Справа № 703/629/18
2/703/19/21
28 липня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Кочеткової І.В.
за участі:
поз ивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мазура 12» про стягнення коштів завданих внаслідок пожежі,
встановив:
15.03.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСББ «Мазура 12» про стягнення коштів завданих внаслідок пожежі. Позивачі свої вимоги обґрунтовують тим, що вони є співввласниками квартири АДРЕСА_1 , балансоутримувачем якого є відповідач. 15.11.2017 у їх квартирі виникла пожежа, ймовірною причиною якої, згідно акта про пожежу від 27 листопада 2017 року, є винесення напруги. Внаслідок пожежі було знищено кухонну підсвітку, холодильник, варочну поверхню, електродуховку, витяжку, електрочайник, мийку, змішувач, кухонний комбайн, кухонні меблі, кухонний посуд, газовий лічильник, люстру, металопластикове вікно, знищено ремонтні роботи на кухні, а кіптява, що надходила в інші житлові кімнати, спричинила пошкодження ремонту цих кімнат. Сума завданих збитків під час пожежі вираховується в розмірі 115 000 грн. Оскільки, згідно відповіді Смілянського міського РЕМ щодо розподілу балансової належності, Смілянським міський РЕМ обслуговує електричні мережі до межі балансової належності, то внутрішньобудинкове електрообладнання перебуває на обслуговуванні в ОСББ «Мазура 12», а відповідно саме ця сторона і має компенсувати збитки позивачам, що спричинені внаслідок пожежі.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 березня 2018 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 25 квітня 2018 року. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
20 квітня 2018 року представником ОСББ «Мазура 12» за довіреністю Матвєєнком Є.І. подано до суду відзив, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволені позову. При цьому представник відповідача вказує, що позивачі у позовній заяві посилаються на звіт про причину виникнення пожежі, що складений головним інспектором Смілянського РВ УДСНС України в Черкаській області від 15.11.2017 ОСОБА_4 , згідно якого найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі у житловій квартирі позивачів є теплові прояви електричної енергії. Проте цей доказ не можна вважати належним та допустимим у зв'язку з тим, що він не вказує на вину відповідача, а вказує саме на ймовірну причину виникнення пожежі, тобто на припущення. Факт здійснення діяльності з утримання загальнобудинкових мереж не може сам по собі вказувати на вину відповідача та не являється причиною виникнення пожежі.
Також представник відповідача у відзиві на позовну заяву вказує про те, що ОСББ «Мазура 12» вжило всіх необхідних, потрібних та достатніх заходів для нормальної роботи електромереж житлового будинку, що підтверджується доданими до відзиву письмовими доказами. З огляду на викладене, вини у виникненні пожежі у квартирі позивачів в ОСББ «Мазура 12» немає.
Крім того, представник відповідача у відзиві наголошує на тому, що саме на позивачів покладено обов'язок доведення перед судом розміру збитків. Доданий позивачами до позову зведений кошторис на будівельні роботи складений по цінам на 03 лютого 2018 року, а не на час виникнення пожежі. Також позивачами не надано відповідних експертних висновків, які б дозволяли встановити вартість відновлювальних робіт та вартість збитків, завданих в результаті пожежі.
07 червня 2018 року позивачами подано до суду відповідь на відзив, в якій вони, заперечуючи обґрунтування відзиву представника відповідача, вказують на те, що 16.11.2017 звернулись до Смілянського відділу поліції із заявою про розслідування факту пожежі. Заява зареєстрована у ЖЄОЗП за №10244 від 16.11.2017. Під час розгляду заяви позивачів працівники поліції провели опитування сусідів, зафіксували їхні покази про те, що газовий шланг у їх квартирі періодично нагрівався на протязі тривалого часу. Крім того, позивачі звернули увагу суду на те, що впродовж декількох днів після пожежі проводились відновлювальні ремонтні роботи електропроводки у підвальному приміщенні, де знаходиться головний розподільчий електрощит, на поверхах у електрощитах, та деяких квартирах сусідів позивачів. 20 листопада 2017 року позивачі разом із мешканцями під'їзду звернулись до Смілянського міського РЕМ з проханням перевірити стан електричних мереж їх будинку. За результатами перевірки було встановлено, що перенапруга відбулась в мережі електропередач самого будинку. Позивачі вважають, що пожежа виникла внаслідок неякісної подачі електроенергії в електромережу їх квартири, а саме внаслідок перенапруги був занесений сторонній потенціал на їх газовий шланг, що і спричинило займання. З огляду на викладене позивачі у відповіді на відзив просили суд призначити комплексну пожежно-технічну та електротехнічну експертизу, проведення якої доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду від 07 червня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 липня 2018 року.
