Рішення від 05.08.2021 по справі 420/11325/21

Справа № 420/11325/21

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо визначення з 01 квітня 2019 року розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО078926 та обмеження її максимальним розміром;

зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року, виходячи із розрахунку 83% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО078926, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум;

стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 грн. (дев'ятсот вісім гривень).

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що йому - ОСОБА_1 з січня 1993 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області призначено пенсію за вислугу років з розрахунку 83 % грошового забезпечення (вислуга років 31) на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-Х1І (надалі - ЗУ №2262-ХІІ).

У квітні 2018 року, згідно з Постановою 103 від 21.02.2018 року, ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивача з урахуванням основного розміру пенсії 70 % грошового забезпечення.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/1674/20 від 24.04.2020 року, ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії Позивача з 01.01.2018 року з основним розміром пенсії 83 відсотки грошового забезпечення.

Також, у подальшому, як вказує позивач, на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року по справі №420/1437/21, відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 р. з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО78926, та виплачується з травня 2021 року пенсія, виходячи з розрахунку 70 відсотків (замість 83 відсотків) від суми відповідного грошового забезпечення з виплатою максимального розміру пенсії (до виплати) - десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на переконання позивача, відповідач безпідставно знизив розмір пенсії з 83 відсотків до 70 відсотків під час її перерахунку за складовими довідки Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО78926, а також виплачує перераховану пенсію з урахуванням максимального розміру пенсії, внаслідок чого суттєво зменшено розмір пенсії позивача.

Не погоджуючись із зазначеними діями відповідача під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, позивач звернувся до відповідача з проханням нарахувати та здійснювати виплату пенсії у повному обсязі (з урахуванням 83 % та без обмеження її максимальним розміром) з виплатою різниці між нарахованою та виплаченою пенсією, починаючи з 01.04.2019 року. Однак позитивної відповіді не отримав.

Відповідач листом від 24.06.2021 року за №10219-9438/3-02/8-1500/21 відмовив у перерахунку та виплаті пенсії, посилаючись на ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668, ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, зазначивши, що положення цих статей закону передбачать максимальний розмір пенсії у розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Позивач, вважаючи дії пенсійного органу щодо обмеження пенсії протиправними, звернувся до суду з даним позовом за захистом порушених прав.

Так, позивач вважає, що обмеження пенсії максимальний розмір є протиправним, не відповідаючим нормам Конституції України та таким, що порушує право на належний рівень пенсійного забезпечення.

В обґрунтування своїх доводів позивач посилається, зокрема, на те, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Таким чином позивач зазначає, що після прийняття Рішення Конституційним Судом України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 року обмеження розміру пенсії позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є неправомірним.

Також позивач зазначив, що розмір призначеної йому пенсії за вислугу років складає 83 % грошового забезпечення за вислугу 31 рік. Однак, при перерахунку пенсії з 01.04.2019 року відповідачем зменшено основний розмір пенсії до 70 % грошового забезпечення.

Водночас, позивач вважає, що здійснене відповідачем зменшення відсотку основного розміру пенсії суперечить чинному законодавству, ст. 58 Конституції України та правовій позиції Верховного Суду у зразковій справі № 240/5401/18. Так, позивач вважає, що відсоткове співвідношення, встановлене ст. 13 ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” вже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії. Тому при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, застосування меншого показника при перерахунку пенсії є протиправним, оскільки даний показник може бути застосованим лише до призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає порушеним своє право на пенсію, гарантоване ст. 46 Конституції України.

Ухвалою суду від 07 липня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ст. 263 КАС України без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про витребування доказів від 07 липня 2021 року суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в частині, що стосується предмету спору, для долучення до матеріалів справи.

30 липня 2021 року відповідачем через канцелярію суду надано до суду відзив та позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідач вказує на те, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року по справі №420/1674/20, яке набрало законної сили 26.05.2020 року, ОСОБА_1 проведено 26.05.2020 року перерахунок пенсії за вислугу років з 01.01.2018 року у розмірі 83 % відповідних сум грошового забезпечення.

На підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі №420/1437/21, яке набрало законної сили 12.04.2021 року, позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО78926.

Відповідач вказує, що рішення судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, виконуються сторонами в межах покладених зобов'язань. А саме, виплати, призначені на виконання судового рішення, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення.

У зв'язку з тим, що 12.04.2021 року набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі № 420/1437/21, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії у розмірі 83 % грошового забезпечення згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО78926, то перерахунок пенсії позивачу проведено з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону № 2262, в редакції, що діє на момент здійснення перерахунку, з врахуванням оновленої довідки.

Відповідач зазначає, що питання, щодо перерахунку пенсії позивача у розмірі 83 % грошового забезпечення, не було предметом спору по справі № 420/1437/21.

Окрім того, відповідач вважає, що питання спірні правовідносини між сторонами щодо визначення відсоткового розміру пенсії позивача вже вирішені та перейшли у площину виконання судового рішення, яке здійснюється за нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, відповідач стверджує, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

Щодо виплати пенсії з 1 квітня 2019 року без обмеження її максимальним розміром, відповідач зазначив, що починаючи з 01.01.2018 згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” (далі - Закон №3668) максимальний розмір пенсій (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону № 2262, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З цих підстав відповідач стверджує, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі № 420/1437/21 та вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

03 серпня 2021 року відповідачем через канцелярію суду на виконання ухвали суду про витребування доказів надано належним чином засвідчені копії письмових доказів з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справу розглянуто у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів пенсійної справи №ЮО-78926, позивачу - полковнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.01.1993 року призначено пенсію за вислугу у 31 рік у розмірі 75 % окладів.

Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

У подальшому, у зв'язку із зміною законодавства, відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу у 31 рік збільшено до 83 % грошового забезпечення.

21 березня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року. Підставою перерахунку зазначено: постанова КМУ №704, постанова КМУ №103 від 21.02.2018 року пункт 1, перерахунок з 01.01.2018 року.

Згідно вказаного перерахунку, пенсія позивача за вислугу років перерахована із урахуванням таких складових грошового забезпечення:

- посадовий оклад;

- оклад за військове звання;

- процентна надбавка за вислугу років 50 %;

- премія - 0 %.

Основний розмір пенсії: 70 % грошового забезпечення (вислуга років 31).

Не погоджуюсь із зменшенням основного розміру пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення, позивач оскаржив дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року по справі №420/1674/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області. Суд вирішив:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 р. щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років до 70 % грошового забезпечення.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 83 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум.

26 травня 2020 року на виконання рішення суду від 24 квітня 2020 року по справі №420/1674/20, згідно наявного в матеріалах справи Перерахунку пенсії за пенсійною справою №ЮО078926, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% відповідних сум грошового забезпечення.

Крім того, у зв'язку з визнання протиправними та нечинними пунктів 1 та 2 Постанови №103 та внесених цією постановою змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 р. у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, ОСОБА_1 , отримавши оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 28 грудня 2020 року №ЮО078926, звернувся до суду щодо здійснення перерахунку його пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах на підставі вказаної довідки.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року по справі №420/1437/21, яке набрало законної сили 12 квітня 2021 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в Одеській області. Суд вирішив:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) щодо відмови ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії з 01 квітня 2019 року та виплаті пенсії з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної політики від 28.12.2020 року №ЮО 078926, виданої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.20 року по справі № 420/9500/20, з урахуванням вже виплачених сум.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з 01 квітня 2019 р. з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної політики від 28.12.2020 року №ЮО78926, виданої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.11.20 року по справі № 420/9500/20, з урахуванням вже виплачених сум.

На виконання рішення суду від 10 березня 2021 року по справі №420/1437/21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено відповідні перерахунки пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, згідно аркушу перерахунку від 12 квітня 2021 року про перерахунок пенсії з 01.05.2021 року, вказаний перерахунок проведений таким чином:

- сума грошового забезпечення для обчислення пенсії складає 26331,75 грн.,

- основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення (вислуга років 31), що складає 18432,23 грн.;

- підсумок пенсії (з надбавками) складає 18498,66 грн.;

- остаточно до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії - 17690, 00 грн.

