ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
03 серпня 2021 року м. Київ № 640/20511/21
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мазур А.С., ознайомившись з позовною заявою
ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просить суд: визнати протиправною відмову Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат провести перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня, виплаченої мені, ОСОБА_1 як учаснику бойових дій у 2020 та 2021 роках, та здійснити її виплату у розмірі, який передбачений чинною редакцією ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоотриману мною, ОСОБА_1 , як учасником бойових дій, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі 6 800 грн. 00 коп.; стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоотриману мною, ОСОБА_1 , як учасником бойових дій, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік в розмірі 7 354 грн. 00 коп.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано позовну заяву у строк установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, та чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Так, перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив, що позивач оскаржує бездіяльність відповідачів щодо недоотриманої одноразової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Судом встановлено, що позивач станом на 2018 рік був отримувачем одноразової грошової допомоги як учаснику бойових дій щорічно до 05 травня, отже, суд приходить до висновку, що позивач щорічно отримуючи одноразову допомогу з 2018 року та отримуючи таку виплату до 05 травня відповідного року у меншому розмірі, повинен був бути обізнаним про неналежне виконання своїх обов'язків з боку відповідача, в той час своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
В позовній заяві позивач зазначив, що за 2020 рік позивачу здійснювалася виплата до 05 травня разової грошової допомоги як учаснику бойових дій, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціальноо захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» .
За захистом свого порушеного права на належне соціальне забезпечення позивач звернувся з даною позовною вимогою до суду 20.07.2021, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зауважує, що вказана грошова виплата є періодичним платежем, а тому не може вважатися триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позивач знав про порушення своїх прав під час отримання такої виплати у розмірі, з яким він не погоджується у 2020 році.
Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачені ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно із ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України та подачі суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів на їх підтвердження щодо існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутись до суду із позовними вимогами в частині зобов'язання відповідача здійснити її виплату у розмірі, який передбачений чинною редакцією ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; стягнути з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоотриману мною, ОСОБА_1 , як учасником бойових дій, щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в строки, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -
1.Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху .
2.Встановити позивачу строк до 5 днів для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання даної ухвали суду.
3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.
Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 та п. 5 ч. 1 ст. 294 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена лише у випадку порушення правил підсудності
Суддя А.С. Мазур