25 липня 2018 року представником ОСББ «Мазура 12» за довіреністю Матвєєнком Є.І. подано до суду письмові пояснення, в яких, на спростування позиції позивачів, викладеної у відповіді на відзив, посилається на те, що ОСББ «Мазура 12» не порушувало договірних зобов'язань зі споживачами, а отже і не має нести відповідальність у виді відшкодування збитків. Це підтверджується і тим, що позивачі не звертались до відповідача з інформацією про порушення умов договору, не складали відповідні акти-претензії про невиконання чи неналежне виконання умов договору №1288 від 01.04.2014, укладеного між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем. Позивачі не надали суду доказів, які б підтверджували протиправну поведінку відповідача, яка була б наслідком виникнення пожежі у їх квартирі. Позивачі не зазначили та не довели якими саме діями чи бездіяльністю відповідача було заподіяно шкоду, а також якими саме нормами керувалися позивачі, визначаючи дії (бездіяльність) відповідача неправомірними. Разом з тим відповідач вжив усіх необхідних і достатніх заходів щодо нормальної та стабільної роботи електромереж житлового будинку, що підтверджується протоколами вимірів сертифікованої організації, а тому електромережі житлового будинку були в належному стані.
Також представник відповідача у письмових поясненнях наголошує на тому, що згідно п.10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996, ОСББ «Мазура 12» здійснює обслуговування електричних мереж житлового будинку до ввідних клем лічильника позивача; електромережі та комутаційні пристрої, що знаходяться після лічильника споживача, знаходяться у власності останнього, а тому саме споживач несе відповідальність за безпечну експлуатацію його власних мереж. Згідно ж акта обстеження розподільного щитка (РЩ) ІІ під'їзду 6-го поверху житлового будинку АДРЕСА_2 за участі позивача, представників відповідача, та представника сертифікованої електротехнічної лабораторії, було встановлено, що порушень з боку відповідача не виявлено та електромережі відповідача відповідають вимогам Правил улаштування електроустановок. Окрім того було встановлено, що поза комутаційним пристроєм та поза лічильником від загальнобудинкової нульової клеми кабелем введенний «нуль» до житлової квартири АДРЕСА_3 , а позивач ОСОБА_2 пояснив, що провідник, який живить його квартиру, був пошкодженний на відстані близько 1м після лічильника (тобто, на балансовій належності та відповідальності позивача) та був частково замінений.
З наведених у письмових пояснень обгрунтувань, представник відповідача робить висновок, що позивачі, підключивши ще один «нуль» до живлення своєї квартири, самовільно втрутились до мережі електропостачання будинку, чим порушили однолінійну схему підключення житлової квартири та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроустановок житлового будинку, що і стало причиною виникнення пожежі.
Щодо клопотання позивачів про призначення судової експертизи, що міститься у відповіді на відзив, представник відповідача заперечив з підстав того, що позивачами не надано жодних речових доказів, протоколів огляду місця події з фотокартками та схем електропостачання.
14 березня 2019 року ухвалою суду призначено у справі комплексну судову пожежно-технічну та електротехнічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського НДІ судових експертиз ім. засл. проф. M.С. Бокаріуса, а провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 10 вересня 2019 року провадження у справі поновлено з підстав надходження до суду висновку експертів за результатами проведення комплексної комісійної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи.
У судовому засіданні 11 серпня 2020 року судові експерти, які проводили комплексну комісійну судову пожежно-технічну та електротехнічну експертизи, складений ними висновок підтримали, а також пояснили, що у разі, якби покази громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 були іншими, аніж ті, що направлені судом на виконання клопотання експертів від 05.04.2019 про надання додаткових вихідних даних, то і висновки були б іншими.
11 серпня 2020 року ухвалою суду за клопотанням позивачів призначено у справі судово-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України, а провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
Ухвалою суду від 16 березня 2021 року провадження у справі поновлено з підстав надходження до суду висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи.
Протокольною ухвалою суду від 21 квітня 2021 року задоволено клопотання представника відповідача та викликано у судове засідання судового експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України Коробейник Г.С. з метою роз'яснення складеного цим експертом висновку.
