іменем України
04 серпня 2021 року м.Снігурівка
справа № 485/484/21
провадження № 2-а/485/3/21
Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Бодрової О.П.,
за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сафронов Юрій Іванович, до Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
Описова частина
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
У квітні 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сафронов Ю.І., звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить поновити строк на подачу даного позову та скасувати постанову серії ЕАН №4043613 від 09.04.2021року про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 квітня 2021 року відносно нього поліцейським УПП в Херсонській області сержантом поліції Мацяхом О.М. було складено постанову серії ЕАН №4043613 від 09.04.2021 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн. Оскаржувана постанова винесена відповідачем за відсутність у позивача дозволу на рух транспортного засобу, вагові парламенти якого перевищують нормативні. Вказує, що відповідно до діючого законодавства у працівника поліції були відсутні повноваження щодо винесення постанови. Звертає увагу на те, що талон зважування не є документом, який відносить транспортний засіб до великогабаритних та до постанови не додано акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, складений працівниками Укртрансбезпеки. Крім того посилається на відсутність ваг, що визначають навантаження на кожну вісь транспортного засобу під час його навантаження, що свідчить про відсутність можливості провести зважування кожної вісі транспортного засобу. У зв'язку з наведеним вважає дії працівника поліції протиправними та постанову незаконною.
07 червня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вважає вимоги позивача безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню. Так, зазначає, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП підтверджується квитанцією №142055 від 09.04.2021 року, актом №035367 від 09.04.2021 року про перевищення транспортним засобом вагових параметрів та відео-файлом з нагрудного відео-реєстратора поліцейського. Крім того, звертають увагу суду на те, що оскаржувана постанова винесена не за перевищення габаритних та/або вагових параметрів, а за порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, тобто за те, що позивач в порушення п.4 постанови КМУ №30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» від 18.01.2001 року, будучи великогабаритним транспортним засобом рухався без дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (вказаний дозвіл видається уповноваженим підрозділом поліції).
Інші процесуальні дії у справі та позиції учасників у судовому засіданні
Ухвалою судді від 21 квітня 2021 року позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк для сплати судового збору в сумі 454 грн /а.с.19-20/.
Ухвалою судді від 21 травня 2021 року вказаний адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін /а.с.25/.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явились. Представник позивача надав суду заяву, в якій просив суд справу розглянути за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримують, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. УПП в Херсонській області надали заяву про розгляд справи без участі їх представника.
Відповідно до ст.205 КАС України суд розглянув справу за відсутність учасників справи.
Враховуючи положення ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.
Мотивувальна частина
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 09 квітня 2021 року сержантом поліції УПП Мацяхом О.М. було винесено постанову Серії ЕАН №4043613 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на водія ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Так, зі змісту постанови вбачається, що 09 квітня 2021 року о 17:39 на а/д М14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ км 203 водій керував вантажним транспортним засобом та перевозив вантаж допустивши перенавантаження на одиночну вісь, а саме 12100 кг замість допустимого 11000 кг згідно квитанції зважування 142055, не маючи при цьому дозволу від НПУ, чим порушив п.22.5. ПДР - порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами /а.с.15/.
Відповідач кваліфікував вищевказані дії, як адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.132-1 КУпАП та на місці зупинки ТЗ виніс оскаржувану постанову про застосування до позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Не погоджуючись із такими діями та спірною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідачем на підтвердження правомірності винесення постанови надано суду разом з відзивом: оскаржувану постанову, квитанцію 142055 (ваговий комплекс) від 09.04.2021 року; акт №035367 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та відеодиск з фіксацією правопорушення.
Щодо строку звернення до суду з позовом
Відповідно до ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 09.04.2021 року, а позов подано до суду 20.04.2021 року. Позивач просить поновити строк на подачу даного позову до суду.
Отже, враховуючи те, що позивачем пропущено строк на оскарження - один день, що на думку суду є незначним, суд вважає за можливим поновити позивачу строк для оскарження постанови.
Щодо позовних вимог
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306.
Згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотриманий визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів; попередній габаритно-ваговий контроль - це визначення параметрів великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу для встановлення наявності перевищення нормативів на стаціонарних пунктах; точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.
Пунктом 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Як вбачається з п.22.5. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306, про порушення якого вказано інспектором у оскаржуваній постанові, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Також, згідно п.22.1. ПДР, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
В свою чергу, як передбачено приписами п.1 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (затв. Постановою КМУ від 18.01.2001р. №30), ці Правила встановлюють єдині вимоги до проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів з вантажем або без нього автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Так, як визначено п.3 вказаної Постанови КМУ №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п.22.5 Правил дорожнього руху.
При цьому, слід звернути увагу на те, що згідно п.4 Постанови КМУ №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється виключно на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Крім того, п.25 цієї Постанови КМУ №30 передбачено, що забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у п.4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб.
Також, у відповідності до ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
В свою чергу, ч.3 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Таким чином, з зазначеного вище вбачається, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів.
При цьому, відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами передбачена ст.132-1 КУпАП, відповідно до якої:
Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%.
Так, дійсно, як видно зі змісту примітки зазначеної в ч.5 ст.132-1 КУпАП, дія ч.1 цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.2 цієї статті, є відповідальна особа, зазначена у ч.1 ст.14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України.
Однак, підставою для звільнення від відповідальності є наявність у суб'єкта правопорушення дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, як було зазначене вище, що 09 квітня 2021 року відносно позивача було винесено постанову серії ЕАН №4043613 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови від 09 квітня 2020 року вбачається, що відповідачем, у відповідності до зазначених вище приписів, фактично було притягнуто водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності виключно саме за відсутність у нього в наявності дозволу на участь у дорожньому русі транспортним засобом, вагові або габаритні параметри яких перевищують норми, що в даному випадку і передбачено приписами ч.1 ст.132-1 КУпАП та даний факт не підпадає під виключення, передбачені приміткою до ст.132-1.
Отже, на позивача, в даному випадку фактично накладено стягнення саме за порушення «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (затв. Постановою КМУ від 18.01.2001р. №30), а не окремо за порушення приписів п.22.5. Правил дорожнього руху (затв. Постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306).
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем, в даному випадку, було вірно застосовано норми матеріального права при кваліфікації вчиненого позивачем спірного правопорушення та, відповідно, цілком обґрунтовано прийнято оскаржувану постанову від 09.04.2020 року ЕАН №4043613.
З огляду на зазначене, доводи позивача, щодо відсутності у відповідача повноважень на винесення постанови, з урахуванням положень КУпАП щодо підвідомчість справ про адміністративне правопорушення на думку суду є безпідставними.
До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, аналіз норм національного законодавства та обставин справи дає підстави для висновку про те, що відповідачем доведені правомірність й обґрунтованість дій посадової особи з урахуванням вимог, встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи положення ст. 139 КАС України, судові витрати, у разі прийняття судом рішення про залишення позову без задоволення, розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.2, 5-9, 72-77, 90, 241-243, 245-246, 250, 271, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії ЕАН №4043613 від 09 квітня 2021 року.
У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Сафронов Юрій Іванович, до Управління патрульної поліції в Херсонській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - відмовити.
Копії рішення надіслати для відома сторонам.
Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 04 серпня 2021 року.
Суддя О.П.Бодрова