Справа № 578/493/21
провадження № 3/578/275/21
04 серпня 2021 року смт Краснопілля
Суддя Краснопільського районного суду Сумської області Зеря Ю.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також КУпАП), права передбачені статтею 268 КУпАП, роз'яснені,
установила:
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 15.05.2021 серії ДПР18 №212705, складеного інспектором СРПП ВП №2 (с. Краснопілля) старшим лейтенантом поліції Яковенком Русланом Володимировичем, 15.05.2021 о 12 год. 19 хв. по вул. Центральній у с. Миропілля Сумської області гр. ОСОБА_1 керував мотоблоком «Мотор Січ» 9л, без номерного знаку в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера Драгер 6820 в присутності двох свідків, результат є позитивним - 0.58 проміле, що підтверджується тестом № 440 від 15.05.2021. Цим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху (ПДР), за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
25.05.2021 за вх. 2031/21 до суду від Відділення поліції №2 (с. Краснопілля) Сумського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Сумській області надійшла відповідь на запит суду від 20.05.2021 вих. 578/493/21/4119/21 щодо підстав віднесення мотоблоку «Мотор Січ» 9л до транспортних засобів, у якій зазначено, що відповідно до п.п. 1.10, 2.13 ПДР України мотоблок відноситься до транспортних засобів категорії «А1» у разі коли служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, є повноправним учасникої дорожнього руху, а тому особа, яка керує таким транспортним засобом, повинна нести відповідальність за керування ним у стані алкогольного сп'яніння.
31.05.2021 за вх. №ЕП-806/21 до суду від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Сумській області (Філія ГСЦ МВС) на запит суду від 27.05.2021 надійшла відповідь, у якій повідомлено, що ОСОБА_1 не видавалося посвідчення водія.
21.07.2021 за вх.№2822/21 до суду від захисника ОСОБА_1 адвоката Дем'яненко Н.П. надійшло клопотання із запереченнями проти складеного протоколу про адміністративне правопорушення. Так у клопотанні захисником вказано, що надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення докази не можуть бути прийняті до уваги, оскільки протокол та інші додані до нього матеріали складені працівниками поліції в порушення вимог КУпАП, Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На обгрунтування своїх заперечень вказує, що на відеофіксації, яка складається з двох коротких файлів, з першого файлу, який починається о 12:19:52 та закінчується о 12:20:58 видно рух мотоблоку та його зупинка працівником поліції. Одразу після зупинки працівник поліції запитав місце проживання та анкетні дані ОСОБА_1 , причину зупинки не повідомив. Другий файл починається о 12:34:55 та закінчується о 12:39:02. З відеозапису слідує, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння з застосуванням газоаналізатора «Драгер» поліцейський не роз'яснив ОСОБА_1 його права та обов'язки, визначені КУпАП, статтею 63 Конституції України, не інформував про порядок застосування спеціального технічного засобу, не вказав свідкам на явні ознаки алкогольного сп'яніння у нього, що стали підставою вважати, що він перебуває у стані сп'яніння. Крім того, вказує, що працівник поліції не узгоджував із свідками наявності ознак сп'яніння у ОСОБА_1 , що є обов'язковим згідно змісту ст. 266 КУпАП. Також додала, що з відеозапису події вбачається, що свідки були залучені о 12:34 год, при свідках працівник поліції запропонував відієві пройти освідувавння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки. Ця пропозиція відбулась згідно відеозапису о 12:36 год, результат оголошено о 12:37:36. Як слідує з результату тестування, долученого до протоколу, результат тесту 0.58% у ОСОБА_1 було встановлено 15.05.21 о 12:33 год., тобто раніше ніж йому було запропоновано пройти тестування в присутності двох свідків. Крім того, адвокат звертає увагу, що місцем складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 зазначено в протоколі: АДРЕСА_2 , а в поясненні свідка ОСОБА_2 зазначено, що він був запрошений працівниками поліції при складанні протоколу за адресою: АДРЕСА_2 , а свідок ОСОБА_3 був запрошений з цією ж метою за адресою: АДРЕСА_2 . Також адвокат звертає увагу, що в направленні на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Сумського наркологічного диспансеру, який складений ще до проходження огляду технічним засобом «Драгер 6820», зазначено що «у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя. Огляд проводився за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор «Алкотест Драгер 6820» . Результати огляду (відсутні)». Тобто Алкотестом Драгер 6820, як зазначає захисник, у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя та зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив поліцейський ОСОБА_4 маються підписи свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , але на підтвердження чого не зазначено. Крім того, наголошує на тому, що в направленні також відсутня відмітка, що ОСОБА_1 відмовився від огляду у закладі охорони здоров'я. Тому, враховуючи вище згадане, просила суд керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечував проти відомостей, внесених до протоколу да додатків до нього, адвокат Дем'яненко Н.П. підтримала подане клопотання та просила провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справ, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.
