Справа № 574/310/21
Провадження №2/574/245/2021
05 серпня 2021 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Латишевої В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні Буринського районного суду Сумської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Буринської міської ради про скасування права власності та державної реєстрації земельної ділянки,
ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що вона є власником в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 права на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності САПТЗТ "Колос", розміром 3,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії СМ №021319, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №318.
Рішенням Буринського районного суду від 26.03.2012 року визнано відумерлою спадщину, яка залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та належну їй земельну частку (пай) розміром 3,58 в умовних кадастрових гектарах, передано у власність територіальної громади Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області.
Вказане рішення було скасовано постановою Апеляційного суду Сумської області від 06.06.2018 року.
Крім того, рішенням Буринського районного суду від 28.02.2019 року визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності САПТЗТ "Колос" розміром 3,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії СМ №021391, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №318.
Однак, при намаганні отримати кадастровий номер на вказану земельну ділянку та провести її державну реєстрацію їй стало відомо, що рішенням Червонослобідської сільської ради Буринського району від 12.11.2014 року "Про передачу в приватну власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" було передано у приватну власність ОСОБА_1 земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 1,8070 га (рілля) кадастровий номер 5920988400:05:0010027; площею 0,5317 га (пасовище) кадастровий номер 5920988400:07:003:0021; площею 0,511 га (сіножать) кадастровий номер 5920988400:05:001:0026.
Згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 13.11.2014 року за відповідачкою зареєстровано право власності вищевказані земельні ділянки.
Позивач вважає, що враховуючи зміст постанови Апеляційного суду Сумської області від 06.06.2018 року та рішення Буринського районного суду від 28.02.2019 року саме їй належать земельні ділянки на які ОСОБА_1 видано свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
На підставі викладеного ОСОБА_2 просить визнати незаконними та скасувати свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.11.2014 року номер НОМЕР_1 на земельну ділянку, площею 1,8070 га (рілля) кадастровий номер 5920988400:05:0010027; номер 29441640 на земельну ділянку, площею 0,5317 га (пасовище) кадастровий номер 5920988400:07:003:0021; номер 29440297 на земельну ділянку, площею 0,511 га (сіножать) кадастровий номер 5920988400:05:001:0026 та скасувати їх державну реєстрацію.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 08.06.2021 року було відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.
29.06.2021 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечує проти заявлених позовних вимог, покликаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки позивачем обрано невірний спосіб захисту та вона не є належним відповідачем у справі, так як жодним чином не порушує права позивача.
Звертає увагу на те, що вона набула право власності на спірні земельні ділянки на підставі рішення Буринського районного суду від 13.02.2008 року, рішень Червонослобідської сільської ради від 28.12.2012 року "Про надання дозволу на розробку технічної документації на право приватної власності на земельну ділянку", від 28.05.2014 року "Про передачу в приватну власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", які є чинними. Крім того, за її рахунок було розроблено технічну документацію із землеустрою, яка затверджена у встановленому законом порядку, а тому жодних порушень з її боку при отриманні свідоцтв про право власності на спірні земельні ділянки допущено не було.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 30.06.2021 року було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, подавши до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_5 позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов.
Представник відповідача Буринської міської ради в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі та відсутність заперечень по суті поданої заяви.
З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе справу розглянути у відсутності позивача та представника відповідача Буринської міської ради.
Заслухавши доводи відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Червона Слобода померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшло, в тому числі, право на земельну частку (пай) розміром 3,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії СМ №021319, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №318 (а.с. 8).
Рішенням Буринського районного суду від 26.03.2012 року визнано відумерлою спадщину, яка залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . Належну їй земельну частку (пай) розміром 3,58 в умовних кадастрових гектарах, передано у власність територіальної громади Червонослобідської сільської ради Буринського району Сумської області (а.с. 9).
Постановою колегії суддів Апеляційного суду Сумської області від 06.06.2018 року задоволено апеляційну скаргу особи, яка не приймала участь у справі - ОСОБА_2 , рішення Буринського районного суду від 26.03.2012 року скасовано, у задоволенні заяви прокурора про визнання спадщини відумерлою відмовлено.
Вказаною постановою суду, яка набрала законної сили встановлено, що ОСОБА_3 прийняв спадщину, але юридично не оформив після смерті своєї дружини ОСОБА_4 , до складу якої входить і право на земельну частку (пай) розміром 3,58 га, а єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є дочка ОСОБА_2 .
Крім того, рішенням Буринського районного суду від 28.02.2019 року визнано за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) у землі, що перебувала у колективній власності САПТЗТ "Колос" розміром 3,58 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії СМ №021391, зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №318.
Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, положеннями Земельного кодексу України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.
Зокрема, нормами ч.1 ст.81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно ст.1 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" право на земельну частку (пай) мають, зокрема колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.
Відповідно до ст.3 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).
Згідно ст.5 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та виготовлення відповідної документації із землеустрою, якщо такі роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету; сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо; надають землевпорядним організаціям уточнені списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); організовують проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та земель, що залишилися у колективній власності, в порядку, визначеному цим Законом; оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Статтею 11 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" передбачено, що встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Згідно п.17 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
З наведеного слідує, що позивач дійсно має право на виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), право на яку належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 на підставі сертифікату серії СМ №021391, та перейшло до ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом.
Однак, будь-які дані про те, що ОСОБА_2 , як власник земельної частки (паю) зверталась із заявою щодо виділення їй в натурі (на місцевості) земельної ділянки до відповідного органу місцевого самоврядування, яким їй було відмовлено у виділенні земельної ділянки, в матеріалах справи відсутні.