Таким чином, під час перерахунку пенсії 12 квітня 2021 року відповідачем зменшено основний відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення та здійснено обмеження максимального розміру цієї пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тобто, відповідачем під час перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення суду від 10 березня 2021 року по справі №420/1437/21 (щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії від 28.12.2020 року №ЮО78926, виданої Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки) зменшено розмір пенсії за вислугу років до 70% відповідних сум грошового забезпечення та застосовано обмеження максимального розміру пенсії до десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо обмеження його пенсії, позивач звернувся до відповідача із заявою від 28 травня 2021 року щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, виходячи із розрахунку 83 % грошового забезпечення, та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром (а.с. 14).

Листом від 24 червня 2021 року №10219-9438/З-02/5-1500/21 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надало позивачу відповідь наступного змісту. Зокрема про те, що Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі № 420/1437/21, яке набрало законної сили 12.04.2021 року, проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО78926.

Відповідач повідомляє, що у зв'язку із тим, що 12.04.2021 року набрало законної сили рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року по справі №420/1437/21, яким установлено нові види грошового забезпечення, які не були враховані при перерахунку пенсії у розмірі 83 % грошового забезпечення згідно із довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО78926, то перерахунок пенсії Позивачу проведено з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення та з урахуванням основного розміру пенсії вже в розмірі 70 % відповідних сум грошового забезпечення, що передбачено ст. 13 Закону № 2262, в редакції, що діє на момент здійснення перерахунку, з врахуванням оновленої довідки.

Інформація про виконання рішення у справі № 420/1437/21 Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень. Таким чином, покладені судом зобов'язання виконані в повному обсязі.

Також відповідач повідомив позивачу у листі про те, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668, ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії станом на 01.06.2021 становить 17690,00 грн. (а.с. 15-16).

Вважаючи своє право порушеним діями відповідача щодо обмеження з 01.04.2019 року призначеної та перерахованої йому пенсії максимальним розміром та зменшення основного розміру пенсії з 83% на 70% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Як встановлено судом, позивачу - ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років з 13.01.1993 року.

01.01.1992 року введений у дію Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Стаття 13 вказаного Закону визначає розміри пенсій за вислугу років.

При цьому, слід зазначити, що стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово змінювалась в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.

Основний відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу у 31 рік складає 83 % грошового забезпечення (у т.ч. з урахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року по справі №420/1674/20).

Однією з підстав позову стало обмеження під час здійснення перерахунку з 01.04.2019 року пенсії максимальним розміром, на підставі, як зазначено у відзиві на позовну заяву, ст.2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи”, який набрав чинності 01.10.2011 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

У такій редакції вказану частину ст. 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.

Так, відповідно до ст. 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень.

У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Так, згідно ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

У мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в п.2.3. Конституційний Суд України, зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими "максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

При цьому, у відповідності до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Таким чином, з 20.12.2016 року ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність.

Що ж до приписів Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у ч.7 ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року” замінено словами і цифрами “по 31.12.2017 року” слід зазначити наступне.

Буквальне розуміння змін внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 року №1774-VIII, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” відсутня норма ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що протягом 2017 року стаття 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не передбачала положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Крім того, суд звертає увагу що вказані зміни не мають ніякого відношення до перерахунку пенсії позивача, оскільки встановлювали конкретний період обмеження, а саме “по 31 грудня 2017 року” в той час, як предметом спірних правовідносин є обмеження пенсії позивача під час здійснення її перерахунку з 01.04.2019 року максимальним розміром.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі №522/3049/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі №522/3093/17, від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17.

При цьому, слід зазначити, що у 2019-2021 роках будь-яких змін до ст.43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” не вносилось.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.

