Справа № 686/23138/20
Провадження № 1-кс/686/7807/21
04 серпня 2021 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120202240000000460,-
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просив скасувати арешт на автобус марки «ПАЗ 4234» д.н.з. НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15.09.2020 в межах кримінального провадження № 120202240000000460 в частині користування та передати його на відповідальне зберігання.
В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що усі слідчі дії та експертизи з автобусом проведені, необхідності утримання його на штрафному майданчику немає.
ОСОБА_3 є приватним підприємцем, який здійснює пасажирські перевезення і несе збитки у зв'язку із неможливістю використання вказаного автобуса.
Ініціатор клопотання - ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися.
Від слідчого надійшла заява відповідно до якої просить розглядати клопотання без його участі. Щодо задоволення клопотання не заперечує в частині скасування арешту на право користування автобусом марки «ПАЗ 4234» д.н.з. НОМЕР_1 .
Як передбачено ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі АГОСІ проти Об'єднаного Королівства). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявник скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Арешт на вказане майно було накладено з метою забезпечення доказової бази у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Арешт на автобус накладено обґрунтовано, однак слідчий суддя, зважаючи на розумність та співмірність обмеження права власності, враховуючи інтереси власника майна та думку слідчого, зважаючи на те, що слідчі дії з автобусом марки «ПАЗ 4234» д.н.з. НОМЕР_1 проведені, вважає, що арешт можливо скасувати в частині користування ним, однак із залишенням обмежень щодо розпорядження та відчуження даним транспортним засобом.
Що стосується зобов'язання органу досудового розслідування повернути вилучений автомобіль законному володільцю, слід зауважити, що відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно вилучене, невідкладно з моменту постановлення ухвали про скасування арешту, а тому в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120202240000000460 задовольнити частково.
Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 15.09.2020 року у кримінальному провадженні № 120202240000000460 в частині заборони права користування автобусом марки «ПАЗ 4234» д.н.з. НОМЕР_1 .
В задоволенні решти клопотання, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя
Хмельницького міськрайонного суду ОСОБА_1