ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 серпня 2021 року м. Київ № 640/22116/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення коштів, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про:
- визнання протиправними дій та бездіяльності Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (ІСТЕ СБУ) щодо відмови позивачу у доступі до публічної інформації (відмові в задоволенні запиту на інформацію, ненадання інформації на запит, безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію), навмисному приховуванні інформації та зобов'язання ІСТЕ СБУ вчинити дії (надати позивачеві інформацію за запитом на інформацію від 23.07.2019 вхідний ІСТЕ СБУ №В-9-П);
- стягнення з ICTE СБУ коштів у сумі 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди, шкоди здоров'ю позивача заподіяної його протиправними діями та бездіяльністю, що пов'язані з приниженням честі, гідності та ділової репутації позивача у зв'язку з безпідставною відмовою задоволенні запиту на інформацію та порушенні конституційного права на інформацію;
- зобов'язання ІСТЕ СБУ у порядку регресу стягнути до державного бюджету (в дохід держави) з посадових (службових) осіб ІСТЕ СБУ винних у порушенні прав, свобод та інтересів позивача, а саме першого заступника директора ІСТЕ СБУ Сіколенка Володимира Івановича - 5000,00 грн., на відшкодування моральної шкоди позивачеві, заподіяної його протиправними діями та бездіяльністю, що пов'язані з незаконною (безпідставною та протиправною) відмовою позивачу в задоволенні запиту на інформацію.
Ухвалами суду від 08.11.2019 - відкрито провадження в адміністративній справі №640/16774/1, від 08.11.2019 - роз'єднано в окремі провадження позовні вимоги щодо проходження публічної служби та доступу до публічної інформації, від 20.11.2019 - постановлено здійснювати розгляду адміністративної справи №640/22116/19 у частині позовних вимог щодо доступу до публічної інформації в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення Закону України "Про доступ до публічної інформації" відмовлено у наданні запитуваної інформації, відмова не містить інформації про порядок її оскарження.
Відповідачем подано відзив, у якому представник просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки Законом України "Про судову експертизу", статутом ІСТЕ СБУ чи іншим нормативно-правовим документом не передбачено ведення відповідачем баз даних чи переліку використання експертами методик та методичної літератури, в тому числі і тих, які розроблялись ІСТЕ СБУ, інформація не є публічною, оскільки для її надання необхідне проведення організації, збору та систематизації, результатом чого є створення нового продукту інформації, що потребує значних інтелектуальних зусиль (перегляд та аналіз всіх експертиз). За твердженням представника відповідача, оскільки запитувана інформація не є публічною інформацією, тому запит позивача знаходиться поза сферою регулювання Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Розглянувши підстави позову та заперечень, дослідивши письмові докази, суд установив.
ОСОБА_1 звернулася до ІСТЕ СБУ з усним запитом від 23.07.2019 на інформацію відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", в якому просила надати перелік та загальну кількість методичної літератури (методик, методичних рекомендацій), яка використовується в ІСТЕ СБУ для проведення судових експертиз із зазначенням, яка з них розроблена ІСТЕ СБУ, а також СБУ як державним органом до сфери управління якого належить ІСТЕ СБУ.
Український науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України листом від 26.07.2019 №18/14/В-9-П/9/21 повідомив позивача що запитувана інформація не відповідає критеріям, визначеним Законом України "Про доступ до публічної інформації", оскільки для надання інформації у запитуваному вигляді необхідне проведення її збору та систематизації.
Позивач вважаючи протиправними дії Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України щодо відмови в задоволенні її запиту на інформацію, звернулася до суду з позовом.
Вирішуючи спір, суд ураховує таке.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
За змістом наведеної норми ознаками публічної інформації є її створення в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством або наявність такої інформації в такого суб'єкта.