Однак, під час перерахунку, здійсненого 12 квітня 2021 року на виконання рішення суду від 10 березня 2021 року по справі №420/1437/21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01 квітня 2019 року зі встановленням обмеження її максимальним розміром (а.с. 13).

Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Отже, оскільки зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, дії відповідача щодо застосування обмежень перерахованої з 01.04.2019 року та виплачуваної позивачу пенсії максимальним розміром є протиправними.

Також під час перерахунку, здійсненого 12 квітня 2021 року на виконання рішення суду від 10 березня 2021 року по справі №420/1437/21, відповідачем зменшено основний відсотковий розмір пенсії позивача з 83% на 70% грошового забезпечення.

Натомість, як вже було зазначено, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року по справі №420/1674/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 р. щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років до 70 % грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року у розмірі 83 процентів відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум.

Отже, основний відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу у 31 рік складає 83 % грошового забезпечення, що не підлягає доказуванню у даній справі.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд зазначає, що оцінка діям відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.01.2018 року з 83% до 70% відповідних сум грошового забезпечення вже надана судом у рішенні від 24 квітня 2020 року по справі №420/1674/20, яке набрало законної сили 07 серпня 2020 року, в якому суд встановив, що з 01.01.2018 розмір пенсії ОСОБА_1 становить 83% від відповідних сум грошового забезпечення.

Рішення суду від 24 квітня 2020 року по справі №420/1674/20 не містить будь-якої кінцевої дати щодо визначення відсоткового розміру пенсії позивачу у 83 %.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час перерахунку з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО78926 від 28.12.2020 року з 83 % на 70 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.

Крім того, з урахуванням обставин цієї справи, суд акцентує увагу відповідача на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов'язковість судового рішення, яка набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, оскільки цей перерахунок проведено з 01.04.2019 року (дата набуття права), а відтак:

по-перше, з 20.12.2016 року норма ч. 7 ст. 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” втратила чинність;

по-друге, основний відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу у 31 рік з 01.01.2018 року складає 83 % грошового забезпечення, згідно рішення суду від 24 квітня 2020 року по справі №420/1674/20, що має преюдиційне значення.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки спір щодо визначення відсоткового розміру пенсії позивача вже вирішений та перейшов у площину виконання судового рішення, яке здійснюється за нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що питання перерахунку позивачу пенсії у розмірі 83 % сум грошового забезпечення дійсно вже вирішено судом у справі №420/1674/20, водночас у даній справі позивач не ставить питання про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок його пенсії, виходячи з основного розміру 83 % грошового забезпечення, а просить зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з 01 квітня 2019 року, виходячи із розрахунку 83% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО078926.

Тобто суть позовних вимог полягає у застосуванні під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО78926 від 28.12.2020 року раніше визначеного основного відсоткового розміру пенсії (83% відповідних сум грошового забезпечення).

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. (ч. 3 ст. 6 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо обмеження з 01.04.2019 року перерахованої йому пенсії максимальним розміром та зменшення основного розміру пенсії з 83% на 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО078926; а також зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, виходячи із розрахунку 83% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО078926, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум.

Саме такий судовий захист суд вважає ефективним та повним для відновлення порушених прав позивача на перерахунок пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 908,00 грн., де 908, 00 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-78, 90, 139, 242-246, 255, 263, 291, 295, 297, 370 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 щодо обмеження з 01.04.2019 року перерахованої йому пенсії максимальним розміром та зменшення основного розміру пенсії з 83% на 70% грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО078926.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року, виходячи із розрахунку 83% суми грошового забезпечення, зазначеного у довідці Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 28.12.2020 року №ЮО078926, без обмеження її максимального розміру, з урахуванням вже виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев'ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ: 20987385; місцезнаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83).

Суддя О.В. Глуханчук

Попередній документ
98793779
Наступний документ
98793781
Інформація про рішення:
№ рішення: 98793780
№ справи: 420/11325/21
Дата рішення: 05.08.2021
Дата публікації: 02.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (19.10.2021)
Дата надходження: 02.07.2021
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії