Справа № 766/8507/21
н/п 2/766/10529/21
02.08.2021 року Херсонській міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Войцеховської Я.В.,
при секретарі Ференц А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач в травні 2021 року звернулася до суду з позовом до відповідача в якому просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій суму в розмірі 10 000грн щомісячно до досягнення дитиною повноліття Прізвище змінювати не просила.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона 14.07.2012 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу в них народилася дитина. Спільне проживання та збереження шлюбу неможливе через втрату почуття любові, різні погляди на життя. Шлюб носить формальний характер, шлюбні відносини припинені з лютого 2020. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.07.2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Призначено судове засідання.
Копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі була направлена позивачу та відповідачу. У зазначений в ухвалі термін від сторін не надійшло заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала на адресу суду заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнила позовні вимоги в частині стягнення аліментів, просила стягнути аліменти з відповідача у розмірі ј частин усіх видів доходів відповідача щомісячно, уточнені позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Уточнені позовні вимоги визнав, не заперечував проти розірвання шлюбу з позивачем та стягнення аліментів у розмірі ј частин усіх видій його доходів щомісячно.
Відповідно до ч.2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, вивчивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що зроблений відповідний актовий запис № 180 та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 14.07.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_5 ».
Від даного шлюбу у сторін народилася дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений відповідний актовий запис № 74 та підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданому 07.02.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у місті Херсоні. Батьками дитини зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Частиною 3 ст.56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно до ч.2 ст.104, ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у т. ч. за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Частиною 3 ст.109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 14.07.2012 року. Спільне життя у сторін не склалося, сторони не підтримують сімейно шлюбні відносини, не ведуть спільного господарства, шлюб носить формальний характер.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а сторони не мають намір зберігати шлюб.
На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши причини розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що причини, які спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне сімейне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим, оскільки це суперечить інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов в частині вимог про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Що стосується позовних вимог про стягнення аліментів суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 Постанови від15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч.3 ст.70 Закону України від 02.06.2016року «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Частиною першою ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 № 789-ХІІ та набрала законної чинності для України 27 вересня 1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Аналізуючи зібрані у справі докази та встановлені судом обставини, суд дійшов до переконання, що відповідач є особою працездатного віку, на обліку у центрі зайнятості не перебуває (інших відомостей суду не надано), відтак є фінансово - спроможним, а тому взмозі утримувати дитину.
Відповідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, враховуючи визнання позову відповідачем. приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо розміру аліментів на утримання дитини , як таких, що відповідають положенням закону. У зв'язку з наведеним суд вважає необхідним стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Приписами ч.6 ст.141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, такі судові витрати стягуються з другої сторони. Тому суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір за подання позовної заяви про стягнення аліментів, від якого позивач звільнена при подачі позову.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. ст. 79, 84, 150,180-183, 191 СК України , ст.ст. 4, 5, 11-13, 76-81, 133, 141, 206, ч.4 ст. 223, 263-265, 268, 273, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.07.2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Суворовського районного управління юстиції у м.Херсоні, актовий запис № 180.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.05.2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 908 (дев'ятсот вісім ) гривень 00 копійок.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі через Херсонській міський суд Херсонської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя Я.В.Войцеховська
Повний текст рішення виготовлено 02.08.2021 року