ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 серпня 2021 року м. Київ № 826/1588/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доКиївської митниці ДФС
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської митниці ДФС (відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС щодо невиконання вимог ст. 301 Митного кодексу України ст. 43 Податкового кодексу України та Порядку, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 № 618, а саме: не підготування висновку про повернення сплачених сум за митне декларування товару Позивачу з відповідного бюджету та не подання його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;
- зобов'язати Київську митниці ДФС підготувати висновок про повернення ОСОБА_1 помилково сплачених грошових коштів за митне декларування товару у сумі 405 600,00 грн. та подати його для виконання до відповідного органу державної казначейської служби накладних податкову накладну №4933 від 13.10.2017, подану на реєстрацію 13.10.2018.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду та вирішення по суті заяви ОСОБА_1 про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у сумі 405 600 грн. (передплата за митне оформлення), надіслану на адресу Київської митниці ДФС поштою 19.12.2017. Позивач також вказує, що попередньо постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2017 у справі №359/3090/17 за матеріалами адміністративного правопорушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України, було закрито провадження по справі відносно позивача за відсутністю складу адміністративного правопорушення. У зв'язку з цим позивач вважає, що в судовому порядку встановлено відсутність підстави у позивача для сплати митних платежів за ввезений товар, а отже такі митні платежі були сплачені помилково.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що позивачем було здійснено митне оформлення товару за митною декларацією від 15.03.2017 №UА125100/2017/380002. Сплачені позивачем за цією митною декларацією митні платежі в розмірі 405 570,04 грн. (в т.ч. мито - 143 052,70 грн., ПДВ - 262 517,34 грн.) перераховані до державного бюджету. Зазначена сума митних платежів за даними АСМО «Інспектор» не обліковується як помилково та/або надміру сплачена, а тому відповідно підстави для повернення за заявою позивача відсутні.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Київської митниці ДФС за заявою ОСОБА_1 (вх. № 231828/47 від 27.12.2017) про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань. Зобов'язано Київську митницю ДФС оформити та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновок про повернення ОСОБА_1 помилково та/або надміру сплачених митних платежів у розмірі 405 600,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 12.07.2019 було скасовано вищезазначені судові рішення, справу передано на новий судовий розгляд.
В зазначеній постанові Верховний Суд зазначив, судами попередніх інстанцій не було досліджено вказаної митної декларації № UА125100/2017/380002 поданої позивачем із визначенням вартості товару прийнятого на зберігання 12.03.2017, як і не було надано належної оцінки листу Аташе з митних питань Генерального управління митниці та непрямих податків Французької Республіки щодо ввезення в Україну позивачем відповідного товару.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2019р. прийнято до провадження справу № 826/1588/18, та повідомлено сторін, що справу буде розглянуто в порядку спрощеного провадження суддею Каракашьяном С.К.
Справа розглянута в порядку письмового провадження, у відповідності до положень частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
12 березня 2017 року відносно громадянина України ОСОБА_1 головним державним інспектором другого відділу оперативного реагування управління протидії митним правопорушенням Київської митниці ДФС Момот С.М. був складений протокол про порушення митних правил за №0138/11А125000/17 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України («Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю»). Зокрема, в тексті протоколу зафіксовано обставини ввезення ОСОБА_1 на митну територію України в аеропорту товарів (речей без ознак вжитку) загальною вартістю зі слів останнього 42 550 євро без письмового декларування.
За змістом ст. 417 Митного кодексу України, порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами правопорушення є товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, - також конфіскацію цих товарів.
15 березня 2017 року до відділу митного оформлення №4 митного поста «Бориспіль-аеропорт» ОСОБА_1 подана митна декларація №UА125100/2017/380002, згідно якої він задекларував зазначені товари в режимі ІМ40АА (випуск для вільного обігу), що були попереднього прийняті на зберігання 12.02.2017. Також ОСОБА_1 були сплачені митні платежі у сумі 405 570,04 грн., що підтверджуються доданими до позову копіями дублікату квитанції №0.0.725673648.1 від 15.03.2017 та довідки ПАТ «Приватбанк» від 13.02.2018 №2018021317575602. Зокрема, за змістом такої довідки, ОСОБА_1 15.03.2017 здійснив платіж з карткового рахунку № НОМЕР_1 на суму 405 600 грн. за наступними реквізитами: отримувач: Київська митниця ДФС; рахунок отримувача: 37347112520026, МФО 820019, код ЄДРПОУ 39470947; призначення платежу: «передплата за митне декларування, без ПДВ».
В подальшому, постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2017 у справі №359/3090/17, відкритою за адміністративним матеріалом (протоколом від 12.03.2017), який надійшов від Київської міської митниці відносно громадянина ОСОБА_1 , про порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України, - провадження у такій справі було закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вилучені у ОСОБА_1 товари за наведеним переліком постановлено повернути останньому.
Дана постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2017 набрала законної сили 03.10.2017 про що свідчить відмітка на копії такого рішення суду, що наявна у матеріалах позову.
