Справа № 420/8111/21
02 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бутенко А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Фермерського господарства «Малиновський» (66800, Одеська область, смт. Ширяєве, вул. Малиновського, 23) до Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5), ДПС України (04119, м. Київ, вул. Львівська площа, 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Стислий зміст позовних вимог.
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «Малиновський» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 2174073/34269341 від 26.11.2020 року;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.11.2020 року.
Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні. Відповідно до квитанцій зазначені податкові накладні зареєстровані, проте реєстрацію зупинено. Позивач надав до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних. Проте, за результатами розгляду наданих Позивачем пояснень та копій первинних документів, які складалися в ході здійснення господарських операцій з поставки пшениці власного виробництва, Комісією ГУ ДПС в Одеській області прийнято Рішення про відмову в реєстрації вищевказаних податкової накладної, у зв'язку з неподанням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач не погоджуючись з прийнятим рішеннями Комісії Головного управління ДПС в Одеській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, звернувся до суду з даним позовом.
03.06.2021 року за вх. № 28747/21 від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначено, що реєстрація РК зупинена, так як останній відповідає вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків та висловлено пропозицію щодо надання платником пояснень та / або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію РК в ЄРПН. Оскаржуваними рішеннями позивачу відмовлено у реєстрації РК в ЄРПН, так як платником податку не надано копій документів, а саме первинний документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури / інвойси, актів приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, - відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (набрав чинності з 14.12.19). В оскаржуваних рішеннях зазначено, які документи не було надано позивачем, а саме: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні. З огляду на ненадання позивачем разом із повідомленням всіх необхідних документі, Комісією, яка приймає рішення щодо реєстрацію або відмову в такій реєстрації ПН / РК було винесено оскаржувані рішення про відмову в реєстрації РК в ЄРПН.
07.06.2021 року за вх. № ЕС/1173/21 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав позицію викладену в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Заяви чи клопотання від сторін не надходили.
Процесуальні дії, вчинені судом.
Ухвалою суду від 19.05.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Обставини справи.
Фермерське господарство "МАЛИНОВСЬКИЙ" (далі - ФГ "МАЛИНОВСЬКИЙ") (код ЄДРПОУ 34269341) зареєстроване 03.05.2006 року, номер запису: 15511020000000235. Види діяльності фермерського господарства: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.
10.11.2020 року між ФГ "МАЛИНОВСЬКИЙ" та ПП «АККЕРМАН ЗЕРНОПРОМ» укладено договір поставки № 46, предметом якого є поставка пшениці.
ФГ "МАЛИНОВСЬКИЙ" по вищевказаній операції складено податкову накладну №1 від 10.11.2020 року яку було надіслано до ДПС на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У графі «опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» зазначена найменування товару: пшениця власного виробництва врожаю 2020 року українського походження на загальну суму 604 073,44 грн. з урахуванням ПДВ.
У квитанції від 17.11.2020 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначено наступне: «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК №1 від 10.11.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Податкова накладна відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
24.11.2020 року позивач направив повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено за податковою накладною №1, до якого додано 2 додатки.
Рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 2174073/34269341 від 26.11.2020 року відмовлено ФГ "МАЛИНОВСЬКИЙ" у реєстрації податкової накладної.
В обґрунтування підстав для відмови в реєстрації податкових накладних, в Рішеннях було зазначено: «ненадання позивачем копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні».
Не погодившись із такими рішеннями, ФГ "МАЛИНОВСЬКИЙ" подав скаргу на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Рішенням ДПС України № 8256/34269341/2 від 17.02.2021 року скаргу ФГ "МАЛИНОВСЬКИЙ" залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня № 2174073/34269341 від 26.11.2020 року - без змін.
Джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Вимоги щодо оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до ЄРПН встановлені ст. 201 Податкового Кодексу України.
Відповідно до пункту 201.1 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246).
У відповідності до пункту 2 Порядку №1246, податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
Пунктом 3 Порядку №1165 Податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації): 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно виконуються такі умови: загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень; значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D = S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; Т - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; значення показника Р є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: Р = Рм х 1,4, де Р - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.
Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Висновки суду.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
На виконання вимог контролюючого органу, позивач надав пояснення та копії вказаних вище документів, проте спірним рішенням відповідач відмовив позивачу у реєстрації вищевказаної податкової накладної.
Враховуючи наведені вище норми, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Суд дослідив надані позивачем документи, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом. Зазначені документи були надані також контролюючому органу.
Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладні № 1 від 10.11.2020 року була прийняті, але реєстрація зупинена з причин того, що податкова накладна відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Крім того даною квитанцією було запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних.
Аналізуючи вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що приписи п 1 Критеріїв містять декілька критеріїв оцінки ступеня ризиковості платника податку, на підставі чого податковий орган повинен був у квитанції чітко зазначити вид критерію, під який підпадає фермерське господарство «Малиновський», однак цього контролюючим органом зроблено не було.