За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, гр. ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, частиною першою статті 130 КУпАП визначено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Зі змісту ч. 1 ст. 266 КУпАП вбачається, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Заборона керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, рівно як і протягом перебування такої особи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплена у пункті 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суду надані: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №212705 від 15.05.2021; висновок тесту газоаналізатора Алкотест 6820 Драгер ARКМ-0635 тест № 440 від 15.05.2021; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмові пояснення свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ; диск з відеозаписом з бодікамери 11130095/2.
У відповідності до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі змістом ст. 251 вказаного Кодексу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення передбачені статтею 256 КУпАП, згідно з якою у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Під час розгляду справи встановлено, що відеозапис є фрагментарним, не інформативним, оскільки з перегляду неможливо однозначно встановити факту дотримання процедури направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та складання адміністративного протоколу. Відеозапис однозначно не підтверджує викладених в протоколі відомостей щодо наявних у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння.
Даними відеозапису підтверджуються твердження захисника гр. ОСОБА_1 щодо неузгодження працівником поліції із свідками наявності ознак сп'яніння у ОСОБА_1 . Так з відеозапису події видно, що дійсно свідки були залучені о 12:34 год. та при свідках о 12:36 год. працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» на місці зупинки, результат огляду оголошено о 12:37:36 згідно даних відеозапису.
Разом з тим слід зауважити, що дані відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, суперечать іншим доказам, наданим органом поліції до суду. Зокрема квитанція результату тестування на алкоголь до протоколу ДПР18 №212705 із визначеним приладом результатом тесту 0.58%, додана до матеріалів справи, свідчить, що даний результат тестування у гр. ОСОБА_1 був встановлений 15.05.2021 о 12:33 год., тобто раніше ніж йому було запропоновано пройти огляд в присутності двох свідків. Вказана обставина викликає сумніви у належності і допустимості доказу.
Окремо слід звернути увагу, що у матеріалах справи наявна розписка, складена 15.05.2021 дружиною особи, щодо якого складено адміністративне правопорушення - ОСОБА_5 про те, що вона зобов'язується відсторонити від керування свого чоловіка, у той час як відсторонення особи, щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані сп'яніння, від керування транспортним засобом належить до повноважень працівників поліції, а не фізичних осіб. Не подано до суду також доказів того, кому було передано керування транспортним засобом після відсторонення гр. ОСОБА_1 як того вимагають положення ст. 266 КУпАП.
Також слід визнати доречними зауваження захисника гр. ОСОБА_1 про те, що в направленні на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Сумського наркологічного диспансеру зазначено що у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, почервоніння обличчя. Огляд проводився за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор «Алкотест Драгер 6820». Графа «результати огляду» не заповнена.
У направленні зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров'я доставив поліцейський ОСОБА_4 , однак як пояснив у судовому засіданні гр. ОСОБА_1 , до закладу охорони здоров'я для проведення огляду його ніхто не доставляв. Підписи свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , наявні у направленні на огляд, складеному 15.05.2021, підтверджують невідомий факт.
Порушення процедури огляду водія на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції, як того вимагає закон, є прямим порушенням норм складання протоколу, тому згідно ч. 5 ст. 266 КУпАП даний протокол не може бути законною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Інші докази, додані органом поліції на підтвердження фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, носять суперечливий характер.
Встановлені судом обставини та досліджені докази, подані суду на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, свідчать про недоведеність факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При ухваленні судового рішення суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовується як джерело права.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia»,заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Отже під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі також - Конвенція).
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даних справ суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
За загальним правилом склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Відтак відсутність будь-якої з названих ознак виключає наявність складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні матеріали у справах про адміністративні правопорушення не встановлено у діях гр. ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 статті 247 Кодексу).
Відтак суддя доходить висновку на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням положень ст. 283 КУпАП у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя
постановила:
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП України).
Суддя Ю.О. Зеря