В грудні 2017 року позивач звернувся до Київської міської митниці із заявою про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (вх. №231828/47 від 27.12.2017), в якій він просив відповідача: підгодовувати висновок про повернення грошових кошті в сумі 405 600 грн. за переплату митного декларування; подати висновок до відповідного органу про повернення грошових коштів в сумі 405 600 грн. за передплату митного декларування; повернути суми в розмірі 405 600 грн. за вказаними у заяві реквізитами.
Листом від 09.01.2018 №188/2/10-70-19-02-47 Київська митниця ДФС відмовила позивачу у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що вказана у заяві сума, за даними АСМО «Інспектор», не обліковується як помилково та/або надміру сплачена. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, вважаючи таку бездіяльність щодо підготовки висновку протиправною та такою, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.07.2019 у справі, що розглядається, суд бере до уваги наступне.
Порядок і форми сплати митних платежів передбачено ст. 298 МК України, згідно з якою суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до державного бюджету платником податків безпосередньо на єдиний казначейський рахунок.
Суми митних платежів сплачуються в готівковій формі через касу органу доходів і зборів чи фінансової установи або у безготівковій формі через фінансову установу, крім випадків, передбачених цим Кодексом та законами України.
Перерахування сум митних платежів до Державного бюджету України із зазначених рахунків органу доходів і зборів здійснюється цим органом доходів і зборів.
Митні платежі сплачуються у валюті України. В окремих випадках, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України, митні платежі можуть бути сплачені в іноземній валюті за курсом, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу.
Перерахунок сум митних платежів, визначених у валюті України, в іноземну валюту для цілей сплати митних платежів здійснюється за курсом, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу.
Митні платежі можуть бути сплачені в будь-якій іншій формі, передбаченій законом.
Порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
На вимогу платника податків органи доходів і зборів зобов'язані видати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі.
Крім того, відповідно до п. 13 розділу III Порядку перерахування до державного бюджету митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, ствердженого наказом Міністерства фінансів України №898 від 01.11.2017 (далі Порядок), кошти, що підлягають зарахуванню до державного бюджету як митні та інші платежі, не пізніше наступного робочого дня після дати завершення митного оформлення товарів перераховуються ДФС та митницями з депозитних рахунків 3734 та банківських рахунків 2603 у розрізі митниць та кодів класифікації доходів бюджету. Казначейство здійснює операції із зарахування митних та інших платежів до державного бюджету на підставі реєстрів ДФС, надісланих в електронному вигляді, протягом операційного дня у день отримання таких реєстрів. Головне управління Казначейства у м. Києві здійснює операції із зарахування митних та інших платежів до державного бюджету на підставі платіжних доручень митниць ДФС, надісланих в електронному вигляді, протягом операційного дня у день отримання таких платіжних доручень.
Згідно з приписами ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.
У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.
Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.
Повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом «а» пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.
Повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.
Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.
Повернення не здійснюється: 1) якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; 2) в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.
Пунктом 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.
Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі ДФС) та структурного підрозділу ДФС, до функціональних повноважень якого належить організація ведення єдиного рахунку для зарахування авансових платежів (передоплати), що вноситься підприємствами до/або під час митного оформлення (далі - підрозділ ДФС), при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у ч.ч. 9, 10 ст. 55, ч. 5 ст. 299, ч.ч. 3, 5 ст. 301 МК України, ст. 43 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990), ч. 3 ст. 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року визначаються Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017, зареєстрованого у Міністерства юстиції України 09.08.2017 за №976/30844.
Згідно із п. 1, 4, 5 розділу ІІІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених ч. 5 ст. 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).
Таким чином необхідною умовою для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових коштів є звернення платника податків із відповідною заявою не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, та за наслідками розгляду такої заяви у разі обліку за даними інформаційних систем сум помилково та/або надміру сплачений, орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини).
Згідно із п. 1, 4, 5 розділу ІІІ Порядку № 643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу).
Таким чином, необхідною умовою для повернення помилково та/або надміру сплачених грошових є звернення платника податків із відповідною заявою не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, та за наслідками розгляду такої заяви у разі обліку за даними інформаційних систем сум помилково та/або надміру сплачений, орган ДФС готує висновок на повернення такої суми (її частини).
Слід зазначити, що визначення понять надміру сплачених чи помилково сплачених митних платежів МК України не містить. Разом з тим, відповідно до приписів підпунктів 14.1.115, 14.1.182 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України:
- надміру сплачені грошові зобов'язання суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату;
- помилково сплачені грошові зобов'язання суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов'язань.
Проаналізувавши викладене, митними платежами, що сплачені помилково, з позиції суду, є ті, що на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних або фізичних осіб, що не є їх платниками, а надміру сплаченими - ті, що сплачені їх платниками, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад відповідну суму.
Як встановлено судом, 12.03.2017 року під час проходження митного контролю, під час проведення вибіркового митного контролю багажу позивача на каналі «зелений коридор» виявлено нові речі без ознак вжитку:
Кросівки чоловічі ТМ «Louis Vuitton», синього кольору, 1 пара. Вартість зі слів пасажира становить 580 євро.
