печерський районний суд міста києва
Справа № 757/19098/21-к
22 липня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі: адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000003128 від 03.10.2017 року,-
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000003128 від 03.10.2017 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року, справа № 757/23974/18-к.
Просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року, справа № 757/23974/18-к, на майно, а саме: транспортний засіб (фургон малотонажний) "Mercedes", д.н.з. НОМЕР_1 , шасі (VIN код): НОМЕР_2 , що належить на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.10.2017 року ОСОБА_4 .
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 придбав вказаний транспортний засіб на законних підставах та являється доброчесним набувачем арештованого майна з 03.10.2017 року, за таких обставин арештоване майно на момент винесення ухвали про арешт майна від 17.05.2018 року не являлось власність ПП «Лідер Авто Захід», а перебувало у законному володінні ОСОБА_4 , разом з тим останній не є підозрюваним чи обвинуваченим у даному кримінальному провадженні. А тому існує необхідність у скасуванні арешту, оскільки відпала потреба у застосуванні арешту і це необхідно для забезпечення реалізації права власності ОСОБА_4 на майно, яке він придбав як добросовісний набувач.
Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні надав пояснення, клопотання підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.
Представник органу досудового розслідування у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду клопотання був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.
За таких обставин, слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність представника органу досудового розслідування на підставі ст. 26 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що Генеральною прокуратурою України проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000003128 внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.10.2017, за фактом формування невстановленою групою осіб «штучного» податкового кредиту для підприємств експортерів продукції, які в подальшому отримують безпідставне право на бюджетне відшкодування, за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205 КК України.
Вказане кримінальне провадження об?єднано із кримінальним провадженням №42017030000000333 від 26.07.2017 року, досудове розслідування у якому триває та здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань.
У рамках кримінального провадження №42017000000003128 від 03.10.2017 року, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17.05.2018 року, справа №757/23974/18-к, накладено арешт на майно, у тому числі транспортний засіб (фургон малотонажний) "Mercedes", д.н.з. НОМЕР_1 , шасі (VIN код): НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.10.2017 року транспортний засіб (фургон малотонажний) "Mercedes", д.н.з. НОМЕР_1 , шасі (VIN код): НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_4 .
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2831/5 є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року ,кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (ВП),заява №31107/96,п.58, ЕСНR 1999-ІІ.) Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції»,від 22 вересня 1994 року, Series A №296-А,п.42,та «Кушоглу проти Болгарії», заява №48191/99.пп.49-62,від 10.05.2007). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статі 1 Першого Протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»,пп.69 та 73, Series A №52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються,та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21.02.1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п.50, Series A №98).
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 придбав транспортний засіб (фургон малотонажний) "Mercedes", д.н.з. НОМЕР_1 , шасі (VIN код): НОМЕР_2 на законний підставах, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.10.2017 року. Встановлено, що арешт був накладений на майно вже після придбання майна. Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту зазначеного у клопотанні майна, яке належить на праві власності ОСОБА_4 , на час розгляду клопотання про скасування арешту майна відпали, що обґрунтовано матеріалами доданими до клопотання, тоді як слідчим, прокурором не було наведено жодних доводів в обґрунтування наявних ризиків, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірну власність ОСОБА_4 належним йому майном на підставі зазначених обставин, оскільки судовим розглядом доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
У зв'язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року, справа № 757/23974/18-к, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, а відтак клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах власника майна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42017000000003128 від 03.10.2017 року,- задовольнити.
Скасувати повністю арешт на транспортний засіб (фургон малотонажний) "Mercedes", д.н.з. НОМЕР_1 , шасі (VIN код): НОМЕР_2 , що належить на праві власності згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 03.10.2017 року ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2018 року, справа № 757/23974/18-к.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1