ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 липня 2021 року м. Київ № 640/8340/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до про Головного управління Національної поліції у м. Києві визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за участю:
від позивача - ОСОБА_2 ;
від відповідача - Войчук І.В.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ № 56 від 31.01.2020 Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - ГУНП) про притягнення до дисциплінарної відповідальності "звільнення зі служби в поліції" ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ по особовому складу № 212 від 28.02.2020 ГУНП стосовно ОСОБА_1 ;
- поновити на службі в поліції та на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліції з обслуговування центральної частини міста Києва Печерського управління поліції ГУНП ОСОБА_1 ;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на службі в поліції та на посаді дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліції з обслуговування центральної частини міста Києва Печерського управління поліції ГУНП ОСОБА_1 ;
- стягнути з ГУНП на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за увесь період вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що останнім не було вчинено жодних дій, визначених статтею 12 Дисциплінарного статуту, які підпадають під критерії, що визначають наявність дисциплінарного проступку, позаяк останній мав захворювання, що спричинило тимчасову непрацездатність і за наявності зазначеного не мав фізичних можливостей виконувати свої службові обов'язки. Зазначив, що 09.09.2019 позивач отримав травму ноги в результаті падіння. Вважає, що у відповідача не було правових для застосування крайнього виду дисциплінарного стягнення. Також позивач наголошував на тому, що відповідачем грубо порушено процедуру проведення дисциплінарного розслідування, внаслідок чого позивач був позбавлений подати пояснення та відповідні підтвердні документи. За наведених обставин, позивач вважає, що службове розслідування проведено неповно та необ'єктивно, без з'ясування дійсних обставин.
Ухвалою суду від 21.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/8340/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.
01.07.2020 до суду від представника відповідача О.Шліонської надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що у період з 09.09.2019 по 11.01.2020 позивач був відсутній на службі без поважних причин. При цьому, позивач у телефонній розмові повідомив, що перебуває на лікарняному, однак в якому лікувальному закладі, з яким діагнозом та з якого по який період, останній відмовився повідомити, листків непрацездатності чи будь-яких підтверджуючих документів не надав. Факт відсутності позивача на роботі належним чином засвідчений актами про відсутність на службі без поважних причин. Зазначила, що під час проведення службового розслідування відповідачем було скеровано запити до медичних закладів, з відповідей яких установлено, що позивач не звертався за медичною допомогою. Також, звернула увагу на те, що позивач ігнорував листи та телефонні дзвінки керівництва, а надані останнім до позовної заяви документи не підтверджують об'єктивних підстав для невиходу на службу.
25.01.2021 до суду від позивача надійшли пояснення, у яких останній акцентував увагу на тому, що відповідачем не спростовано, що позивача було звільнено у період тимчасової непрацездатності останнього.
Ухвалою суду від 28.05.2021 призначено судове засідання у справі на 13.07.2021.
01.07.2021 до суду від представника відповідача І.Войчук надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 13.07.2021, задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи на 27.07.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 27.07.2021 позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.07.2021 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 27.07.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З 22.11.2004 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, з 08.06.2017 - в поліції.
Наказом ГУНП від 31.01.2020 № 56 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 " за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невиконанні службових обов'язків за займаною посадою, а саме: відсутністю на робочому місці за місцем проходження служби та невиконанні службових обов'язків за займаною посадою без поважних причин з 09.09.2019 по теперішній час унаслідок порушення вимог пункту 1 та підпункту 1 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та Присяги працівника поліції, на дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції у м. Києві ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказ ГУНП від 31.01.2020 № 56 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана поліції ОСОБА_1 " було реалізовано наказом ГУНП № 212 о/с від 28.02.2020 (щодо особового складу), яким капітана поліції ОСОБА_1 , дільничого офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції, 28.02.2020 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Вважаючи, що звільнення відбулось з порушенням його прав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 N 580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон N 580-VIII).
За визначенням статті 1 Закону N 580-VIII Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону N 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з частинами першою, другою статті 19 Закону N 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до статті 60 Закону N 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 77 Закону N 580-VIII визначено вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського, зокрема, пунктом 6 частини 1 вказаної статті передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 N 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до частин другої та третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень;
4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;
5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;
6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини;
8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку;
9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень;
10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів;
11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення;
13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
З аналізу наведених положень вбачається, що сутність службової дисципліни полягає в неухильному додержанні присяги поліцейського та сумлінному виконанні службових обов'язків.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
За визначенням статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частинами першою - третьою статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:
1) зауваження;
2) догана;
3) сувора догана;
4) попередження про неповну службову відповідність;
5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;
6) звільнення з посади;
7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
З матеріалів справи вбачається, що притягненню позивача до дисциплінарної відповідальності передувало службове розслідування.