Кеди чоловічі ТМ «Louis Vuitton», 1 пара. Вартість зі слів пасажира становить 520 євро.
Кросівки чоловічі ТМ «Louis Vuitton», 1 пара, коричневого кольору. Вартість зі слів пасажира становить 650 євро.
Кросівки чоловічі ТМ «Louis Vuitton», 1 пара, червоного кольору. Вартість зі слів становить 620 євро. Сандалі чоловічі ТМ «HERMES» 1 пара. Вартість зі слів пасажира становить 530 євро.
Сандалі чоловічі ТМ «HERMES» 1 пара. Вартість зі слів пасажира становить 530 євро.
Мокасини чоловічі ТМ «HERMES», 1 пара. Вартість зі слів пасажира становить 470 євро.
Сандалі чоловічі ТМ «HERMES» 1 пара. Вартість зі слів пасажира становить 490 євро.
Жіноча сумка ТМ «HERMES», 1 шт. Вартість зі слів пасажира становить 36500 євро.
Чоловіча сорочка ТМ «HERMES», вартістю 870 євро (ціна була вказана на бирці).
Футболка ТМ «HERMES», вартістю 790 євро (ціна була вказана на бирці).
Загальна вартість ввезеного товару, зі слів пасажира, становить - 42550 євро.
Весь товар (одяг та взуття) переміщувався у 1 дорожній валізі без ознак приховування.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування переміщуваних товарів не звертався.
15 березня 2017 року до відділу митного оформлення № 4 митного поста «Бориспіль-аеропорт» позивачем була подана митна декларація № UА125100/2017/380002, згідно якої позивач задекларував товари в режимі ІМ40АА (випуск для вільного обігу), що були попередньо прийняті на зберігання 12.03.2017, загальна вартість товарів задекларована в розмірі 40890 євро.
Митні платежі за зазначеною МД становлять мито -143052,70 грн., ПДВ -262517,34 грн.
Крім того, з листа Аташе з митних питань Генерального управління митниці та непрямих податків Французької Республіки вбачається, що вказані товари, придбані в Французькій Республіці та при їх ввезенні було оформлено документи "TAX FREE", які передбачають повернення податку на додану вартість при експорті (вивезенні) товарів за межі ЄС, з чого вбачається, що задекларовані товари не були у використанні.
Позивачем добровільно (що ним не заперечується) були сплачені митні платежі у сумі 405600,00 грн. відповідно до поданої ним декларації з дотриманням вимог статті 374 Митного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною 8 статті 374 МК України визначено, що товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 10000 євро, що пересилаються (переміщуються) на митну територію України в міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, у ручній поклажі, супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також товари (крім підакцизних), незалежно від їх фактурної вартості, що переміщуються на митну територію України у вантажних відправленнях, підлягають декларуванню та митному оформленню з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств, а також дозволів (ліцензій), сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності у випадках, установлених законодавством України для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, та оподатковуються ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України.
З наведеного у сукупності вбачається, ОСОБА_1 самостійно здійснено декларування шляхом вчинення дій, та засвідчено, що ними переміщуються товари в обсягах, що підлягають оподаткуванню митними платежами та підпадають під встановлені законодавством обмеження щодо ввезення на митну територію України і підлягають письмовому декларуванню.
Отже, з огляду на те, що позивач самостійно визначив митну вартість товару за вищезазначеною митною декларацією, митний орган не приймав рішення про визначення митної вартості товару і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом.
Верховним Судом висловлено правову позицію щодо застосування положень статті 301 Митного Кодексу України та статі 43 Податкового Кодексу України під час розгляду митними органами заяв платників податку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.
Так в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі №814/1980/16 зазначено, що у разі якщо митний орган за результатами митного оформлення товару за окремою митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, самостійно не приймав рішення про коригування митної вартості і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам МК України, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину надмірно сплаченими. Якщо ж саме митний орган визначив митну вартість товарів, а в подальшому буде прийнято рішення про застосування митної вартості заявленої декларантом, сума надмірно сплачених митних та інших платежів повертається декларанту в порядку і на умовах, встановлених у статті 301 МК України, статті 43 ПК України, з дотриманням процедури, врегульованої Порядком №618.
Аналогічна правова позиці викладена також у постанові Верховного Суду 29 січня 2019 року у справі № 813/347/18.
Щодо посилань позивача на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22.09.2017 у справі №359/3090/17, суд зазначає, що подана митна декларація №UА125100/2017/380002 не досліджувалась в рамках вказаної справи, а викладені висновки в постанові не можуть нівелювати подальші дії позивача в частині добровільного декларування ввезених товарів.
З урахуванням наведеного та оскільки з матеріалів справи вбачається та не заперечується самим позивачем, що під час митного оформлення товару у відповідній декларації митну вартість товару визначено самим позивачем, а не митним органом, суд дійшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочиснтваУкраїни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя С.К. Каракашьян