про залишення позовної заяви без розгляду
м. Черкаси
04 серпня 2021 року справа № 580/4490/21
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
01 липня 2021 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком;
2) зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з врахуванням попередньо виплаченої такої суми.
Ухвалою суду від 06.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позову позивач зазначив, що він має статус ветерана війни - учасника бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій, а отже має право на отримання одноразової грошової допомоги до 05 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Водночас, всупереч рішенню Конституційного Суду України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, відповідач протиправно не виплатили грошову допомогу у повному розмірі.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при нарахуванні та виплаті щорічної разової допомоги до 5 травня у 2020 році, Центр правомірно керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у зв'язку з чим позов вважає не обґрунтованим, а вимоги безпідставними. Крім того, відповідач зазначив, що він не має розпорядчих повноважень щодо призначення будь яких сум грошових допомог. Діяльність центру полягає в автоматизованій обробці документів на виплату. Також відповідач зазначив про пропуск позивачем строку звернення до суду з даним позовом.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Позивач є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 .
Позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з листом відповідача №1093/04-05/04 від 05.04.2021, разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік нарахована позивачу у розмірі 1390,00 грн, а тому підстави для проведення перерахунку відсутні.
Розглядаючи дану справу суд зазначає таке.
У відповідності до ч.ч. 1-2 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20, зокрема, зазначив, що застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб'єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.
Строки у сфері соціального захисту застосовує відповідний суб'єкт владних повноважень або суд, у випадку, визнання рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб'єкта протиправними та задоволення позову особи. У свою чергу, строк на звернення до суду застосовується виключно судом, як правило, на етапі прийняття рішення про відкриття провадження в адміністративній справі. Строк звернення до суду стосується виключно питання прийняття до розгляду або відмови у розгляді позовних вимог по суті, але не застосовується для прийняття рішення про задоволення чи не задоволення таких вимог, а також періоду протягом якого такі вимоги підлягають задоволенню”.
Так, у триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких правовідносин є правовідносини, що виникають у сфері реалізації прав громадян на соціальних захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати тощо).
Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави .
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом .
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 та у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 380/5202/20, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17 (2-а/201/304/2017).
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 року в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомоги до 05 травня 2020 року у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з врахуванням попередньо виплаченої такої суми.
З матеріалів справи з'ясовано, що позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив нарахувати та здійснити виплату недоплаченої грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.
Згідно з листом відповідача №1093/04-05/04 від 05.04.2021, разова грошова допомога до 5 травня за 2020 рік нарахована позивачу у розмірі 1390,00 грн, а тому підстави для проведення перерахунку відсутні.
Таким чином, звернувшись до суду 01.07.2021 з позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Суд зазначає, що позивачем не додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано причини пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії" рішення від 22 жовтня 1996 року, справа "Девеер проти Бельгії" рішення від 27 лютого 1980 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" розтлумачено обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права. Диспозитивність прав учасників судового процесу та їхніх представників зумовлює заборону зловживання ними, зокрема, в аспекті "підривних" ("руйнівних") діянь із метою скасування прав і свобод (із урахуванням рішень Європейського суду з прав людини у справах "Engel and Others v. the Netherlands", "Lawless v. Ireland", "Michael Kuhnen v. Germany", "Preda and Dardari v. Italy", "Refah Partisi and Other v/ Turkey", "Witzsch v. Germany", "Z'danoka v Latvia").
Враховуючи те, що дотримання процесуальних строків є обов'язком сторін, суд приходить до висновку, що позивачем строк звернення до суду пропущено та відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та його поновлення.
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а позовна заява залишенню без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 122, 123, 240, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст. 294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя В.П. Тимошенко