ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 серпня 2021 року м. Київ № 640/286/20
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладання штрафу №КВ 1870/1721/АВ/ТД/ФС-677 від 03.12.2019, складену заступником начальника Головного управління Державної служби з питань праці у Київській області Стахівським С.М.; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області понесені судові витрати у розмірі 3755,70 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувана постанова про накладення штрафу протиправна та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, не підкріплена доказами та винесена з порушеннями встановленого порядку.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що під час інспекційного відвідування 06.11.2019 піцерії, яка належить ФОП ОСОБА_1 , громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу, а тому до позивача правомірно та обґрунтовано застосовано штраф.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи вищевказані приписи, клопотання позивача, представників позивача та відповідача про здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, з огляду на відсутність необхідності подальшого розглядати справу у судовому засіданні, дана адміністративна справа розглядається в письмовому порядку.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
На підстав і наказу про проведення інспекційного відвідування № 5524 від 04.11.2019 та направлення від 04.11.2019 № 1870 посадовими особами Головного управління було проведено інспекційне відвідування у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на предмет виявлення неоформлених трудових відносин.
Відповідачем під час інспектування 06.11.2019 було опитано працівників, які здійснювали трудові функції у ФОП ОСОБА_1 . А саме ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив інспектору праці, що працює на посаді кухаря та ОСОБА_2 , яка в свою чергу прийняла у інспектора праці замовлення на приготування їжі, тобто виконувала обов'язки працівника ФОП ОСОБА_1 .
Інспектором праці було складено вимогу про надання документів № 1867 від 06.11.2019, якою ФОП ОСОБА_1 було зобов'язано у строк до 10 год. 00 хв. 13.11.2019 надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування.
На Вимогу про надання документів № 1867 від 06.11.2019 ФОП ОСОБА_1 було надано витребувані документи.
Відповідно до поданих документів відповідачем установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно форми № П-2, повідомлення про прийняття на роботу 06.11.2019 о 16:31 прийнята на посаду кухаря ФОП ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно форми № П-2, повідомлена про прийняття на роботу 06.11.2019 о 16:21 прийнятий на посаду кухаря ФОП ОСОБА_1 .
За результатом інспекційного відвідування відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № КВ1870/1721/АВ від 18.11.2019, у висновках якого зазначено, що під час інспекційного відвідування 06.11.2019 о 13:16 піцерії, яка належить ФОП ОСОБА_1 , громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення ДПС про прийняття працівника на роботу. А саме інспекційне відвідування проводилося 06.11.2019 о 13:16, а повідомлення до ДПС було направлено 06.11.2019 о 16:21.
На підставі вказаного акта заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Стахівським С.М. винесено постанову про накладення штрафу від 03.12.2019 № КВ1870/1721/АВ/ТД/ФС-677, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 250 380,00 грн
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).
Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до п.п. 5 п. 4 Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27 березня 2015 року № 340 (далі - Положення №340), передбачено, що Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 Кодексу законів про працю України визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі Порядок № 509).
Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.
Таким чином, правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). При цьому, такий вид порушення повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.
З оскаржуваної постанови вбачається, що у порушення вимог частини першої статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНПП НОМЕР_1 допущено до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, а саме, під час інспекційного відвідування встановлено: ОСОБА_1 було допущено до роботи громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин відповідно діючого законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно із ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.
Згідно з частиною третьою ст. 24 Кодексу законів про працю України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Згідно з ч.1 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення» посадові особи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи - підприємці, винні у порушенні законодавства про зайнятість населення, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Судом з акта інспекційного відвідування від 18.11.2019 № КВ1870/1721/АВ установлено, що в піцерії ІНФОРМАЦІЯ_4 06.11.2019 о 13:16 інспектором праці ОСОБА_8 було зроблено замовлення страви «Піцоне гострий» та здійснено розрахунок за замовлення та особа на ім'я ОСОБА_4 повідомила, що замовлення буде готове через 20-30 хвилин. Вказані обставини підтверджується копією чеку від 06.11.2019 (а.с.134)
Близько 14:20 замовлення було отримано інспектором від особи на ім'я ОСОБА_4 . Після чого їй було пред'явлено службове посвідчення інспектора праці та запропоновано поставити керівництво піцерії до відома про проведення інспекційного відвідування. В цей час було розпочато опитування працівників піцерії, а саме: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій повідомив, що працює на посаді кухаря. Після отримання вказівок по телефону працівниця ОСОБА_4 зробила кухарю ОСОБА_5 надавати будь які пояснення та наказала всім працівникам покинути приміщення піцерії.
Ураховуючи такі обставини, інспектором відповідача о 14:30 був здійснений дзвінок за телефоном « 102» та викликано наряд поліції, в зв'язку з перешкоджанням інспекційному відвідуванню. Приміщення піцерії покинули всі працівники окрім ОСОБА_4 . На місце прибув адвокат Скакун О.П. відрекомендувався особою, що надає правову допомогу ФОП ОСОБА_1 та повідомив, що ніхто не буде з працівників піцерії надавати ніяких пояснень. Адвокат Скакун О.П. був ознайомлений з направленням проведення інспекційного відвідування, але отримувати під розпис відмовився, мотивуючи тим, що не уповноважений отримувати направлення на інспекційне відвідування та вимогу надання документів.
