29 липня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/5049/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, -
20 травня 2021 року ОСОБА_1 /надалі - ОСОБА_1 , позивач/ звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області /надалі -відповідач-1/, в якій просила:
1) зобов'язати Великобагачанський районний сектор Управління державної міграційної служби України в Полтавській області видалити всі наявні дані про ОСОБА_1 з Єдиного державного демографічного реєстру;
2) зобов'язати Великобагачанський районний сектор Управління державної міграційної служби України в Полтавській області вилучити в ОСОБА_1 наявний паспорт у формі ID-картки;
3) зобов'язати Великобагачанський районний сектор Управління державної міграційної служби України в Полтавській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_1 ;
4) визнати відмову Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області від 09.04.2021 неправомірною.
Підставою для звернення до суду позивач вважає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин через безпідставну відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/5049/21; залучено у якості співвідповідача у справі Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області /надалі - відповідач-2/; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
17.06.2021 до суду надійшов відзив на позов від відповідачів в якому останні проти задоволення позову заперечують та зазначають, що позивач вперше була документована паспортом громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_1 Великобагачанським РС 18.07.2017 як ОСОБА_2 . Відповідачі зазначають про безпідставність тверджень позивача щодо вимушеного отримання паспорту громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_1 . Зазначено, що 30.06.2017 позивач при оформленні заяви-анкети на отримання паспорта вперше власним підписом добровільно дала згоду на обробку її персональних даних, підтвердила правильність внесених до заяви-анкети відомостей про себе та 18.07.2017 була документована паспортом. Відповідній громадянці був присвоєний унікальний номер запису в Реєстрі 20010924-02767. 24.09.2019 позивач звернулася до Великобагачанського РС із заявою щодо обміну паспорта у зв'язку з зміною прізвища « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 » та 07.10.2019 була документована Великобагачанським РС паспортом №004029240. 16.03.2021 до Великобагачанського РС надійшла заява довільної форми ОСОБА_1 від 15.03.2021, в якій позивач просить видалити з Єдиного державного демографічного реєстру всі наявні про неї дані. Відповідачі стверджують, що права позивача не порушені, оскільки заяву позивача розглянуто та за результатами розгляду надано відповідь на звернення. Зазначено, що Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, УНЗР не може бути видалено з Реєстру, якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус, із застосуванням засобів Реєстру. Отже, у Великобагачанського РС відсутні підстави для видалення персональних даних позивача. Крім того, відповідачі стверджують про безпідставність посилань позивачем на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, не можуть бути застосовані в цій справі. Крім того, відповідачі звертають увагу суду на те, що у позивача наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм.
23.06.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій зазначено, що надання дозволу на обробку персональних даних було «добровільно» вимушеним. Також позивач зазначає, що з листів відповідача вбачається, що наявність у позивача паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм не була підставою для відмови позивачу у видачі їй паспорту громадянина України у формі книжечки. Позивач стверджує, що Відділ УДМС не має права посилатися на відповідну обставину під час вирішення даного спору та зазначає, що її не було належним чином проінформавано щодо наслідків внесення даних до Реєстру.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2021 до Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області звернулася ОСОБА_1 із заявою в якій просила видати паспорт громадянина України зразка 1994 року з можливістю вклеювання фотографії, без жодного електронного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про позивача до Єдиного державного демографічного реєстру, за власним бажанням, та видалити усі наявні дані з Єдиного державного демографічного реєстру щодо позивача, які були внесені під час оформлення позивачу ID-карти з внесенням до неї біометричної інформації про позивача та присвоєно цифрового ідентифікатора особистості у виді унікального номера запису в реєстрі.
09.04.2021 Великобагачанським районним сектором Управління державної міграційної служби України в Полтавській області на заяву позивача надано відповідь за №5318 в якій зазначено, що проведеною перевіркою встановлено, що інформацією яка міститься в Єдиному державному демографічному реєстрі відомчої інформаційно - телекомунікаційної системи ДМС України на ім'я позивача оформлено 07.10.2019 паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, а також паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_2 , оформлений 10.08.2020, органом 9262 (Департамент АП та СР Харківської МР Харківської області) на підставі паспорта громадянина України № НОМЕР_3 , оформленого на ім'я позивача. Зазначено, що оскільки Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не передбачає підстави та право вимагати видалення даних з Реєстру, УНЗР не може бути видалено з Реєстру, якщо особа отримувала документи, що посвідчують особу чи її спеціальний статус, із застосуванням засобів Реєстру. Крім того, зазначено, що повноваження в Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області щодо анулювання персональних даних позивача відсутні. Також щодо обміну паспорту позивача зазначено, що постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302» (набрала чинності 07.06.2019) до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302, внесено зміни, якими передбачається, що Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України, зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Позивач не погоджуючись з відповіддю Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області, викладеною у листі від 09.04.2021 №5318, звернулася до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначено Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI /надалі - Закон № 5492-VI/.
