05.08.2021
Справа №664/477/21
2/664/680/21
05 серпня 2021 року м.Олешки
Цюрупинський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Сіденка С.І.,
за участю секретаря Скорик Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Олешки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
ОСОБА_1 звернулася до Цюрупинського районного суду Херсонської області з позовною заявою до відповідача про стягнення додаткових витрат на дитину. В обґрунтування позову вказала, що з 16 серпня 2003 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано у 2008 році. Від шлюбу мають неповнолітню дитину, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з дня розлучення і по сьогоднішній день проживає із позивачкою та знаходиться на її утриманні. На день подання позову фактично зазнані додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 складають 11362,03 гривень. Про додаткові витрати відповідача було повідомлено неодноразово у телефонних розмовах та у формі поштових листів. Підтвердженням того, що батько дитини неодноразово ігнорував її прохання про допомогу у вирішенні питань з компенсації додаткових витрат на малолітнього сина надає копії рішень Цюрупинського районного суду за 12.09.2012 року та 20.12.2016 року. Відповідач постійно ухиляється від покладеного на нього обов'язку приймати матеріальну та духовну участь у житті дитини, мотивуючи тим, що не є працевлаштованим, хоча фактично має роботу. На її надіслані листи з проханням про допомогу та відшкодуванням частини витрат, які є підтвердженими копіями чеків та виписок з амбулаторних карт батько реагує байдуже, тобто сплачує ту суму, що вважає за потрібне. На підтвердження своїх слів надає копію рекомендованого повідомлення про вручення листа, надісланого 30.11.2017 року на суму 782,98 грн. та копію повідомлення про поштовий переказ від 09.01.2018 року на суму 500 грн. 07 лютого 2019 року позивачкою було надіслано новий рекомендований лист з копіями та призначеннями (витрати за період серпень-жовтень 2018 року), але лист був повернутий 10.03.2019 року за закінченням встановленого строку зберігання. Після чого вона ще не один раз телефоном вела перемови з колишньою свекрухою та колишнім чоловіком про погашення понесених витрат. Це вказує на її неодноразові намагання вести діалог з батьком дитини про добровільне та зручне погашення своєї частки додаткових витрат. На підставі викладеного, просить стягнути з ОСОБА_2 додаткові витрати на дитину - ОСОБА_3 у розмірі 5681,00 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.
Ухвалою суду від 06.05.2021 було відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала до суду заяву, якою просить розглянути справу без її участі, позовні вимоги пітримує, просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, якою просить розглядати справу без його участі, позов визнає частково, а саме в розмірі 4000 грн.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вказане, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Так, судом встановлено, що сторони знаходились у фактичних шлюбних відносинах, від яких народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження якого відповідач ОСОБА_2 вказаний батьком, що стонами не заперечується та не оспорюється.
Відповідно до довідки №1813 від 16.03.2021 року, видана Виконавчим комітетом Олешківської міської ради Любарській О.О., про те, що до складу її сім'ї входить: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 12.09.2012 року збільшено розмір аліментів, які стягуються за рішенням Цюрупинського районного суду 23.09.2008р. з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і стягнено по 450грн. щомісячно, починаючи з 05.04.2012 р. і досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Цюрупинського районного суду Херсонської області від 20.12.2016 року стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 4 143,99 гривень разово.
З медичної документації та консультативних висновків лікарів вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , потребує медикаментозного лікування та діагностики.
Із наданого суду позивачем копії нефіскального чеку№678421 від 08.09.2019 року вбачається, що позивач, як замовник, оплатила замовлення на окуляри №2269 на загальну вартість 1239 грн.
Крім того, наявні чеки та квитанції за оплату ліків та рентгенологічних досліджень на загальну суму 8745, 83 грн.
Наведене свідчить, що між сторонами склалися спірні сімейні правовідносини з приводу понесених додаткових витрат на лікування дитини.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 СК України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
Вирішуючи вимогу про стягнення додаткових витрат, суд керується нормою ч. 1 ст. 185 СК України, яка встановлює, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
У окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
З огляду на вказані вище вимоги Закону, позивачем мають бути доведені особливі обставини, які спонукали її до додаткових витрат на дитину.
Як вказано у постанові Верховного Суду України від 13.09.2017 року у справі № 749/106/17, положеннями статей 180, 183, 185, 193, 198, 199 СК України визначаються декілька способів виконання цього обов'язку, зокрема: утримання неповнолітньої дитини, на що стягуються аліменти у частках від заробітку (доходу) або в твердій грошовій сумі (статті 180, 183); участь батьків у додаткових витратах на дитину, викликаних особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо) (стаття 185); утримання дитини, яка перебуває в закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому закладі, при цьому якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального або іншого закладу, аліменти можуть бути стягнуті з них на загальних підставах (стаття 193); обов'язок батьків утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги, а також якщо повнолітні діти продовжують навчання і потребують матеріальної допомоги до досягнення ними 23 років, за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу (стаття 198).
Додаткові витрати, зумовлені особливими обставинами, можуть бути присуджені судом у вигляді конкретної суми, що підлягає одноразовій сплаті, або у вигляді щомісячних чи інших періодичних платежів, здійснюваних протягом певного строку чи постійно.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Вищезазначені висновки узгоджуються й з положеннями п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрати є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними, так і позитивними фактами.
За частиною другою статті 185 СК України, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Враховуючи зазначені обставини, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У даній справі, звертаючись до суду з позовом, позивач просила стягнути з відповідача фактично понесені нею додаткові витрати у сумі 5681, 00 грн. та 824, 00 грн., що разом становить 6505 грн.
У цих випадках ідеться про фактично зазнані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Суд доходить висновку, що лікування, обстеження дитини у лікарів є особливими обставинами, зумовленими його станом здоров'я, тому такі витрати відносяться до додаткових витрат, у яких зобов'язаний брати участь відповідач як батько дитини.
У той час як відповідач не надав доказів його непрацездатності чи неможливості надавати матеріальну допомогу із об'єктивних, незалежних від нього причин, а тому має матеріальну можливість приймати участь у наданні додаткової матеріальної допомоги на утримання неповнолітнього сина.
Сімейний Кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов'язків батьків. Відповідно до закону брати участь у додаткових витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким з них проживає дитина. При визначенні розміру стягнення з одного з батьків суд відносить частину витрат на іншого.
Враховуючи, що необхідність у додаткових витратах на дитину викликана особливими обставинами, а саме хворобою дитини, законом обов'язок з утримання дитини покладений на обох батьків.
Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп., який був сплачений позивачкою при подачі позову.
Керуючись ст. 7, 141, 185 СК України, п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. 12, 76, 81, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 фактично понесені додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 6248 грн. (шість тисяч двісті сорок вісім гривень 00 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908 грн 00 коп. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 05.08.2021 року.
Суддя С.І. Сіденко