19.07.2021 Справа №607/4001/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі:
головуючого Ромазана В.В.
з участю секретаря Безручко Т.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік - ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилася спадщина на 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , який має статус колгоспного двору. 1/5 частина вказаного будинковолодіння належала ОСОБА_4 , як члену колгоспного двору, а іншу 1/5 він успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 його матері - ОСОБА_5 . Крім того, до складу спадкового майна входить незавершена житлова прибудова до житлового будинку по АДРЕСА_1 . 29 січня 2016 року ОСОБА_4 оформив заповіт, згідно якого, усе належне йому на день смерті майно заповів своєму синові - ОСОБА_2 . Позивач, як дружина померлого, яка на час відкриття спадщини була пенсіонером, на підставі ст. 1241 ЦК України, має право на обов'язкову частку у спадщині, не залежно від змісту заповіту. ОСОБА_1 прийняла спадщину, оскільки постійно проживала із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Проте, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа та державної реєстрації на житловий будинок на ім'я померлого ОСОБА_4 .
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Карпа М.М. надала суду уточнення до позовних вимог, згідно якого просить: визнати за ОСОБА_1 право власності (в порядку спадкування за законом) на 4/60 частин житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 163,7 кв.м., житловою площею 94,6 кв.м., що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 ; визнати за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника на 7/12 частин незавершеної житлової прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно Будівельного паспорта №4618 від 20 січня 2009 року, виданого померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_2 відзиву на позов не подавав.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Карпа М.М. в судове засідання не з'явилися. Від представника позивача надійшла до суду заява про розгляд справи у їх відсутності уточнені позовні вимоги підтримують повністю та просять суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача - адвокат Тришак О.Г. в судове засідання не з'явилися. Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, уточнені позовні вимоги визнають та проти їх задоволення не заперечують.
ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася та про причину неявки суд не повідомила.
Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив
21 лютого 1976 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 (Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , видане 21.02.1976 р. Чернелево-Руською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області і після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_8 ».
У даному шлюбі народилося двоє дітей: син - ОСОБА_2 , 1976 року народження, та донька - ОСОБА_9 , 1978 року народження.
Згідно Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, яке видано 30 серпня 1991 року, цілий житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 належить колгоспному двору, що складається з 5-х членів, головою якого ОСОБА_4 на праві особистої власності. Зазначено про зміну голови колгоспного двору у зв'язку із смертю колишнього голови - ОСОБА_10 .
22 серпня 1991 року ОСОБА_4 видано технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1 , загальна площа будинку становить 163,7 кв.м., житлова - 94,6 кв.м.
Відповідно до Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1273 від 23.06.2020 року, по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_4 . Загальна площа будинкволодіння становить - 145,7 кв.м., житлова - 79,3 кв.м. Дозвільні документи на будівництво незавершеної житлової прибудови з підвалом літ. «А», літньою кухнею літ. «Д» замовником не надано.
Згідно Інформаційної довідки № 1275 від 29.09.2019 року, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 року державна реєстрація права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 (раніше АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 в бюро не проведена.
Згідно акту опитування від 16 лютого 2021 року в спірному житловому будинку проживали та були зареєстровані такі члени сім'ї: ОСОБА_5 , голова двору померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 - син, помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 - невістка, ОСОБА_6 - внучка, ОСОБА_2 - внук.
Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз'яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.
Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963 р.), майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.
Згідно ч.2 ст.123 ЦК УРСР (1963 р.), розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповонолітніх і непрацездатних.
Отже, станом на 01.07.1990 року, ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 належало по 1/5 частині спірного будинковолодіння.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла.
Відповідно до ч.1 ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Як вбачається із Довідки № 119, виданої 27.02.2021 року Білецькою сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , окрім померлої, були зареєстровані і проживали: ОСОБА_4 - син, ОСОБА_1 - невістка, ОСОБА_3 - внучка, ОСОБА_2 - онук.
Таким чином, ОСОБА_4 , як син померлої ОСОБА_5 та спадкоємець першої черги за законом, вважається таким, що прийняв спадщину, і йому стало належати 2/5 частини спірного будинковолодіння.
Згідно рішення Виконавчого комітету Великоглибочецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області № 1153 від 18 грудня 2008 року, ОСОБА_4 надано дозвіл на добудову до житлового будинку двох житлових кімнат на присадибній земельній ділянці в АДРЕСА_1 .
Тернопільським районним комунальним підприємством «Селопроектбудсервіс» 20 січня 2009 року видано ОСОБА_4 будівельний паспорт на забудову земельної ділянки, Добудови до житлового будинку та реконструкції по АДРЕСА_1 .
19 жовтня 2011 року Виконавчим комітетом Великоглибочецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області винесено рішення № 118 про надання дозволу ОСОБА_4 на добудову веранди до житлового будинку в АДРЕСА_1 .
29 січня 2016 року ОСОБА_4 вчинив заповіт, посвідчений секретарем виконкому Великоглибочецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Копач М.М., все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що він за законом матиме право і що буде йому належати йому на момент смерті, заповів ОСОБА_2 ..
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 , видано 27 серпня 2019 року Виконавчим комітетом Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області).
Після його смерті відкрилася спадщина на 2/5 частини житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами та права та обов'язки забудовника на Ѕ частину незавершеної житлової прибудови до вказаного житлового будинку (як одному із подружжя згідно ст.ст. 60, 70 СК України).
Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено: якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини, адже відповідно до ст. 1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
З аналізу положень ст. 26 та ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що закінчені будівництвом об'єкти підлягають введенню в експлуатацію після чого здійснюється реєстрація права власності на вказані об'єкти.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Аналогічна норма міститься в ч.4 ст.334 ЦК України, згідно з якою права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) (ч.1 ст.1241 ЦК України).
Згідно Довідки №105, виданої 09.02.2021 року виконкомом Білецької сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з ним були зареєстровані та проживали в АДРЕСА_2 : ОСОБА_1 - дружина, ОСОБА_6 - дочка, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_11 - онука, ОСОБА_12 - невістка, ОСОБА_13 - онука, ОСОБА_14 - онука.
У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за №303/2019 року, після смерті ОСОБА_4 , за заявою сина померлого - ОСОБА_2 про прийняття спадщини. Спадкоємцем, що має право на обов'язкову частку у спадщині та прийняла спадщину є дружина померлого - ОСОБА_1 , яка подала відповідну заяву 01 жовтня 2019 року. Інші спадкоємці до нотаріальної контори не зверталися.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2021 року у справі №607/12558/20, визнано за ОСОБА_2 право власності на 20/60 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 163,7 кв.м., у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та на права та обов'язки забудовника на 5/12 частини незавершеної житлової прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно будівельного паспорта № 4618 від 20 січня 2009 року, виданого померлому ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі наведеного, враховуючи обставини встановлені рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 22 червня 2021 року, суд вважає, що обов'язкова частка ОСОБА_1 у майні померлого ОСОБА_4 становить 4/60 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 163,7 кв.м., у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та права та обов'язки забудовника на 7/12 частин незавершеної житлової прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.182 ЦК України, передбачено, що право власності на нерухомі речі … їх виникнення підлягає державній реєстрації.
Аналізуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, визнавши за нею право власності (в порядку спадкування за законом) на 4/60 частин житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 163,7 кв.м., житловою площею 94,6 кв.м., що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 та визнавши за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника на 7/12 частин незавершеної житлової прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно Будівельного паспорта №4618 від 20 січня 2009 року, виданого померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності (в порядку спадкування за законом) на 4/60 частин житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 163,7 кв.м., житловою площею 94,6 кв.м., що належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 .
Визнати за ОСОБА_1 права та обов'язки забудовника на 7/12 частин незавершеної житлової прибудови до житлового будинку АДРЕСА_1 , згідно Будівельного паспорта №4618 від 20 січня 2009 року, виданого померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Головуючий суддяВ. В. Ромазан