Так, заступником начальника Печерського управління поліції у присутності начальника відділу поліції, начальника відділу кадрового забезпечення Печерського управління поліції та старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Печерського управління поліції складено акти:
від 13.09.2019 № 4221/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 09.09.2019 по 13.09.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 58);
від 20.09.2019 № 4337/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 16.09.2019 по 20.09.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 59);
від 27.09.2019 № 4492/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 23.09.2019 по 27.09.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 60);
від 04.10.2019 № 4501/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 30.09.2019 по 04.10.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 61);
від 11.10.2019 № 4589/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 07.10.2019 по 11.10.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 62);
від 18.10.2019 № 4637/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 15.10.2019 по 18.10.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 63);
від 25.10.2019 № 4678/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 21.10.2019 по 25.10.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 64);
від 01.11.2019 № 4742/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 28.10.2019 по 01.11.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 65);
від 08.11.2019 № 4812/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 04.11.2019 по 08.11.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 66).
від 15.11.2019 № 4891/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 11.11.2019 по 15.11.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 67).
11.11.2019 начальник Печерського управління поліції ГУНП звернувся до т.в.о. начальника ГУНП з доповідною запискою, у якій повідомив, що капітан поліції ОСОБА_1 у період з 09.09.2019 по теперішній час відсутній на службі без поважних причин. В телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що перебуває на лікарняному, однак в якому лікувальному закладі та з яким діагнозом повідомити відмовляється, листків непрацездатності чи будь-яких підтверджуючих документів не надає. У зв'язку з чим, вважав доцільним призначити за вказаним фактом проведення службового розслідування (а.с. 56).
Відсутність дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 у періоди з 17.11.2019 по 22.11.2019 та з 25.11.2019 по 29.11.2019 засвідчена актами від 22.11.2019 № 4937/125/52/04-2019 та № 4987/125/52/04-2019 від 29.11.2019, відповідно, які складені заступником начальника Печерського управління поліції у присутності начальника відділу поліції, начальника відділу кадрового забезпечення Печерського управління поліції та старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Печерського управління поліції (а.с. 68, 69).
29.11.2019 начальник Печерського управління поліції ГУНП звернувся до заступника Голови Національної поліції України - начальника ГУНП з доповідною запискою, у якій останній повідомив, що капітан поліції ОСОБА_1 у період з 09.09.2019 по теперішній час відсутній на службі без поважних причин. В телефонній розмові ОСОБА_1 повідомив, що перебуває на лікарняному, однак в якому лікувальному закладі та з яким діагнозом повідомити відмовляється, листків непрацездатності чи будь-яких підтверджуючих документів не надає. У зв'язку з чим, вважав доцільним призначити за вказаним фактом проведення службового розслідування (а.с. 57).
Заступником начальника Печерського управління поліції у присутності начальника відділу поліції, начальника відділу кадрового забезпечення Печерського управління поліції та старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Печерського управління поліції складено акти:
від 06.12.2019 № 5012/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 02.12.2019 по 06.12.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 70);
від 13.12.2019 № 5199/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 09.12.2019 по 13.12.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 71);
від 20.12.2019 № 5471/125/52/04-2019, яким зафіксовано факт відсутності на службі з 16.12.2019 по 20.12.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 72).
Наказом ГУНП від 20.12.2019 № 2161 "Про призначення та проведення службового розслідування" призначено службове розслідування за фактами, вказаними у доповідній записці начальника Печерського управління поліції від 29.11.2019 та визначено склад комісії (а.с. 54-55).
Відсутність дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 у періоди з 23.12.2019 по 28.12.2019 та з 02.01.2020, 03.01.2021, 08.01.2020 по 11.01.2020 засвідчена актами від 28.12.2019 № 6154/125/52/04-2019 та № 179/125/52/04-2020 від 11.01.2020, відповідно, які складені заступником начальника Печерського управління поліції у присутності начальника відділу поліції, начальника відділу кадрового забезпечення Печерського управління поліції та старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Печерського управління поліції (а.с. 73, 74).
На підставі наказу від 20.12.2019 № 2161 комісією було проведено службове розслідування, висновком якого зафіксовано, що у період з 09.09.2019 по теперішній час ОСОБА_1 відсутній на службі без поважних причин.
З метою проведення повного, всебічного та об'єктивного службового розслідування, керівництвом Печерського управління поліції зроблено відповідні запити до медичних установ та направлено ОСОБА_1 листи-запрошення на адресу, зазначену останнім у особовій справі.