Положеннями статті 4 Закону № 5492-VI визначено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України. До завершення процедури встановлення особи, прийняття відповідного рішення суду документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, не видаються.
Згідно з частиною третьою статті 10 Закону № 5492-VI для внесення інформації до Реєстру та для оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обміну документів за зверненням заявника формується заява-анкета, зразок якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що здійснює формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, в установленому порядку.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 № 2297-VI згода суб'єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди. У сфері електронної комерції згода суб'єкта персональних даних може бути надана під час реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції шляхом проставлення відмітки про надання дозволу на обробку своїх персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, за умови, що така система не створює можливостей для обробки персональних даних до моменту проставлення відмітки; персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Положеннями пункту 6 частини другої статті 8 Закону України «Про захист персональних даних» суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Таким чином, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: 1) закінчення строку зберігання даних, визначеного згодою суб'єкта персональних даних на обробку цих даних або законом; 2) припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом; 3) видання відповідного припису Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого; 4) набрання законної сили рішенням суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Суд зазначає, що матеріали справи містять заяву-анкету №3900208 від 24.09.2019 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в якій позивачем надано згоду на отримання відцифрованих відбитків пальців рук позивача та внесення безконтактного електронного носія відцифрованих відбитків пальців рук відповідно до Порядку отримання, вилучення з Єдиного державного демографічного реєстру та знищення відцифрованих відбитків пальців рук.
Таким чином, позивачем добровільно надано згоду на внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
З огляду на зазначене, суд вважає безпідставними доводи позивача щодо вимушеного надання дозволу на обробку персональних даних.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що інформація про позивача отримана з дозволу останнього і без порушень вимог Закону №2297-VI, як і Закону №5492-VI, та є достовірною, підстави для видалення УНЗР, а також даних щодо позивача, відсутні.
Суд зазначає, що позивачем не надано до суду достатніх та достовірних доказів на підтвердження введення позивача в оману уповноваженими особами Управління державної міграційної служби України при першому оформлені позивачу паспорта у формі ID-картки.
Розглянувши позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області вилучити в ОСОБА_1 наявний паспорт у формі ID-картки та зобов'язання відповідача-1 оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року ОСОБА_1 , суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України.
Положеннями частин 1, 2, 4, 5 статті 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Згідно із частиною 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України (…) містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року N 2503-XII бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88х125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних до паспорта, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор, згоди або незгоди напосмертне донорство анатомічних матеріалів. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення. Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється.
Водночас, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова № 302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.
За змістом п. 2 цієї Постанови із застосуванням засобів Реєстру запроваджено: з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII; з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.
До завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою, паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється (п. 3 Постанови № 302).
Пунктом 131 Постанови № 302 передбачено, що до безконтактного електронного носія, який міститься у паспорті, вноситься така інформація: (…) біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук) виключно за згодою особи.
Безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні данні особи.
Відповідно до пункту 6 Постанови № 302 обмін паспорта здійснюється у разі: 1) зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (РНОКПП) або повідомлення про відмову від прийняття зазначеного номера (за бажанням); 3) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 4) закінчення строку дії паспорта; 5) непридатності паспорта для подальшого використання; 6) якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток; 7) наявності в особи паспорта зразка 1994 року (за бажанням).
Розглянувши доводи позивача, суд дійшов висновку, що у даному випадку відсутні підстави для обміну паспорту, оскільки позивачем добровільно отримано вперше 18.07.2017 та 07.10.2019 паспорт у формі ID-картки. Крім того, позивачем не доведено та не зазначено у заяві від 16.03.2021 підстав для обміну паспорту, визначених Постановою № 302.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про правомірність відмови Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області у вилученні з Єдиного державного демографічного реєстру всіх даних стосовно позивача та видачі паспорту зразка 1994 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи позовної заяви спростовуються встановленими у справі обставинами.
Правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17, на які посилається позивач, не застосовні до цієї справи, оскільки висловлені у справі з іншими правовідносинами.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Великобагачанського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Шевченка, 71, с. Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 37829297), Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області (вул. Пушкіна, 63, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 37829297) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Л.М. Петрова