490/4974/21
нп 1-кп/490/501/2021
05 серпня 2021 року м. Миколаїв Центральний районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , провівши відкрите судове засідання щодо обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12021153020000476, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Приозерне Білозерського району Херсонської області, громадянина України, неодруженого, з середньою технічною освітою, офіційно не працюючого, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
З участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ; сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3
03.06.2021 року приблизно о 14:00 год. (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим), ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні, де знаходиться телефонна шафа МФ АТ «Укртелеком», яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, просп. Героїв України, 16, побачив металеві вироби, а саме: двері металеві наружні від РШ 1200х2, три бокси кабельні, телефонні БКТ 100х2, кабель ТПП 50х2х0,4, кабель ТПП 10х2х0,4, кабель ТПП 30х2х0,4. Після чого у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення майна, а саме дверей металевих наружних від РШ 1200х2, трьох боксів кабельних, телефонних БКТ 100х2, кабелю ТПП 50х2х0,4, кабелю ТПП 10х2х0,4, кабелю ТПП 30х2х0,4, що належать МФ АТ «Укртелеком».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, впевнившись у тому, що його дії непомітні для сторонніх осіб, ОСОБА_5 , таємно, шляхом вільного доступу викрав: двері металеві наружні від РШ 1200х2, три бокси кабельні, телефонні БКТ 100х2, кабель ТПП 50х2х0,4, довжиною 0,010 км, кабель ТПП 10х2х0,4, довжиною 0,010 км, кабель ТПП 30х2х0,4, довжиною 0,005 км, винісши їх з приміщення, де знаходиться телефонна шафа МФ АТ «Укртелеком».
Після чого, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, а саме: двері металеві наружні від РШ 1200х2, три бокси кабельні, телефонні БКТ 100х2, кабель ТПП 50х2х0,4, довжиною 0,010 км, кабель ТПП 10х2х0,4, довжиною 0,010 км, кабель ТПП 30х2х0,4, довжиною 0,005 км, при собі, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши МФ АТ «Укртелеком» матеріальні збитки на загальну суму 1652,41 грн. Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні за викладених вище обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, визнав повністю, вказав, що жодних обставин, здобутих в ході досудового слідства, він не оспорює. У вчиненому щиро кається, цивільний позов визнає в повному обсязі. Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та кваліфікує його дії, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст.65 КК України враховує, що він вчинив кримінальний проступок, його особу, а саме те, що він раніше не судимий в силу ст.89 КК України, має певне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, знаходиться на обліку у лікаря нарколога, як обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття, обставин, що обтяжують покарання - судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 за проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України, покарання у вигляді обмеження волі, яке суд вважає таким, що відповідає особі обвинуваченого і тяжкості вчиненого ним правопорушення. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, зважаючи на особу обвинувуаченого. який в силу ст. 89 КК України, є раніше не судимим, на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання, що у сукупності з даними про особу обвинуваченого - істотно знижують ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, суд дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання і звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирішуючи цивільний позов представника потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, суд зазначає наступне.
Свої позовні вимоги представник потерпілого обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні, де знаходиться телефонна шафа МФ АТ «Укртелеком», таємно. шляхом вільного доступу викрав: двері металеві наружні від РШ 1200х2, три бокси кабельні, телефонні БКТ 100х2, кабель ТПП 50х2х0,4, кабель ТПП 10х2х0,4, кабель ТПП 30х2х0,4, та зник з місця події та надалі розпорядився викраденим майном на свій розсуд, чим спричинив АТ «Укртелеком» матеріальний збиток на суму 1652,41 грн.
Згідно ч.5 ст. 128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку із цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частино 2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Таким чином, заявлений цивільний позов представника потерпілого підлягає задоволенню як такий, що знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, та визнається обвинуваченим. Речові докази відсутні. Під час проведення досудового розслідування проведено експертизу вартістю 230,00 грн.. Відповідно до до ч.1 ст. 124 КПК України, вказані процесуальні витрати у розмірі 230,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367-368, 370, 371, 373, 374, 377 КПК України,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 року обмеження волі.
Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, з покладенням на нього обов'язків передбачених п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов представника потерпілого - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Укртелеком» (відомості про банківські реквізити: отримувач АТ «Укртелеком»/Миколаївська філія, рахунок № НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-Банк» м.Київ. МФО 300346, код ЄДРПОУ 22437619) майнову шкоду в розмірі 1652,41 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят дві грн. 41 коп.).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 230,00 (двісті тридцять) грн.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя ОСОБА_1