У висновку службового розслідування відповідач стверджує, що 03.01.2020 та 10.01.2020 ОСОБА_1 до Печерського управління поліції не прибув. Перевіркою за підсистемою "Аркан" фактів перетину державного кордону капітаном поліції ОСОБА_1 в період з 09.09.2019 по 13.01.2020 не зафіксовано.
Згідно відповідей ДУ "Територіальне медичне об'єднання МВС по м. Києву", Бородянської центральної районної лікарні, Вишнівської міської лікарні у період з 09.09.2019 по теперішній час ОСОБА_4 за медичною допомогою не звертався.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування встановлено, що дільничним офіцером поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю на робочому місці за місцем проходження служби та не виконанні службових обов'язків за займаною посадою без поважних причин з 09.09.2019 по теперішній час, порушено вимоги пункту 1 та підпункту 1 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону N 580-VIII та Присяги працівника поліції (а.с. 91-92).
За наслідками встановлених обставин, комісією рекомендовано звільнити зі служби в поліції ОСОБА_1 .
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на тому, що висновки службового розслідування не відповідають дійсним обставинам та містять недостовірні відомості.
Так, спростовуючи доводи відповідача, позивач стверджує, що 09.09.2019 отримав травму ноги під час проходження служби, і з цього часу постійно перебував на лікарняному.
Згідно довідки КНП "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва від 13.09.2019 ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні у лікаря-хірурга з 10.09.2019-13.09.2019 з діагнозом: артрозо-артрит лівого колінного суглоба (а.с. 23).
У довідці травмпункта КМКЛ № 7 Святошинського району м. Києва від 16.09.2019 зафіксовано, що 16.09.2019 о 09:00 ОСОБА_1 отримав побутову травму: забій лівого колінного суглобу, больовий синдром, тріщина мізинця (а.с. 29).
У свою чергу, актом заступника начальника Печерського управління поліції у присутності начальника відділу поліції, начальника відділу кадрового забезпечення Печерського управління поліції та старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничих офіцерів поліції відділу превенції Печерського управління поліції від 20.09.2019 № 4337/125/52/04-2019 зафіксовано факт відсутності на службі з 16.09.2019 по 20.09.2019 дільничного офіцера поліції сектору превенції відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського управління поліції ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 (а.с. 59).
Встановлені обставини повністю спростовують доводи позивача про отримання травми під час несення служби 09.09.2019.
Так, позивачем до матеріалів справи додано наступні листки непрацездатності:
серії АДХ № 118373, виданий КНП "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва, згідно якого у періоди з 17.09.2019 по 20.09.2019, з 21.09.2019 по 25.09.2019, з 26.09.2019 по 04.10.2019, з 05.10.2019 по 11.10.2019, з 12.10.2019 по 18.10.2019, ОСОБА_1 перебував у стані тимчасової непрацездатності, з 19.10.2019 останній зобов'язаний був вийти на роботу (а.с. 25);
серії АДЧ № 031749, виданий КНП "Вишнівська міська лікарня", згідно якого у періоди з 21.10.2019 по 25.10.2019, з 26.10.2019 по 30.10.2019, з 31.10.2019 по 01.11.2019, ОСОБА_1 перебував у стані тимчасової непрацездатності у зв'язку з доглядом за сином - ОСОБА_5 9 років, з 02.11.2019 останній зобов'язаний був вийти на роботу (а.с. 26);
серії АДЧ № 031749, виданий КНП "Вишнівська міська лікарня", згідно якого у період з 04.11.2019 по 08.11.2019 ОСОБА_1 перебував у стані тимчасової непрацездатності у зв'язку з доглядом за сином - ОСОБА_6 11 років, з 09.11.2019 останній зобов'язаний був вийти на роботу (а.с. 27).
Згідно довідки від 03.03.2020 № 109, виданої сімейним лікарем ОСОБА_7 , ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні з 11.11.2019 по 03.03.2020 (а.с. 28).
Досліджуючи документи, зібрані у ході службового розслідування, та документи, надані позивачем, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 N 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.12.2001 за N 1005/6196 (у редакції, чинній на момент видачі позивачеві лікарняних, далі - Інструкція N 455), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
Відповідно до пункту 2.22 Інструкції N 455 тимчасова непрацездатність осіб рядового і начальницького складу засвідчується довідкою органу, у сфері управління якого перебувають заклади охорони здоров'я.
