Справа № 683/1857/21
2-о/683/104/2021
07 липня 2021 року м. Старокостянтинів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Цішковського В.А.
з участю секретаря Крупської В.В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів цивільну справу № 683/1857/21, провадження № 2-о/683/104/2021 за заявою ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, заінтересовані особи - Старокостянтинівський міський кризовий центрт та ОСОБА_2 ,
05 липня 2021 року заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною заявою, в якій просить видати обмежувальний припис на строк 6 (шість) місяців стосовно її чоловіка ОСОБА_2 , 1981 року народження, яким визначити заходи тимчасового обмеження його прав, а саме: заборонити перебувати за адресою її проживання - АДРЕСА_1 ; заборонити наближатися на відстань до 600 м до місця її проживання - АДРЕСА_1 ; заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати її та її доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та переслідувати в будь-який спосіб спілкуватися із нею та її дітьми; заборонити вести листування, телефонні переговори із нею, її доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спілкуватись із нею і її доньками через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; взяти його на профілактичний облік за місцем проживання.
В обґрунтування вказаних вимог зазначає, що систематично впродовж 2020 - 2021 років потерпає від домашнього насильства, яке чинить над нею її чоловік ОСОБА_2 . Шлюб між ними зареєстрований 30.10.2020 року та після укладення шлюбу ОСОБА_2 проживав разом із її доньками та її матір'ю в квартирі по АДРЕСА_2 , яка належить її матері - ОСОБА_5 . Від попереднього шлюбу у неї є дві малолітні доньки: ОСОБА_3 , 2010 року народження, та ОСОБА_4 , 2012 року народження, які стають свідками домашнього насильства.
Вказує, що 21 грудня 2020 року звернулася до суду із заявою про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 . Однак, довідавшись про це, ОСОБА_2 почав чинити на неї психологічний тиск, залякував, внаслідок чого змусив її відкликати заяву про розірвання шлюбу, що вона і зробила 21.02.2021 року під впливом страху та перебуваючи у пригніченому стані.
Крім того, перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_2 чинив економічне насильство над ОСОБА_1 , а саме: вимагав у неї кошти, які витрачав на алкогольні напої, забороняв їй працювати, перешкоджав у працевлаштуванні, чим позбавив її можливості брати участь у соціальному житті. За освітою заявниця вчитель англійської мови для дітей молодшого шкільного віку. Через деякий час ОСОБА_1 відчула, що не може повернутися до викладання, адже постійні сварки і суперечки із ОСОБА_2 , погрози, неприйнятна поведінка по відношенню до неї завдали шкоди її психологічному здоров'ю, погіршилися її когнітивні здібності. Робота з дітьми стала для неї важкою та її не покидає відчуття страху і тривоги за себе і її доньок.
Кривдник ОСОБА_2 15 квітня 2021 року за адресою її проживання в АДРЕСА_2 , вчинив стосовно неї психологічне насильство, а саме: погрожував їй фізичною розправою, ображав та лаявся. Того ж дня під час сварки він вдарив ОСОБА_1 та вона змушена була покинути квартиру і залишитися в сусідки ОСОБА_8 , яка викликала швидку допомогу та намагалася її заспокоїти. Внаслідок цього ОСОБА_1 викликала поліцію. 21 квітня 2021 року кривдник почав їй телефонувати та погрожувати. 06 травня 2021 року Старокостянтинівським районним судом винесено постанову у справі 683/1162/21, 3/683/549/2021 про визнання кривдника винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
28 квітня 2021 року представниками Старокостянтинівського міського Кризового центру ОСОБА_1 надані консультації щодо соціально безпечної поведінки, психологічну допомогу, проведено профілактичну бесіду із кривдником.
Того ж дня їм, як сім'ї, яка перебуває у складній життєвій ситуації запропоновано скористатися захисним проживанням у одному із центрів соціально-психологічної допомоги Хмельницької області. 30 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписала договір № 8/02-15 про надання/отримання соціальних послуг в центрі соціально-психологічної допомоги. Згідно з цим договором заявниця отримує комплекс соціальних послуг, зокрема тимчасовий притулок, психологічну допомогу. Разом із нею проживають обидві її доньки, які також отримують психологічну допомогу.
25 травня 2021 року установою, в якій ОСОБА_1 перебуває, їй видано психологічний висновок № 50/01-06, згідно якого її емоційний стан важкий, рівень тривоги високий, підвищена вразливість та низький рівень самооцінки. Всі ці порушення сталися під час перебування в шлюбі із кривдником.
В зв'язку із тим, що її психологічний стан ще не стабілізувався, і вона не може чинити опору кривднику, а відтак - нездатна захистити себе в ситуаціях психологічного та економічного насильства, ОСОБА_1 із дітьми продовжує проживати в притулку. Захисне проживання продовжене до 28 червня 2021 року.
Крім того, просить зауважити, що у зв'язку із неправомірними діями кривдника щодо неї, страждають і її доньки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . А тому просить у видачі обмежувального припису стосовно кривдника - ОСОБА_2 . Вважає, що її права можливо захистити лише шляхом звернення до суду, й виданням обмежувального припису стосовно кривдника.
Заявниця ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 , кожний окремо, в судове засідання подали заяву про розгляд справи без їх участі, заяву підтримали та просять її задовольнити.
Представник заінтересованої особи - Старокостянтинівський міський кризовий центр Калініна Т.В., також подала заяву про розгляд справи без її участі, заяву підтримала та просить її задовольнити.
Заінтересована особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, будучи своєчасно, повідомленим про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 350-5 ЦПК України справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , впродовж 2020 - 2021 років потерпає від домашнього насильства, яке чинить над нею її чоловік ОСОБА_2 . Шлюб між ними зареєстрований 30.10.2020 року та після укладення шлюбу ОСОБА_2 проживав разом із її доньками та її матір'ю в квартирі по АДРЕСА_2 , яка належить її матері - ОСОБА_5 . Від попереднього шлюбу у неї є дві малолітні доньки: ОСОБА_3 , 2010 року народження, та ОСОБА_4 , 2012 року народження, які стають свідками домашнього насильства.
21 грудня 2020 року вона звернулася до суду із заявою про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 . Однак, довідавшись про це, ОСОБА_2 почав чинити на неї психологічний тиск, залякував, внаслідок чого змусив її відкликати заяву про розірвання шлюбу, що вона і зробила 21.02.2021 року під впливом страху та перебуваючи у пригніченому стані.
Крім того, перебуваючи у шлюбі, ОСОБА_2 чинив і економічне насильство над ОСОБА_1 , а саме: вимагав у неї кошти, які витрачав на алкогольні напої, забороняв їй працювати, перешкоджав у працевлаштуванні, чим позбавив її можливості брати участь у соціальному житті. За освітою заявниця вчитель англійської мови для дітей молодшого шкільного віку. Через деякий час ОСОБА_1 відчула, що не може повернутися до викладання, адже постійні сварки і суперечки із ОСОБА_2 , погрози, неприйнятна поведінка по відношенню до неї завдали шкоди її психологічному здоров'ю, погіршилися її когнітивні здібності. Робота з дітьми стала для неї важкою та її не покидає відчуття страху і тривоги за себе і її доньок.
15 квітня 2021 року за адресою проживання ОСОБА_1 в АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 вчинив стосовно ОСОБА_1 психологічне насильство та під час сварки вдарив ОСОБА_1 та вона змушена була покинути квартиру і залишитися в сусідки ОСОБА_8
06 травня 2021 року Старокостянтинівським районним судом винесено постанову у справі 683/1162/21, 3/683/549/2021 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
28 квітня 2021 року представниками Старокостянтинівського міського Кризового центру ОСОБА_1 надані консультації щодо соціально безпечної поведінки, психологічну допомогу, проведено профілактичну бесіду із ОСОБА_2
30 квітня 2021 року ОСОБА_1 підписала договір № 8/02-15 про надання/отримання соціальних послуг в центрі соціально-психологічної допомоги, згідно якого заявниця отримує комплекс соціальних послуг, зокрема тимчасовий притулок, психологічну допомогу. Разом із нею проживають обидві її доньки, які також отримують психологічну допомогу.
25 травня 2021 року установою, в якій ОСОБА_1 перебуває, їй видано психологічний висновок № 50/01-06, згідно якого емоційний стан важкий, рівень тривоги високий, підвищена вразливість та низький рівень самооцінки. Всі ці порушення сталися під час перебування в шлюбі із ОСОБА_2 . В зв'язку із з чим захисне проживання продовжене до 28 червня 2021 року.
Вказані обставини підтверджуються: паспортними даними ОСОБА_1 ; свідоцтвом про шлюб зареєстрований 30.10.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 ; довідкою спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 7 від 07.06.2021 року за № 339 та № 340; направленням сім'ї/особи до іншого суб'єкта для надання соціальних послуг № 8 від 28.04.2021 року ОСОБА_1 ; договором про надання/отримання соціальних послуг в центрі соціально-психологічної допомоги № 8/02-15 від 30.04.2021 року; додатковою угодою від 30.05.2021 року до договору про надання/отримання соціальних послуг в центрі соціально-психологічної допомоги № 8/02-15 від 30.04.2021 року; постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 06.05.2021 року, справа № 683/1162/21, згідно якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП; актом з'ясування обставин вчинення насильства в сім'ї або реальної загрози від 28.04.2021 року; спеціальною карткою обліку факту вчинення насильства сім'ї відносно правопорушника ОСОБА_2 від 15.04.2021 року; направленням сім'ї/особи до іншого суб'єкта для надання соціальних послуг № 10 від 07.05.2021 року ОСОБА_1 ; довідкою Хмельницького обласного центру соціально-психологічної допомоги від 27.05.2021 року за № 52/01-06; психологічний висновок від 25.05.2021 року за № 50/01-06.
Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Як наголошує п. 3, 6, 7, 8 ч. 1 ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців.
Враховуючи усі надані заявницею докази, з огляду на встановлені судом обставини, суд, приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства щодо заявниці, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви та необхідність видачі обмежувального припису відносно ОСОБА_2 шляхом встановлення декількох заходів тимчасового обмеження прав кривдника та покладення на нього обов'язків, зокрема, встановлених ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст.350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 265, 294, 350-1 - 350-8, 430 ЦПК України, Законом України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству», суд
Заяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , 1981 року народження, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; місце проживання: АДРЕСА_1 , на строк 6 (шість) місяців, яким визначити йому наступні тимчасові обмеження:
- заборонити перебувати за адресою проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;
- заборонити наближатися на відстань до 600 м до місця проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 ;
- заборонити особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 та її доньок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та переслідувати в будь-який спосіб спілкуватися із нею та її дітьми;
- заборонити вести листування, телефонні переговори із ОСОБА_1 , її доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , спілкуватись із нею і її доньками через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
За місцем проживання (перебування) ОСОБА_1 , взяти особу, стосовно якої видано обмежувальний припис - ОСОБА_2 , проживаючого по АДРЕСА_1 , на профілактичний облік.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання (ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України).
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Копії рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Суддя: