.2019 по 05.12.2019 в сумі 18 362 грн. 53 коп. Вказане і є причиною спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Так, судом перевірений розрахунок, здійснений позивачем, та встановлено, що він відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи (а.с. 9-14 у томі 1).
Враховуючи вказане, відповідачем було порушено обов'язок щодо повного та своєчасного повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість у формі залишку непогашеної суми кредиту за спірним договором у сумі 8 482 287 грн. 31 коп.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Доказів повернення залишку отриманих кредитних коштів в сумі 8 482 287 грн. 31 коп. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності заборгованості відповідач не спростував.
Враховуючи зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у розмірі 8 482 287 грн. 31 коп. (заборгованості по кредиту) є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 8 482 287 грн. 31 коп.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до пункту 6.3. первісної редакції кредитного договору за порушення визначених у договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів комісій за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У пункті 6.9. первісної редакції договору строк позовної (крім вимог про стягнення неустойки) за договором становить 3 роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені).
У відповідності до умов пункту 9.7. первісної редакції кредитного договору, сторони встановили строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за цим договором (строк позовної давності), тривалістю у 3 роки.
В подальшому, як було вказано вище, Договором про внесення змін та доповнень № 12 від 17.12.2019 сторони виклали текст кредитного договору в новій редакції, та, зокрема, погодили, що:
- за порушення визначених у договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченої фактичної заборгованості, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів комісій за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (пункт 5.3. договору в новій редакції);
- строк, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав за договором (строк позовної давності) встановлюється тривалістю у 5 років (пункт 8.7. договору).
При цьому, у новій редакції сторонами не були передбачені умови аналогічні за змістом пункту 6.9. первісної редакції договору щодо строку позовної давності в один рік до вимог про стягнення неустойки (пені).
Відповідач посилається на те, що згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Вказана норма законодавства України дублюється з пунктом 6.9. договору, відповідно до якого позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені). Таким чином, з огляду на викладене, заявлені строки щодо стягнення пені в сумі 18 362 грн. 53 коп. - за несвоєчасну сплату процентів та 5 251 085 грн. 81 коп. - за несвоєчасне погашення кредиту на думку відповідача виходять за межі строків позовної давності. Про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені відповідач також подав до суду окрему заяву.
З приводу вказаних обставин суд зазначає таке.
За змістом статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.
Згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
При цьому, згідно зі статтею 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
Так, укладаючи Договір про внесення змін та доповнень № 12 від 17.12.2019, сторони дійшли згоди збільшити строк позовної давності до 5 років (пункт 8.7. договору в новій редакції).
При цьому, слід відзначити, що встановлений у вказаному пункті договору строк позовної давності стосується будь-яких вимог, оскільки не містить будь-яких застережень щодо його нерозповсюдження на вимоги щодо стягнення пені (щодо яких закон передбачає спеціальний строк позовної давності).
На підставі пункту 6.3. (5.3. у новій редакції) договору позивач нарахував та заявив до стягнення пеню за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.10.2019 по 17.12.2019 в сумі 5 251 085 грн. 81 коп., а також пеню за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.10.2019 по 05.12.2019 в сумі 18 362 грн. 53 коп.
Таким чином, в період тривалості строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.10.2019 по 17.12.2019 в сумі 5 251 085 грн. 81 коп., а також пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.10.2019 по 05.12.2019 в сумі 18 362 грн. 53 коп. сторони продовжили вказаний строк позовної давності до 5 років.
При цьому, з позовом до суду позивач звернувся 14.04.2021, отже в межах 5-річного строку.
Враховуючи вказане, підстави для застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 02.10.2019 по 17.12.2019 в сумі 5 251 085 грн. 81 коп., а також пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 02.10.2019 по 05.12.2019 в сумі 18 362 грн. 53 коп., у суду, відсутні.
Судом перевірений розрахунок пені, здійснений позивачем, та встановлено, що він відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи (а.с. 14 у томі 1).
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 5 251 085 грн. 81 коп., а також пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 18 362 грн. 53 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача підлягає судовий збір в сумі 206 276 грн. 04 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання кредиту у формі невідновлювальної кредитної лінії № 1/15/к від 06.10.2015 у загальному розмірі 13 751 735 грн. 65 коп. - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, місто Жовті Води; ідентифікаційний код 14309787) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, місто Київ, вулиця Єреванська, будинок 1; ідентифікаційний код 23697280) 8 482 287 грн. 31 коп. - заборгованості за кредитом, 5 251 085 грн. 81 коп. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 18 362 грн. 53 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 206 276 грн. 04 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 06.08.2021.
Суддя Ю.В. Фещенко