Справа № 481/911/21
Провадж.№ 3/481/490/2021
05 серпня 2021 року м. Новий Буг
Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Ціпивко І.І, за участю секретаря Варданяна А.П., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , прокурора Орєхової Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Новий Буг Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення, матеріали якої надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департамента стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , спеціаліст з діловодства загального відділу Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , будучи спеціалістом з діловодства загального відділу Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області, являючись при цьому відповідно до підпункту «в» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 зазначеного Закону, несвоєчасно, а саме 30.04.2021 року, без поважних на те причин, подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 обставини викладені в протоколі підтвердила, вину у вчиненні правопорушення визнала. Додатково пояснила, що легковажно віднеслась до свого обов'язку з приводу подачі декларації.
Прокурор в судовому засіданні ОСОБА_1 зазначила, що у ОСОБА_1 не було поважних причин порушення вимог ЗУ «Про запобігання корупції», а саме на несвоєчасне подання декларації за 2020 рік. Додала, що на посаду, яку займає ОСОБА_1 розповсюджується дія Закону України «Про запобігання корупції», а тому вона зобов'язана була вчасно подати декларацію. Вважає, що у неї був час на своєчасне подання декларації, відтак вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена наявними в матеріалах справи доказами, у зв'язку з чим просить суд ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні вказаного правопорушення та накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.
Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідност.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу положень підпункту «в» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», Особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Згідно з ч.1 ст.172-6 КУпАП за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи,уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, настає відповідальність у вигляді накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно розпорядження №1-ро від 04.01.2021 на посаду спеціаліста з діловодства загального відділу Вільнозапорізької сільської ради Новобузького району Миколаївської області призначено ОСОБА_1 та присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Відповідно до посадової інструкції спеціаліст з діловодства призначається на посаду на конкурсній основі розпорядженням сільського голови. Спеціаліст безпосередньо підпорядкований начальнику загального відділу та старості (якщо працює в старостинському окрузі).
До основних завдань та обов'язків відповідно посадової інструкції входить: інформування керівників структурних підрозділів сільської ради, підприємства, організації, установи про дату та час засідання виконавчого комітету сільської ради та про перелік винесених на розгляд питань; відправка проектів рішень виконавчого комітету сільської ради на електронну пошту членам виконавчого комітету; участь у проведенні експертизи і практичної цінності документів при їх відборі на державне зберігання, підготовка справи до здачі в архівний підрозділ Баштанської РДА; облік і контроль за виконанням рішень виконавчого комітету сільської ради, розпоряджень сільського голови; відправка вихідної кореспонденції сільської ради; дотримання вимог ЗУ «Про службу органах місцевого самоврядування», ЗУ «Про запобігання корупції» та інших НПА.
Таким чином, згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону ОСОБА_1 будучи призначеною на посаду спеціаліста з діловодства загального відділу Вільнозапорізької сільської ради є посадовою особою місцевого самоврядування, а отже відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону.
Згідно п. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені в п. 1 ст. 3 цього ж Закону (підпункт В - посадові особи місцевого самоврядування), зобов'язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Виходячи з вище викладеного, ОСОБА_1 декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування типу «щорічна» за 2020 рік зобов'язаний була подати до 01.04.2021.
Оглядом публічної сторінки Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік подала лише 20.04.2021. чим допустила порушення встановленого строку подання щорічної декларації, що підтверджується витягом.
Згідно пояснень заступника сільського голови Вільнозапорізької сільської ради ОСОБА_2 встановлено, що адвокатом Вільнозапорізької сільської ради ОСОБА_3 неодноразово здійснювалися попередження як безпосередньо депутатського складу сільської ради так і інших працівників, що входять до складу сільської ради та відповідно до Закону є суб'єктами декларування, щодо необхідності подання щорічної декларації та про відповідальність за несвоєчасне подання.
Окрім того, відповідно до посадової інструкції одним з обов'язків спеціаліста з діловодства загального відділу є дотримання вимог та обмежень передбачених ЗУ «Про запобігання корупції» та ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», а тому можна зробити висновок, що ОСОБА_4 обізнана щодо необхідності подання щорічної декларації та термінів її подання.
Згідно з відомостями Єдиного Державного Реєстру Декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з офіційного сайту НАЗК України встановлено, що ОСОБА_1 подавала 18.03.2019 декларацію типу «кандидата на посаду» та 10.03.2020 декларацію типу «щорічна» за 2019 рік. Зазначені декларації подані ОСОБА_1 свідчать про наявність в неї навиків в роботі з реєстром.
Враховуючи інформацію посадових осіб сільської ради щодо попередження про необхідність подання декларацій, окремі особливості займаної посади та витяги з реєстру, можна зробити висновок, що ОСОБА_1 була обізнана про необхідність подання щорічної електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, але не вживала жодних заходів щодо своєчасного подання такої декларації.
При цьому відповідно постанови великої палати Верховного суду від 24.01.2021 у справі № 800/30/17(990/1/1328/18) суд встановив, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строків.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до абз. 9 підп. 1 п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.05.2u 17 № 223-943/0/4-1 Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
В ході збору доказів поважних причин для несвоєчасного подання ОСОБА_1 , щорічної декларації не встановлено.
На підставі викладеної Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за № 223-943/0/4-17 позиції слід зазначити, що невжиття заходів суб'єктом декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім'ї, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларації, так як законодавцем надано трьохмісячний термін для збору даних та подання декларації, тобто починаючи з 01.01 по 01.04 кожного року. Тобто ОСОБА_1 мала достатньо часу для отримання всієї необхідної інформації для заповнення та подачі декларації.
На підставі вище викладеного, ОСОБА_1 не мала поважних причин подати електронну декларацію з порушенням визначених законодавством строків.
Відповідно листа Державного підприємства «Українські спеціальні системи», де вказані дати некоректної роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в якому чітко вказано, що на час необхідний для подачі електронної декларації Реєстр працював в належному режимі.
Починаючи із зазначеного часу дотепер портал Реєстру функціонує в штатному режимі. В дні необхідності подання ОСОБА_1 декларації Реєстр працював в належному режимі.
Відповідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури. Національної поліції, НАБУ та Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
В свою чергу частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на виконання складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 255 КУпАП визначено, що працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за статтями 172-4 - 172 - 9 КУпАП.
Таким чином, Закон України «Про запобігання корупції» не передбачає затвердження Національним агентством обґрунтованого висновку або повідомлення із встановленим фактом порушення вимог фінансового контролю у разі виявлення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією за частинами першою, другою статті 172-6 КУпАП, уповноваженими особами Національної поліції України.
Вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, містить вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Так, для кваліфікації діяння за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сукупність досліджених доказів дає підстави зробити висновок, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності знала про свій обов'язок подати декларацію до 01 квітня 2021 року, проте легковажно віднеслася до такого.
Досліджені докази суддя вважає належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, надано не було.
Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: особу ОСОБА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності вперше, її щире каяття, характер вчиненого нею правопорушення; ступінь її вини у вчиненому, яка доведена повністю, а тому ОСОБА_1 слід призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст.401 КУпАП та ЗУ «Про судовий збір», судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у розмірі 0.2 розміру мінімальної заробітної плати, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 454,00 гривень.
Керуючись ст.ст.36, 40-1, 279, 280, 283, 284, 285, 287 КУпАП, суддя
постановив:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Роз'яснити ОСОБА_1 :
- що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу;
- що згідно ст.308 КУпАП у разі несплати ним штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, яким стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 гривень в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Новобузький районний суд Миколаївської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.І. Ціпивко