05 серпня 2021 року
м. Київ
справа № 380/3799/20
адміністративне провадження № К/9901/27315/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 380/3799/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дій відповідача щодо відмови 19.03.2020 року у проведенні позивачу перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в тлумаченні рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № (справа № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури збільшення вислуги років та за кожних два роки, на підставі довідки прокуратури Львівської області за № 18-743вих-20 від 28.02.2020;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за вислугою років без обмеження її максимального розміру відповідно до Закону України «Про прокуратуру», виходячи з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, яка визначена у довідці прокуратури Львівської області № 18-743вих-20 від 28.02.2020.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області із 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України Про прокуратуру № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Львівської області від 28.02.2020 № 18-743 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 420,40 грн. сплаченого судового збору.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 380/3799/20 скасовано в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із 13.12.2019 перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Львівської області за № 18-743вих-20 від 28.02.2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії та в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області судового збору в розмірі 420,40 грн. Ухвалено у вказаній частині нову постанову, якою у задоволенні вказаних позовних вимог відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року в частині задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року залишити без змін.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Предметом оскарження в даній справі є рішення органу Пенсійного фонду України про відмову у проведенні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років.
Таким чином, справа в силу пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України віднесена до справ незначної складності, яку суд першої інстанції розглянув за правилами спрощеного позовного провадження.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Обґрунтовані посилання на наявність обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на підстави непогодження з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи та застосування нормативно-правових актів.
Позивач посилається, крім іншого, і на підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України.
Проте, колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 328 КАС України, в тому числі і її пункт 3 законодавцем визначені як підстави, з яких може бути оскаржене судове рішення, що підлягають касаційному оскарженню (за загальним правилом КАС України або за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 цього Кодексу).
Отже, оскільки ця справа є справою незначної складності в силу приписів п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України, заявником наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не доведена, тому обґрунтуванням підстав оскарження судових рішень, визначеним ч. 4 ст. 328 КАС України колегія суддів оцінки не надає.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Зазначене дає підстави вважати, що за поданою касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 257, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 380/3799/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії.
Надіслати заявнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом із касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя В.М. Бевзенко
Суддя С.Г. Стеценко