У судовому засіданні 05 липня 2021 року судовий експерт Коробейник Г.С., складений нею висновок підтримала, однак пояснила, що під час остаточного підрахунку ймовірної вартості об'єктів оцінки виникла арифметична помилка, а відповідно їх вартість є більшою, аніж це зазначено у висновку. У зв'язку із цим просила суд направити висновок їй на доопрацювання.
Позивачі у судовому засіданні позовну заяву від 14.03.2018 підтримали та просили суд її задовольнити з підстав, викладених у ній. Крім того, позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні 05.07.2021 надав суду пояснення про те, що ним частково виконаний відновлювальний ремонт у квартирі, а саме: здійснено демонтаж пошкоджених пожежею об'єктів у кухні та коридорі.
Представник відповідача адвокат Петренко О.В. у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог із підстав, викладених у відзиві та письмових поясненнях як заявах по суті спору. Також просив суд визнати висновки судових експертиз недопустимими доказами з підстав того, що письмові докази, що були використані експертами для їх складення, подані позивачами у час зупинення провадження у справі, тобто із порушенням порядку, встановленого законом.
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши всі зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва на право власності на житло від 29.01.1999 ОСОБА_1 та ОСОБА_10 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 . Згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_1 від 25.05.1999, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, громадянин ОСОБА_10 перемінив прізвище на « ОСОБА_11 ».
Згідно акта про пожежу від 27.11.2017, складеного комісією у складі провідного інспектора Смілянського РВ УДСНС України у Черкаській області Тищенка І.М. та ОСОБА_1 , 15.11.2017 о 21.00 год у житловій квартирі АДРЕСА_1 виникла пожежа. Пожежею знищено газовий лічильник та пошкоджено меблі, газова варочна панель, електродуховка, холодильник, металопластикове вікно, речі домашнього вжитку, одяг, стеля на площі 30 кв м, стіни, лінолеум на площі 2 кв м., витяжка.
Пунктом 8 розділу IV Інструкції з організації роботи підрозділів пожежної безпеки Національної поліції України, затвердженої наказом МВС №1227 від 22 листопада 2016 року, передбачено, що документом, який засвідчує факт виникнення пожежі, є акт про пожежу. Акт про пожежу складається комісією на місці виникнення події в термін 24 години з моменту ліквідації пожежі.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що факт виникнення пожежі у квартирі АДРЕСА_1 15 листопада 2017 року близько 21.00 год підтверджується належним і допустимим доказом - актом про пожежу від 27.11.2017.
Посилання представника відповідача у письмових поясненнях від 24.07.2018 про недопустимість вказаного вище письмового доказу суд відхиляє з підстав того, що стороною відповідача сам факт пожежі, означених в акті про пожежу дати та часу, не заперечувалось.
Частиною 1 ст.82 ЦПК України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин.
Суд зазначає, що сам факт складення акта про пожежу через 12 днів після самої пожежі, а не в термін 24 години з моменту ліквідації пожежі, не свідчить про відсутність самого факту пожежі, а тому приймає цей документ як належний і допустимий доказ факту пожежі у квартирі АДРЕСА_1 , що мала місце 15 листопада 2017 року близько 21.00 год.
Згідно звіту про причину виникнення пожежі, яка виникла 15.11.2017 в житловій квартирі АДРЕСА_1 судом встановлено, що найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі у вказаній житловій квартирі є теплові прояви електричної енергії (винесення напруги). При цьому такий ймовірний висновок головним інспектором Смілянського РВ Управління ДСНС України у Черкаській області Тищенком І.М. зроблено зі слів власника квартири, що вбачається із мотивувальної частини вказаного звіту.
Крім того, згідно висновку про результати розгляду звернення громадянина від 14.12.2017, складеного старшим інспектором-черговим Смілянського відділу поліції ГУНП в Черкаській області Давидюком О.М., рекомендовано позивачу ОСОБА_2 для відшкодування завданих матеріальних збитків звернутись до суду в рамках цивільно-правових відносин. Підставою до складення вказаного висновку, як вбачається із мотивувальної його частини, стало те, що обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення в ході розгляду даного звернення не виявлено, а тому підстав для внесення відомостей до ЄРДП відсутні.
