ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 липня 2021 рокуз м. Київ № 640/16910/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Новик В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання № 18-0012/61403 від 08.07.2021 «Про зловживання процесуальними правами» представника Національного банку України - Решетило С.В. в адміністративній справі за позовом
Приватного акціонерного товариства «Фортуна»
доНаціонального банку України
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору,Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»
прозобов'язання утриматися від вчинення дій,
присутні у судовому засіданні представники сторін:позивача - Левченко О.В., відповідача - Решетило С.В., третьої особи - Яценко Є.Б.,
Приватним акціонерним товариством «Фортуна» (адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Ламана, буд. 17, офіс 4-14, ідентифікаційний код - 24249460) (далі - позивач, ПрАТ «Фортуна», Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Національного банку України (адреса: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, ідентифікаційний код - 00032106, електронна пошта: nbu@bank.gov.ua) (надалі - відповідач, Національний банк, НБУ), у якому позивач просить суд зобов'язати Національний банк України утриматись від вчинення дій направлених на сприяння погодженню продажу будь- яких активів, в тому числі рухомого та нерухомого майна, майнових прав належних Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» по зверненням та листам Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», які перебувають на розгляді Національного банку України на момент подачі позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги ПрАТ «Фортуна», серед іншого, відзначає, що НБУ, як регулятор банківської системи України, не має права погоджувати комерційному банку продаж активів або вчиняти інші дії, які призведуть або можуть призвести до порушення інтересів вкладників чи інших кредиторів банку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/16910/21, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовчому судовому засіданні на 08.07.2021.
08.07.2021 представником НБУ подано клопотання від 08.07.2021 № 18-0012/61403 «Про визнання дій зловживанням процесуальними правами та залишення позовної заяви без розгляду».
В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що позивачем 16.06.2021 в Окружному адміністративному суді міста Києва зареєстровано три аналогічні позовні заяви, обґрунтованих тими самими підставами, з одним і тим же предметом спору, однаковим способом захисту та складом учасників. Наведене, на думку заявника, свідчить про зловживання процесуальними правами, що вказує на наявність підстав для його залишення без розгляду.
08.07.2021 судом оголошено перерву на 29.07.2021.
Судом направлено запити № 640/16910/21/13176/21 від 08.07.2021 та № 640/16910/21/13177/21 від 08.07.2021 щодо отримання належним чином завірених копій позовних заяв у справах № 640/16911/21 та 640/16908/21.
У відкритому судовому засіданні 29.07.2021 судом розглянуто питання щодо наявності процесуального зловживання у діях позивача. Присутні у засіданні представники відповідача та третьої особи клопотання підтримали, позивач у задоволенні клопотання заперечив. Судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Вирішуючи по суті подане представником відповідача клопотання, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебували справи № 640/16908/21 та № 640/16911/21 за позовом ПрАТ «Фортуна» до Національного банку України.
Так, у межах адміністративної справи № 640/16908/21 (суддя Шейко Т.І.) ПрАТ «Фортуна» просило суд:
визнати незаконними дії Національного банку України стосовно погодження або сприяння погодженню будь-яких активів, в тому числі рухомого та нерухомого майна, майнових прав належних Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
В свою чергу, у адміністративній справі № 640/16911/21 (Чудак О.М.) позивач просив суд:
зобов'язати Національний банк України утриматися від вчинення дій, направлених на погодження продажу будь-яких активів, в тому числі рухомого та нерухомого майна, майнових прав належних Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2021 у справі № 640/16908/21 (суддя Шейко Т.І.) позовну заяву ПрАТ «Фортуна» повернуто на підставі п. 5 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2021 у справі № 640/14911/21 (суддя Чудак О.М.) позовну заяву ПрАТ «Фортуна» повернуто на підставі п. 5 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суд відмічає, що за ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Суд зауважує, що підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача.
Предмет позову становлять матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2018 у справі № 806/1723/17 визначено, що предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Аналізуючи наявні копії позовних заяв у справах № 640/16908/21, № 640/16910/21 та № 640/16911/21, суд приходить до висновку про необґрунтованість твердження щодо подання позивачем до цього самого суду позовів з тим самим предметом та з тих самих підстав, зважаючи на зміст заявлених вимог та відмінності у обраних позивачем способах захисту порушених прав, що мають самостійне нормативне обґрунтування.
Тобто відсутність у вказаних адміністративних справах тотожності щодо предмету позову свідчить про існування самостійних публічно-правових спорів, а відтак виключає можливість повернення або залишення без розгляду позовних заяви з підстав, визначених п. 5 ч. 1 ст. 169 та п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України відповідно.
Окрім того, за змістом п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України, зловживанням процесуальними правами є подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, що має місце у даному випадку.
Частиною 3 ст. 45 КАС України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
З аналізу п. 2 ч. 2 ст. 45 КАС України, суд приходить до висновку, що подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій може визнаватися як зловживання процесуальними правами, у випадку, якщо вказане має на меті маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 814/218/14 зазначено, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
Зловживання правом на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, відміною від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що ст. 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідачем не надано достатніх доказів в частині наявності ознак маніпуляцій позивача автоматизованим розподілом справ між суддями.
Судом досліджено матеріали справи та не виявлено в діях позивача та його представника ознак перешкоджання виконанню завдань адміністративного судочинства внаслідок звернення до адміністративного суду з зазначеними позовними заявами, тому суд не вбачає підстав для кваліфікування дій позивача та його представника як зловживання процесуальними правами.
Таким чином, клопотання представника НБУ від 08.07.2021 № 18-0012/61403 «Про визнання зловживання процесуальними правами», за висновком суду, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 241-243, 248, 249, 256 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання від 08.07.2021 № 18-0012/61403 «Про визнання зловживання процесуальними правами» представника Національного банку України Решетило С.В. - відмовити.
Ухвала, відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 03.08.2021.
Суддя К.С. Пащенко