При цьому наведені Критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено.
У спірних рішеннях підставою для відмови відповідач зазначив, що позивач не надав повний пакет документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
З доданих до позову документів можна встановити, що позивачем було надіслано засобами електронного зв'язку пояснення та копії бухгалтерських документів, якими підтверджується законність та реальність господарських операцій.
З наданих позивачем до пояснень документів суд встановив, що ці документи є достатніми для підтвердження реальності наявності фінансово-господарських правовідносин.
Суд вважає, що відмовивши у реєстрації податкової накладної у зв'язку з ненаданням копій документів, фіскальний орган у квитанції не зазначав, яких пояснень та документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної.
Суд звертає увагу, що фермерським господарством «Малиновський», були надані усі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції з ТОВ «Аккерман Зернопром» за результатами яких було складено податкову накладну №1 від 10.11.2020 року.
Також, суд зазначає, що оскаржуване рішення Комісії ДПС є актом індивідуальної дії.
Правовий акт індивідуальної дії, виданий суб'єктом владних повноважень - документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, оскаржувані рішення податкового органу не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує неоднозначне тлумачення, що в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником додатків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Зазначений висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року є джерелом права.
Судом встановлено, що у квитанціях про зупинення реєстрації розрахунку коригування не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про його реєстрацію.
Разом з тим, можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної, напряму залежить від чіткого формулювання податковим органом позиції про те, під який саме критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку, та які саме документи мають бути подані для усунення перешкод в реєстрації податкової накладної.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у рішенні від 20 жовтня 2011 р. «Рисовський проти України» ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем до Повідомлення було додано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій як з придбання, так і подальшої оприбуткування, зберігання, транспортування, продажу товару
На підставі дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, достовірність та належність яких не спростована відповідачами, судом встановлено, що ненадання платником податку документів, які зазначені в рішенні Комісії, не відповідає дійсності та спростовується наявними у матеріалах справи доказами.
Також, суд зазначає, що копії наданих з боку фермерського господарства «Малиновський» первинних документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Жодних зауважень до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, відповідності правочину вимогам закону контролюючим органом не пред'являлось.
Отже, суд приходить до висновку, що фермерським господарством «Малиновський» на адресу контролюючого органу надано належні та достатні докази для реєстрації.
Крім того, суд враховує, що господарські операції позивача з продажу пшениці, які здійснені в межах виду діяльності, зазначеного у ЄДРПОУ, є звичайною господарською діяльністю ФГ «Малиновський». Тому документи та пояснення щодо господарської діяльності, які були додані позивачем до Повідомлення, безпідставно не були враховані при прийнятті рішення про відмову в реєстрації розрахунку коригування.
Отже, зазначені у спірних рішеннях підстави їх прийняття не є обґрунтованими, з огляду на обсяг та зміст доданих позивачем до Повідомлення пояснень та документів.
Також суд зазначає про відсутність у спірних рішеннях про відмову у реєстрації РК об'єктивної та належної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, із зазначенням (підкресленням у формі рішення) того, яких саме документів не надано, з яких саме підстав необхідне подання зазначених документів, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію РК, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем - ГУ ДПС в Одеській області правомірності прийняття рішень про відмову в реєстрації РК в ЄРПН.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, суд виходить із того, що відповідно до п.19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
В даному випадку, зобов'язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений із застосуванням належного способу захисту порушеного права.
Щодо позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
За змістом п.1 ч.3 ст.134 КАС, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ч.4 ст.134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому ч.5 ст.134 КАС визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути розмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.5 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС).
Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем у галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова ВС від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 19.02.2021 року № 19/02-21.
Відповідно до п. 4.1. Договору, винагорода за надання правової допомоги становить 7000,00 грн.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що гонорар підлягає сплаті на підставі виставленого рахунку, протягом 30 банківських днів з дня повідомлення клієнта про отримання судового рішення або протягом 3 банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Враховуючи фактичний обсяг виконаної роботи та її незначну складність, суд вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2000 грн.
Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевказане, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенні.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 2270,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № 73 від 17.05.2021 року.
Оскільки позовні вимоги Фермерського господарства «Малиновський» задоволено, тому понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області.
Керуючись ст.ст. 6, 72-73, 77, 132, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фермерського господарства «Малиновський» (66800, Одеська область, смт. Ширяєве, вул. Малиновського, 23) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.6-8, м. Київ, 04655), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправним, скасування рішень комісії про відмову у реєстрації податкових накладних та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про відмову в реєстрації податкової накладної № 2174073/34269341 від 26.11.2020 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 10.11.2020 року.
Стягнути на користь Фермерського господарства «Малиновський» (66800, Одеська область, смт. Ширяєве, вул. Малиновського, 23, код ЄДРПОУ 34269341), за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) судовий збір у розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень, 00 коп) та витрати на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень, 00 коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.
Суддя Бутенко А.В.