Справа № 420/13224/21
02 серпня 2021 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови 07 липня 2021 року у проведенні порахунку пенсії позивача у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано у довідці Управління СБУ в Одеській області № 32 від 29.07.2020 р., та без обмеження пенсії максимальним розміром, а також у здійсненні виплати пенсії з урахуванням вже виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію позивача з 1 квітня 2019 року у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано в довідці Управління СБУ в Одеській області № 32 від 29.07.2020 р., та без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Пенсійний фонд України виплачувати перераховану з 1 квітня 2019 року пенсію позивачу у розмірі 83 % відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення, про які вказано в довідці Управління СБУ в Одеській області № 32 від 29.07.2020 р., та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Одержавши позовну заяву, суд з'ясував, що її подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з таких підстав.
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 120 КАС України «Обчислення процесуального строку» встановлено, що строк, що визначається місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Відповідно, днем подання позову є день безпосереднього подання позовної заяви в суд першої інстанції або здачі його на пошту чи передачі іншими відповідними засобами зв'язку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Даний позов подано до суду 23.07.2021 року (дата здачі на пошту).
Судом також з'ясовано, що, в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 816/197/18 (касаційне провадження № К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Таким чином, з дня прийняття Верховним Судом постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 змінився підхід до визначення строків звернення до суду у соціальних спорах, та викладено висновок щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
В той же час, Верховний Суд в постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 в інших спірних правовідносинах по суті, при цьому зі спірного питання щодо застосування строку звернення до суду у разі зміни сталої судової практики, дійшов висновку, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.
До позовної заяви щодо заявлених позовних вимог додано копії, зокрема:
- довідки Управління СБУ в Одеській області № 32 від 29.07.2020 р.;
- заяви позивача до відповідача від 08.06.2021 р. про перерахунок пенсії на підставі довідки Управління СБУ в Одеській області № 32 від 29.07.2020 р.;
- відповіді відповідача від 07.07.2021 року № 10995-10243/Ш-02/8-1500/21 на заяву позивача щодо проведення перерахунку пенсії, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 09.06.2021 року.
При цьому жодних доказів, що правовідносини щодо заявлених позовних вимог набули спірного характеру до прийняття Верховним Судом постанови від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 до позовної заяви не додано.
З встановленого вбачається, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з даним позовом, встановлений абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, та позов подано без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Також, частиною 1 статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи та на підставі наведеного, виявлені недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду у кількості примірників (в т.ч. для інших учасників справи):
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Пенсійного фонду України про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала окремо оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя М.Г. Цховребова