Із дослідженого у судовому засіданні листа Смілянського міського РЕМ ПАТ «Черкасиобленерго» за №Ш-76 від 05.01.2018, адресованого позивачам, судом встановлено, що перевіркою факту перенапруги в будинку АДРЕСА_2 15.11.2017 встановлено, що перенапруга відбулась в мережі електропередач самого будинку, а відповідно до договірних відносин та межі розподілу балансової належності Смілянським міський РЕМ обслуговує електричні мережі до межі балансової належності. Обслуговування внутрішньобудинкового електрообладнання займається ОСББ.
Також судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 квітня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСББ «Мазура 12» було укладено договір відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя за №1288, предметом якого є те, що Управитель безпосередньо або шляхом залучення фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг власникам приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплеку забезпечує належну його експлуатацію, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника (ків) (п.2.1 договору). Пунктом 4.1.1. вказаного договору серед обов'язків Управителя сторони обумовили здійснення належної експлуатації житлового комплеку та забезпечення відповідних умов користування спільним майном; проведення контролю за дотриманням власниками приміщень норм протипожежної безпеки та правил користування газовими та електроприладами.
Таким чином, судом встановлено, що виконавцем послуг у житловому будинку АДРЕСА_2 , в якому знаходиться квартира, де 15.11.2017 виникла пожежа, та особою, яка надає її співвласникам послуги по утриманню будинку, є ОСББ «Мазура 12», тобто відповідач.
Абзацом 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» № 2866-III від 29 листопада 2001 року передбачено, що Об'єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов'язане, зокрема забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна, що належить співвласникам.
За змістом п. 2.3.8 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 за №76 (далі - Правила №76), порядок утримання газових та електричних внутрішньобудинкових мереж регулюється нормативно-правовими актами з питань регулювання електроенергетики та газопостачання.
У свою чергу Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України за №28 від 31.07.1996, в редакції чинній на день виникнення спірних правовідносин (далі - Правила №28), визначено, що між споживачем та електропередавальною організацією встановлюється межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін.
Пунктом 2.4 Правил №28 встановлено, що межа експлуатаційної відповідальності між споживачем - фізичною особою, об'єднанням співвласників (власником) багатоквартирних будинків та/або власником електричних мереж за технічний стан і обслуговування суміжних електроустановок установлюється для квартир багатоповерхових будинків на відхідних клемах розрахункових засобів обліку поверхових або квартирних електрощитків. За стан контактних з'єднань на межі експлуатаційної відповідальності та на вхідних і вихідних клемах опломбованих розрахункових засобів обліку відповідає електропередавальна організація.
Пунктом 10.2 Правил №28 визначено обов'язки споживача електричної енергії, серед яких: додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів та забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України.
З аналізу наведених правових норм суд дійшов висновку, що відповідальність за технічний стан зовнішніх електромереж до вводу в будинок несе електропередавальна організація, за стан внутрішньобудинкових електромереж - виконавець послуг (відповідач у справі), а за стан електромережі, що знаходиться після лічильника споживача - безпосередньо сам споживач.
Пунктом 4.9.6 Правил №76 передбачено, що протипожежна профілактика жилих будинків та прибудинкової території включає такі заходи: ремонт та чищення димоходів і газоходів; ремонт електричних мереж і устаткування; забезпечення вільних проходів на сходових клітках, коридорах, пожежних переходах; розміщення протипожежного інвентарю, передбаченого інструкцією чи розпорядженням органів пожежного нагляду; забезпечення чистоти і освітлення протипожежного інвентарю.
Пунктом 2.1.5 Правил №76 визначено, що періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків
наведена відповідно у додатках 2 та 3. Згідно додатку №2 до вказаних пункту 2.1.5 Правил №76, періодичність профілактичного обслуговування електробладання, зокрема скритої електромережі становить 6-12 місяців.
З аналізу наведених положень підзаконних нормативно-правових актів судом зроблено висновок, що профілактичне обслуговування електрообладнання будинку шляхом випробування та вимірювання його параметрів виконавець має здійснювати не рідше ніж 1 раз на 6-12 місяців.
Одночасно пунктом 2.2.1 Правил №76 встановлено, що позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що
викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації.
Із досліджених у судовому засіданні 28.07.2021 протоколів електролабораторних вимірів у будинку АДРЕСА_2 , що проведені ТОВ «Контакт-Енергосервіс» у лютому 2017 року та січні 2018 року, судом встановлено, що внутрішньобудинкові електромережі у вказаному житловому будинку, в тому числі і у під'їзді, де розміщена квартира АДРЕСА_3 , як у лютому 2017 року, так і у січні 2018 року перебували в нормі. Факт правомірності складення вказаних протоколів вимірювання ТОВ «Контакт-Енергосервіс» підтверджується свідоцтвами про атестацію, виданими Державним підприємством «Черкаський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації, що приєднані до відповідних протоколів електролабораторних вимірів та знаходяться у матеріалах справи.