У разі вибору особою рядового і начальницького складу лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи довідка видається відповідно до пункту 1.9 розділу 1 цієї Інструкції.
Порядок видачі довідки у разі захворювання та травми; у зв'язку з доглядом за хворим членом сім'ї, хворою дитиною, дитиною віком до трьох років та дитиною-інвалідом до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за дитиною; при карантині; у зв'язку з вагітністю і пологами; на період санаторно-курортного лікування має відповідати вимогам цієї Інструкції.
Особам рядового і начальницького складу, які перебувають на лікуванні у зв'язку із захворюванням, пораненням, контузією чи каліцтвом, отриманими під час виконання службових обов'язків, довідка видається до дня закінчення лікування (при сприятливому закінченні лікування) або до дня звільнення з органу управління (підрозділу) за станом здоров'я (при несприятливому перебігу лікування) за висновками військово-лікарської експертизи.
Пунктом 1.9 Інструкції N 455 передбачено, що листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.
За змістом пункту 2.2 Інструкції N 455 при втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від тяжкості захворювання, до 10 календарних днів.
Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до 30 днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення, а надалі - ЛКК, яка призначається керівником лікувально-профілактичного закладу, після комісійного огляду хворого, з періодичністю не рідше 1 разу на 10 днів, але не більше терміну, встановленого для направлення до МСЕК.
В окремих випадках, коли захворювання вимагає тривалого лікування, наприклад у разі важких травм та туберкульозу періодичність оглядів ЛКК з продовженням листка непрацездатності може бути не рідше 1 разу на 20 днів залежно від тяжкості перебігу захворювання.
Так, згідно листка непрацездатності серії АДХ № 118373, виданий КНП "Консультативно-діагностичний центр" Святошинського району м. Києва, позивач понад 30 днів перебував у стані тимчасової непрацездатності, проте, останній не був направлений на ЛКК.
При цьому, насамперед суд звертає увагу, що згідно наказу ГУНП від 12.04.2018 № 516 (а.с. 111) позивач був зобов'язаний проінформувати безпосереднього керівника про неможливість лікування у відомчому лікувально-профілактичному закладі.
Також, згідно вказаного наказу, після завершення лікування позивач був зобов'язаний надати листок непрацездатності разом з випискою з амбулаторної картки до ДУ "ТМО МВС України по місту Києву".
Суд акцентує увагу на тому, що жоден з листків непрацездатності, які додані до позовної заяви, не був наданий відповідачеві, що свідчить про ігнорування позивачем вимог наказу ГУНП від 12.04.2018 № 516.
У даному випадку суд не вбачає підстав для надання правової оцінки доданим позивачем до матеріалів справи листкам непрацездатності, позаяк останні у встановленому порядку не були доведені до відома відповідача, відповідно, останні не є належним доказом підтвердження причин невиходу на службу.
При цьому, суд вважає безпідставними доводи позивача, що надані останнім довідки підтверджують перебування останнього у стані тимчасової непрацездатності та як наслідок свідчать про поважність причин неприбуття на службу.
Суд акцентує увагу на тому, що за змістом Інструкції N 455 єдиним документом, що підтверджує тимчасову непрацездатність працівників є листок непрацездатності.
У свою чергу, пунктом 2.19 Інструкції N 455 передбачено, що особам, які самостійно звернулись по консультативну допомогу, видається довідка довільної форми за підписом лікуючого лікаря, засвідченим печаткою лікувально-профілактичного закладу, з обов'язковим зазначенням часу проведеної консультації.
Вивчивши подані позивачем довідки, суд зазначає, що останні підтверджують лише звернення позивача до лікуючого лікаря, проте останні не підтверджують неможливість виконання останнім службових обов'язків та не засвідчують факт непрацездатності ОСОБА_1 .
У свою чергу, відсутність позивача на службі у період з 09.09.2019 по дату проведення службового розслідування додатково підтверджується й довідкою начальника відділу моніторингу Печерського управління поліції ГУНП (а.с. 90).
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 N 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за N 1355/32807 (далі - Порядок N 893), поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право:
надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;
подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи;
ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами;
подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;
брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії;
користуватися правничою допомогою, послугами представника.
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку N 893 службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування;
наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій;
ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок;
обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього;
відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
вид і розмір заподіяної шкоди;
причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктами 13-14 розділу V Порядку N 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування.
Під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі.
У письмовому поясненні поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб зазначаються посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові особи, що одержує пояснення; прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце роботи, посада, адреса проживання особи, що надає пояснення, а якщо пояснення надається поліцейським, додатково зазначаються відомості про освіту, час служби в поліції та на займаній посаді; попередження особи про право відмовитися надавати пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України; надання особою, що надає пояснення, згоди на обробку та використання в службових документах поліції її персональних даних.
