Справа № 488/1381/21
Провадження № 3/488/654/21
29.07.2021 року
Суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Головіна Т.М., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Герасимова О.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця села Новосевастополя Миколаївської області, громадянина України, працюючого водієм АТ “Миколаївобленерго” філія “Південна”, не одруженого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ААБ №110382, 19.04.2021 року о 08 годині 15 хвилин водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом автомобілем «УAЗ 2206», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в місті Миколаєві по проспекту Богоявленському в районі будинку №234-В з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, результат аналізу за допомогою газоаналізатору „Драгер” на місці склав 0,37 проміллі, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину не визнав, суду пояснив, що 19 квітня 2021 року о 07:30 годині він був зупинений працівниками поліції біля АЗС по проспекту Богоявленському, коли, після медичного огляду лікарем та технічного огляду свого автомобіля, їхав виконувати робоче завдання, отримане в АТ “Миколаївобленерго”. Поліцейський, не представившись, причину зупинки йому не повідомив, запитав у нього, чи вживав він алкоголь. Він сказав, що нічого не вживав, оскільки знаходиться на роботі, і йому б не дозволили сісти за кермо службового автомобіля. Потім працівник поліції запропонував йому продути алкотестер, ніяких прав йому не роз'яснювали, ознаки сп'яніння не називали, на його прохання пред'явити документи на прилад, відмовили без обгрунтування причин. Два рази він продув алкотестер, тому що перший раз він нічого не показав. На запитання інспектора він відповів, що алкоголь не вживав. Тоді працівник поліції сказав, що відносно нього будуть оформлювати протокол, що ніби-то він керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. На нього були складені якісь документи, які він підписав. Їхати до медичного закладу для проходження огляду не пропонували. Свідків не було. Після того, як його відпустили, він самостійно поїхав в лікарню, де пройшов медичний огляд на стан сп'яніння, яким було встановлено, що він тверезий.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Герасимов О.В. позицію свого довірителя підтримав та вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, посилаючись на те, що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів правомірності зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 ; працівниками поліції Скорому І.А не були роз'яснені його права, не були перелічені ознаки алкогольного сп'яніння, не роз'яснено порядок проходження огляду за допомогою технічного приладу; у протоколі не міститься посилання на здійснення відеозапису при його складанні; ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом; на його прохання не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу; не роз'яснялося його право в разі незгоди із результатами тесту на алкоголь на місці зупинки пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі; огляд ОСОБА_1 проводився технічним засобом, який не пройшов калібровку у визначений час, і був проведений з порушенням Інструкції, оскільки калібровка має проводитись 1 раз на 6 місяців; ОСОБА_1 пройшов медичний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоровя о 09:20 годині, тобто через годину після його зупинки, заключний діагноз - тверезий, що спростовує факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння; станом на 2021 рік газоаналізатор «DragerAlсotest 6810» не містить оцінки відповідності та державної реєстрації, відповідно до Наказу МОЗ № 95 від 10.02.2010 року строк дії свідоцтва приладу вичерпаний.
Вислухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, приходжу до наступних висновків.
З долученої до матеріалів справи копії медичної карти амбулаторного хворого Миколаївського обласного центру психічного здоров'я медичний огляд ОСОБА_1 лікарем-наркологом був проведений за його заявою 19.04.2021 року о 09:20 годині, діагноз - тверезий - тобто огляд був проведений у відсутності поліцейського.
З наведеного слід дійти висновку, що оскільки надана виписка складена з порушенням порядку її отримання, її суд вважає недопустимим доказом по справі.
Доводи ОСОБА_1 , що його огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився поліцейськими без залучення свідків, суд вважає необгрунтованими, оскільки вони не відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, згідно якої під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже присутність свідків під час огляду обов'язкова лише у разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису під час проведення огляду осіб. Однак до протоколу про адміністративне правопорушення долучений відеозапис проведення огляду ОСОБА_1 , дані якого досліджені в судовому засіданні.
Доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що він був безпідставно зупинений працівниками поліції, і що до протоколу про адміністративне правопорушення не додано доказів правомірності його зупинки суд не приймає до уваги, тому що, суд розглядає справу в рамках даного протоколу на предмет керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, відповідальність за що передбачена п.2.9А ПДР України, як-то інкриміновано ОСОБА_1 в протоколі.
За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше (стаття 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП, регулюється також “Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі”, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року (надалі- Інструкція, затверджена наказом №1395); “Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженою спільним Наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (надалі- Інструкція, затверджена наказом №1452/735); постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Про порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» - надалі Порядок.
Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 ст. 266 КупАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Огляд водія проводиться в закладах охорони здоров'я у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного спяніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами. Огляд особи на стан алкогольного спяніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до розділу 2 п.5 Інструкції, затвердженої наказом №1452/735, перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Відповідно до розділу 2 ч.2 Інструкції, затвердженої наказом №1395, під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права й обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з п.6, п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до статті 251 КупАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення.
При цьому суд враховує те, що обов'язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затв. наказом МВС України 18.12.2018 № 1026.
Відповідно до п. 5 розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Виключення законодавцем під час внесення змін у ч.2 ст.266 КУпАП обов'язкової присутності свідків під час огляду водія на стан алкогольного сп'яніння із встановленням обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським, на думку суду, є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Натомість, представлений суду лазерний диск з відеозаписом процесу виявлення адміністративного правопорушення не відображає повного перебігу подій оформлення адміністративних матеріалів та проведення огляду Скорого на стан сп'яніння ...
Зазначений відеозапис складається з фрагментів відео-файлів.
Як слідує з відеозапису, Скорому 19.04.2021 року о 08.18 годині пропонується пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу “Alcotest 6810”, що останнім і було зроблено (3-й файл диску), та о 08.33 годині оформлюються матеріали по справі про адміністративне правопорушення відносно Скорого - складається направлення, чек та протокол.
Таким чином, приймаючи до уваги відсутність повного фіксування процесу виявлення адміністративного правопорушення - з часу зупинки Скорого, враховуючи вимоги Закону щодо тлумачення всіх сумнівів щодо доведення вини особи на її користь, доводи Скорого про те, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння працівниками поліції йому не були роз'яснені його права, не були перелічені ознаки алкогольного сп'яніння, не роз'яснено порядок проходження огляду за допомогою технічного приладу, на його прохання не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу; не роз'яснювалося його право в разі незгоди із результатами тесту на алкоголь на місці зупинки пройти огляд на стан сп'яніння в медичному закладі - знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду і є неспростованими.
Враховуючи також, що Скорий після проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу “Alcotest 6810”, на запитання співробітників поліції у зв'язку із позитивним результатом тесту, повідомляє, що він не вживав алкоголь, слід вважати, що останній не погодився з результатами огляду, якими встановлено його перебування у стані алкогольного сп'яніння, однак всупереч положенням ст. 266 КУпАП, п.7 Розділу І Інструкції, п.6, п.8 Порядку, поліцейські не направили Скорого для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, не запропонували йому скористатися такою можливістю, визначеною Законом.
З відеозапису, поміж іншого, вбачається, що ОСОБА_2 поводив себе адекватно, спокійно, видимих ознак сп'яніння не спостерігалося.
Встановлені судом обставини свідчать про порушення встановленого законом порядку проведення огляду Скорого на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП такий огляд є недійсним.
Крім того, працівниками поліції було порушено вимоги ч.1 ст.266 КУпАП, яка передбачає відсторонення водія від керування транспортним засобом, при наявності підстав вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Суд також звертає увагу на те, що у порушення вимог Закону, матеріали відеозапису не долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом по справі, який по суті є обвинувальним актом, оскільки саме на підставі протоколу здійснюється розгляд справи по суті, однак з викладених вище та встановлених судом обставин протокол був складений з істотним порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та вищезазначених Інструкцій, тому вважаю, що протокол про адміністративне правопорушення серія ААБ №110382 від 19.04.2021 є недопустимим доказом та не може бути покладений у підставу судового рішення в якості доказу наявності в діях Скорого складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП.
Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).
Системний аналіз норм ст. 130 КУпАП України, відповідальність за якою поширюється на невизначене коло осіб та передбачає накладення стягнення у виді штрафу та обмеження у користуванні водійськими правами, дозволяє дійти до висновку, що за своєю суттю це є кримінальним порушенням /обвинуваченням.
При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як «кримінального» дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов'язок довести вину особи, який передбачений ч. 2 ст. 6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст. 4 Протоколу 7 до Конвенції).
Таким чином, складений за таких обставин протокол про адміністративне правопорушення та викладені в ньому обставини вчинення адміністративного правопорушення, не ґрунтуються на вимогах Закону.
Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 9, 247 КпАП України, адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З аналізу представлених суду доказів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, дане провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.9 , ст. 130 , п. 1 ст. 247 КпАП України, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.М. Головіна