Доказів звернення позивача до землевпорядної організація для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) матеріали справи також не містять.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову у їх задоволенні.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання майном, що становить зміст права власності згідно з ч.1 ст.317 ЦК України.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності встановлена судом.
Згідно із ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Буринського районного суду Сумської області від 13.02.2008 року у справі №2-75/2007 визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) в розмірі 3,58 умовних кадастрових гектар, загальною вартістю 26020 грн. із земель резерву Червонослобідської сільської ради Буринського району (а.с. 43).
На підставі вказаного рішення суду 28.12.2012 року Червонослобідською сільською радою Буринського району прийнято рішення "Про надання дозволу на розробку технічної документації на право приватної власності на земельну ділянку", яким надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою, що посвідчує право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_1 в розмірі земельної частки (паю), розташованого за межами населених пунктів на території Червонослобідської сільської ради (а.с. 39).
Розпорядженням голови Буринської РДА №405-ОД від 20.08.2014 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Червонослобідській сільській раді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а також виділено Червонослобідській сільській раді в натурі (на місцевості) земельну ділянку загальною площею 1,8070 га, в тому числі: ріллі - 1,8070 га (кадастровий номер 5920988400:05:001:0027), земельну ділянку загальною площею 0,5911 га, у тому числі сіножаті - 0,5911 га (кадастровий номер 5920988400:05:001:0026), земельну ділянку загальною площею 0,5317 га, в тому числі пасовища - 0,5317 га (кадастровий номер 5920988400:07:003:0021), які надані їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до технічної документації із землеустрою (а.с. 10).
Відповідно до рішень Червонослобідської сільської ради Буринського району від 28.05.2014 року "Про передачу в приватну власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" було передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 1,8070 га, кадастровий номер 5920988400:05:001:0027; площею 0,5317 га, кадастровий номер 5920988400:07:003:0021; площею 0,5911 га, кадастровий номер 5920988400:05:001:0026 (а.с. 40-42).
Згідно рішення Червонослобідської сільської ради Буринського району від 12.11.2014 року "Про передачу в приватну власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" було передано ОСОБА_1 у приватну власність земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва: площею 1,8070 га (рілля) кадастровий номер 5920988400:05:001:0027; площею 0,5317 га (пасовище) кадастровий номер 5920988400:07:003:0021; площею 0,5911 га (сіножать) кадастровий номер 5920988400:05:001:0026 (а.с. 11).
Правовою підставою набуття права власності та права користування на землю згідно зі статтями 116, 118 ЗК України є рішення органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).
13.11.2014 року за ОСОБА_1 було зареєстровано право приватної власності на вищевказані земельні ділянки, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також видано останній свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.11.2014 року (а.с.32-37).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 набула право власності на спірні земельні ділянки на підставі рішення суду та рішень Червонослобідської сільської ради Буринського району, які ніким не оскаржувались та є чинними.
При цьому, рішення Буринського районного суду від 13.02.2008 року, яким визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) та яке стало підставою для прийняття органом місцевого самоврядування рішень про передачу останній у власність спірних земельних ділянок, було ухвалено ще за довго до ухвалення Буринським районним судом рішення від 26.03.2012 року про визнання відумерлою спадщини, яка залишилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
У поданій до суду позовній заяві ОСОБА_2 не вказує, яким чином відповідачами ОСОБА_1 та Буринською міською радою порушено її права та інтереси та не обґрунтовує на підставі чого вона дійшла висновку про те, що їй як власнику земельної частки (паю), яка не виділена в натурі (на місцевості) належать саме ті земельні ділянки, на які ОСОБА_1 було видано оскаржувані свідоцтва про право власності на нерухоме майно.
Правом на обґрунтування своїх позовних вимог в судовому засіданні ОСОБА_2 також не скористалась, подавши заяву про розгляд справи без її участі.
Крім того, статтею 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Отже, суть державної реєстрації прав - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, які вже мали місце на підставі рішень відповідних органів, договорів чи інших правовстановлюючих документів, шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру прав, а не безпосереднє створення таких фактів зазначеними записами.
Згідно п.6 ч.2 ст.9 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону.
Згідно з п. 8-1 ч.1 ст.18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається фізичним та юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
З огляду на вищевикладене, свідоцтво про право власності є лише документом, яким оформлюється відповідне право, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється, тобто, свідоцтво про право власності не породжує виникнення у власника відповідного права, а тільки фіксує факт його наявності.
Таким чином, для скасування свідоцтв про право власності на нерухоме майно має бути скасовано рішення органу на підставі якого було видано вказане свідоцтво.
Вказане кореспондується зі сталою практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 27.06.2018 року № 925/797/17, від 05.02.2020 року № 904/750/19, від 27.05.2020 року № 442/2771/17 та від 09.03.2021 року № 756/4120/16-ц.
Враховуючи викладене, оскільки позивачем не доведено порушення, невизнання або оспорювання відповідачами її прав, свобод та інтересів, за захистом яких вона звернулася до суду, а також неправильно обрано спосіб їх захисту, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення її позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог судові витрати, понесені ОСОБА_2 по сплаті судового збору при подачі позову, покладаються на неї.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 279, 354 ЦПК України, ст.ст. 81, 152 ЗК України, ст.ст. 16, 316, 317, 328 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 5, 11 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст.ст. 2, 9, 18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд
В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Буринської міської ради про скасування права власності та державної реєстрації земельної ділянки відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Буринський районний суд Сумської області (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Сумського апеляційного суду) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - Буринська міська рада Сумської області, місцезнаходження: 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1; ЄДРПОУ: 04058025.
Повне судове рішення складено 05.08.2021 року.
Суддя Т.Р. Гук