Згідно з запитом ОСОБА_1 від 23.07.2019 позивач просила надати перелік та загальну кількість методичної літератури (методик, методичних рекомендацій), яка використовується в ІСТЕ СБУ для проведення судових експертиз із зазначенням, яка з них розроблена ІСТЕ СБУ, а також СБУ як державним органом до сфери управління якого належить ІСТЕ СБУ.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України зобов'язаний володіти переліком запитуваної інформації, оскільки відповідно до наказу СБУ від 10.08.2009 №515 "Про затвердження Статуту Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України" ІСТЕ СБУ є державною спеціалізованою експертною установою, яка здійснює судово-експертну діяльність, а до основних завдань ІСТЕ СБУ віднесено розробку методичних рекомендацій з питань судово-експертної діяльності, відповідно на її зібрання та надання позивачеві не вимагалося значних інтелектуальних зусиль.
У відзиві зазначив, що статутом передбачена можливість розроблення ІСТЕ СБУ методик проведення експертиз, проте не встановлено обов'язок складення переліку та ведення загальної кількості методичної літератури, яка використовується експертами ІСТЕ СБУ для проведення судових експертиз.
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України затвердженого наказом Служби безпеки України від 10.08.2009 №515, Український науково-дослідний інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України є державною спеціалізованою експертною науково-дослідною установою, яка здійснює наукову, науково-технічну, науково-організаційну, судово-експертну діяльність, виконує функції відомчої експертної служби СБУ, забезпечує виготовлення спеціальних технічних засобів і спеціальної техніки та бере участь у їх впровадженні в практичну діяльність.
На думку суду, доводи відповідача є обґрунтованими, оскільки судом не встановлено правого акту, на підставі якого ІСТЕ СБУ зобов'язаний складати перелік та загальну кількість методичної літератури.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на частину другу статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та зазначає, що до поняття "публічна інформація" віднесено будь-яку інформацію, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна інформація).
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 13 Закону України "Про доступ до публічної інформації" до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Частиною другою статті 29 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ, визначено, що предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.
На думку суду, перелік та загальна кількість методичної літератури не є інформацією, яка становить суспільний інтерес, тому суд відхиляє довід позивача про обов'язок відповідача оприлюднювати таку інформацію.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в разі, коли розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
З огляду на висновок суду про те, що запитувана інформація не є публічною в розумінні статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації", оскільки не створювалась відповідачем і не перебуває в його володінні, у відповідача відсутній обов'язок створювати таку інформацію, запитувана інформація не є суспільно необхідною інформацією, відсутні підстави для задоволення позову про визнання протиправними дій та бездіяльності ІСТЕ СБУ щодо відмови позивачу у доступі до публічної інформації (відмові в задоволенні запиту на інформацію, ненадання інформації на запит, безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію), навмисному приховуванні інформації та зобов'язання ІСТЕ СБУ вчинити дії - надати інформацію за запитом на інформацію від 23.07.2019. Оскільки вимога про стягнення моральної шкоди є похідною така вимога також не підлягає задоволенню.
З наведених підстав також не підлягає задоволенню вимога про зобов'язання ІСТЕ СБУ у порядку регресу стягнути з винної особи кошти. Крім того, стягнення коштів у порядку регресу є дискреційним повноваженням відповідача, не стосується права позивача на доступ до публічної інформації, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні цієї вимоги.
Щодо підстави позову нероз'яснення порядку оскарження відмови в доступі до публічної інформації, то суд зазначає, що відсутність у відповіді на запит інформації відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" роз'яснення порядку оскарження відмови, в даному випадку, не вплинуло на право позивача звернутись до суду з відповідною позовною заява, яка розглянута судом. Відтак наведена обставина не є підставою для визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача.
Позивачем відповідно до квитанції від 23.09.2019 №145 сплачено судовий зір за дві вимоги немайнового характеру в розмірі 1536,80 грн. (по 768,40 грн. в адміністративних справах №640/16774/19 та №640/22116/19 з урахуванням ухвали про роз'єднання позовних вимог від 08.11.2019).
Оскільки в задоволені позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню з Державного бюджету України не підлягають.
Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати розподілу та присудженню не підлягають.
Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )
Відповідач - Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України (ідентифікаційний код 20001993, місцезнаходження: 03113, місто Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 3).
Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" (зі змінами згідно з Законом України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII) Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.А. Донець