Позивачі, заперечуючи факт складення вказаних протоколів у періоди часу, що зазначені у цих документах, належних і допустимих доказів цьому суду не надали, а тому суд приймає надані стороною відповідача протоколи вимірювань електролабораторних вимірів за лютий 2017 року та січень 2018 року як належні і допустимі докази виконання протипожежної профілактики внутрішньобудинкової електромережі жилого будинку АДРЕСА_2 . При цьому підстав, передбачених п.2.2.1 Порядку №76, щодо позапланового огляду внутрішньобудинкових електромереж судом не встановлено і матеріали справи таких доказів не містять.
У той же час, суд відхиляє висновок комплексної комісійної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи №6781/15199/16049/16050 від 21.08.2019 як доказ вини відповідача у спричиненні збитків позивачам внаслідок пожежі, що мала місце 15.11.2017 у квартирі АДРЕСА_1 , з огляду на таке.
У п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 №8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» роз'яснено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи;чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.
Як вбачається із матеріалів справи, у зв'язку із призначенням комплексної комісійної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, у період часу із 14.03.2019 по 10.09.2019, провадження у справі було зупинено. Проте позивачами без заявлення суду клопотання, у порядку параграфа 2 глави 5 ЦПК України, про допит як свідків громадян ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , самостійно відібрано у них письмові пояснення щодо обставин, які передували пожежі 15.11.2017 (том 1 а.с.186-187, 189, 191, аркуш експертизи 24-25), підписи у яких не посвідчені у встановленому законом порядку. Саме ці пояснення стали підставою експертам стверджувати про наявність аварійного режиму роботи електричної мережі (перенапруги) 2-го під'їзду будинку АДРЕСА_2 15.11.2017 приблизно до 21 години, тобто під час виникнення пожежі (абз.2 арк.25 висновку). У наслідку саме вказане твердження покладено експертами в основу щодо визначення технічної причини пожежі у квартирі АДРЕСА_1 .
При цьому суд зважає на пояснення судових експертів, що проводили комплексну комісійну судову пожежно-технічну та електротехнічну експертизи, надані ними у судовому засіданні 11.08.2020, а саме, що у разі, якщо письмові пояснення очевидців були б іншого змісту, то і висновки щодо причини пожежі були б іншими.
Згідно частини 2 статті 76 ЦПК України, засобами доказування у цивільному процесі є, зокрема показання свідків. Проте серед засобів доказування законодавець не визначив письмових пояснень свідків.
Оскільки в основу висновку комплексної комісійної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертиз покладені докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, щодо подання доказів (параграф 1 глава 5 ЦПК України), у зв'язку із чим сторона відповідача була позбавлена можливості ознайомитися із ними, надати свої заперечення чи пояснення проти зазначених доказів, тобто порушено принцип змагальності сторін, то суд, керуючись ч.1 ст. 78 ЦПК України, визнає висновок комплексної комісійної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертиз №6781/15199/16049/16050 від 21.08.2019 недопустимим доказом.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази (параграф 34 рішення у справі Тейксейраде Кастор проти Португалії від 09.06.1998, параграф 54 рішення у справі Шабельника проти України від 19.02.2009 ).
Клопотання про проведення іншої комплексної комісійної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи сторона позивачів не заявляла.
Однією з підстав виникнення зобов'язання є завдання майнової (матеріальної) шкоди та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини 2 статті 11 ЦК України).
Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 ЦК України).
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди, 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (стаття 22 ЦК України).
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона, на виконання положень статті 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін - вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
З аналізу наведених вище норм матеріального права суд робить висновок, що для настання деліктної відповідальності за статтею 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення. Відсутність хоча б одного із елементів складу, визначеного вище, цивільно-правова відповідальність не настає.
При цьому цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди, згідно з якою особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона не доведе відсутність своєї вини.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи вини ОСББ «Мазура 12» у виникненні пожежі у квартирі АДРЕСА_1 немає, оскільки відповідачем вжито усі законодавчо регламентовані заходи щодо проведення профілактичних заходів протипожежної безпеки, зокрема шляхом випробування та вимірювання параметрів внутрішньобудинкових електромереж. У той же час, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів звернення позивачів чи інших мешканців вказаного будинку до відповідача у період часу, що передував виникненню пожежі 15.11.2017, із письмовими чи усними зверненнями про незадовільну роботу внутрішньобудинкової електромережі, що унеможливило останнього провести позапланові дії щодо перевірки справності роботи вказаної мережі на підставі п.2.2.1 Правил №76.