Пояснення поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб може фіксуватися на бланку пояснення, зразок якого наведена в додатку до цього Порядку.
Пунктами 15, 16 розділу V Порядку N 893 передбачено, що під час розгляду справи у формі відкритого засідання поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, може надавати письмові пояснення, а також усні пояснення, які фіксуються одним із членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення або за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу.
Інформація про час та спосіб повідомлення поліцейського про необхідність прибуття на засідання дисциплінарної комісії, форма надання ним пояснення зазначаються в протоколі відкритого засідання дисциплінарної комісії.
Власноруч викладене на відкритому засіданні дисциплінарної комісії письмове пояснення поліцейського зачитується членам дисциплінарної комісії, які з метою уточнення можуть ставити додаткові запитання, що разом із відповідями на них вносяться до цього пояснення.
У разі надання поліцейським під час відкритого засідання усних пояснень такі пояснення (у разі нездійснення їх фіксування за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу) можуть фіксуватися одним з членів дисциплінарної комісії на бланку пояснення. Після надання поліцейським усних пояснень заповнений бланк пояснення надається йому для ознайомлення, внесення можливих уточнень, доповнень та проставлення підпису.
У разі надання поліцейським під час відкритого засідання усних пояснень такі пояснення можуть фіксуватися за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, а носій, на якому зафіксовано такі пояснення, є додатком до протоколу відкритого засідання і після закінчення відкритого засідання долучається до матеріалів справи.
Якщо поліцейський, викликаний на засідання дисциплінарної комісії, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що належно повідомлений. У цьому разі засідання дисциплінарної комісії проводиться без його участі, а поліцейський вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Виклик поліцейського для надання пояснень у разі його відсутності на службі дисциплінарна комісія здійснює в порядку, визначеному частинами шостою - десятою статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Так, частинами шостою - десятою статті 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем вживались заходи для отримання пояснень від позивача.
28.12.2019 відповідачем на адресу позивача: АДРЕСА_1 , направлено лист № 6193/125-52-2019 з пропозицією надати пояснення та прийняти участь в засіданні дисциплінарної комісії 03.01.2020 о 09:00.
03.01.2020 відповідачем на адреси позивача: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , направлено листи № 46/125-52-2020 та № 47/125-52-2020 з пропозицією надати пояснення та прийняти участь в засіданні дисциплінарної комісії 10.01.2020 о 09:00.
Поштове відправлення, направлене відповідачем на адресу АДРЕСА_3 , повернулось на адресу відповідача з відміткою про невручення (а.с. 89).
У послужному списку зафіксовано, що місцем реєстрації сім'ї поліцейського є: АДРЕСА_3 (зворот а.с. 116).
Встановлені обставини свідчать про те, що у розумінні наведених вище положень Дисциплінарного статуту, ОСОБА_1 вважається таким, що відмовився від надання пояснень, а тому доводи останнього у цій частині є необґрунтованими.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що висновок службового розслідування є об'єктивним, позаяк комісією вжито всі можливі заходи для інформування позивача про призначення службового розслідування та необхідності подання письмових пояснень.
У свою чергу, матеріали службового розслідування повністю підтверджують вину позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.
Суд наголошує на тому, що працівники поліції мають спеціальний статус, і приймаючи присягу працівника поліції позивач склав клятву "з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
При цьому, що невихід на службу без поважних причин є грубим дисциплінарним проступком, і в першу чергу свідчить про ігнорування працівником поліції правил внутрішнього розпорядку та наказів керівництва.
У судовому засіданні представником позивача не надано будь-яких пояснень, а матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження поважності причин невиходу ОСОБА_1 на службу з 09.09.2019 по 11.02.2020, які б свідчили про передчасність застосування відповідачем крайнього заходу дисциплінарного впливу.
Крім того, встановлені судом обставини спростовують твердження позивача про звільнення останнього у період його перебування у стані непрацездатності.
Враховуючи наведене вище та наявність встановленого факту порушення позивачем вимог пункту 1 та підпункту 1 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" та Присяги працівника поліції, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів ГУНП № 56 від 31.01.2020 та № 212 від 28.02.2020 є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Оскільки судом не встановлено підстав для визнання незаконним звільнення позивача зі служби в поліції, вимоги щодо поновлення на попередній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними, а тому задоволенню також не підлягають.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя В.П. Катющенко
Повний текст рішення складено та підписано 3 серпня 2021 року.