Справа № 420/1100/20
04 серпня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі заяву в порядку статті 383 КАС України по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, стягнення та зобов'язання вчинити певні дії,-
В Одеському окружному адміністративному суді перебувала справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, стягнення та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням суду від 13.05.2020 року позов задоволено частково.
Рішенням суду від 13.05.2020 року позов задоволено частково, а саме визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року та грудень 2018 року та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року та грудень 2018 року.
Вказана вище рішення набрало законної сили 08.10.2020 року.
28.07.2021 року за вх.№40807/21 до суду надійшла заява позивача в порядку статті 383 КАС України.
Відповідно до змісту вищезазначеної заяви, позивач просить суд в порядку ст.383 КАС України:
- визнати протиправними дії відповідача щодо застосування січня 2016 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення позивачу в пре од з 14.03.2016 року по 28.20.2018 року при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року у справі №420/1100/20;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4071,94 грн. відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.05.2020 року у справі №420/1100/20;
- встановити військовій частині НОМЕР_1 місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.
З цього привиду суд зазначає наступне.
Дослідивши заяву позивача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так статтею 129-1 Конституції України визначено, що судові рішення є обов'язковими до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з ч.1 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч.1, ч.4 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч.5 ст.383 КАС України).
Як вбачається зі змісту заяви позивача вона обґрунтована тим, що відповідачем при виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року було застосовано базовий місяць січень 2016 року, що підтверджується правовою позицією відповідача у відзиві на позовну заяву, та виплачено індексацію грошового забезпечення за визначений період в сумі 4503,21 грн., проте на думку позивача, відповідач повинен буд застосовувати базовий місяць в період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року включно - січень 2008 року.
Також позивач вказав на те, що позивачу не було виплачено фіксовану суму індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 року по 31.12.2018 року.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Так рішенням суду від 13.09.2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року та грудень 2018 року та зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 року по 28.02.2018 року та грудень 2018 року.
Водночас суд, акцентує увагу на тому, що в даному випадку рішенням від 13.09.2020 року не надавалась оцінка обставинам, які виникли станом на день звернення представника з цією заявою щодо застосування базового місяцю та виплати фіксованої суми індексації грошового забезпечення (28.07.2021 року) та зобов'язував відповідача здійснити дії саме щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 14.03.2016 по 28.02.2018 року.
Таким чином рішення від 13.09.2020 року не містить вимог зобов'язального характеру з приводу застосування будь-якого базового місяця та здійснення відповідних виплат фіксованою сумою.
Отже з огляду на вищевикладене суд немає можливості розглядати в порядку 383 КАС України дії відповідача, які не були задоволені судом.
Таким чином, враховуючи те, що відповідачем здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 14.03.2016 по 28.02.2018 року та грудень 2018 року, суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Згідно до ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
З огляду на вищенаведене також немає підстав для задоволення клопотання про встановлення місячного строку з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи, оскільки згідно висновків суду в цій ухвалі зазначені обставини (зокрема винесення судом окремої ухвали стосовно розгляду заяви поданої в порядку 383 КАС України) відсутні.
Враховуючи все вищенаведене суд доходить висновку, що у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 248, 383 КАС України суд,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви поданої в порядку 383 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Суддя Е.А.Іванов