Оскільки вина як елемент складу цивільно-правової відповідальності у конкретному випадку у діях відповідача відсутня, то і відсутня в цілому цивільно-правова відповідальність відповідача, що необхідна для стягнення збитків на користь позивачів.
Незважаючи на відсутність вини у відповідача, суд з метою повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи, вважає за необхідне провести аналіз і, наданих стороною позивачів, доказів на підтвердження розміру матеріального збитку.
До позовної заяви позивачами додано кошторис відшкодування збитків, завданих пожежею 15.11.2017 в житловій квартирі АДРЕСА_1 , виготовленого інженером-проектувальником виробничого підрозділу «Знам'янське територіальне управління» філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_12 , згідно якого розмір збитків по зведеному кошторисному розрахунку становить 94 805 грн, з яких вартість устаткування 76 935 грн, витрати - 2069 грн та податок на додану вартість - 15 801 грн.
Як вбачається із вказаного кошторису підставою до його складення була заява позивача ОСОБА_1 від 02.03.2018, до якої було додано такі документи: звіт про прични виникнення пожежі, заява голові ОСББ ОСОБА_13 , копії паспорта та ідентифікаційного коду, копія технічного паспорта на квартиру та копія свідоцтва про право власності. У той же час, найменування робіт та їх кількість, визначені інженером-проектувальником ОСОБА_12 у дефектному акті, що виготовлений нею 03.03.2018 о 13.55 год та скріплений підписами безпосередньо вказаним інженером-проектувальником та перевірено начальником ПКГ БМЕС-4 Горохом С.Б. При цьому суд звертає увагу на той факт, що підпису замовника (позивача) щодо погодження вказаного найменування робіт та їх кількості вказаний кошторис не містить як і не містить доказів того, що складений цей дефектний акт інженером-проектувальником безпосередньо у пошкодженій пожежею квартирі замовника - ОСОБА_1 , шляхом візуального її огляду.
З огляду на додані до заяви копії документів позивачкою ОСОБА_1 суд вважає за неможливе без огляду конкретного об'єту дослідження - у даному випадку квартири АДРЕСА_1 , здійснити повний та об'єктивний аналіз пошкоджень, визначити їх обсяг, а відповідно і об'єктивно визначити їх вартість.
У цьому контексті суд зважає на той факт, що замовлення кошторису мало місце позивачем ОСОБА_1 02.03.2018, виготовлений кошторис уже на наступний день - 03.03.2018 о 14.02 год, чому передувало складення самостійно інженером-проектувальником дефектного акта, що мало місце за сім хвилин до складення самого кошторису (о 13.55 год). Таким чином, швидкоплинність вчинення інженером-проектувальником дій щодо складення кошторису без проведення візуального огляду пошкодженої квартири свідчить про не достовірність такого письмового доказу.
Крім того, суд погоджується із твердженням представника відповідача щодо безпідставності заявленої позивачами вимоги про стягнення розміру збитків на підставі вказаного кошторису із врахуванням податку на додану вартість, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що позивачами укладено договір на виконання робіт щодо відновлення квартири або вказані відновлювальні роботи уже виконані суб'єктом підприємницької діяльності, що є платником податку на додану вартість.
З огляду на зміст кошторису, суд дійшов висновку, що вказаний документ є не об'єктивним, складений без візуального огляду житлової квартири АДРЕСА_1 , а обсяг робіт та їх кількість, визначені інженером-проектувальником ОСОБА_12 , у кошторисі, значно перевищують обсяг пошкоджень, що відображені у первинному документі про пожежу - в акті про пожежу від 27.11.2017, що підписаний без зауважень та доповнень позивачем ОСОБА_1 , а тому відхиляє цей доказ як недостовірний.
Також суд відхиляє висновок судово-товарознавчої експертизи №8/788 від 19.02.2021, складений судовим експертом Черкаського НДЕКЦ МВС України в Черкаській області Коробейник Г.С., з підстав його недопустимості з огляду на таке.