На місце також прибув наряд поліції, працівники якого попередили про здійснення ними відеофіксації даної події. Інспектором праці було надано письмове пояснення, в якому вказано причину виклику, а також працівники поліції встановили особу ОСОБА_4 . Даний виклик зареєстровано до журналу Єдиного обліку Броварського ВП ГУНП у Київській області за № 30278 від 06.11.2019.
Відповідно вимоги надання документів № 1867 від 06.11.2019 ФОП ОСОБА_1 було надано документи.
В ході дослідження наданих документів було виявлено наступне: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно форми № П-2, повідомлення про прийняття на роботу 06.11.2019 о 16:31 прийнята на посаду кухаря ФОП ОСОБА_1 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно форми № П-2, повідомлення про прийняття на роботу 06.11.2019 о 16:21 прийнятий на посаду кухаря ФОП ОСОБА_1 .
При цьому, слід наголосити, що зазначені працівники були належним чином прийняті на роботи вже після проведення контрольного заходу, тобто після з'ясування інспектором праці допущених позивачем порушень.
Отже, враховуючи вище викладене, суд погоджується з висновками відповідача, що ФОП ОСОБА_1 було допущено до роботи громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без належного оформлення трудових відносин відповідно діючого законодавства України.
В судовому засіданні було заслухано в якості свідка ОСОБА_2 , яка повідомила, що стояла поруч з інспектором праці в піцерії і жодних дій не вчиняла. Пояснила, що інспекторами було здійснено замовлення, після чого було почато здійснення відеозапису та викликано органи поліції.
В подальшому свідок ОСОБА_2 зазначила, що проходила навчання в піцерії під керуванням особи на ім'я ОСОБА_7 , яка пояснювала роботу з касовим апаратом, замовлення не приймала. В день перевірки свідок зустрічалась з позивачем.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 (інспектор праці, який проводив захід контролю) повідомив, що він та його колега ОСОБА_9 06.11.2019 здійснили інспекційне відвідування піцерії ФОП ОСОБА_1 . Свідок зазначив, що ним було здійснено замовлення, яке прийнято особою на ім'я ОСОБА_4 , згодом отримано замовлення та здійснено розрахунок. Після вказаного, інспектором було пред'явлено посвідчення та повідомлено про здійснення контрольного заходу. В закладі також перебував ОСОБА_3 , який повідомив, що він працює в закладі з 2018 року. Згодом було викликано поліцію та прибув адвокат позивача. В подальшому адвокатом позивача було надано додаткові документи на вимогу інспектора щодо працівників закладу.
Також, в якості свідка було допитано ОСОБА_1 , який зазначив, що він є директором компанії мережі піцерій ІНФОРМАЦІЯ_4, на час проведення перевірки перебував у відрядженні на інших об'єктах. На перевірку попросив прибути його представника - адвоката Скакуна Олега Петровича. Зауважив, що в даному випадку об'єктом перевірки була піцерія ІНФОРМАЦІЯ_4, а не ФОП ОСОБА_1 . Зауважив, що згодом була також проведена перевірка і ФОП ОСОБА_1 , а отже він не є відповідальною особою за наслідками перевірки в піцерії ІНФОРМАЦІЯ_4.
Проаналізувавши надані свідчення, суд дійшов висновку, що позивачем не спростовано причетності до трудової діяльності осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Зокрема, остання повідомила, що проходила стажування, при цьому здійснюючи прийняття замовлення та здійснення розрахунку за наслідком виконання замовлення. Натомість, ОСОБА_3 , викликаний на допит в якості свідка ухвалою суду від 22.03.2021, не з'явився в судове засідання.
Щодо посилання позивача щодо неможливості застосування до нього наслідків перевірки, оскільки перевірка проводилась щодо ТОВ «Піццбург», а не відносно ФОП ОСОБА_1 суд зазначає, що вказані обставини спростовуються і самим позивачем, оскільки до матеріалів справи долучено типові договори між працівником, яка використовує найману працю від 06.11.2019 № 7 та № 8, відповідно до яких прийнято на роботу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . ОСОБА_1 саме за адресою АДРЕСА_2 , що і є об'єктом перевірки - ТОВ «Піццбург». (а.с.48, 52)
Окрім цього, до матеріалів справи долучено журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо прийняття на роботу та накази «про прийняття на роботу» від 06.11.2019 № 11-к та № 12-к, які складено ФОП ОСОБА_1 .
Отже, матеріалами справи підтверджується належність позивачу об'єкта перевірки ТОВ «Піццбург» за адресою АДРЕСА_2 , а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання саме ФОП ОСОБА_1 суб'єктом перевірки, оскільки за адресою проведення перевірки фактично здійснювалась підприємницька діяльність.
Підсумовуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та підтвердженими висновки відповідача ГУ Держпраці у Київській області про те, що ФОП ОСОБА_1 порушено ч.1, ч.3 ст. 24 КЗпП, оскільки під час здійснення його підприємницької діяльності на об'єкті ТОВ "Піццбург" до роботи допущено працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 без укладення з ними трудових договорів, оформлення наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підсумовуючи вищевикладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Як наслідок, підстави для застосування ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні.
Керуючись статтями 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295-297 КАС України,
1. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Держпраці у Київській області (04060, м. Київ, вул. Вавілових, 10, код ЄДРПОУ 39794214)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко