Копія
Справа № 397/414/21
н/п : 1-кп/397/90/21
Іменем України
05.08.2021 смт. Олександрівка
Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судукримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021121020000285 від 27.04.2021 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сміла Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.
04.04.2021 у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна з огородженої території домоволодіння, належного ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
05.04.2021 близько 01:00 години ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, прибув до домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та переконавшись, що світло у житловому будинку не горить, через паркан проник на огороджену територію двору, де діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, будучи впевненим, що його злочинні дії не будуть помічені ОСОБА_5 та сторонніми особами, розуміючи суспільну небезпечність своїх злочинних діянь та бажаючи їх настання, таємно з території двору, а саме під навісним покриттям по ліву сторону від хвіртки, через яку здійснюється вхід до двору зі сторони присадибної ділянки, викрав лом чорних металів вагою 56 кілограм, вартість одного з яких становить 5,10 грн. на загальну суму 285,60 грн.
Після чого, ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, 06.04.2021 у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна з огородженої території домоволодіння, належного ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
07.04.2021 близько 01:00 години ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, прибув до домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та переконавшись, що світло у житловому будинку не горить, де діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, будучи впевненим, що його злочинні дії не будуть помічені ОСОБА_5 та сторонніми особами, розуміючи суспільну небезпечність своїх злочинних діянь та бажаючи їх настання, таємно, повторно, шляхом вільного доступу, біля території двору під парканом по праву сторону від хвіртки, через яку здійснюється вхід до двору зі сторони присадибної ділянки, викрав лом чорних металів вагою 60 кілограм, вартість одного з яких становить 5,10 грн. на загальну суму 306,00 грн.
Після чого, ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, 08.04.2021 у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна з огородженої території домоволодіння, належного ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
09.04.2021 близько 01:00 години ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, прибув до домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та переконавшись, що світло у житловому будинку не горить, через паркан проник на огороджену територію двору, де діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, будучи впевненим, що його злочинні дії не будуть помічені ОСОБА_5 та сторонніми особами, розуміючи суспільну небезпечність своїх злочинних діянь та бажаючи їх настання, таємно, повторно з території двору, а саме по ліву сторону від хвіртки, через яку здійснюється вхід до двору зі сторони присадибної ділянки, поряд з літньою кухнею, викрав лом чорних металів вагою 70 кілограм, вартість одного з яких становить 5,10 грн. на загальну суму 357,00 грн.
Після чого, ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, 26.04.2021 у ОСОБА_3 , який перебував за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна з огородженої території домоволодіння, належного ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .
27.04.2021 близько 01:00 години ОСОБА_3 , з метою реалізації свого злочинного умислу, прибув до домоволодіння ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3 , та переконавшись, що світло у житловому будинку не горить, через паркан проник на огороджену територію двору, де діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та ціллю особистого самозбагачення, будучи впевненим, що його злочинні дії не будуть помічені ОСОБА_5 та сторонніми особами, розуміючи суспільну небезпечність своїх злочинних діянь та бажаючи їх настання, таємно, повторно з території двору, а саме по ліву сторону від хвіртки, через яку здійснюється вхід до двору зі сторони присадибної ділянки, під стіною господарської будівлі, викрав лом чорних металів вагою 121,7 кілограм, вартість одного з яких становить 6,10 грн. на загальну суму 742,37 грн.
Після чого, ОСОБА_3 з місця злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим своїми умисними протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.
2.1. Позиції сторони обвинувачення та захисту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, на підставі ст. 63 Конституції України відмовився від надання показань суду. У вчиненому щиро кається, засуджує свою поведінку.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд даного кримінального провадження за його відсутності, через неможливість прибути до суду за станом здоров'я. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого у нього не має, оскільки останній добровільно відшкодував завдану шкоду.
Прокурор у судовому засіданні зазначила, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкриміновані протиправні діяння вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_3 винуватим та призначити покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки та за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 рік.
2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушеннях при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорює фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_3 , правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. При цьому суд роз'яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави уважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Ураховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, досудову доповідь, а також докази на підтвердження судових витрат і речових доказів, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинах та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у сховище, вчинена повторно.
3. Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. Крім того, протягом усього строку досудового розслідування визнавав свою винуватість. Також, як слідує з заяви потерпілого, обвинувачений добровільно повністю відшкодував всю завдану ним шкоду, через що потерпілий не має жодних претензій майнового характеру до ОСОБА_3 . У зв'язку з чим, на думку суду, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку. При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України.
4. Мотиви призначення покарання.
Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальні правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових злочинів як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорій нетяжких та тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, їх вид та суспільна небезпечність та наслідки їх вчинення. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особу обвинуваченого, який винуватість у вчиненні вказаних злочинів визнав, раніше не був засуджений, добровільно відшкодував потерпілому завданий збиток. Окрім цього, як особа, ОСОБА_3 характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проживає у цивільному шлюбі, працевлаштований неофіційно.
При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статями 69, 69-1 КК України, не встановлено.
З урахуванням викладених обставин по справі, суд уважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 остаточного покарання, із застосуванням положень ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 3 роки, однак зі звільненням від його відбуття вказаного покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.
Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також передбачені п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України - виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, не виїжджати за межі території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання. Крім того, застосування вказаних додаткових обов'язків та проходження відповідної пробаційної програми, яка передбачена для осіб, які засуджені до покарань не пов'язаних з позбавленням волі, надасть можливість ОСОБА_3 змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення ним повторних злочинів, бо саме перевиховання є метою застосування покарання за вчинені особою правопорушення.
Призначаючи покарання з наведених обставин, суд також ураховував висновки, які містяться в наданій суду за його запитом досудовій доповіді органу пробації. Зокрема орган пробації вважав, в цілому, можливим, як то просив і прокурор у судовому засіданні, застосування до обвинуваченого покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням. Вказаний вид покарання ґрунтується на тому, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, оскільки на думку органу пробації виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства та не становить високої небезпеки для суспільства.
5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу, суд не убачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.
Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертиз у сумі 1029 грн 72 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема лом чорних металів, вагою 121.7 кг, які передані на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 , слід залишити у його володінні.
Керуючись ст. 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 394, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;
-за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі території України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Процесуальні витрати: за проведення експертиз у сумі 1029 грн 72 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.
Речові докази: лом чорних металів, вагою 121.7 кг, які передані на зберігання під розписку потерпілому ОСОБА_5 , залишити у його володінні.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 днів з дня отримання копії вироку суду шляхом подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.
Суддя: /підпис/ ОСОБА_1
Згідно з оригіналом.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Рішення станом на «___»_______________2021 року набрало законної сили.
Суддя Олександрівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
Копію засвідчено «___»________________2021 року.