Як вже зазначалось судом під час аналізу висновку комплексної комісійної судової пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, у час, коли провадження у справі зупинено, надання будь-яких доказів є порушенням принципу рівності усіх учасників процесу перед законом, зокрема щодо порядку подання доказів, що наслідком є визнання таких доказів недопусимими.
Згідно ухвали суду від 11.08.2020 про призначення судово-товарознавчої експертизи, що була призначена за клопотанням позивачів, на вирішення експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України в Черкаській області було поставлено такі пистання: який розмір матеріальної шкоди, заподіяної власникові майна внаслідок пошкодження пожежою, а саме холодильника Ardo premium, варочної поверхні Piramida PFK 604STS, електродуховки Piramida F62TIX, витяжки побутової кухонної TL GLASS 60/N, електрочайника Avrora AU011, мийки кухонної Franke BFG 611-62, змішувача кухонного Franke Pola онікс, кухонного комбайну Vitek VT-1603, меблів (в кухні та прихожій), оббивки м'яких меблів, люстри? З метою виконання ухвали суду експертній утанові були направлені матеріали справи.
Проте судом встановлено, що у період часу, коли провадження у справі було зупинено з метою виконання ухвали суду про призначення експертизи, позивачем ОСОБА_2 , всупереч положенням параграфу 1 глава 5 ЦПК України, було подано до суду для направлення експертній установі ряду письмових доказів на підтвердження марки, моделі, року випуску, стану після пожежі предметів, що підлягали експертній оцінці, відомості про які були відсутні у матеріалах цивільної справи, та які були використані експертом під час складення висновку №8/788 від 19.02.2021.
Частиною 9 статті 83 ЦПК України передбачено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Згідно ч.1 ст.78 того ж Кодексу, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Отже, суд дійшов висновку, що експертом Коробейник Г.С. для складення висновку судово-товарознавчої експертизи №8/788 від 19.02.2021 використано письмові докази, що були подані позивачем ОСОБА_2 суду без попереднього надсилання їх копій відповідачу, що є порушенням порядку одержання доказів, а відповідно і призводить до визнання доказу, що створений на їх основі, недопустимим.
Також суд погоджується із твердженням представника відповідача, що судовим експертом Коробейник Г.С. проведено товарознавчу експертизу всупереч резолютивній частині ухвали про призначення експертизи від 11.08.2020 з огляду на таке.
В ухвалі від 11.08.2020 на вирішення експертам Черкаського НДЕКЦ МВС України в Черкаській області було поставлено питання про визначення розміру матеріальної шкоди, заподіяної власникові майна внаслідок пошкодження пожежою, зокрема холодильника Ardo premium, варочної поверхні Piramida PFK 604STS, оббивки м'яких меблів. Натомість із дослідженого у судовому засіданні 28.07.2021 висновку судово-товарознавчої експертизи від 19.02.2021 судом встановлено, що судовим експертом Коробейник Г.С. без будь-яких застережень у дослідницькій частині визначено вартість інших об'єктів оцінки, а саме: холодильника Ardo CO1812SH, варочної панелі Piramida PFK 604STX, трьох диванів розміром 1900х2300 мм та 1800х870мм ( таблиця 2 на сторінці 15 висновку).
Крім того, суд, відхиляючи висновок судово-товарознавчої експертизи №8/788 від 19.02.2021 з підстав його недопустимості, також і зважає на той факт, що експертом складено не категоричений, а ймовірний висновок свідченням чому є зазначення словосполучення «матеріальна шкода, заподіяна внаслідок пошкодження пожежею побутових речей...могла становити...» (сторінка 17 висновку). Під час роз'яснення експертом висновку, що мало місце у судовому засіданні 05.07.2021 у режимі відеоконференції із Черкаським районним судом Черкаської області, судовий експерт Коробейник Г.С. не змогла пояснити суду причини складення нею ймовірного, а не категоричного висновку.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України визначено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи та зміст дослідженого висновку судово-товарознавчої експертизи №8/788 від 19.02.2021, суд дійшов висновку про немоливість прийняття цього доказу як допустимого щодо розміру матеріального збитку, а тому відхиляє його.
