05 серпня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2712/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2712/21 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
26 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (надалі - відповідач, МВС), в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 від 26.01.2021, реєстраційний номер КН-11964970, стосовно не вжиття МВС відповідних заходів реагування за обставинами та фактами, викладеними у цьому зверненні, зобов'язавши МВС повторно розглянути звернення від 26.01.2021, реєстраційний номер КН-11964970, та вжити заходів реагування.
Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що викладені ним у зверненні факти з приводу системності незаконних дій з боку ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" були проігноровані відповідачем та залишилися поза увагою, що є порушенням прав позивача, передбачених ст. 40 Конституції України, ст. 7, 15, 19 Закону України "Про звернення громадян". У зв'язку з цим той просить суд зобов'язати відповідача провести службові перевірки з притягненням до відповідальності винних осіб, зокрема начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" та вирішити питання про перебування на займаних посадах винних осіб.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 31.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
12.05.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача висловив свої заперечення проти задоволення позову. Зазначив, що на Урядовий контактний центр 26.01.2021 надійшло звернення позивача, за наслідками розгляду якого у визначений Законом України "Про звернення громадян" строк йому було надано вичерпну відповідь, про що свідчить лист ДОЗР МВС від 27.01.2021 за вих. №К-1811/33. Пояснює, що предметом оскарження у зверненні позивача були дії посадової особи ДУ "ТМО МВС по Полтавській області", правову оцінку яким вже надано судом у рішенні від 20.01.2021 у справі №440/7221/20. При цьому на момент звернення позивача до МВС (26.01.2021), як і на момент звернення до суду з даним позовом, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №440/7221/20 не набрало законної сили. До того ж звернення позивача як звернення громадянина не розглядалося і не могло розглядатися з огляду на те, що дія Закону України "Про звернення громадян" не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, Законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження" (а.с. 64-66).
Розгляд даної справи, відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
26.01.2021 через Урядовий контактний центр ОСОБА_1 направив звернення, реєстраційний номер КН-11964970 , на ім'я Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б., в якому зазначив наступне: "Керуючись ст. 40 Конституції України направляю Вам листа та повідомляю, що 20.01.2021 рішенням Полтавського окружного адміністративного суду справа №440/7221/20 визнано протиправною бездіяльність ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області". Наголошую, що протиправність та бездіяльність ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" підтверджено іншими рішеннями судів, що свідчить про системність незаконних дій вказаної установи по відношенню до мене. Згідно позиції ЄСПЛ Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власним процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків "Лелас проти Хорватії" п. 74. У зв'язку з вищевикладеним прошу провести службові перевірки з притягненням до відповідальності винних осіб та начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 за відсутність відомчого контролю за діями підлеглих з наданням мені копій матеріалів перевірок для направлення до ЄСПЛ. Окремо вимагаю вирішити питання про перебування в займаних посадах винних осіб та окремо начальника ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2 по викладеним фактам. Наголошую, що всі мої попередні звернення щодо незаконних дій ОСОБА_2 та інших осіб є проігнорованими, що свідчить про завуальовані прояви корупції та Кумівства Попередників режиму ОСОБА_3! Прошу вирішити питання про відсторонення від посади на час проведення перевірки винних осіб та ОСОБА_2 з метою об'єктивності та всебічності, адже вказана особа має сталі зв'язки та може впливати на результати перевірки за допомогою корупційних складових, адже здійснюється на мене моральний тиск, як інваліда 2-ї групи підтверджений ненаданням Постанови ВЛК по наявній медичній документації з метою переслідування та помсти за мою принципову позицію викриття протиправних дій ОСОБА_2 , що я доведу в ЄСПЛ. Окремо прошу провести атестації працівників ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" з метою виявлення некомпетентних працівників з застосуванням офіційно поліграфу по фактам отримання неправомірних винагород працівниками. В разі відсутності повноважень перенаправити за належністю, а копію звернення направити до Генеральної прокуратури України для реагування на системні порушення моїх прав та законних інтересів" (а.с. 29).
27.01.2021 директором Департаменту охорони здоров'я та реабілітації МВС Смик А. за вих. №К-1811/33 складено лист - відповідь на звернення ОСОБА_1 від 26.01.2021 №КН-11964970 (а.с. 50), в якому відповідач інформує позивача про те, що проявів корупції та порушень в діях посадових осіб ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" чи порядку прийняття документів на розгляд М(ВЛ)К не виявлено.
Але позивач стверджує, що станом на 24.03.2021 не отримав відповіді на своє звернення, у зв'язку з чим просить суд визнати протиправною таку бездіяльність.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (надалі - Закон №393/96-ВР).
Частиною першою статті 1 Закону №393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Згідно з частиною першою статті 16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Як встановлено судом, 26.01.2021 через Державну установу "Урядовий контактний центр" ОСОБА_1 направив звернення, реєстраційний номер КН-11964970, до Міністерства внутрішніх справ України, у якому, в порядку визначеному Законом №393/96-ВР, повідомив про наявне рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №440/7221/20, яким визнано протиправною бездіяльність Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області". Наголошуючи на незаконності, як на його думку, дій начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" ОСОБА_2, поставив перед адресатом питання щодо проведення службових перевірок з притягненням до відповідальності винних осіб, зокрема начальника Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області", питання щодо подальшого перебування на займаних посадах винних осіб та окремо начальника вказаної установи, питання відсторонення від посад на час проведення перевірки винних осіб та ОСОБА_2 , а також питання про проведення атестації працівників Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області".
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 стверджує на те, що відповідач не розглянув його звернення, подане через Урядовий контактний центр 26.01.2021, реєстраційний номер КН-1196497, оскільки станом на 24.03.2021 він відповіді не отримав.
Водночас доданими до відзиву на позов документами підтверджено той факт, що листом від 27.01.2021 №К-1811/33 за підписом директора Департаменту охорони здоров'я та реабілітації МВС Анатолія Смика надано вичерпну відповідь про результати розгляду звернення. Крім того, позивача проінформовано про гарантоване державою право на отримання безоплатної правової допомоги.
Отже, звернення ОСОБА_1 від 26.01.2021, реєстраційний номер КН-11964970, розглянуте Департаментом у строк, визначений частиною першою статті 20 Закону №393/96-ВР.
Виходячи із суті порушених у зверненні питань відповідач правомірно розцінив це звернення як скаргу та розглянув його у межах власної компетенції, адже Державна установа "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" безпосередньо підпорядкована Департаменту.
Суд визнає слушними доводи відповідача про те, що станом на 26.01.2021 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.01.2021 у справі №440/7221/20 не набрало законної сили, тоді як до негайного виконання воно судом не зверталося.
Відповідач у відзиві на позов стверджує, що відповідь була підготовлена та направлена у встановлений законодавством строк на адресу ОСОБА_1 , на підтвердження чого надає копію Реєстру на кореспонденцію від 27.01.2021 та вказує на штрихкод на копії електронного листа-відповіді (а.с. 49-50).
Однак з роздруківки відомостей реєстраційної картки звернення ОСОБА_1 від 26.01.2021 №КН-11964970 на Урядовому контактному центрі, яка додана відповідачем до відзиву, видно лише наявність відмітки у графі "стан розгляду" - "прийнято до розгляду", а у графі "відповідь надано" відомості відсутні (а.с. 55-56).
У зв'язку з цим суд звертає увагу на приписи пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, відповідно якого розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Всупереч наведеному відповідачем не надано суду касового чеку, розрахункової квитанції, опису вкладення в лист з відтиском штампу поштового відділення, іншого розрахункового документу, яким би можна було б підтвердити факт надіслання позивачу відповіді на його звернення, як не надано і розписки про вручення такої відповіді безпосередньо ОСОБА_1 .
Реєстр на кореспонденцію від 27.01.2021, копію якого відповідачем надано до суду (а.с. 49), не містить штампу поштового організації, не є розрахунковим документом, а відтак, не є належним та допустимим доказом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження факту надіслання або вручення позивачу вказаного вище листа.
Наявність штрихкоду та реєстраційного вихідного номера на листі Департаменту "Про розгляд звернення" №К-1811/33 від 27.01.2021 підтверджує лише факт складання та реєстрації цього документу, проте аж ніяк не факт надіслання чи вручення цього листа позивачу.
Таким чином, відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту надіслання чи вручення позивачу відповіді на його звернення від 26.01.2021 №КН-11964970.
Відтак, у порушення вимог статті 19 Закону України "Про звернення громадян" відповідач письмово не повідомив особу про результати розгляду звернення.
Зважаючи на встановленні вище фактичні обставин справи, суд дійшов висновку про те, що права позивача у даному аспекті мають бути поновлені шляхом визнання протиправною бездіяльності Департаменту щодо не повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду його звернення від 126.01.2021 №КН-11964970 та зобов'язання відповідача повідомити ОСОБА_1 у спосіб визначений чинним законодавством про результати розгляду цього звернення.
За таких обставин решта позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки фактично стосується оцінки відповіді Департаменту на звернення, яка за твердженням самого ж позивача ним не отримана.
Посилання позивача на числені рішення Європейського суду з прав людини та Конституційного Суду України суд відхиляє як безпідставні, оскільки наведені у них висновки не є релевантними спірним відносинам.
Питання зловживання позивачем своїми процесуальними правами, яке підіймає відповідач у своєму відзиві, з огляду на встановлений судом факт порушення з боку відповідача наразі є неприйнятним, а тому до розгляду судом не приймається.
З приводу необхідності встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, на якому наполягає позивач, суд вказує, що зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами ч. 1 ст. 382 КАС України, є правом, а не обов'язком суду, тому відповідну вимогу позивача, за відсутності обґрунтувань, суд залишає без задоволення.
Позивач від сплати судового збору звільнений, оскільки є учасником бойових дій, отже, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту охорони здоров'я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України щодо не повідомлення ОСОБА_1 про результати розгляду його звернення від 26.01.2021, реєстраційний номер КН-11964970.
Зобов'язати Департамент охорони здоров'я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України (код ЄДРПОУ 00032684; вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601) повідомити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про результати розгляду його звернення від 26.01.2021, реєстраційний номер КН-11964970.
У задоволенні іншої частини позовних вимог та клопотання про встановлення судового контролю - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Є.Б. Супрун