У цьому контексті суд звертає увагу, що між кошторисом, складеним інженером-проектувальником ОСОБА_12 , та висновком судово-товарознавчої експертизи є суттєві розбіжності у визначенні розміру збитків, завданих внаслідок пошкодження пожежею таких речей як: варочна панель, духова шафа та люстра (№№55,56,58 кошторису). З метою усунення вказаних розбіжностей шляхом надання уточнюючого кошторису, за клопотанням позивача ОСОБА_2 , у судовому засіданні 05.07.2021 оголошувалась перерва. Проте у судовому засіданні 28.07.2021 позивач ОСОБА_2 не зміг чітко повідомити суду суму матеріального збитку з врахуванням розбіжностей, що зазначені у вказаних вище документах, та не надав уточнюючого кошторису.
Оскільки судом подані позивачами докази, на підтвердження розміру матеріального збитку спричиненого пожежею, визнані судом недостовірними та недопустимими, а суд самостійно визначити розмір матеріальних збитків позбавлений процесуального права, тому суд дійшов висновку, що позивачі не довели перед судом розмір матеріального збитку, спричинений внаслідок виникнення пожежі у квартирі АДРЕСА_1 .
Також суд вважає за необхідне надати оцінку поясненням позивача ОСОБА_2 , що надані ним суду у судовому засіданні 05.07.2021, щодо частково здійснення відновлювального ремонту (кухні та коридору) у пошкодженій пожежею квартирі.
Статтею 1192 ЦК України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Поняття збитків визначено статтею 22 ЦК України. Так, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що у разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення, а у разі непроведення ремонту - як вартість матеріалів і робіт, необхідних для її відновлення у майбутньому.
Аналогічний висновок щодо застосування положень ст. 22, 1192 ЦК України викладено у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі №753/19288/14-ц (провадження №61-9687св18), яка відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України враховується судом під час ухвалення судового рішення.
Оскільки позивач ОСОБА_2 надав суду пояснення про проведення ним частково відновлювального ремонту у квартирі АДРЕСА_1 , а матеріали справи не містять доказів на підтвердження понесених позивачем реальних витрат на здійснення відновлювального ремонту в означеній ним частині, тому суд дійшов висновку, що навіть із цих підстав розмір матеріального збитку позивачами не доведений.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що позивач ОСОБА_2 не надав суду належних і допустимих доказів тому, що саме йому разом із ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1 , де 15.11.2017 виникла пожежа, а відповідно, що саме він має право на відшкодування збитків. Такий висновок суд робить з огляду на таке.
Згідно свідоцтва на право власності на житло від 29.01.1999, що було досліджено судом у порядку ст.235 ЦПК України, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_10 . У той же час, згідно свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_1 від 25.05.1999, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області, громадянин ОСОБА_10 перемінив прізвище на « ОСОБА_11 ».
Отже, судом встановлено розбіжності між прізвищем співвласника квартири, де 15.11.2017 виникла пожежа, зазначеним у свідоцтві про право власності на житло - « ОСОБА_14 », та свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові від 25.05.1999, зі змісту якого вбачається, що позивач ОСОБА_2 перемінив прізвище із « ОСОБА_15 ». Проте позовної вимоги про встановлення належності позивачу правовстановлюючого документа - свідоцтва на право власності на житло від 29.01.1999 - ОСОБА_2 протягом усього часу розгляду справи суду не заявив.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_2 не підтверджено належними та допустимими доказами (свідоцтвом про право власності на житло від 29.01.1999 із внесеними до нього виправленнями, у порядку встановленому чинним законодавством, рішенням суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документа тощо) факт належності саме йому на праві спільної сумісної власності разом із ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , де 15.11.2017 виникла пожежа, а відповідно, що саме він має право звернення до суду із позовом про стягнення збитків завданих внаслідок пожежі, що є предметом розгляду судом цієї цивільної справи.
Дослідивши всі обставини справи, врахувавши позицію сторін, суд дійшов висновку про те, що позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не доведено позовні вимоги належними та допустими доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити через їх безпідставність та необґрунтованість.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у позовних вимогах, судові витрати покладаються на сторони. З огляду на зазначені положення процесуального законодавства, судові витрати позивачів, зокрема витрати на оплату судових експертиз, слід залишити за позивачами без покладення їх на сторону відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.22,1166,1192 ЦК України, ст.5,12-13,76-77,81,141,258-259,263-265,268 ЦПК України суд,
вирішив:
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мазура 12» про стягнення коштів завданих внаслідок пожежі відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складений 06 серпня 2021 року.
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Відповідач: Об'єднання співвласників багатоповерхового будинку «Мазура 12», юридична адреса: 20708, Черкаська область, м. Сміла, вул. Мазура, 12, код ЄДРПУО: 39052721.
Головуючий: В. О. Прилуцький